??? Запитання для обговорення:
1. За яких умов викладач може обирати певну модель навчання?
2. Яка модель є найефективнішою і чому?
3. Легко чи важко працювати вчителеві у демократичному класі? Чому?
4. У чому полягають сильні та слабкі сторони кожної моделі?
5. Назвіть переваги пасивного навчання.
6. Назвіть недоліки інтерактивного навчання.
По завершені роботи пропоную розглянути таблицю «Порівняльна характеристика методів навчання»
Інформаційне повідомлення «Форми організації інтерактивного навчання».
Мета:ознайомити учасників з формами організації інтерактивного навчання.
Тривалість: 5 хв.
Ресурси: схема «Форми організації інтерактивного навчання»
Хід проведення:
Демонструю і пропоную проаналізувати схему «Форми організації інтерактивного навчання».
Вправа на активізацію «Атоми і молекули».
Мета:ознайомити сприяти активності учасників в подальшій роботі, об’єднати учасників в групи для виконання наступної вправи.
Тривалість: 5 хв.
Хід проведення:
Пропоную всім учасникам підвестися, вийти на середину. Нагадую, що всі речовини складаються з молекул, а ті в свою чергу із атомів. Далі за вказівкою учасники об’єднуються в «молекули» із різною кількістю атомів. І на завершення об’єдную учасників в 3 групи.
Форми організації інтерактивного навчання – вправа «Мозаїка».
Мета: визначити особливості форм організації інтерактивного навчання.
Тривалість: 25 хв.
Ресурси: інформаційні пакети
для І групи «Кооперативне навчання»,
для ІІ групи «Фронтальне навчання»,
для ІІІ групи «Навчання в дискусії».
Хід проведення:
Тренер готує для кожної групи інформацію з характеристикою кооперативного навчання, фронтального, навчання в дискусії і знайомить учасників з правилами роботи:
Þ І етап – групам впродовж 5 хвилин пропонується вивчити інформацію на достатньому рівні для обміну нею і обрати представника (експерта), який би доніс інформацію іншим групам;
Þ ІІ етап – представники груп переходять (за годинниковою стрілкою) в «сусідні» групи і спочатку знайомлять групу із засвоєною інформацією (3 хв.), а потім отримують інформацію від групи з опрацьованої теми (3 хв.);
Þ ІІІ етап – за сигналом тренера проходить перехід експертів до наступної групи і обмін інформацією.
Після завершення роботи експерти повертаються в свої групи і тренер проводить обговорення.
??? Запитання для обговорення:
1. Який обсяг інформації можна засвоїти за допомогою цієї вправи?
2. Які позитивні моменти у використанні цієї вправи?
3. Які недоліки?
4. Де ви можете використовувати таку вправу.
І ГРУПА – КООПЕРАТИВНЕ НАВЧАННЯ
Кооперативна (групова) навчальна діяльність - це форма (модель) організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання учитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь. Така модель легко й ефективно поєднується із традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.
Перший і найважливіший елемент при структуруванні кооперативного навчання - позитивна взаємозалежність. Позитивну взаємозалежність можна вважати успішно вибудованою, коли члени групи розуміють, що вони зв'язані один з одним такою мірою, що один не може бути успішним, якщо не будуть успішними всі.
Другий основний елемент спільного навчання - особиста взаємодія, що стимулює діяльність, причому важливо, щоб учні фізично розташувалися обличчям один одного. Учні мають разом займатися реальною діяльністю, в якій кожен працює не тільки на свій успіх, а й на успіх товаришів, спільно використовуючи наявні можливості, допомагаючи один одному, підтримуючи, заохочуючи й радіючи досягненням товаришів.
Третій основний елемент спільного навчання - індивідуальна і групова підзвітність. Два рівні підзвітності неодмінно слід структурно включати в уроки, ґрунтовані на кооперативному навчанні. Група має нести відповідальність за досягнення групових цілей, а кожен член групи має відповідати за свою частину роботи.
Четвертим основним елементом спільного навчання є розвиток навичок міжособистісного спілкування та спілкування в невеликих групах. Спільне навчання складніше за конкретне чи індивідуальне, оскільки учні мають одночасно виконувати певне завдання (вивчення змісту навчального предмета) і здійснювати групову роботу (ефективно функціонувати як єдина група). Соціальні здібності в учнів необхідно розвивати так само цілеспрямовано й наполегливо, як академічні навички. Навички керівництва, прийняття рішень, вироблення довіри, спілкування і розв'язання конфліктів дають учням змогу
П'ятим основним елементом кооперативного навчання є обробка (аналіз, опрацювання) даних про роботу групи. Таке опрацювання відбувається, коли члени групи обговорюють, наскільки успішно вони досягають своїх цілей і підтримують ефективні робочі взаємини.
Кооперативне навчання можна здійснювати не тільки в групах, а й у парах. Пара є різновидом навчального колективу, де відбувається взаємонавчання. Взаємодія учнів у парі порівняно з групою має певні особливості, що відбиваються на організації діяльності, але за механізмом впливу на розвиток дітей вона значною мірою подібна до групової діяльності. Роботу в парах застосовують і як окрему самостійну технологію навчання, і як підготовчий етап до роботи в групах, що допомагають розвитку в учнях комунікативних та інших умінь і навичок.
Основними ознаками групової роботи є:
1. Розподіл класу на групи з метою досягнення конкретного навчального результату.
2. Склад групи не може бути постійним упродовж тривалого часу. Він змінюється залежно від змісту й характеру навчальних завдань, які необхідно виконати.
3. Кожна група розв'язує певну проблему, визначену завданням, яке може бути однаковим за складністю для гетерогенних груп або диференційним для гомогенних. За змістом і навчальною метою (незалежно від складу групи) завдання для групової роботи можуть бути однаковими для всіх груп, взаємодоповнювальними або послідовними за логікою матеріалу, що вможливлює вивчення проблеми з різних боків, а також різними за змістом і процедурою виконання.
4. Завдання в групі виконують у такий спосіб, щоб уможливити оцінювання індивідуального внеску кожного члена групи та групи загалом.
Кількість учнів у групі залежить від загальної кількості їх у класі, характеру й обсягу знань, що опрацьовуються, наявності необхідних матеріалів, часу, відведеного на виконання роботи. Вона зумовлюється наданням кожному учневі можливості зробити чітко визначений внесок у виконання завдання. Оптимальною вважають групу з 3 - 6 осіб, бо за меншої кількості учням важко усебічно розглянути проблему, а за більшої - складно визначити, яку саме роботу виконав кожен учень.
Об'єднання в групи може здійснювати учитель (здебільшого на добровільних засадах, за результатами жеребкування) або самі учні за власним вибором. Існує кілька ефективних способів об'єднання учнів у групи.
Можна запропонувати учням розрахуватися на «перший, другий...», об'єднати їх за порами року, квітами тощо (замість номерів можна скористатися кольоровими картками, різноманітними предметами тощо).
Робота в парах
Роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують значної витрати часу. Серед них можна назвати такі:
обговорити текст, завдання;
узяти інтерв’ю і визначити ставлення партнера до будь-якої навчальної діяльності;
зробити аналіз чи редагування письмової роботи одне в одного;
проаналізувати разом проблему, вправу;
протестувати її оцінити одне одного;
дати відповіді на запитання вчителя;
порівняти записи, що зроблені в класі.
Робота в групах
Робота в групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, відпрацювання прийомів активного слухання, прийняття спільного рішення, узгодження різних поглядів). Роботу в групах слід використовувати тоді, коли необхідно розв’язати проблему, з якою важко впоратись індивідуально та коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.
Під час створення груп рекомендується об’єднувати в одній групі учасників із різними рівнями підготовки та досвіду з питання, що розглядається, оскільки в різнорідних групах стимулюється творче мислення, інтенсивний обмін ідеями, проблема може бути розглянута з різних боків.
Методична література містить сформульовані на основі досвіду інтерактивного навчання загальні правила роботи в групах:
кожний учасник за бажанням має можливість висловитися;
усі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними;
обговорюються ідеї, а нелюди, що їх висловили;
усі учасники роблять зауваження стисло й по суті;
усі конфлікти, що виникають, розв’язуються мирним шляхом із урахуванням інтересів учасників і правил роботи;
усі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу;
після завершення групової роботи її результати повинні бути презентовані іншим групам.
Групування учнів класу.
Групування – це метод створення пар або підгруп для дискусій, «мозкового штурму», рольових ігор, розв’язання проблем або іншої подібної діяльності під керівництвом учителя. Групування може мати сенс у будь-який момент під час уроку. До того ж, ця діяльність допоможе отримати задоволення від роботи, створити дружні стосунки та додати учням енергії.
Привітання: запропонуйте кожному з учнів пригадати цифру – один, два, три, – яка кому подобається. Нехай не називають її решті.
Тепер нехай знайдуть своїх «нумерологічних «духовних» братів і сестер»: нічого не кажучи, нехай потиснуть одне одному руки. («Якщо моє число один, я тисну вашу руку один раз» тощо.) Ті, у кого однакове число, об’єднуються і продовжують шукати інших людей із таким самим числом.
Нумерація: запропонуйте дітям перерахуватися, використовуючи стільки номерів, скільки груп ви хочете утворити. Це найшвидший спосіб об’єднання в групи.
Групування за ярликами: учитель роздає дітям заздалегідь підготовлені номери (набори двійок, трійок, четвірок та ін.). Учням пропонують знайти товариша або підгрупу з такими самими, як у нього (у неї) ярликами.
Відомі персонажі: перед заняттям учитель обирає відомі всім групи персонажів і записує імена відповідних героїв на картках, які навмання роздаються дітям. Тоді кожен учень шукає інших персонажів зі своєї групи.
Правила групової роботи:
Кожен учасник має можливість висловитися, якщо в нього є бажання.
Усі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними.
Обговорюються ідеї, пропозиції, а не люди, які їх висловили.
Усі учасники роблять суттєві зауваження коротко.
Кожен учасник, навіть, захищаючи свою точку зору, відкритий для сприйняття чужих ідей, думок та інтересів інших учасників.
Усі розбіжності, конфлікти, що виникають під час роботи, розв’язуються мирним шляхом, з урахуванням інтересів учасників і правил роботи.
Усі учасники намагаються створити відкриту, ділову, дружню атмосферу.
Під час роботи в малій групі з п’яти осіб учасники можуть виконувати такі ролі:
ведучий (посередник-організатор роботи групи);
секретар (записує результати роботи);
доповідач (представляє результати роботи групи решті груп);
спостерігач (аналізує індивідуальну поведінку членів групи, визначає, як члени групи можуть упоратися з проблемами, що виникають під час роботи);
хронометрист (стежить за часом, призначеним для групової роботи).
Правила роботи в групах:
Перед початком роботи розподілити ролі.
Уважно читати завдання-інструкцію(слухати).
Говорити по черзі, не перебивати одне одного.
Дотримуватися відведеного часу.
Презентувати роботу може командир групи.
Давати можливість презентувати дослідження всім членам групи.
Дотримуватися правила піднятої руки.
Працювати так, щоб не заважати іншим.
Інтерактивні технології кооперативного навчання
До технологій кооперативного навчання належать такі інтерактивні технології, як:
- робота в парах, ротаційні (змінні) трійки, два-чотири - всі разом, карусель, робота в малих групах, акваріум.
Намагайтеся ніколи не застосовувати слово «розподілятись», «розподіляти» дітей на пари, на трійки, на групи тощо. Пам'ятайте, діти ОБ'ЄДНУЮТЬСЯ! З об'єднаних дітей виростають дорослі, здатні об'єднуватися і працювати разом, виростає об'єднана країна, держава або нація.
Усе, що пропонують діти, має бути прийняте й обговорене. Не слід казати їм, що це «правильна чи неправильна відповідь», треба лише допомогти опрацювати інформацію і прийняти власні рішення. Спостерігайте, щоб ніхто з дітей не залишався поза обговоренням.
Рішення дітей повинні сприйматися серйозно, якщо ви бажаєте налагодити процес навчання взаємодії й розвитку навичок критичного мислення.
Деякі діти зразу готові активно працювати і в більшій групі, але дійсно ефективною групова робота буде в групі не більше 5—6 осіб. Більші групи потребують інших технологій!
Їх можна ефективно використовувати як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Це може відбуватись одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь і навичок, або бути частиною узагальнювального уроку.
Робота в парах
Кооперативне навчання можна здійснювати не тільки в групах, а й у парах. Таку роботу застосовують і як окрему технологію, і як підготовчий етап до роботи в групах. Робота в парах (один проти одного, один — вдвох — всі разом, «Думати, працювати в парі, обмінятися думками»).
Робота в парах сприяє позитивному ставленню до навчання, розвиває вміння пристосуватися до роботи в групах, підготовлює ґрунт для широкого і ефективного застосування інтерактивних технологій.
Вона дуже ефективна на початкових етапах навчання.
За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватися. Робота в парах дає учням час поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона розвиває навички спілкування, вміння висловлюватися, критично мислити, переконувати, вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують багато часу.
Організація роботи
1. Запропонуйте учням завдання, поставте запитання для невеличкої дискусії, поясніть його, дайте учням 1-2 хв для обдумування можливих відповідей або індивідуальних рішень.
2. Визначте, хто з учнів висловлюватиметься першим, запропонуйте обговорити свої ідеї один з одним. Щоб привчити дітей до чіткої організації роботи в парах, ліпше одразу визначити час на спільне обговорення. Учні повинні дійти згоди щодо відповіді або рішення.
3. Після того як час буде вичерпано, дайте можливість кожній парі представити свої результати роботи.
Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу. Серед них можна назвати такі:
• Обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ.
• Узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого читання, лекції, відео чи іншої навчальної діяльності.
• Зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного.
• Сформулювати підсумок уроку чи серії уроків з теми.
• Розробити разом питання до викладача або до інших дітей.
• Проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент.
• Протестувати та оцінити один одного.
• Дати відповіді на запитання вихователя.
• Порівняти записи, зроблені в класі.
Ротаційні (змінні) трійки
Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, засвоєння і закріплення.
Організація роботи
1. Розробіть запитання на допомогу учням з метою обговорення нового матеріалу. Запитання повинні передбачати неоднозначну відповідь.
2. Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть їх так, щоб кожна з них бачила трійку ліворуч і трійку праворуч. Разом усі трійки мають утворити коло.
3. Поставте кожній трійці відкрите запитання (однакове для всіх членів трійки). Кожен за порядком повинен на нього відповісти.
4. Після короткого обговорення запропонуйте учасникам розрахуватися на перший, другий, третій". Учні з номером "один" переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером "два" переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером "три" залишаються на місці і є постійними членами своєї трійки. У результаті утвориться нова трійка.
5. Змінюйте трійки стільки разів, скільки є запитань. Так, наприклад, коли проходить три ротації, кожен дитина зустрічається із шістьма іншими дітями.
Два-чотири-всі разом
Ця технологія є ефективною для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь вести дискусію.
Організація роботи
1. Поставте учням запитання для обговорення дискусії тощо. Поясніть запитання, дайте 1-2 хв для індивідуального обдумування можливих відповідей.
2. Об'єднайте учнів у пари з метою взаємообговорення своїх ідей. Визначте час на висловлювання кожного в парі та спільне обговорення. Пари обов'язково повинні дійти згоди щодо відповіді або рішення.
3. Об'єднайте пари в четвірки, обговоріть попередньо досягнуті рішення щодо постановленого запитання. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове.
4. Об'єднайте четвірки в більші групи або обговоріть поставлене запитання з усім класом.
Карусель
Ця технологія найефективніша для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи з різними партнерами. Її застосовують для обговорення будь - якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій, для збирання інформації з певної теми, для перевірки обсягу й глибини наявних знань, для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 |
