План проведення педагогічного майстер-класу для викладачів фізики ПТНЗ області (стр. 7 )

1. Запропонуйте дітям прочитати підготовлену життєву або гіпотетичну спірну ситуацію.

2. Проаналізуйте її з дітями, користуючись такими запитаннями: ,

• Якими є факти: Що відбулося? Де і коли? Хто є учасниками ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які другорядними? Що в описі е фактами, а що думками, оцінками тощо?

• У чому проблема ситуації: У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, розв'язуючи ситуацію? У чому інтереси кожної зі сторін? Чому вони суперечливі?

• Якими можуть бути аргументи: Які аргументи можуть бути наведені на захист позиції кожної зі сторін? На які документи, інформацію ми можемо спиратися, захищаючи ту чи іншу позицію?

• У чому полягає рішення: Яким буде розв'язок ситуації? Чому саме таким? На що ми спираємось, обираючи таке рішення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв'язання?

8. Вирішення проблем Метою застосування такої технології є навчити дітей самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Як організувати роботу

1. Приготуйте для дітей проблемне завдання, проблемну ситуацію.

2. Ознайомте їх із ситуацією та визначте суть проблеми.

3. Запитайте в дітей, чи розуміють вони суть проблеми. Попросіть їх описати її.

4. Об'єднайте дітей у групи, у яких вони могли б обговорити проблему, перш ніж перейти до пошуків шляхів її вирішення.

5. Запитайте в дітей: чи справді вони хочуть розв'язувати цю проблему? Чи є проблема важливою, чи необхідно розв'язати її? Запитайте, чи зацікавлені сторони конфлікту в його розв'язанні.

6. Скориставшись технологією «мозкового штурму», дайте їм можливість визначити якнайбільше шляхів вирішення проблеми або можливих варіантів. На цьому етапі жодне рішення або варіант не відкидаються і не коментуються. Необхідно генерувати велику кількість ідей.

7. Разом з дітями проаналізуйте, поясніть та об'єднайте ідеї.

8. Обговоріть можливі позитивні та негативні наслідки кожної ідеї. .

9. Виберіть найкращий варіант і дійдіть згоди щодо його використання для вирішення проблеми (можна шляхом голосування).

10. Виберіть другий і третій варіанти як резервні на випадок, якщо перше рішення виявиться неефективним. Досягніть згоди щодо випробування варіантів.

Етапи вирішення проблеми:

• З'ясуйте суть проблеми.

• З'ясуйте важливість проблеми.

• Обміркуйте всі можливі варіанти вирішення.

• Проаналізуйте можливі наслідки кожного варіанта.

• Виберіть можливий варіант вирішення, який здається вам оптимальним.

• Якщо перший варіант рішення виявився неефективним, спробуйте інший і розпочніть все спочатку.

9. Дерево рішень Як варіант технології вирішення проблем можна використати «дерево рішень», яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

Як організувати роботу

1. Виберіть проблему, дилему, що не має однозначного рішення. Вона може бути викладена у формі історії, судової справи, ситуації з життя, епізоду літературного твору.

2. Запропонуйте дітям необхідну для розв/язання Проблеми інформацію для домашнього читання.

3. Підготуйте на дошці чи роздайте кожному учневі зразок «дерева рішень».

4. Сформулюйте проблему для вирішення, визначте суть проблеми і запишіть на дошці, заповнюючи схему.

5. Дайте необхідну додаткову інформацію щодо проблеми (чи час для її пошуку, перегляду, якщо це було домашнє завдання).

6. Запитайте в дітей, чи дійсно хочуть розв'язати проблему люди, яких вона стосується? Якщо проблема важлива й актуальна, процес може продовжуватись. Попросіть пояснити, чому сторони прагнуть до розв'язання проблеми.

7. Шляхи й варіанти вирішення проблеми можна визначити проведенням мозкового штурму. На цьому етапі жоден із варіантів не може бути неправильним. Важливо набрати якомога більше ідей.

8. Обговоріть кожен із варіантів рішення. Що позитивного чи негативного для кожної зі сторін він містить? Таким чином можна відхилити частину ідей і залишити 3-4.

9. Поділіть дітей на малі групи і запропонуйте кожній заповнити схему. Група повинна шляхом обговорення прийти до одноговаріанта рішення. Якщо єдності немає, можна застосувати голосування.

10. Кожна група пропонує своє рішення. Проведіть обговорення. Можна провести голосування всього класу для вибору одного з варіантів.

Методичні прийоми на різних етапах уроку.

Перевірка домашнього завдання.

1. «Інтелектуальна розминка».

Завжди потрібний настрій на певний вид діяльності. Для цього існує своя процедура "входу в урок" - можна розпочати з інтелектуальної розминки - два, три не занадто складних питання на роздум.

Розминку можна проводити по різному: 
- Що зайве (Паралелограм, ромб, квадрат, трикутник) і тому подібне
- Узагальнити - що це (коло, круг, трикутник, ромб)
- Продовжи логічний ланцюжок (1;3;7;15;…)
- Яке слово ховається (дратква-квадрат) і так далі.
Таблички з поняттями і термінами вивішуються на дошці і дітям задаються питання. Інтелектуальна розминка не лише налаштовує учнів на учбову діяльність, але і розвиває мислення, увагу, уміння аналізувати, узагальнювати, виділяти головне. 

2. «Самооцінка» своєї готовності до уроку.
Вчитель задає питання: Хто сьогодні готовий отримати найвищу оцінку? Хто добре готовий до уроку? Хто не готовий?

3.«Незакінчене речення».
Вчитель або учень-асистент починає формулювати визначення поняття, а учні закінчують.

4. «Так чи ні»
Це універсальна гра для усіх. Ця гра здатна захопити і маленьких, і дорослих, що ставить учнів в активну позицію. «Так чи ні» учить: 
- зв'язувати розрізнені факти в єдину картину;
- систематизувати вже наявну інформацію; 
- слухати і чути співучасників.
Учитель може використати гру для створення інтригуючої ситуації, організації відпочинку на уроці, та і не тільки. Буває, питання задається некоректно або учитель не хоче давати відповідь з дидактичних міркувань, і тоді він відмовляється від відповіді заздалегідь встановленим заздалегідь встановленим жестом.

5. Злови помилку!
Формула: учні шукають помилку групою, сперечаються, радяться. Прийшовши до певної думки, група вибирає спікера. Спікер передає результати учителеві або оголошує завдання і результат його рішення перед усім класом. Щоб обговорення не затягнулося, заздалегідь визначите для нього час. Звичайно, ці приклади не вичерпують усіх варіантів застосування прийому. Групи можуть отримувати розбори завдань або прикладів із смисловими помилками, тексти з помилками, креслення або малюнки з помилками.

6.«Коментатор»
Учням демонструється кіно чи відео фільм, анімацію з відключеним звуком. Учням пропонується озвучити його. Цей прийом доцільно використовувати для перевірки знання теоретичного матеріалу з теми.

7. «Опитування по ланцюжку»
Відповідь одного учня переривається у будь-якому місці та пропонується продовжити іншому. І так декілька разів до повної відповіді.

8. «Взаємоперевірка»
Учні перевіряють відповіді один одного, а потім звіряють з відповіддю вчителя.
Актуалізація опорних знань учнів

«Епіграф» 

Кожному учню (чи групі учнів) дається пронумероване тестове завдання з варіантами відповідей. Після виконання завдання кожен учень говорить номер завдання (він відповідає номеру літери в епіграфі) та букву. Правильні відповіді усіх учасників опитування дають змогу побачити епіграф на дошці до уроку. 

«Опитування-естафета» 

Проводиться між рядами. Учитель роздає учням перших парт дидактичні картки із запитаннями, вони відповідають та передають далі. 

«Чомучка» 

Група учнів обмінюються заготовленими вдома запитаннями, які починаються словами «чому»? 

«Математична мозаїка» 
Група учнів отримує картки, на яких запропоновано набір слів, з яких потрібно скласти задані поняття. 

«Пароль»
Привітавшись, учитель не пропонує учням сісти (ряду, або конкретним учням), а просить назвати (не повторюючись) ланцюжком суттєве для матеріалу попереднього уроку слово - пароль.

«Дивуй! Відстрочена відгадка»
Добре відомо, що ніщо так не привертає уваги і не стимулює роботу розуму, як дивовижне. Необхідно знайти таку точку зору, при якому навіть буденне, стає дивовижним.
Іноді дивовижне не просто привертає увагу "тут і зараз", але і утримує інтерес впродовж тривалого відрізку часу, добитися цього допомагає наступний прийом. Відстрочена відгадка. На початку уроку учитель дає загадку(дивовижний факт), відгадка до якої(ключик для розуміння) буде відкрита на уроці при роботі над новим матеріалом. 

Ідеальне опитування
Учні самі оцінюють міру своєї підготовки і повідомляють про це учителя. Ідеальне опитування - коли опитування немає, а функції його виконуються. Опитування немає - значить, заощадиться час і сили. Питання: хто сьогодні почуває себе готовим на "10"(учні піднімають руки) на "8", на "6"? Спасибі.

«Вірю – не вірю».
Вчитель ставить запитання: Чи вірите ви, що…

Пояснення нового матеріалу

«Шпаргалка» 
На цьому етапі учні (чи група учнів), створюють власну шпаргалку на великому аркуші, яка є опорною схемою матеріалу, що вивчається. 

«Мозковий штурм»
Напрацювання учнями (групою учнів) будь-яких ідей для розв‘язування проблеми, відбір та аналіз результатів. 

«Лови помилку чи не лови гав»

Пояснюючи матеріал, вчитель навмисно пропускає частину речення чи робить помилку у математичних викладках, потім за допомогою учнів чи без, повертається до неї. Може бути і така варіація цього прийому: учень отримує розбір розв‘язку задачі, де припущена помилка, яку йому потрібно знайти і виправити. 
Учень виступає у ролі вчителя.

«Хто більше».
Учням пропонується по черзі швидко проговорювати всі найважливіші поняття та означення даної теми, доповнюючи один одного. При цьому вчитель питання не задає.

«Інтелектуальна розминка». Відповіді учнів на якісні запитання (чи існує чотирикутник з трьома тупими кутами?) Закріплення вивченого матеріалу «Вірю-не вірю» Учням пропонується відповісти на запитання, що починаються  словами «чи вірити ви?» «Так і ні»  Учитель загадує дещо (поняття, формулу, можливий варіант, коли дається речення, а учням потрібно відповісти, про що йдеться). Учні ставлять запитання, на які відповісти тільки так, чи ні. або і так і ні. Після гри обговорюються питання, які були сильними, а які ні.  «Знайди помилку». На дошці записане розв'язування якого-небудь приклада чи задачі з традиційними, що часто зустрічаються, помилками. Пропонується здійснити перевірку кожного логічного ходу розв'язування. «Мозкова атака». За короткий час учням треба дати якнайбільше цікавих ідей для розв'язування запропонованої вчителем задачі. «Логічний ланцюжок». Перший учень починає розв'язувати задачу, далі на будь-якому місці його відповідь припиняється вчителем і слово передається другому учневі, потім третьому і т. д. «Розвідники». Робота в групах. Аркуші з завданнями для груп прикріплені в різних кінцях класу. Учень – розвідник з кожної команди підходить до аркуша, запам'ятовує завдання і диктує його учням своєї групи. Можна підходити декілька раз.  «Інтелектуальний тир». Учні перед виходом до дошки кидають дротик в мішень щоб вибрати завдання. Далі від центра розміщені легші завдання, але вони оцінюються меншою кількістю балів. В центрі – найскладніші, оцінюються вищим балом. Узагальнення та систематизація нових знань.  «Я вже знаю»  Вчителем пишеться поняття на дошці, учень повинен написати як можна більше слів, повíязаних з цим поняттям.  «Чорна скринька» У чорній скринці знаходяться моделі фігур, чи тіл. Учитель може описати деякі його властивості, а може і не описувати. Учням по правилу прийому «так і ні» говорити. Потрібно відгадати, що знаходиться у ящику.  «Світлофор». У кожного учня картка, яка з одного боку червона, а з іншого – зелена. Вчитель задає запитання А всі учні підіймають картки: хто знає відповідь – сигналізує зеленим, а хто не знає – червоним. «Тихе опитування». Взаємоопитування. Опитування в парах. Тестування. Перевірка знань учнів за допомогою дидактичних матеріалів. «Завдання на відповідність, послідовність, на виключення зайвого, на виявлення загальних закономірностей»  Учню потрібно встановити відповідність між поняттям та його визначенням, чи з’ясувати правильність послідовності при наведенні переліку понять, чи виключити зайве поняття, яке не належить до певного классу понять.  Контроль знань та вмінь учнів. «Шерлок Холмс». Скласти якнайбільше запитань до теми, що вивчається. Інші учні дають відповіді на запитання. «Впізнай мене». Вчитель називає ознаку фігури, поняття. Учні повинні відгадати. Якщо не відгадують з першого разу, вчитель пропонує більш точну інформацію. Якщо і цього разу не вгадали, вчитель проговорює таке твердження, що не впізнати загадане неможливо, але оцінка за такі відповіді з кожним разом зменшується «Доміно». Частини формул написані на двох картках кожна. Необхідно знайти до кожної картки її половинку. «Аукціон». Кожному з учнів треба назвати якусь ознаку, формулу, властивість даної фігури. Хто назве останній – переможе. «Незакінчене речення». Вчитель або учень-асистент починає формулювати визначення поняття, а учні закінчують. «Логічний ланцюжок». Перший учень починає відповідати на запитання, далі на будь-якому місці його відповідь припиняється вчителем і слово передається другому учневі, потім третьому і т. д. Термінологічний диктант. Вчитель називає поняття, а учні пишуть його визначення. «Випадкове опитування». Номери питань, на які будуть відповідати учні, визначаються підкиданням грального кубика, або за допомогою рулетки. «Це пригодиться». На дошці записані запитання, відповіді на які допоможуть зрозуміти ключові моменти нового матеріалу. 1. Обов’язковий мінімум: а)Воно має бути зрозуміло і посильно кожному учневі; в) Тренувальні завдання: їх виконують учні, що добре знають предмет і бажають закріпити свої знання; c) Творчі завдання: 1) Казка, оповідання з вивченої теми; 2) Кросворди; 3) Цікаві факти, задачі з даної теми;  4) Практичні задачі; 5) Картки для усного рахунку; 6) Плакати – опорні сигнали; 7) Реферати; 8) Завдання для проектної діяльності, презентації. Домашнє завдання «Три рівні» Вчитель задає домашнє завдання диференційовано за рівнем складності.  Перший рівень - обов‘язковий мінімум. Головна властивість цього завдання: воно має бути абсолютно зрозуміло і посильно будь-якому учневі. Другий рівень - завдання тренувальні. Його виконують учні, які бажають добре знати предмет і без особливих труднощів освоюють програму. На розсуд учителя ці учні можуть звільнятися від завдання першого виду. Третій рівень використовується (або ні) учителем залежно від теми уроку, підготовленості класу. Це - творче завдання. Зазвичай воно виконується на добровільних засадах і стимулюється учителем високою оцінкою і похвалою. Діапазон творчих завдань широкий. «Незвичайна звичайність» Навіть подання домашнього завдання може бути справою ненудною. Привнесіть до нього деяку таємницю, загадку. Звичайно, не кожного разу. Звичайно, загадку посильну. Учитель задає домашнє завдання незвичайним способом. «Ідеальне завдання» Учитель пропонує школярам виконати будинки роботу по їх власному вибору і розумінню. Це може бути будь-яке з відомих нам видом завдань. Нехай хтось вирішить декілька завдань, а хтось підбере приклад або намалює ілюстрацію до теми, що вивчається, і тому подібне. Зазвичай таке завдання задаю після проведення уроку контролю, коли і завдання задавати не обов'язково. Учням подобається цей прийом. « Творчість працює на майбутнє». Учні виконують творче домашнє завдання по розробці дидактичний матеріалів. Запропонувати учням скласти тест з 5 питань, на кожне питання 4 варіанти відповіді, або придумати ребус по даній темі. Підведення підсумків уроку.  «Самооцінка» Оцініть свою роботу на уроці, закінчивши наступні речення: - Моя розумова активність на уроці була.... - Найбільше мені сподобалося  - У мене доки не зовсім виходить - Сьогодні я зрозумів(а), що думати  - Сьогоднішній урок показав мені  Завдання спрямоване на розвиток умінь рефлексій учнів і сприяє формуванню адекватної самооцінки. «Лист до самого себе чи телеграмма»  Учню пропонується написати лист до себе або телеграму батькам, про те, що було вивчено на уроці, які питання викликали інтерес, а які були важкі для розуміння.  «Дерево вивченого»  На базі вивченого матеріалу, колективно або в групах учні пригадують ті факти, що вивчили на уроці, тим самим заповнюючи гілки дерева, яке намальоване на дошці.  «Сніжна грудка». Слово – речення – питання – відповідь. Перший учень проговорює слово, що стосується даної теми, другий складає речення з цим словом, третій складає питання до цього слова, а четвертий відповідає на нього. « Есе». П‘ятихвилинний твір з метою підбиття підсумків уроку і висновків, що були сформульовані на уроці. Що нового дізнався на уроці? Що сподобалося найбільше? Що було найскладнішим при виконанні завдань? Що треба ще вивчити вдома?  «Неуважний учень». Виконуючи завдання на (тема уроку), неуважний учень зробив деякі помилки. Виправте помилки і скажіть, які означення, властивості, правила не знає цей учень. Обов’язковим є застосування технік зворотного зв’язку: - лист по колу - моя шпаргалка - портрет теми (асоціативний) - складання “Сенкану” Правила складання “Сенкану” 1. Тема уроку 2. Який, яка. Дії пов’язані з темою (2 прикметника + дієслово) 3. Продовження думок, пов’язаних з другою строчкою 4. Синонім або асоціація Наприклад: 1) Кислотний дощ Шкідливий, знищує рослини зашкоджує здоров’ю Руйнує - кислота 2) Вулкан червоний, гарячий, він виривається з під землі яросно палає та сяє - вогонь 3) Урок розвиваючий, адаптивний творить учня, особистість вчаться разом із задоволенням Досконалість. Цей перелік не претендує на повноту, він може доповнюватися та змінюватися. Але використання наведених прийомів не повинно ставати самоціллю, а повинно підкорятися освітнім цілям, змісту, навчальним задачам на кожному конкретному етапі урока. Висновки і рекомендації по застосуванню педагогічної техніки «Конструктор уроку» Висновки: Застосування сучасної педагогічної техніки "Конструктор" дає наступні переваги: Значно зростає різноманіття уроків. Відбувається систематизація відомих і використовуваних в роботі методичних прийомів, які без конструктора важко утримати в голові. При використанні конструктора значно знижується час на підготовку уроків. Забезпечується достатня по об‘єму і різноманітна по якості робота учнів.  При підготовці до уроків приділяється більша увага на організацію початку і кінця уроку, на видачу домашнього завдання. Різноманітні уроки підвищують інтерес учнів до предмета, що, поза сумнівом, позначається на якості навчання. Зростає творчий потенціал учителя. Звичайно, тільки за допомогою технології «Конструктор уроку» не можна до кінця розв’язати всі поставлені перед навчальним закладом проблеми. Але дана технологія є підґрунтям для раціонального моделювання та прогнозування діяльності вчителя і учнів на уроці. Її використання є засобом для досягнення мотиваційної спрямованості уроку на підвищення творчих здібностей учнів та зростання професійного рівня вчителя. КОНСТРУКТОР УРОКУ А. ГІНА Етапи уроку Основні функції блоку 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 А. Початок уроку Інтелектуальна розминка або просте опитування (за базовими поняттями) "Так чи ні" Здивуй ! Фантастичний додаток "Світлофор" М'яке опитування Ідеальне опитування Взаємоопитування − Гра у випадковість Театралізація Обговорення домашнього завдання − Б. Пояснення нового матеріалу Приваблива мета Здивуй ! Фантастичний додаток Практичність теорії Прес-конференція Запитання до тексту Спіймай помилку Доповідь Театралізація Ділова гра "Точка зору" Ділова гра "НДЛ" Проблемний діалог − В. Закріплення, тренування. Відпрацювання умінь Спіймай помилку" Прес-конференція − Гра-тренінг Гра у випадковість "Так чи ні" Ділова гра "Компетентність" Ділова гра "Точка зору" Ділова гра "НДЛ" Тренувальна контр. робота Усне програмоване опитування Взаємоопитування М'яке опитування Г. Повторення Своя опора Повторюємо з контролем Повторюємо з розширенням Свої приклади Опитування-підсумок Обговорення дом. завдання Перетинання тем Ділова гра "Компетентність" Ділова гра "Точка зору" Ділова гра Гра у випадковість "Так чи ні" Зразкова відповідь" Ѓ. Контроль "Світлофор" Опитування ланцюжком Тихе опитування Програмоване опитування Ідеальне опитування Фактологічний диктант Бліц-контроль Релейна контр. робота Вибірковий контроль Звичайна контр. робота − − − Д. Домашнє завдання Блок завдань Три рівні домашнього завдання Незвичайна звичайність Особливе завдання Творчість працює на майбутнє − − − − − − − − Е. Кінець уроку Опитування. Підсумок − Роль "психолог" Роль "той, хто підбиває підсумки" Обговорення дом. завдання − − − − − − − − Конструктор уроку (пояснення по кожному структурному елементу уроку) Структурні елементи уроку Прийоми Початок урока-перевірка домашнього завдання Грамотна організація початку уроку дозволить не лише привернути увагу учнів до вчителя, зацікавити тим, що вчиться, але і включити дітей в активну миследіяльність з перших хвилин заняття. Не стандартний вхід в урок.  Відстрочена відгадка.  Злови помилку; Так - ні.  Коментатор; Дивуй!  Фантастична добавка.  Незакінчені речення Актуалізація опорних знань Вчитель організовує: актуалізацію вивчених способів дій, достатніх для побудови нового знання, їх узагальнення і знакову фіксацію; актуалізацию відповідних розумових операцій і пізнавальних процесів; мотівацию до пробної учбової дії (“треба” - “можу” - “хочу”) і його самостійне здійснення. Злови помилку;  Незакінчені речення; Вірю-не вірю; Тестування; Епіграф; Світлофор;  Математична мозаїка;  Логічний ланцюжок;  Тихе опитування Мотивація навчальної діяльності Правильно проведена мотивація навчальної діяльності дозволить вчителю на довго заволодіти увагою дітей, включити їх в активну роботу на уроці. Самооцінка;  Свої приклади; Постав запитання;  Знайди помилку;  Чистий аркуш. Вивчення нового матеріалу На даному етапі вчитель організовує вивчення нового матеріалу через учбову діяльність школярів Шпаргалка; Мозковий штурм; Цікава мета; Встановіть відповідність, Тестування; Дивуй; Фантастична добавка; Практичність теорії;  Прес-конференція Сприйняття та осмислення набутих знань На даному етапі вчаться в комунікативній формі обдумують проект майбутніх учбових дій: ставлять мету (метою завжди є усунення забруднень, що виникли), погоджують тему уроку, вибирають спосіб, будують план досягнення мети і визначають засоби - алгоритми, моделі і так далі. Цим процесом керує вчитель: спочатку за допомогою діалогу, а потім за допомогою дослідницьких методів. Практична (самостійна)робота; Робота в групах;  Встановіть відповідність; Інструктивні картки; Знайди помилку; Мозкова атака; Логічний ланцюжок; Гра у випадковість Застосування знань і способів діяльності При проведенні даного етапу використовується індивідуальна форма роботи: учні самостійно виконують завдання нового типу і здійснюють їх самоперевірку, покроково порівнюючи з еталоном. На завершення організовується виконавська рефлексія ходу реалізації побудованого проекту учбових дій і контрольних процедур. Емоційна спрямованість етапу полягає в організації, по можливості, для кожного учня ситуації успіху, що мотивує його до включення в подальшу навчальну діяльність. Шерлок Холмс;  Впізнай мене;  Доміно;  Аукціон; Прес-конференція;  Фронтальне опитування;  Чорна скринька;  Електронні презентації Контроль знань і вмінь учнів На даному етапі виявляються границі застосовності нового знання і виконуються завдання, в яких новий спосіб дій передбачається як проміжний крок. Організовуючи цей етап, вчитель підбирає завдання, в яких тренується використання вивченого раніше матеріалу, що має методичну цінність для введення в подальшому нових способів дій. Таким чином, відбувається, з одного боку, автоматизація розумових дій з вивчених норм, а з іншої – підготовка в майбутньому нових норм. Світлофор; Опитування по ланцюжку; Тихе опитування;  Програмоване опитування; Ідеальне опитування; Фактологічний диктант; Контрольний тест;  Бліц-контроль;  Аукціон Диференційоване домашнє завдання На даному етапі уроку вчителю необхідно вдало, диференційовано задати домашнє завдання. Будь-яка категорія учнів повинна отримати посильне і цікаве для себе завдання Три рівня; Обов‘язковий мінімум; Тренувальні вправи;  Незвичайна звичайність; Особливе завдання;  Ідеальне завдання;  Творчість майбутнього;  Дитячі проекти Підсумки уроку На даному етапі фіксується новий вміст, вивчений на уроці, організовується рефлексія і самооцінка учнями власної учбової діяльності. На завершення співвідносяться її мета і результати, фіксується міра їх відповідності, і намічаються подальші цілі діяльності. Рефлексія; Незакінчений вислів;  Дерево вивченого; Самооцінка; Лист до себе; Журнал знань;  Сніжна грудка; Есе;  На уроці я:

Керована дискусія – вправа «Займи позицію»

Мета: визначити і обговорити питання використання інтерактивних форм в навчально-виховному процесі, з’ясувати рівень готовності вчителів до використання інтерактивних технологій.

Тривалість: 15 хв.

Ресурси: 2 аркуші паперу і написами «погоджують», «не погоджуюсь», прикріплені у протилежних кутах кімнати, де відбувається тренінг; список висловлювань для тренера, шаблон до методу «ПРЕС»

Хід проведення:

Пропоную учасникам підвестися і зібратися у центрі кімнати. Далі зачитую твердження, стосовно яких учасникам необхідно висловити власну точку зору. Якщо вони погоджуються із запропонованим твердженням, то мають піти у куток кімнати, де прикріплено табличку «погоджуюся». Якщо учасники не поділяють думку, поставлену на обговорення, то переходять у куток з табличкою «не погоджуюсь» Після розподілу учасників по кімнаті стосовно кожного твердження прошу декого аргументувати свою позицію. Аргументацію можна проводити із використанням методу «ПРЕС» (інструкцію необхідно повісити і кімнаті на видному місці).

№	Твердження
1.	Якісні знання можна отримати лише на уроках із використанням інтерактивних форм.
2.	Пасивні форми навчання застаріли і повинні «відійти в минуле».
3.	Для використання інтерактивних форм навчання потрібна готовність вчителя.
4.	Інтерактивна технологія потребує попереднього навчання учнів процедурі
5.	Дисципліна учнів на інтерактивному уроці може бути проблемою для вчителя
6.	Я готовий до використання інтерактивних форм навчання

При проведенні дискусії думка кожного учасника, що обумовлена певним досвідом, має право на існування.

Історія для натхнення «Притча про майстра»

Тривалість: 5 хв

Хід проведення:

Тренер звертається до учасників «Ми майже закінчили нашу роботу і залишилася лише традиційна історія для натхнення»

Епіграф: „Кожен, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й може привести їх до Успіху,- справжній Майстер...”

Якось увечері зібралися разом музичні інструменти: скрипка, саксофон, труба, сопілка й контрабас. І виникла між ними суперечка – хто краще за всіх грає. Кожен інструмент почав виводити свою мелодію, показувати свою майстерність. Але виходила не музика, а жахливі звуки. І чим більше старався кожен із них, тим незрозумілішою й потворнішою виходила мелодія. Але з'явилася людина й одним помахом руки зупинила ці звуки, сказавши: „Друзі, мелодія – це одне ціле. Нехай кожний прислухається до іншого, й ви побачите, що вийде”. Людина знову змахнула рукою, і спочатку несміливо, а потім усе краще залунала мелодія, в якій було чути смуток скрипки, ліричність саксофона, оптимізм труби, ніжність сопілки й величність контрабаса.

Інструменти грали, із замилуванням стежили за чарівними помаха-

ми рук людини. А мелодія все звучала і звучала, поєднуючи виконавців і слухачів в єдине ціле. Як важливо, щоб оркестром хтось диригував. Досягнення гармонії можливе лише тоді, коли всі об'єднані однією метою та спрямовані єдиною волею в єдиному пориві...

Таким майстрами, шановні вчителі, є ви, а інструментами – наші учні. Ми з вами, хочемо того чи ні, є вчителями нового століття, і всі будемо працювати, щоб навчання стало радістю й задоволенням кожної дитини, щоб учнівське життя, в якому беруть участь й учні, й учителі, досягло гармонії.