· Зменшення потенціалу хімічної та легкої галузей промисловості;
· Недостатні потужності переробки плодоовочевої продукції;
· Низький рівень забезпеченості підприємств оборотними засобами;
· Надмірне податкове навантаження на підприємства;
· Залежність розвитку промисловості від кон’юнктури зовнішніх ринків та неконтрольованого ввезення товарів з-за кордону;
· Висока енергоємність виробництв та заборгованість споживачів за енергоресурси;
· Низька ефективність управління державним майном (підприємствами);
· Збитковість частини промислових підприємств;
· Низька потужність інвестиційно-кредитної системи в державі та мало стимулююча законодавча база;
· Значний моральний і фізичний знос обладнання та недостатня технологічна забезпеченість підприємств;
· Невелика кількість малих промислових підприємств.
Сприятливі можливості:
· Розвиток інноваційних виробництв, збільшення частки інноваційних інвестицій;
· Формування кластерів в галузі переробної промисловості;
· Зростання внутрішнього попиту на окремі види продукції;
· Кооперація малих та великих підприємств;
· Запровадження ресурсо - та енергозберігаючих технологій;
· Поєднання науки та виробництва.
Загрози:
· Зміни валютних курсів;
· Різке зростання цін на енергоресурси;
· Закриття зовнішніх ринків збуту;
· Слабке представлення продукції на внутрішніх ринках;
· Законодавчі ініціативи щодо несприятливого регулювання розвитку окремих галузей промисловості;
· Низька платоспроможність споживачів продукції;
· Відсутність правової стимуляції;
· Високі податкове навантаження та банківські відсотки.
Критичне питання Д: Розвиток інфраструктури та туристичний потенціал.
Сильні сторони:
· Вигідне розташування, наявність транспортних коридорів, кордон з республіками Польща та Білорусь;
· Наявність культурно-мистецьких заходів різної тематики;
· Збереження самобутніх історичних і культурних традицій та ремесел;
· Історична багатокультурність, етнічні зв’язки з багатьма країнами та народами;
· Співпраця з одинадцятьма містами-партнерами з шести країн світу;
· Наявність Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» (Луцький замок XIV ст., 129 пам’яток архітектури національного та місцевого значення);
· Зростання кількості населення в місті, «омолодження» населення за рахунок позитивного приросту та наявності вищих навчальних закладів;
· Багатий природо-ресурсний та культурний потенціал Волинської області.
Слабкі сторони:
· Нерозвинене транспортне сполучення залізницею та відсутність аеропорту;
· Незадовільний рівень надання туристичних послуг;
· Місто Луцьк – маловідоме як туристична дестинація;
· Відсутність бренду міста;
· Нерозвиненість туристичної інфраструктури (відсутність хостелу, необхідної кількості ліжкомісць, системи туристичного ознакування, конкуренції на ринку туристичних послуг в’їзного туризму);
· Неналежний технічний стан пам’яток архітектури;
· Нерозвиненість мистецько-фестивального руху;
· Недостатня кількість фестивалів та недостатньо високий рівень їх проведення і реклами.
Сприятливі можливості:
● Залучення одинадцяти міст-партнерів з шести країн світу до промоції міста Луцька;
● Залучення позабюджетних коштів для розвитку туристичної галузі;
● Повне використання історико-культурного потенціалу Луцька та Волинської області;
● Повне використання мистецького потенціалу Луцька та Волинської області;
● Налагодження співпраці між готельєрами, рестораторами, представниками культури та туристичними фірмами.
Загрози:
● Зниження конкурентоспроможності міста Луцька та Волинської області;
● Еміграційні процеси;
● Політична нестабільність;
● Погіршення екологічної ситуації;
● Занепад архітектурних пам‘яток.
Критичне питання Е: Розвиток соціальної сфери.
Сильні сторони:
● Надлишок кваліфікованої робочої сили;
● Розвинута мережа освітніх та наукових закладів;
● Наявність природного приросту населення;
● Працелюбний, сумлінний і привітний народ.
● Висока частка економічно активного населення ( у віці 15-70 років);
● Дешева робоча сила.
Слабкі сторони:
● Високий рівень безробіття, незайняті молоді спеціалісти;
● Проблема працевлаштування населення після 40 років;
● Збільшення прошарку бідного населення внаслідок негативного впливу світової фінансово-економічної кризи та неефективного господарювання, що дестабілізує соціальну ситуацію на місцевому рівні;
● Зростання ризиків настання бідності для окремих, найбільш незахищених верств населення – сімей, що мають більше двох дітей, малосімейних домогосподарств, сімей, що складаються та містять у своєму складі пенсіонерів тощо;
● Поширення практики «тінізації», приховування реальної заробітної плати, розповсюдження виплат заробітної плати «у конвертах»;
● Нерівномірність і значна диференціація доходів та майнового розшарування населення;
● Скорочення офіційно зареєстрованих робочих місць у реальному секторі виробництва;
● Низька динаміка створення нових робочих місць, у т. ч. у пріоритетних для міста конкурентоспроможних секторах та галузях економіки;
● Недосконалість системи професійного, патріотичного, культурного виховання молоді, молодіжної політики;
● Нарощування негативних тенденцій у розвитку демографічних процесів, у т. ч. зростання показників старіння населення, збільшення демографічного навантаження на працюючих; зростання показників смертності серед населення працездатного віку тощо;
● Низька якість надання медичних послуг населенню;
● Нерівний доступ населення до послуг охорони здоров’я;
● Недостатній рівень якості надання освітніх послуг населенню, невідповідність якості й доступності ринку освітніх послуг сучасним вимогам конкурентоспроможності робочої сили та європейським стандартам професійної кваліфікації;
● Зростання диспропорційності між підготовкою фахівців (у т. ч. з вищою освітою) та попитом на них на ринку праці;
● Повільний процес входження регіональних ВНЗ у європейський освітній простір;
● Відсутність усталеної практики надання адресної соціальної допомоги бідним та найбільш соціально вразливим верствам населення;
● Низький рівень залучення населення до системи накопичувального пенсійного страхування, у т. ч. участі у системі недержавного пенсійного страхування ;
● Пасивність населення регіону у розвитку системи добровільного пенсійного забезпечення (страхування);
● Низька якість надання населенню послуг у сфері житлово-комунального господарства;
● Високий рівень зношеності основних виробничих фондів, критичний стан технічного оснащення підприємств ЖКГ області, аварійний стан більшості водопровідно-каналізаційних мереж;
● Застаріла система управління експлуатацією житла підприємствами ЖКГ;
● Низький рівень забезпечення житлом населення, дотаційність галузі ЖКГ;
● Нагромадження системних проблем у розвитку сфери культури, збереження національної культурної самобутності міста та культур національних меншин мешканців;
● Низький рівень цільової фінансової та управлінської підтримки розвитку професійного етнічного мистецтва, національних промислів і народної творчості – основи самоідентифікації населення.
Сприятливі можливості:
● Подолання бідності та впровадження ефективної політики доходів на підґрунті створення економіко-правових умов для повернення заробітній платі потужного
мотиваційного стимулу до творчої, продуктивної праці як основи добробуту та зростання життєвого рівня працюючого населення; стабільного джерела надання соціальної допомоги соціально-вразливим та працюючим верствам населення;
● Створення нових робочих місць, налагодження регулярного моніторингу стану і системних проблем регіонального ринку праці, запровадження інформаційної та інституційно-комунікаційної підтримки розвитку регіонального ринку праці;
● Реалізація дієвої молодіжної, гендерної політики, створення сприятливих умов для поліпшення демографічної ситуації в місті;
● Забезпечення гідної старості, сприяння реформуванню системи пенсійного забезпечення для створення адекватної ринковим умовам системи соціального захисту громадян, які втратили працездатність;
● Модернізація системи освіти як провідний напрям інвестування у відтворення і розвиток людського капіталу, формування інтелектуальної спеціалізації міста;
● Поліпшення медичного обслуговування, забезпечення рівного і справедливого доступу населення до якісних медичних послуг, створення стимулів для здорового способу життя населення і здорових умов праці, впровадження реформи медичного обслуговування;
● Модернізація системи соціальної підтримки населення на основі дотримання принципів збереження мотивації населення до праці;
● Реформування системи житлово-комунального господарства та створення конкурентного, ефективно функціонуючого ринку житлово-комунальних послуг, що задовольняють потреби споживачів і створюють умови для комфортного, безпечного проживання людини;
● Створення сприятливих умов для соціокультурного та гуманітарного розвитку, забезпечення вільного доступу мешканців та гостей міста до культурних та історичних цінностей.
Загрози:
● Втрата наукового потенціалу через низьку оплату праці науковців;
● Відтік працездатного населення за кордон;
● Зниження інтелектуального ресурсу, відтік обдарованої та творчої молоді за кордон;
● Відтік педагогічних кадрів з освітніх закладів;
● Недостатня кількість шкіл та дошкільних закладів;
● Погіршення демографічної ситуації;
● Несвоєчасне надання невідкладної медичної допомоги.
Критичне питання Ж: Реформування житлово-комунального господарства.
Сильні сторони:
● Функціональні можливості електромереж та трансформаторного парку забезпечують стабільну роботу системи електропостачання при максимальних навантаженнях до 400 МВт. У нічний час вільні потужності для споживання становлять не менше 200 МВт влітку і 100 МВт взимку;
● Можливість для використання альтернативних видів палива;
● Наявність водних ресурсів для забезпечення питною водою;
● Поступова передача житла в обслуговування населення.
Слабкі сторони:
●Щорічні низькі рівні фінансування інвестиційних програм ПАТ «Волиньобленерго», що не забезпечує оновлення енергогосподарства;
● Недостатня інженерна підготовка проектів, що передбачають використання енергоносіїв з нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії;
● Незадовільна якість доріг місцевого значення;
● Велика зношеність комунікацій, мереж та спецтранспорту;
● Старіння житлового фонду, незадовільний стан прибудинкових територій.
Сприятливі можливості:
● Запровадження ресурсо – та енергозберігаючих технологій;
● Підвищення рівня енергозабезпеченості міста за рахунок використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії до 50 відсотків
● Залучення коштів інвесторів;
● Перехід на альтернативні види палива, індивідуальне опалення, дахові котельні;
● Переведення житла в об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Загрози:
● Зростання вартості енергоносіїв, низька платоспроможність населення;
● Стрімке старіння мережі електропередачі 10 кВ, які стримують збільшення величини приєднаної потужності та підключення нових струмоприймачів, а також запровадження електроопалення;
● Несвоєчасне прийняття нормативних актів, що регулюють спрямування бюджетних коштів у рамках державної цільової економічної програми енергоефективності з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на роки;
● Зниження транспортно-експлуатаційних показників на дорогах місцевого значення;
● Нестача коштів на реконструкцію та оновлення житлово-комунального господарства;
● Нестача коштів на капітальний ремонт житлового фонду.
.
ПЛАНИ ДІЙ
Стратегія розвитку є продуктом спільного вибору лідерів громади Луцька на основі досягнення консенсусу. В її основу покладено принцип зосередження зусиль на пріоритетних питаннях розвитку.
Усі критичні питання – залучення інвестицій, розвиток інфраструктури бізнесу, розвиток профільних галузей економіки міста, розвиток інфраструктури та туристичний потенціал, розвиток соціальної сфери, реформування житлово-комунального господарства, – були вибрані як вирішальні чинники для подальшого розвитку міста та місцевої економіки. Для кожного з цих питань були складені окремі плани дій, впровадження яких має вести до покращення конкурентної позиції міста Луцька. Плани дій розроблялися членами робочої групи, а також з допомогою людей, які мають професійні знання та досвід у відповідних сферах, або до службової компетенції яких входять відповідні питання.
Стратегія розвитку ґрунтується на амбітному баченні – майбутнього зростання – і на шести ретельно відібраних критичних питаннях. Залучення інвестицій належить до універсальних чинників, що обумовлюють розвиток місцевих економік, тоді як критичні питання, пов’язані з покращенням місцевої бізнес-інфраструктури, розвитком профільних галузей економіки міста, інфраструктури та туристичного потенціалу, соціальної сфери, реформування житлово-комунального господарства віддзеркалюють очікуваний високий потенціал зростання, який має генерувати успішне впровадження Стратегії.
ПЛАНИ ДІЙ У РОЗРІЗІ КРИТИЧНИХ ПИТАНЬ
Критичне питання А Залучення інвестицій
У сучасному світі зовнішні інвестиції набувають надзвичайної ваги. Вони не лише забезпечують приплив необхідних фінансових ресурсів до місцевих економік, але й приносять з собою нові навички менеджменту, інновації та технології, нові ринки, нові можливості для бізнесу місцевих малих і середніх підприємств. У той же час ця сфера характеризується високим рівнем конкуренції між країнами, регіонами, містами, які пропонують усі можливі пільги для приваблення інвесторів, причому гроші, вкладені в цю конкурентну боротьбу можуть окупитися не раніше ніж через п’ять – десять років.
Спроможність будь-якого міста залучати зовнішні інвестиції визначається багатьма чинниками, серед яких стан технічної інфраструктури, доступність будівель і добре підготовлених ділянок для нової забудови, наявність кваліфікованої робочої сили, бізнес-клімат у місті та його імідж, обсяг та якість послуг, що надаються містом. Безпосередній вплив на здатність влити новий капітал в місцеву економіку має також те, наскільки успішною є поточна стратегія маркетингу та промоції, підтримка якій повинна надаватися на національному рівні.
Поліпшення комунальної інфраструктури розглядалось як істотно важливий фактор для залучення нових інвестицій у бізнес і створення нових видів бізнесу. Підприємці напевне віддають перевагу тим містам, де стан інфраструктури є добрим або кращим, ніж у їх місцезнаходженні.
Особливу увагу слід приділити створенню чистих, високотехнологічних виробництв, які забезпечать високооплачуваною роботою та достойною і кар’єрою мешканців міста та їх дітей.
Доступність будівель, виробничих та офісних приміщень є надзвичайно важливою для підтримки малих і середніх підприємств, і вимагає іншого підходу, ніж підготовка великих промислових майданчиків для зовнішніх інвесторів.
Однією з переваг у конкурентній боротьбі за інвестиції, які створюють нові робочі місця, є існування переліку земельних ділянок – не надто дорогих та обладнаних інфраструктурою (з доступними тарифами на енергопостачання). Луцьк з його промисловими зонами має певний потенціал для підготовки привабливої пропозиції промислових приміщень для інвесторів.
Стратегічні цілі:
А.1. Створити інформаційно - промоційну систему міста.
Оперативні цілі:
А.1.1. Створити багатомовну інвестиційно – промоційну директорію офіційного веб-порталу міської ради.
Управління економіки міської ради спільно з іншими виконавчими органами міської ради та громадськими об’єднаннями підприємців з метою забезпечення потенційних інвесторів необхідною інформацією та проведення інвестиційних та бізнесових можливостей міста формують багатомовну директорію офіційного веб-порталу міської ради.
(Управління економіки міської ради, управління міжнародного співробітництва та туризму міської ради, відділ інформаційної роботи міської ради, відділ програмно-комп’ютерного забезпечення міської ради)
А.1.2. Створити електронну візитівку міста «Луцьк – пропозиції до співпраці».
Відділ інформаційної роботи міської ради спільно з іншими виконавчими органами міської ради та громадськими об’єднаннями підприємців формують базу даних – каталог інвестиційних пропозицій суб’єктів господарської діяльності міста та створюють презентаційний CD і поліграфічну візитівку міста.
(Відділ інформаційної роботи міської ради, відділ програмно-комп’ютерного забезпечення міської ради, управління економіки міської ради, управління земельних ресурсів міської ради, управління містобудування і архітектури міської ради, Волинська торгово-промислова палата, управління міжнародного співробітництва та туризму міської ради.)
А.1.3. Проводити інвестиційні ярмарки (форуми).
Виконавчі органи міської ради спільно з громадськими об’єднаннями підприємців організовують та проводять не рідше одного разу на рік інвестиційні ярмарки та форуми.
(Управління економіки міської ради, управління підприємництва та реклами, управління земельних ресурсів міської ради, управління містобудування і архітектури міської ради, Волинське представництво Асоціації міст України, Волинська торгово-промислова палата, управління міжнародного співробітництва та туризму міської ради, відділ інформаційної роботи міської ради, відділ програмно-комп’ютерного забезпечення міської ради, підприємства та організації міста)
А.1.4.Створити систему зворотнього зв’язку та адресного розповсюдження інформації про інвестиційні можливості міста.
Виконавчі органи міської ради спільно із громадськими об’єднаннями підприємців створюють на базі офіційного веб-порталу міської ради веб-порталу Луцьких підприємців постійно діючий форум та оновлювані бази даних для забезпечення зворотнього зв’язку із зацікавленими суб’єктами інвестиційної діяльності та для адресного розповсюдження інформації про інвестиційні можливості міста.
( Управління економіки міської ради, управління підприємництва та реклами, управління земельних ресурсів міської ради, управління містобудування і архітектури міської ради, Волинське представництво Асоціації міст України, Волинська торгово-промислова палата, управління міжнародного співробітництва та туризму міської ради, відділ інформаційної роботи міської ради, відділ програмно-комп’ютерного забезпечення міської ради, підприємства та організації міста)
А.1.5. Створити багатомовну директорію «Луцьк-туристичний» офіційного веб-порталу міської ради.
Управління міжнародного співробітництва та туризму міської ради спільно з іншими виконавчими органами міської ради формує багатомовну директорію «Луцьк-туристичний» офіційного веб-порталу міської ради з пакетом інформаційно-довідкових матеріалів з метою забезпечення сталого розвитку туристичної галузі, підвищення її частки в економічних показниках міста, покращення іміджу Луцька на ринку туристичних послуг.
(Управління міжнародного співробітництва та туризму міської ради, управління економіки міської ради, управління підприємництва та реклами, управління земельних ресурсів міської ради, управління містобудування і архітектури міської ради, Волинське представництво Асоціації міст України, Волинська торгово-промислова палата)
А.2. Створити систему супроводу інвестора.
Оперативні цілі:
А.2.1. Розробити алгоритм формування пакету інформації для інвестора та управління процесом залучення інвестицій.
Управління економіки міської ради спільно із виконавчими органами міської ради та громадськими об’єднаннями підприємців розробляють алгоритм формування пакету інформації для потенційних інвесторів та управління процесом залучення інвестицій.
(Управління економіки міської ради, громадські об'єднання підприємців, управління земельних ресурсів міської ради, управління містобудування і архітектури міської ради, відділ інформаційної роботи міської ради)
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
