Стратегія розвитку м. Луцька до 2020 року (стр. 4 )

(Управління культури, КП “Центр туристичної інформації та послуг”, відділ інформаційної роботи)

Д 3.4. Відкриття нових туристичних об’єктів

Виконавчі органи відкриваючи мережі об’єктів для активного сімейного, корпоративного, молодіжного та інших видів відпочинку лучан і туристів, забезпечать збільшення об’єктів туристичного показу, кількості туристів

(Управління культури, управління міжнародного співробітництва та туризму, департамент житлово-комунального господарства, управління містобудування та архітектури, управління розвитку підприємництва та реклами)

Система покращення інфраструктури туристичної сфери та благоустрою міської території покращення інфраструктури туристичної сфери та благоустрою міської території

Розвиток інфраструктури та туристичного потенціалу

Критичне питання Е. Розвиток соціальної сфери

Соціальний розвиток громади міста - це процес підвищення соціального добробуту населення міста на основі забезпечення загальноприйнятих соціальних стандартів життя. Категорія "соціальний добробут" містить у собі всі сторони й основні компоненти життєдіяльності (тобто існування і самореалізації) людини, до яких належать умови життя, рівень задоволення потреб людини в різноманітних сферах їх проявів, а також показники і параметри, якими визначається підсумкова якість розвитку людини, якість її життя. Характеристику рівня якості життя мешканців міста найбільш повно виражають такі комплексні показники життєвого рівня, як тривалість життя, стан здоров'я, освітній потенціал, рівень громадянського та культурно-інтелектуального розвитку особи.

Соціальна сфера, задовольняючи потреби населення в культурних цінностях, освіті, охороні здоров'я, соціальному захисті все більше впливає на виробництво матеріально-речового багатства через прискорення науково-технічного прогресу, створення необхідних передумов для підвищення рівня зайнятості та раціонального використання трудових ресурсів, забезпечення розширеного відтворення робочої сили, удосконалення структури вільного часу працюючих. Одночасно з цим розвиток соціальної сфери сприяє формуванню гармонійно розвиненої особистості, вона бере участь у відтворенні головної продуктивної сили суспільства — людини, адже чим вищими є темпи соціально-економічного розвитку, тим динамічніше змінюються людські потреби і сама структура життєвих благ, покликаних їх задовольняти та забезпечувати всебічний і гармонійний розвиток особистості.

За своїм призначенням всі складові соціальної сфери істотно впливають на вирішення основних соціально-економічних завдань. Зокрема, від рівня розвитку медичного обслуговування значною мірою залежать показники здоров'я населення, тривалості життя, його природного приросту. Завдяки впровадженню найбільш ефективних способів лікування хвороб, широкого комплексу санітарно-культурних і профілактичних заходів створюються передумови для істотного скорочення втрат робочого часу через тимчасову непрацездатність. Освіта забезпечує підвищення загального рівня знань і куль­тури представників громади міста та підприємства всіх галузей кваліфіко­ваними кадрами, а тому виступає важливим елементом відтво­рення робочої сили. Утвердження культурного розвитку, як одного із ключових чинників соціально-економічного розвитку міста, сприяє підтримці народного мистецтва та мистецького аматорства, розвитку культури, спорту та туризму, пам’ятко-охоронної справи, укріплення та збереження сітки закладів культури та мистецтва.

Стратегічні цілі:

Е.1 ЯКІСНІ ПОСЛУГИ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

Оперативні цілі:

Е1.1. Сприяння розвитку транспортної інфраструктури

Встановлення інформаційних табло на зупинках громадського транспорту, розробка програмного забезпечення та обладнання для GPS навігації – покращить інформованість пасажирів про організацію руху громадського транспорту

(Відділ транспорту та зв’язку Оператор диспетчерського обслуговування (визначений за результатами конкурсу) Розробник програмного забезпечення та обладнання для GPS навігації)

Е.1.2. Здійснення ефективного соціального захисту найбільш соціально вразливих категорій мешканців міста

За сприянням виконавчих органів Відкриття стаціонарного відділення територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Луцька дасть можливість надавати якісне соціальне обслуговування підопічних територіального центру, які потребують постійного стороннього догляду

(Департамент соціальної політики Управління містобудування та архітектури, управління капітального будівництва, управління фінансів та бюджету, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг м. Луцька )

Е.1.3. Надання підтримки бездомним особам шляхом утворення кімнат нічного перебування для вказаної категорії населення

Виконавчі органи, громадські, благодійні та релігійні об’єднання громадян сприяють створенню кімнат нічного перебування для бездомних осіб, що дасть можливість забезпечити надання якісних соціальних послуг та задовольнити потреби першої необхідності бездомних осіб (нічліг, обігрів, харчування, санітарно –гігієнічні послуги та ін.).

(Департамент соціальної політики, Управління капітального будівництва, Управління фінансів та бюджету,Управління економіки, Громадські, благодійні та релігійні об’єднання громадян.)

Е.1.4. Налагодження активної співпраці з громадськими організаціями з метою надання якісних соціальних послуг

Налагодження співпраці з громадськими організаціями, дасть можливість допомогти соціально-вразливим групам населення надати якісні соціальні послуги

(Департамент соціальної політики, управління фінансів та бюджету, управління економіки)

Е1.5. Створення безбар’єрного середовища у місті для осіб з обмеженими можливостями

Виконавчі органи створивши безбар’єрне середовище у місті для осіб з обмеженими можливостями, Забезпечать доступність об’єктів житлового та громадського призначення міста для осіб з обмеженими фізичними можливостями

(Управління містобудування та архітектури, Департамент житлово-комунального господарства, Управління капітального будівництва, Управління транспорту та зв’язку)

Е.1.6. Забезпечення ефективності лікувально-профілактичної допомоги матері і дитини

Заклади охорони здоров’я забезпечують ефективну лікувально-профілактичну допомогу матері і дитини, як наслідок поліпшується стан загального та репродуктивного здоров’я населення, знижуються показники дитячої та материнської смертності

(Управління охорони здоров’я міської ради, Пологовий клінічний будинок,

міські лікпрофзаклади)

Оперативна ціль Е.1.7. Підвищення якості реабілітаційної підтримки осіб похилого та старечого віку

Вирішення проблем поліпшення здоров’я людей похилого та старечого віку, підвищення середньої очікуваної тривалості життя

(Управління охорони здоров’я міської ради, міські лікпрофзаклади, департамент соціальної політики, управління культури міської ради)

Е.1.8. Створення сприятливого морально-психологічного середовища мешканців громади та пропагування здорового способу життя

Виконавчі органи пропагуючи здоровий спосіб життя та створюючи сприятливе морально-психологічне середовища мешканців громади сприяють зниженню захворюваності, інвалідності, смертності, поліпшенню здоров’я працюючого населення, оздоровленню виробничого середовища, рівня травматизму

((Управління охорони здоров’я міської ради, управління економіки, департамент житлово-комунального господарства, управління освіти міської ради, міські лікпрофзаклади, комітет по фізичній культурі та спорту)

Е.1.9.Сприяння розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини

Управління охорони здоров’я міської ради, міські лікпрофзаклади забезпечують пріорітетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, удосконалюють організацію спеціалізованої та стаціонарної медичної допомоги, підвищують якість та ефективність, забезпечують доступність взаємозв’язку з ПМСД

(Управління охорони здоров’я міської ради, міські лікпрофзаклади)

Е.1.10. Покращення матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я

Виконавчі органи міської ради забезпечують ефективне фінансування галузі охорони здоров’я, джерелом якого повинні бути бюджетні кошти та інші джерела, не заборонені законодавством, таким чином сприяють покращенню матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я

(Управління охорони здоров’я міської ради, управління фінансів та бюджету, департамент соціальної політики, міські лікпрофзаклади)

Е.1.11. Налагодження співпраці медичних закладів і установ з громадськими організаціями та об’єднаннями громадян

Виконавчі органи міської ради спільно з міськими лікпрофзакладами налагоджують співпрацю з громадськими організаціями та об’єднаннями громадян що сприятиме удосконаленню якості надання медичної допомоги, поліпшенню стосунків між пацієнтами і медичними працівниками.

(Управління охорони здоров’я міської ради, комітет молодіжної політики та спорту, міські лікпрофзаклади)

Е.1.12 Забезпечення організації та проведення соціальної роботи із соціально незахищеними категоріями сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Забезпечення раннього виявлення дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, забезпечення соціального обслуговування, соціального супроводу та патронажу, соціальної профілактики і реабілітації, соціальної та психологічної адаптації, сприятиме задоволенню соціальних потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах

(ЛМЦСССДМ, керівники виконавчих органів)

Е.1.13 Організація системної державної соціальної юридичної, психологічної, благодійної допомоги соціально незахищеним верствам населення

Надання на безоплатній основі кваліфікованих юридичних та психологічних індивідуальних консультацій для сімей, які опинилися складних життєвих обставинах, їх соціальна підтримка та підвищення правової обізнаності забезпечить «Центр правової інформації та консультації для сімей, які опинилися складних життєвих обставинах, та молоді м. Луцька» який буде створено ЛМЦСССДМ за сприянням громадських організаціїй соціально-психологічного спрямування

(ЛМЦСССДМ, керівники виконавчих органів, громадські організації соціально-психологічного спрямування)

Е.1.14 Налагодження активної співпраці з громадськими організаціями соціально-психологічного спрямування для покращення надання якісних соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді, які опинились у складних життєвих обставинах

ЛМЦСССДМ, керівники виконавчих органів, громадські організації соціально-психологічного спрямування підтримуючи проекти програм громадських організацій щодо соціального розвитку інституту сім’ї, проводячи заходи спрямовані на підтримку сімей, які опинилися в СЖО, в т. ч. організація змістовного дозвілля та оздоровлення дітей, Забезпечення організації та проведення соціальної роботи, спрямованої на популяризацію здорового способу життя, все це дасть можливість активізувати взаємодію органів місцевого самоврядування та громадських організацій, що сприятиме зростанню ефективності надання якісних соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді, які опинились у складних життєвих обставинах.

(ЛМЦСССДМ, керівники виконавчих органів, громадські організації соціально-психологічного спрямування)

Критичне питання Ж. РЕФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВО_- КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Реформування житлово-комунального господарства – формування нових організаційно-правових форм, зміна економічних відносин, перетворення

законодавчої та нормативної бази, технічне переоснащення та модернізація у житлово-комунальному господарстві з метою підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів.

Реформування ЖКГ є однією з найбільш актуальних проблем, оскільки стосується інтересів як населення, так і всього господарства міста.

Особливість сьогоднішнього етапу реформування полягає в тому, що одночасно відбуваються кілька процесів:

- Інституційних, пов'язаних з демонополізацією управління житлом та комунальної інфраструктурою, зміною організаційно-правових форм організації ЖКГ, перерозподілом ринків послуг;

- організаційних, які пов'язані з перерозподілом повноважень щодо ЖКГ між рівнями влади, відходом органів місцевого самоврядування від керівництва господарською діяльністю підприємств, переходом на нові форми договірних відносин (оренда, концесії).

Ключовим моментом у реформуванні галузі повинна бути трансформація тарифної політики. Методологія ціноутворення повинна базуватися на впровадженні на підприємствах водопостачання, водовідведення та теплопостачання ефективного механізму ресурсозбереження.

Кінцеві результати реформ в житлово-комунальному господарстві повинні відбитись у наданні послуг установлених стандартів якості проживання, включені у повному обсязі ринкового механізму в процес функціонування галузей, переході до нового фінансування галузей за рахунок платежів населення з наданням мало імущим верствам житлових субсидій.

Реформування житлово-комунального господарства є одним з основних завдань.

Житлово-комунальне господарство є найбільш технічно відсталою галуззю економіки з багатьма проблемами, які останнім часом особливо загострилися.

Враховуючи важливість нормального функціонування ЖКГ. його вплив на соціальну сферу міста, галузь потребує кардинального реформування, що має передбачити насамперед формування її нової структурної побудови, яка б поєднувала найкращі надбання моделей управління житлово-комунальною сферою. Реформа ЖКГ має бути законодавчо, організаційно та економічно забезпечена на чотирьох рівнях: на рівні державних органів виконавчої влади; місцевих адміністрацій та органів місцевого самоврядування; житлово-комунальних підприємств різних форм власності; споживачів послуг.

Протягом десятиліть у житлово-комунальній сфері панували екстенсивні підходи та адміністративні методи господарювання, які були наслідком жорстко централізованого управління в державі. Матеріальна база галузі, що завжди розвивалася на основі залишкового принципу ресурсозабезпечення, знаходилася в незадовільному стані в усі часи, але найбільш помітно деградує в останні роки, попри те, що на житлово-комунальне господарство витрачається значна частка (20-30%) видатків місцевих бюджетів.

На сьогодні, в більшості, органи місцевого самоврядування виступають у ролі підрядних організацій, які обслуговують житло.

Основні проблеми житлово-комунального господарства :

● Недосконалість порядку формування тарифів, непрозорість формування цін/тарифів за послуги та поточної діяльності підприємств ЖКГ;

● Невідповідність розмірів платежів за користування житлом фактичним витратам на його отримання;

● Погана керованість, неконтрольованість, низька якість роботи підприємств житлово-комунальнї галузі та послуг, що ними подаються;

● Недосконалість діючої системи фінансування робіт, пов’язаних з обслуговуванням і модернізацією житлового фонду;

● Утриманське відношення користувачів до житла, що призводить до його швидкого фізичного та морального зносу;

● Високий ступінь регіональної диференціації стану забезпеченості та якості надання житлово-комунальних послуг;

● Зношеність основних фондів галузі, застарілість технологій і як наслідок значні витрати (води, теплової енергії тощо) та низьку енергоефективність (близько 70% житлового фонду збудованого до 1970 р., зношеність основних фондів перевищує 60%, енергоємність послуг у 2,5-3 рази перевищує показники європейських держав; якщо на початку 90-х років у середньому по Україні на 100 км комунальних мереж припадало 30-40 аварій, то останніми роками цей показник сягнув 180 аварій на 100 км водопроводу та на 10-20 на 100 км мереж теплопостачання;

● Невідповідність наявних інфраструктурних потужностей зростаючим вимогам та потребам;

● Високий рівень монополізації сфери надання житлово-комунальних послуг та слабкий розвиток конкуренції у цьому секторі;

● Недосконалість нормативно-правового регулювання діяльності галузі, насамперед у сфері диверсифікації постачальників послуг;

● Неефективна система управління, злиття замовника і підрядника і водночас розрив між споживачем і замовником послуг;

● Незавершеність приватизації житлового фонду у частині асоціювання власників житла у багатоквартирних будинках в об’єднання співвласників (ОСББ).

Стратегічна ціль Ж.1 ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ, ПРОЕКТНО-ПЛАНОВИХ І НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ЖКГ

Оперативні цілі:

Ж 1.1.Підготовка та впровадження програми розвитку житлово-комунального господарства міста

Департамент житлово-комунального господарства розробляє та затверджує Комплексна програма розвитку житлово-комунального господарства міста, яка дозволить сформувати єдині підходи, принципи та методи реалізації житлово-комунальної політики, забезпечить ефективну взаємодію (синергізм) основних її напрямів.

(Департамент житлово-комунального господарства)

Стратегічна ціль Ж.2 ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ І СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛУЧАН (ПОЛІТИКА БЛАГОУСТРОЮ)

Оперативні цілі:

Ж 2.1 Раціональне використання, створення особливого колориту, належне утримання та охорона, формування комфортних і сприятливих умов для життєдіяльності людини.

Стратегічна ціль Ж.3 ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Оперативні цілі:

Ж3.1.Створення на території міста екологічної мережі

Виконавчі органи міської ради створюють на території міста екологічну мережуяка являє собою єдину територіальну систему, що утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території міста, збереження ландшафтного та біорізноманіття, міcць оселення та зростання видів тваринного та рослинного світу

Створення на території міста екологічної мережі сприятиме поліпшенню якості довкілля та умов проживання населення міста

(Департамент житлово-комунального господарства, управління містобудування та архітектури )

Стратегічна ціль Ж.4 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ГРОМАДЯН

Оперативні цілі:

Ж.4.1. Запобігання забрудненню навколишнього середовища на території міста

Виконавчі органи міської ради здійснюють системні заходи в рамках цільових природоохоронних програм, Генерального плану м. Луцька, спрямовані на запобігання та зменшення забруднення навколишнього природного середовища на території м. Луцька що дасть можливість забезпечити оптимізацію системи поводження з відходами, реалізацію проекту реконструкції міських каналізаційно-очисних споруд, здійснення комплексу заходів з розчищення русел річок та будівництво локальних очисних споруд зливових стоків на випусках у річки, задовільний стан атмосферного повітря

(Департамент житлово-комунального господарства, управління капітального будівництва)

Стратегічні цілі :

Ж5. Розвиток державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг;

Ж6. Формування державної житлової політики;

Ж7. Удосконалення системи фінансування житлово-комунального господарства, оплати житла і комунальних послуг та системи соціального захисту населення, здійснення ефективної тарифної політики;

Ж8. Демонополізація житлово-комунального господарства, розвиток конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг;

Ж9. Створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла, у тому числі впровадження комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду із залученням інвесторів-забудовників на конкурсних засадах;

Ж10. Підвищення ефективності використання енергоносіїв та інших ресурсів, радикального зниження енергоємності виробництва, підвищення енергоефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу економіки на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів;

Ж11. Вдосконалення організаційних структур управління в сфері ЖКГ;

Ж12. Технічне переоснащення житлово-комунального господарства, наближення до вимог Європейського Союзу показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів на виробництво житлово-комунальних послу.

Оперативні цілі:

● Проведення взаємо узгодженої тарифної, інвестиційної політики й політики в сфері розвитку внутрішнього ринку;

● Реалізація ефективної антимонопольної політики й здійснення інституціональних перетворень на ринку житла й житлово-комунальних послуг, спрямованих на розвиток ринкових відносин і конкуренції;

● Стимулювання інноваційної, інвестиційної й енергозберігаючої активності суб’єктів ведення господарства;

● Підвищення енергоефективності галузі шляхом зменшення обсягів втрат паливно-енергетичних ресурсів, зниження енергоємності виробництва окремих видів продукції (послуг);

● Розробка прозорого механізму формування цін і тарифів на продукцію й послуги підприємств, які здійснюють діяльність у житлово-комунальній сфері.

ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ

Членами робочої групи визначено пріоритетність оперативних цілей шести планів дій: залучення інвестицій, розвитку інфраструктури бізнесу, розвитку профільних галузей економіки міста, розвиток інфраструктури та туристичний потенціал, розвиток соціальної сфери, реформування житлово-комунального господарства

Мета визначення пріоритетів – створити довгостроковий довідковий документ, який допоможе групі, що буде відповідати за управління впровадженням Стратегічного плану, і керівництву міста оптимально розподілити обмежені людські та фінансові ресурси, що виділятимуться на реалізацію оперативних цілей плану. Робоча група з розробки Стратегії розвитку міста Луцька до 2020 року дійшла висновку, що всі оперативні цілі є важливими для майбутнього міста, є складниками нових напрямів, накреслених Стратегічним планом.

УПРАВЛІННЯ ВПРОВАДЖЕННЯМ

РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГ0 РОЗВИТКУ

Із самого початку роботи зі стратегічного планування в місті Луцьку підкреслювалась важливість етапу реалізації Стратегії та моніторингу її впровадження. Успіх цієї роботи буде вимірюватись позитивними економічними та іншими змінами, що стануть наслідком виконання передбачених Стратегією проектів – оперативних цілей – і реалізації її стратегічних цілей.

Першим кроком на шляху реалізації Стратегії розвитку буде її прийняття міською радою. Вкрай важливо забезпечити політичну волю до запровадження змін, а також людські та фінансові ресурси, необхідні для виконання всіх проектів, передбачених оперативними цілями Стратегії.

Щоб гарантувати реалістичність і здійсненність плану, над його розробкою працювало понад 20 лідерів громади – представників бізнесу, органів місцевого самоврядування, промислових підприємств, культурних та освітніх закладів тощо. Відповідальність за моніторинг упровадження буде покладена на Комітет з управління впровадженням (КУВ), який складатиметься з таких осіб: заступники міського голови, депутати міської ради, керівник управління економіки, голова робочої групи з розробки Стратегії розвитку міста Луцька до 2020 року і представники місцевого бізнесу.

Комітет з управління впровадженням здійснюватиме моніторинг виконання кожного завдання кожної оперативної цілі. Введення даних на веб-сайті матимуть право здійснювати лише уповноважені члени Комітету з управління впровадженням, але відвідувати його зможе будь-хто – як посадовці міста, так і всі громадяни. У такий спосіб Комітет з управління впровадженням буде проводити моніторинг якості виконання завдань, дотримання графіку. Комітет з управління впровадженням зустрічатиметься щоквартально для оцінки виконання завдань кожної з оперативних цілей, передбачених Стратегією. Підтримку діяльності Комітету з управління впровадженням забезпечуватимуть працівники відділу економіки Луцької міської ради.

Стратегія розвитку є «живим документом» і може коригуватися у міру зміни обставин. Тому члени Комітету з управління впровадженням, а також всі лучани, причетні до згаданої роботи, повинні стежити за тим, щоб стратегічні й оперативні цілі, завдання Стратегії залишалися доречними та актуальними – і реалізовувалися. За рік Експертний комітет з економічного розвитку міста Луцька збереться знову, щоб оцінити досягнуті результати і – за необхідності – розглянути можливі зміни до Стратегії.