Приблизно 30 % українських студентів хотіли б залишити Батьківщину через матеріальну невлаштованість або неможливість творчої реалізації, 25 % не проти попрацювати за кордоном. Освічену молодь здебільшого цікавлять США, Великобританія або Німеччина. Така ж картина спостерігається і серед молоді РФ — бажаючих емігрувати наближається до 30 %.
В Україні 44 % жителів країни трудяться в економіці. Для порівняння: в Росії таких — 48,7 %, Німеччині — 56 %, Чехії — 50,7 %, Румунії — 46,7 %.
Вимальовується цікава картина: 14 млн українців утримують 32 млн осіб, тобто кожен працюючий має заробити ще й на 2,3 інших громадян, яким потім держава допоможе прожити. Маючи такий рівень навантаження, ми дивовижним чином тримаємося за скандинавську модель соціальної політики, де передбачені безплатні соціальні блага — медицина, освіта, незалежно від рівня прибутків. Але при цьому забуваємо, що мешканці Скандинавії мають все це за рахунок оподаткування — 37–60 %, тоді як українці платять 15 %. А взагалі, заради справедливості, слід було б виявити, що ніякої безоплатної освіти, як і медицини, для широкого загалу в Україні не існує.
Позитивною характеристикою середньостатистичного українця є, можна сказати, унікальний для Європи феномен — несхильність підтримувати агресивно-конфронтаційні засоби вирішення соціально-політичних проблем. Зворотним боком цієї якості є характерна для українця амбівалентність. Вона проявляється у прийнятті альтернатив, які себе взаємно виключають. Класичний приклад: у березні 1991 року на референдумах українці проголосували за збереження СРСР, а уже в грудні 1991 року — за незалежність України.
«Укрзалізниця» випередила Америку: кількість пасажирських залізничних перевезень в Україні більше у 2 рази, ніж у США. Схожа ситуація у Білорусії, де залізниця користується популярністю. А ось в Європі — Польща, Німеччина, Франція, Великобританія — віддають перевагу автотранспорту. До речі, незважаючи на відстані, в США — теж.
В Україні на 10 тис. населення припадає 116 медпрацівників, що більше, ніж в Австрії, Італії, Португалії і навіть Німеччині. Але ще більшу кількість медпрацівників мають Швейцарія і Греція. У світі в цілому на 10 тис. населення припадає 13 лікарів і 28 інших медичних працівників. За кількістю лікарняних ліжок нас випередили тільки чотири країни — Японія (140 на 10 тис.), КНДР (132), Білорусь (125), Росія (97). Водночас 97 % українців незадоволені медичним обслуговуванням у країні. Воно й не дивно: треба прогодувати армію із 147 тис. лікарів, 388 тис. сестринського персоналу, хоча на це виділяється лише 4 % ВВП. Отже, українці змушені багато що оплачувати самостійно. Держава витрачає на охорону здоров’я одного українця 89 дол., а самі українці щорічно доплачують ще по 71 дол. Отримана сума — 160 дол. — відповідає витратам на охорону здоров’я в державах із середнім рівнем прибутків. Але ми не одні такі у світі: зовнішнє фінансування (так ВОЗ називає хабарі) у світі становить 17 %, а в деяких країнах воно сягає 75 %.
Шанси дожити до глибокої старості в українців невеликі. Очікувана тривалість життя становить 68 років: для жінок — 74, для чоловіків — 62. За цим показником Україна посідає 150-те місце із 223 країн світу, тобто ми десь між Гондурасом і Монголією. Найбільше шансів прожити довго мають мешканці Макао (автономна територія у складі КНР) — 84 роки, хоча вся решта китайців можуть сподіватися тільки на 63,5 роки. Але серед відомих країн позиції лідерів належать Японії — 82 роки, австралійці — 81, французи, шведи, швейцарці — 80.
Україна посідає 98-ме місце із 181 країн, що досліджуються, за рівнем ВВП на душу населення. Кожен українець за рік виробляє 6 461 дол. національного продукту. Найкраще живеться мешканцям Катара, їх щорічні «заробітки» становлятьдол., а ось мешканці Зімбабве вирбляють лише 9 дол. Найближчі до нас у цьому плані китайці — 6 546 дол. Із колишніх республік СРСР нас упевнено випередили естонці, латиші, литовці, росіяни, казахи, азербайджанці.
Україна опустилася на передостаннє місце в Європі за рівнем споживання. Зараз за межею бідності у нас перебуває 78 % населення. Тому понад 50 % українців віддають перевагу готуванню їжі вдома. Українці так і не придбали «європейську» звичку споживати їжу переважно поза домом.
За показником використання телекомунікаційних послуг Україна посідає гідне місце на всьому східноєвропейському просторі. В Україні, як і в Росії, абонентів мобільного зв’язку більше, ніж населення у країні. Але українці більше схильні дотримуватись правил мобільного етикету, ніж росіяни.
Майже 68 % українців вважають накопичення коштів важливим, що наближає їх до австрійців і сербів. Ще більш відповідально до накопичення ставляться румуни й угорці. А найбільш легковажно до цього ставляться чехи. На «чорний день» українці відкладають майже 10% прибутків.
У докризові часи Україна швидко випереджала західні країни, де 80% працездатного населення мають кредитні зобов’язання, і на кожного українця припадало 260 євро іпотечного кредиту. Але ми все ще відстаємо від розвинутих країн і перебуваємо на 29 місці з 33 країн Європи. Чемпіонами по іпотечному кредитуванню є мешканці Данії, де сума іпотечного кредиту на душу населення становить 40,5 тис. євро.
Українці почали більше віддавати на благодійність. У 2008 році матеріальну і грошову допомогу людям або громадським організаціям надали 37 % населення. Основний мотив: розуміння того, що допомогу потребують, — 44 %, почуття жалості — 38 %.
Українці п’ють горілки по 13 л на одну особу в рік і посідають 3-тє місце у світі після Росії (18 л) і США. А ось по споживанню чаю Україна посідає 13-те місце серед 15 країн, після українців ще менше полюбляють чай індуси й американці. Найбільше люблять чай англійці та ірландці. Любителів кави у нас теж небагато. Серед семи досліджених країн ми посідаємо 7-ме місце, пропустивши вперед Росію, Великобританію, Румунію, Польщу, Італію і Францію.
Динаміка використання нафтопродуктів у нашій країні напряму пов’язана з темпами реалізації автомобілів. Піковим для автопродаж були 2005–2007 рр. Зростання використання нафтопродуктів в Європі відбувається поступово.
Україна «з’їдає» 115 кг металу на рік. За обсягами виплавки сталі Україна міцно утримує позиції у світовій десятці лідерів, однак рівень використання металу всередині країни залишається низьким.
Україна стала єдиною країною у світі, яка за кілька років з нуля наростила видобуток одного з найпопулярніших дорогоцінних каменів — бурштину. Нині промисловий видобуток бурштину налагодили Росія, Польща, Україна, США і Домініканська Республіка.
За останні 5 років в Україні народилося на 200 тис. дітей більше, ніж у 1997–2001 рр. Водночас, кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом. На кожну українську жінку припадає 1,3 дітей. У Молдові та Білорусі цей показник ще нижчий. У Європі цей показник коливається від 1,4 в Німеччині до 2 — у Франції. Лідером по кількості дітей на одну жінку серед розвинутих країн є США.
Українці — одні зі світових лідерів (попереду тільки болгари) за кількістю споживання хліба. Українці в цьому випереджають росіян на 8 кг, а британців аж на 62 кг. Обcяги споживання молокопродуктів в Україні не можна назвати низькими, хоча попереду вона пропустила 6 країн, де лідером є США.
Останніми роками українці відмовились від сала на користь курятини. Нині українці споживають по 21,9 кг м’яса птиці в рік, тоді як свинина посідає друге, а яловичина — третє місце у цьому списку.
Українці нині мало читають: на одного мешканця нашої країни припадає 1,22 книги і брошури. Найбільш читаючими є англійці, німці і французи. Там регулярно читають книжки, відповідно, 73,5, 66 і 61 % населення. У Росії цей показник становить 30 %, в Україні — 27 %. Половина українців байдужі до реклами.
Щорічно кожен 65-й українець бере шлюб. Українці одружуються частіше європейців, але розривають шлюбні стосунки вдвічі швидше.
Українці, на відміну від жителів ЄС, значно рідше відвідують кінотеатри: на рік припадає 0,46 походів в кіно, тоді як в Німеччині — 1,7.
Українці — активні блогери і спамери. Інтернет-аудиторія України — одна з найбільших у Європі. Україна закриває десятку держав Європи, в яких нараховується найбільша кількість користувачів Інтернету — 10,4 млн осіб. Нас випереджає Польща, Туреччина, Росія, абсолютне лідерство належить Німеччині — 52,2 млн.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Автохтонне населення і національні меншини. Етнологія України. Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект: навч. посіб. / — К.: АртЕк, 2001.
2. Співвідношення національних та інтернаціональних термінів в українській термінології галузі фізичної культури і спорту. — Львів: Держ. ун-т фізкультури, 2003.
3. Букрєєва І. В. Унікальність культур у контексті ентелехії тотожності і відмінності. — Харків, 2002.
4. Вахитов Рустем. «…Сохраним тебя, великое русское слово!». — 2005. — Інтернет-публікація.
5. Витоки й основні віхи становлення освіти й вищої школи у світі і в Україні. — Інтернет-публікація.
6.Взаємодія культур і національна самобутність народів. — Інтернет-публікація.
7. Газета «По київськи». — № 000. — 7 червня 2010.
8. Газета «Економические известия». — 15 червня 2010.
9. Газета «Киевские ведомости». — 15 липня 2010.
10. Газета «Слово просвіти». — 8–14 квітня 2010.
11. Глобальні екологічні проблеми людства. — Інтернет-публікація.
12. Діалог культур у глобальному світі. — Інтернет-публікація.
13. Динаміка розвитку культури. — Інтернет-публікація.
14. Дискриминация русского населения в бывших республиках Советского Союза / сб. «Расовый смысл русской идеи». — М.: Белые альвы, 2003. — Інтернет-публікація.
15. Книжка потрібна всім / Газета «Слово просвіти», 3–9 червня 2010.
16. Інтернаціональне та національне в сучасному дизайні. — Інтернет-публікація.
16. Еволюція політичної думки. Основи політології: навчальний посібник / — КНЕУ, 2000.
17. Етнонаціональні і національні відносини. — Інтернет-публікація.
18. Журнал «Вече»: Міжнародна економічна інтеграція. — Інтернет-публікація.
19. Інтернаціональне та національне в сучасній термінології.— Інтернет-публікація.
20. Ірина Куян. Чи послаблює глобалізація суверенітет національних держав? / Журнал «Вече». — Інтернет-публікація.
21. Історична типологія мистецтва: Как чувствует себя «великий и могучий» русский язык на просторах бывшего СССР? — Інтернет-публікація.
22. Комментарии / Тижневик, 30 квітня — 13 травня 2010.
23. Духовність — основа самовиразу / Інститут вищої школи АПН України. — Інтернет-публікація.
24. Мова і політика. — 2-ге видання. — К.: Соняшник, 2004.
25. Мегаполисы будущего / Газета «Сегодня», № 000, 24 липня 2010.
26. Співвідношення міжнародного і національного. — Інтернет-публікація.
27. На шляху до незалежності / Газета «Слово просвіти», 15–21 липня 2010.
28. Пострадянський політикум не має національності / «Львівська газета», 13 червня 2010.
29. Національне і інтернаціональне в хореографічному образі. — Інтернет-публікація.
30. Национализм как источник политических конфликтов. — Інтернет-публікація.
31. Національне та інтернаціональне в процесі термінологічної номінації на прикладі технічних термінів німецької мови. — Інтернет-публікація.
32. Політологія. Словник термінів і понять. — К.: Тандем, 1996.
33. Політологія / за. заг. ред. І. С. Дзюбка, івського. — К., 1998.
34. Почему не любят русских в бывших советских республиках? — Інтернет-публікація.
35. На этнической войне… (Геноцид русских в бывших республиках СССР). Часть 1. — Інтернет-публікація.
36. Сутність рідної мови та її роль у житті народу. — Інтернет-публікація.
37. У пастці духовної кризи. — Інтернет-публікація.
38. Формування та взаємодія культур, загальнолюдське та національне в культурі. — Інтернет-публікація.
39. Національна ідентичність і громадянська воля українського суспільства. — Інтернет-публікація.
40. Шоркін О. Перспектива міжнародних відносин. — Інтернет-публікація.
Науково-популярне видання
ТАЛАНЧУК Петро Михайлович
СПІВВІДНОШЕННЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОГО І НАЦІОНАЛЬНОГО В ДЕЯКИХ СФЕРАХ РОЗВИТКУ НАРОДІВ СВІТУ
Матеріали до вступної лекції і роздумів студентів
Редактор-упорядник івна
Головний редактор
Коректор-редактор І. Е. Стрельбицька
Художник-дизайнер
Комп’ютерна верстка
Оригінал-макет виготовлено у видавничо-друкарському комплексі «Університет «Україна»
03115, м. Київ, вул. Львівська, 23, -440-069
Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 000 від 06.04.01
Віддруковано з оригінал-макета у видавничо-друкарському комплексі «Університет «Україна»
Підписано до друку 26.08.2010. Формат 60 х 84/16.
Папір офсетний. Умовн. друк. арк. 3,26.
Обл. вид. арк. 2,80. Наклад 2000 прим.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 |
