Аудит і ревізія (стр. 2 )

- призначати державні приймальні комісії, затверджувати акти про приймання в експлуатацію об'єктів житлово-цивільного призначення, а також брати участь у прийманні в експлуатацію інших об'єктів;

- контролювати експлуатацію об'єктів комунального господарства, торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування, які є у власності підприємств та окремих громадян; припиняти експлуатацію їх в разі порушення екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства, .скасовувати у таких випадках видані їм дозволи на створення та експлуатацію відповідних об'єктів.

Незалежний аудиторський контроль здійснюють аудитори, аудиторські організації (фірми) на госпрозрахункових засадах за договорами з державними і акціонерними підприємствами, кооперативними, орендними підприємствами і організаціями, підприємствами із спільним капіталом та ін. При цьому перевіряють стан обліку діяльності зазначених організацій і підприємств, відповідність звітності даним обліку, правильність утворення прибутку і своєчасність розрахунків із державним бюджетом, а також із розподілом прибутку за акціями, розміром внесеного капіталу та іншими джерелами, передбаченими статутними документами і фінансовим планом підприємства. Результати контролю аудиторська організація оформляє актом, експертним висновком або іншим документом, погодженим із замовником. Аудиторські організації надають послуги підприємцям щодо поліпшення господарювання з питань маркетингу, менеджменту, інвестицій та ін. Крім того, аудиторська організація може давати висновки про правильність складання звітності і декларацій, які підприємства, кооперативи та інші організації подають фінансовим органам (податковим адміністраціям).

Економічний контроль власника включає в себе внутрісистемний і внутрішньогосподарський.

Внутрісистемний економічний контроль здійснюють міністерства, державні комітети, концерни, асоціації, акціонерні виробничі об'єднання відповідно до законодавчих та інших нормативних актів, якими передбачено, що комплексні ревізії і контрольні перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства провадяться за ініціативою власника.

Основним завданням внутрісистемного контролю є: контроль виконання планових завдань із виробничої і фінансово-господарської діяльності, використання матеріальних і фінансових ресурсів, недопущення фактів безгосподарності і марнотратства; забезпечення збереження власності, правильної постановки бухгалтерського обліку і контрольно-ревізійної роботи; додержання чинного законодавства з виробничої і фінансово-господарської діяльності.

Організація внутрішньогосподарського контролю відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні" покладена на керівника підприємства. Іноді для виконання цих функцій на підприємствах створюються спеціальні аудиторські підрозділи. Функції контролю головний бухгалтер здійснює особисто і через апарат бухгалтерії. На великих підприємствах є спеціалісти, на яких покладені обов'язки контролерів (економісти-ревізори, бухгалтери-інвентариза-тори та ін.).

Отже, організаційні форми і види економічного контролю за своїми функціями між собою взаємопов'язані, охоплюють усі стадії розширеного відтворення суспільно необхідного продукту і таким чином утворюють систему економічного контролю.

1.3. Види економічного контролю

Контроль за змістом включає перевірку економічних, соціальних, політичних, ідеологічних, науково-технічних та інших напрямів розвитку суспільства. Економічний контроль поширюється на сферу розвитку економіки народного господарства — галузі, підприємства.

Зміст економічного контролю — це система конкретних заходів, спрямованих на раціональне господарювання підприємців з різними формами власності за умова ринкових відносин.

За періодичністю здійснення економічний контроль поділяють на попередній, оперативний (поточний) і заключний (ретроспективний).

Попередній контроль здійснюється перед виконанням господарської операції, щоб запобігти нераціональним витратам і безгосподарності, незаконним діям і різним втратам. Здійснюють його всі органи державного і господарського управління, а також власники.

Оперативний (поточний) контроль здійснюється в процесі виконання господарських операцій. Основними завданнями цього контролю є виявлення відхилень у процесі виконання робіт з метою вжиття необхідних заходів щодо усунення негативних факторів і закріплення позитивного досвіду. Згідно із Законом України "Про підприємства в Україні" поточний контроль здійснюється в умовах широкої гласності із залученням усього колективу.

Заключний (ретроспективний) контроль здійснюється після завершення господарських операцій усіма контрольними органами, на які покладено контроль за економічними процесами в різних сферах маркетингової діяльності. Основним завданням заключного контролю є перевірка правильності і законності проведених господарських операцій на підприємствах, виявлення порушень й зловживань, а також розробка заходів щодо усунення виявлених недоліків і запобігання їм у майбутньому.

Найважливішою формою заключного контролю є ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств, що проводиться власником не частіше одного разу на рік відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні". Завданням ревізії є заключна оцінка діяльності підприємства за минулий рік, виявлення резервів і надання допомоги підприємству у використанні їх, перевірка додержання законодавства, збереження власності, достовірності обліку і звітності.

Державна податкова адміністрація та її органи на місцях здійснюють заключний контроль діяльності підприємства з виконання зобов'язань перед бюджетом щодо сплати податку на прибуток, додану вартість та інших платежів.

Заключний контроль Національним банком України і комерційними банками встановлює ефективність використання наданих кредитів, використання коштів бюджетного фінансування на виконання національних програм тощо.

За інформаційним забезпеченням в економічному контролі розрізняють документальний і фактичний контроль.

Документальний контроль полягає в тому, що встановлюють суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, де вона знайшла відображення у бухгалтерському, внутрішньогосподарському і статистичному обліку.

Первинний контроль полягає в установленні дійсного реального стану об'єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабораторним аналізом та ін. До об'єктів фактичного контролю відносять: гроші готівкою в касі, основні засоби, матеріальні цінності, готову продукцію, незавершене виробництво.

Фактичний і документальний контроль взаємопов'язані, тому спільне застосування їх дає змогу встановити дійсний стан об'єктів, розробити заходи щодо усунення недоліків.

За формами здійснення економічного контролю розрізняють такі контрольні перевірки: превентивні, поточні, тематичні, ревізії.

Превентивні (від лат. — запобіжний) контрольні перевірки здійснюють на стадії попереднього контролю виробничої і фінансово-господарської діяльності об'єднань і підприємств.

Поточні контрольні перевірки - засіб оперативного систематичного контролю конкретних операцій господарської діяльності об'єднань, підприємств. Поточні перевірки провадять усі контролюючі органи з питань, що входять до їх компетенції.

Поточні контрольні перевірки є способом оперативного систематичного контролю конкретних операцій господарської діяльності, що не потребують застосування складних методик і виконуються, щоб запобігти безгосподарності.

Тематичні контрольні перевірки — засіб періодичного оперативного господарського контролю виконання об'єднаннями, підприємствами однорідних господарських операцій, наприклад, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, забезпечення збереження власності. Тематичні перевірки подібні до поточних, але проводяться з більш широкого кола показників конкретної теми із застосуванням методів економічного аналізу, обчислювальної техніки та залученням спеціалістів різного профілю не систематично, а періодично у міру потреби. Якщо в процесі поточного обстеження застосовуються основному методи фактичного контролю, то при тематичних перевірках використовуються планово-нормативна і, договірна інформація, дані бухгалтерського обліку, хронометражних спостережень, вибіркових інвентаризацій цінностей тощо.

Ревізія — метод заключного (ретроспективного) контролю, що дає можливість зробити всебічну оцінку виробничої і фінансово-господарської діяльності щодо виконання виробничих і фінансових планів, витрачання матеріальних і трудових ресурсів, результатів комерційної діяльності за ревізований період.

Виходячи із змісту економічного контролю, періодичності, інформаційного забезпечення і форм здійснення виділяють загальноекономічний і фінансово-господарський контроль.

Загальноекономічний контроль має такі об'єкти дослідження: виконання планів економічного і соціального розвитку країни, регіону; .задоволення життєво важливих потреб людей; динаміку ціноутворення; кон'юнктуру ринку; використання ресурсів країни, регіону та інші великомасштабні національні програми народногосподарського значення, тобто здійснюється на макроекономічному рівні.

Фінансово-господарський контроль досліджує фінансово-господарську діяльність підприємців у сфері виробництва, обміну і споживання суспільне необхідного продукту на мікроекономічному рівні.

Усі види економічного контролю взаємно пов'язані і зумовлені між собою, спрямовані на успішний розвиток економіки для задоволення життєвих потреб людей.

2.  ЗМІСТ І ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ

2.1. Класифікація ревізій

Функціонування системи фінансово-господарського контролю, в якій здійснюється контрольно-ревізійна робота, залежить від раціональної організації. Організація передбачає впорядкованість взаємодії окремих елементів контрольно-ревізійної роботи, що знаходяться в функціональній залежності. Необхідність в організації контрольно-ревізійної роботи з'являється у зв'язку з тим, що виникає потреба в доцільній спрямованості виконання контрольних процедур і взаємному погодженні однорідних за технічним характером процесів, здійснюваним колективом працівників. Їхні дії координує фахівець-ревізор, на якого покладається і узагальнення результатів контрольно-ревізійної роботи.

Контрольно-ревізійна робота - це сукупність трудових процесів, пов'язаних з виконанням контрольно-ревізійних процедур, а також з створенням необхідних умов для їх проведення.

За організаційним принципом контрольно-ревізійна робота може будуватися за двома формами: централізованої і децентралізованої.

Централізована форма передбачає зосередження контрольно-ревізійних працівників в ланці функціонального управління. Перевагою централізованої форми організації є її об'єктивний характер і краще використання фахівців, обчислювальної та організаційної техніки.

Недолік цієї форми організації контрольно-ревізійної роботи полягає у віддаленості контрольного органу від підприємств, що знижує оперативність контролю.

Децентралізована форма організації, контрольно-ревізійної роботи характеризується зосередженням контрольно-ревізійного апарату у вищестоящій організації по підвідомчих об'єднань і підприємств. При цій формі, керівник вищестоящої організації має можливість більше впливати на дотримання нормативно-правових актів підвідомчими підприємствами, забезпечення збереження власності, раціональне витрачання ресурсів.

За характером виконання контрольних функцій розрізнюють бригадну, індивідуальну і змішану форми організації контрольно-ревізійної роботи.

При бригадній формі контрольно-ревізійні дії виконує група фахівців різних професій, організаційно представлених у вигляді; тимчасової бригади контролерів, сформованої для проведення конкретної контрольно-ревізійної роботи (ревізії, тематичної перевірки і т. п.). Бригадна форма організації контрольно-ревізійної роботи дозволяє всебічно перевірити діяльність підприємства шляхом виконання різних контрольно-ревізійних процедур за допомогою обчислювальної техніки, що підвищує оперативність і якість контролю, скорочує терміни його проведення, сприяє швидкому усуненню недоліків у господарській діяльності.

При індивідуальній формі організації контрольно-ревізійні роботи вона виконуються одним виконавцем-ревізором. У зв'язку з обмеженими можливостями такого контролю ця форма організації застосовується при проведенні „тематичної перевірки, службового розслідування, ревізії господарської діяльності організацій і невеликих установ (кооперативів, орендних і малих підприємств).

Змішана форма організації контрольно-ревізійної роботи застосовується за участю працівників відомчого, державного, суспільного контролю, банківських і фінансових органів. Вона є різновидом бригадної форми організації, але відрізняється більшою об'єктивністю, у зв'язку з чим змішана форма організації контрольно-ревізійної роботи має широке застосування при комплексних ревізіях і наскрізних тематичних перевірках великих виробничих об'єднань.

Поєднання різних організаційних форм контрольно-ревізійної роботи є необхідною умовою підвищення дієвості і ефективності контролю.

Основним завданням контрольно-ревізійної роботи є контроль за виконанням державного замовлення на виробництво продукції, економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням усіх видів власності, правильністю постановки бухгалтерського обліку, станом контрольно-ревізійної роботи, а також за перетином фактів приписок, недостач і розкрадання, марнотратства і безгосподарності.

Ревізії є формою подальшого фінансово-господарського контролю. Характеризуються вона і відрізняються від інших форм контролю тим, що при перевірці об'єктів використовуються різні джерела інформації, методичні прийоми і контрольно-ревізійні процедури, а висновки базуються на документально достовірних доказах. Виявлені недоліки і порушення законодавства і нормативно-правових актів, які регулюють господарську діяльність, мають адресність в частині матеріальної і юридичної відповідальності. Крім того, для ревізій характерна конкретність у визначенні розміру збитку, втрат, недостач цінностей і обгрунтованість системою доказів, (первинні документи, відомості інвентаризацій, пояснювальні записки матеріально-відповідальних осіб і ін.).

Ревізії виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств класифікують по певних ознаках.

У залежності від відомчої підлеглості ревізії поділяються на відомчі проводяться працівниками одного відомства на підвідомчих підприємствах своєї системи; внутрігосподарські - працівниками виробничого підприємства, об'єднання при ревізії діяльності внутрішніх підрозділів (виробничих одиниць, цехів, дільниць і ін.), зовнішні - здійснюються органами державного і суспільного контролю; змішані - організуються відомчим державним, і суспільним контролем.

По організаційних ознаках ревізії можуть бути: планові, тобто проводяться по заздалегідь розробленому і затвердженому плану; позапланові - організуються в терміни, непередбачені затвердженим планом ( при стихійному лихі, незадоволеній роботі підприємств, у випадках - розкрадання цінностей і ін.); перманентні (від лати. permanent - постійний, безперервний ) - ведуться безперервно контрольним апаратом виробничого об'єднання, підприємства на структурних підрозділах (виробничих одиницях, цехах і ін.);

У залежності від структури об'єктів, що ревізуються, ревізії розрізнюють: галузеві - перевіряється діяльність підприємств всієї галузі (ревізія операцій по використанню паливно-енергетичних ресурсів, збереження власності і ін.); наскрізні - ревізується діяльність всіх підприємств однієї ланки управління: територіального об'єднання, компанії, асоціації, будівельного концерну і ін.; наскрізні - перевіряється діяльність однієї господарської ланки підприємства.

За змістом і призначенню ревізії поділяються на тематичні, вибіркові, комплексні.

При тематичних ревізіях перевіряються окремі сторони діяльності підприємства, об'єднання, галузі (виконання плану будівництва житла, випуску товарів народного споживання і т. п.). Ці ревізії проводяться у всіх ланцюгах народного господарства в міністерствах, підприємствах різними відомствами в плановому, неплановому і перманентному порядку. Призначення їх полягає в оперативному реагуванні на конфліктні ситуації в системі господарської діяльності з метою регулювання поведінки системи відповідно до заданих параметрів її функціонування (невиконання плану виробництва і постачання продукції, накопичення наднормативних і залежаних товарів, що не користуються попитом у покупців, і ін.). Відрізняються вони від тематичних перевірок і обстежень тим, що висновки та документально обгрунтовані результати оформляються актом з участю представників ревізуючого органу і підприємства, що ревізується, тоді як тематичні перевірки і обстеження можуть мати оглядовий характер, а висновки і результати контрольних дій не підтверджуються первинними документами господарських операцій, що перевіряються.

Результати тематичних перевірок і обстежень оформляються в основному довідкою, службовою запискою на ім'я посадової особи, яка видала завдання на контрольну перевірку. Хоч з цими документами знайомлять керівника підприємства, що перевіряється, але участь у їх складанні він не приймає, а головному бухгалтеру часто зовсім не повідомляють про зміст проведеної перевірки, якщо вона не входить в його компетенцію.

Вибіркові ревізії проводяться аналогічно тематичним з тією лише різницею, що в них конкретизуються періоди та об'єкти контролю, вибрані для перевірки окремих видів ресурсів, господарських процесів або операцій. Наприклад, ревізії операцій по заготівлях і реалізації швидкопсувних овочів (помідорів, огірків) в період їх масового збору; операцій по виробництву дитячого одягу, введення в експлуатацію шкіл, дитячих установ і т. п. Призначення вибіркових ревізій таке ж, як і тематичних, але вони можуть дати початкову інформацію для проведення повної комплексної ревізії за неохоплені нею періоди.

При комплексних ревізіях перевіряється одночасно виробнича і фінансово-господарська діяльність підприємства і його структурних підрозділів бригадою фахівців різних професій. Призначення їх є найбільш повна і правильна оцінка діяльності підприємства за період, що ревізується, виявлення резервів і напрямів здійснення його роботи на подальший період.

Таким чином, усі види ревізій знаходяться в системному взаємозв'язку, спрямовані на удосконалення діяльності різних ланок народного господарства, раціональне використання ресурсів, дотримання нормативно-правових актів.

2. 2. Планування контрольно-ревізійної роботи

Планування контрольно-ревізійної роботи здійснюється відповідно до нормативних документів про відомчий контроль за фінансово-господарською діяльністю об'єднань, підприємств, організацій і установ. Залежності від часового інтервалу розрізняють перспективні і поточні плани контрольно-ревізійної роботи.

Перспективні плани складаються міністерствами, відомствами і на підприємствах. У них планується розвиток контрольно-ревізійної роботи на тривалу перспективу. Розробляються ці плани контрольно-ревізійними підрозділами. Зміст перспективних планів контрольно-ревізійної роботи включає заходи, що плануються щодо виконання науково-дослідних робіт в області контролю, проектування автоматизованих систем контрольно-ревізійних процесів на ЕОМ, розробки методик по застосуванню апаратно-програмного контролю в процесі ревізій і ін. У перспективних планах передбачаються також підготовка і підвищення кваліфікації фахівців з контролю і ревізії з розподілом по роках навчання, навчальним закладам, регіонам. Перспективне планування вдосконалення контрольно-ревізійної роботи на базі наукових досліджень, використання ЕОМ і інших технічних засобів - усе це забезпечує неухильний розвиток контролю в господарському механізмі відповідно до покладених на нього функцій у процесі розширеного відтворювання.

Поточні плани контрольно-ревізійної роботи складаються на наступний календарний рік, квартал, місяць. У них конкретизуються заходи щодо контролю і ревізії, намічаються підприємства, діяльність яких буде контролюватися.

2.3. Зміст і задачі комплексної ревізії