Наказ про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України (стр. 3 )

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

34.	Серцево-судинна недостатність внаслідок травми серця, його оболонок або великих магістральних судин: а) I - ступінь - частішання пульсу, задишка після фізичного навантаження, збільшення розмірів серця, набряки; б) II ступінь - значна задишка, застійні явища в легенях і печінки, постійні набряки, асцит, набрякання вен шиї; в) III ступінь - порушення ритму дихання, застійні явища в легенях, випіт у порожнині плеври, кровохаркання, випіт у серцевій сорочці, асцит, цироз печінки й ін.	30 60 90
35.	Порушення кровообігу внаслідок ушкодження великих периферійних судин: а) легка ступінь - помірна набряклість, зниження пульсації; б) середня ступінь - значна набряклість, синюшність, різке ослаблення пульсації; в) сильна ступінь - різка набряклість, синюшність, лімфостаз, трофічні порушення (виразки).	10 20 35

ОРГАНИ ТРАВЛЕННЯ

36.	Порушення акту жування в результаті перелому й наступної деформації скуловой кістки, верхньої або нижньої щелепи, а також вивиху нижньої щелепи: а) помірне порушення прикусу й акту жування; б) значне порушення прикусу й акту жування; в) різке порушення прикусу й відкривання рота, деформація щелепи	10 15 25
37.	Відсутність частини верхньої або нижньої щелепи	40
38.	Відсутність щелепи Примітка. 1. Відсоток постійної втрати загальної працездатності, зазначений в п. п. 37,38 враховують втрату зубів (незалежно від їхньої кількості). 2. У тих випадках, коли травма нижньої або верхньої щелепи супроводжувалася ушкодженням інших органів ротової порожнини, глотки або гортані, відсоток втрати загальної працездатності визначається з урахуванням і цих ушкоджень за відповідними статтями шляхом підсумовування.	80
39.	Відсутність язика: а) на рівні дистальної третини; б) на рівні середньої третини; в) повне	15 35 70
40.	Втрата постійних зубів: 2-3 зуба 4-8 зуба 9-12 зубів більше 12	5 10 15 20
	Примітка. 1. При переломі або втраті в результаті травми протезованих незнімними протезами зубів відсоток втрати загальної працездатності визначається з урахуванням втрати тільки опорних зубів; 2. При втраті або переломі молочних зубів у дітей відсоток стійкої втрати працездатності визначається тільки в тому випадку, якщо за висновком стоматолога травмований молочний зуб надалі не буде замінений постійним; 3. Перелом коронок зубів або вивих зубів, уражених хворобами каріозного (каріес, пульпіт, періодонтит) або не каріозного походження (гіпоплазія емалі, флюороз), у тому числі пломбованих, розглядається як патологічний й у таких випадках відсоток втрати загальної працездатності не визначається. 4. Перелом зуба (не менш ¼ коронки) у результаті травми прирівнюється до його втрати. 5. При втраті зубів внаслідок перелому щелепи відсоток стійкої втрати працездатності встановлюється за ст. 36 або 40 шляхом підсумовування
41.	Звуження порожнини рота, утворення слинної фістули:	20
42.	Звуження стравоходу або глотки в результаті опіку або поранення: а) утруднення при проходженні твердої їжі (рентгенологічний діаметр просвіту в області звуження 0,6-1,5 см); б) утруднення при проходженні м'якої їжі (рентгенологічний діаметр просвіту в області звуження 0,3-0,5 см); в) утруднення при проходженні рідкої їжі (рентгенологічний діаметр просвіту в області звуження 0,2 см і менш); г) непрохідність (гастростома). Примітка. Відсоток втрати загальної працездатності за ст.42 визначається при обстеженні, що проведене не раніше 9 місяців від дня травми.	25 40 70 90
43.	Порушення функції органів травлення внаслідок травми, гострого отруєння: а) холецистит, дуоденіт, гастрит, панкреатит, ентерит, коліт, проктит, парапроктит; б) спайкова хвороба, спайкова непрохідність (стан після операції із приводу спайкової непрохідності), рубцеве звуження прямої кишки і відхідникового отвору; в) кишкова фістула, кишково-пахвова фістула; г) протиприродний задній прохід (колостома). Примітка. Відсоток втрати загальної працездатності за ст. 43 визначається при обстеженні, проведеному не раніше 6 місяців від дня травми.	15 30 50 90
44.	Грижі, що утворилися в результаті ушкоджень або поранень діафрагми, передньої черевної стінки, а також виникли в області післяопераційного рубця, якщо операція проводилася із приводу травми органів живота. Примітка. 1.Відсоток втрати загальної працездатності за ст. 44 встановлюється додатково до відсотка, встановленого у зв'язку з наслідками травми органів живота в тих випадках, коли грижа виникла протягом року від дня травми й з'явилася внаслідок її.	10
45.	Ушкодження печінки, що потягло за собою розвиток гепатиту або видалення жовчного міхура	20
46.	Видалення частини печінки в результаті травми	40
47.	Видалення селезінка в результаті травми	40
48.	Видалення шлунка в результаті травми	80
49.	Видалення частини (резекція): а) брижі, сальника; б) шлунка, підшлункової залози або кишечнику Примітка. У тому випадку, якщо у зв'язку з однією травмою була зроблена резекція органів, перерахованих у п. а) і б) ст.49, постійна втрата загальної працездатності встановлюється в розмірі 30% за ст.49 б).	15 30

СЕЧОСТАТЕВА СИСТЕМА

50.	Видалення частини нирки	35
51.	Видалення нирки	60
52.	Порушення функції сечовидільної системи в результаті травми: а) цистит, уретрит, піелоцистит, пієлонефрит, помірне звуження сечоводу, сечівника, б) значне звуження сечоводу, сечівника, зменшення обсягу сечового міхура; в) сечостатеві фістули, непрохідність сечоводу, сечівника.	10 25 50

М'ЯКІ ТКАНИНИ

53.

Наявність на тулубі й кінцівках рубців, що утворилися в результаті різних травм: а) площею 4-6 %; б) площею 6-8 %; в) площею 8-10 %; г) площею більше 10% Примітка. 1.При порушенні функції суглоба викликаному наявністю рубців п. 53 не застосовується.

20 25 30 35

ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ

Хребет
54.	Порушення функції хребта в результаті травми будь-якого його відділу (за винятком крижи та куприка): а) помірне обмеження рухливості б) значне обмеження рухливості в) різке обмеження рухливості г) повна нерухомість хребта (у тому числі й одного з відділів), різка його деформація (горб)	30 40 50 70
	Примітка. При переломах або вивихах хребців різних відділів хребта, що потягли за собою порушення його функції, відсоток постійної втрати загальної працездатності встановлюється з урахуванням найбільш вираженого порушення функції по одному з підпунктів ст. 54.
55.	Видалення куприка або частини його в результаті травми: а) частини куприка б) куприка	15 20
ВЕРХНЯ КІНЦІВКА
Лопатка й ключиця
		Прав.	Лев.
56.	Порушення функції плечового пояса в результаті перелому лопатки, ключиці, розриву ключично-акроміального або груднино-ключичного зчленувань: а) помірна деформація, гіпотрофія м'язів, зниження сили в кінцівки, помірне обмеження рухів у плечовому суглобі б) значна деформація, гіпотрофія, значне обмеження рухів у плечовому суглобі в) різка деформація, різка атрофія м'язів плечового пояса, різке обмеження рухів у плечовому суглоба	10 20 25	10 20 20
Плечовий суглоб
57.	Анкілоз (нерухомість плечового суглоба), підтверджений рентгенологічно	50	40
58.	Плечовий суглоб, що хитається, у результаті резекції частини плечової кістки або лопатки, у зв'язку із травмою	60	50
59.	Обмеження рухів у плечовому суглобі (контрактура): а) помірно виражене: відведення плеча уперед (згинання) 120о -150 о відведення плеча назад (розгинання) 20 о -30 о відведення плеча убік 120 о -150 о б) значно виражене: відведення плеча уперед (згинання) 75 о -115 о відведення плеча назад (розгинання) 5 о -15 о відведення плеча убік 75 о -115 о в) різко виражене: відведення плеча уперед (згинання) 5 о -70 о відведення плеча назад (розгинання) 0 о відведення плеча убік 5 о -70 о	15 20 40	10 15 30
	Примітка 1. Обсяг рухів у плечовому суглобі в нормі: (відлік ведеться від 0 о) відведення плеча уперед (згинання) 180 о відведення плеча назад (розгинання) 40 о - 60 о відведення плеча убік 150 о -180 о Ротація: внутрішня 90 о, зовнішня 50 о
	Примітка 2. Відсоток постійної втрати загальної працездатності за ст. 59 б) або 59 в) визначається тільки в тому випадку, якщо при обстеженні буде встановлене обмеження рухів у плечовому суглобі в межах, характерних для кожного ступеня не менш, ніж у двох напрямках. Якщо таке обмеження буде встановлено тільки в одному напрямку, постійна втрата загальної працездатності визначається за статтею, що враховує менш виражене порушення функції (59 а) або 59 б)).
60.	Звичний вивих плеча	20	15
	Примітка. При вивиху плеча, що потяг за собою порушення функції плечового суглоба, відсоток постійної втрати загальної працездатності визначається за ст. 59.
Плече
61.	Відсутність верхньої кінцівки: а) з лопаткою чи з її частиною б) в результаті екзартикуляції в плечовому суглобі або кукси на рівні верхньої третини плеча	80 75	75 70
62.	Кукса плеча на рівні середньої або нижньої третини	70	65
63.	Не справжній суглоб або незрослий перелом плечової кістки Примітка. Незрослі внутрісуглобні переломи й відриви кісткових фрагментів плечової кістки не дають підстав для застосування ст. 63. У таких випадках рішення про втрату загальної працездатності приймається залежно від наслідків травми за ст. 63	65	50
64.	Порушення функції плеча: а) помірне обмеження рухів у ліктьовому й плечовому суглобах б) помірне обмеження рухів в одному із суглобів (ліктьовому або плечовому) і середнє обмеження рухів в іншому в) значне обмеження рухів у ліктьовому й плечовому суглобах або легке обмеження рухів в одному з них і сильне обмеження в іншому г) значне обмеження рухів в одному із суглобів (ліктьовому або плечовому) і сильне обмеження рухів в іншому д) різке обмеження рухів у ліктьовому й плечовому суглобах	20 25 30 35 40	15 20 25 30 35
Ліктьовий суглоб
65.	Ліктьовий суглоб, що хитається, у результаті резекції костей, що його складають	50	40
66.	Анкілоз ліктьового суглоба: а) у функціонально вигідному положенні (кут від 60 о до 90 о) б) у функціонально не вигідному положенні (кут менше 60 о або більше 90 о)	35 40	30 35
67.	Обмеження рухів у ліктьовому суглобі: а) помірно виражене згинання 50 о -60 о розгинання 175 о -160 о б) значно виражене згинання 65 о -90 о розгинання 155 о -140 о в) різко виражене згинання менше 90 о розгинання менше 140 о Примітка. Обсяг руху в ліктьовому суглобі в нормі згинання 30 о -40 о розгинання 180 о ротація 180 о	10 20 30	10 15 25
Передпліччя
68.	Відсутність передпліччя в результаті екзартикуляції в ліктьовому суглобі або кукса на рівні верхньої третини його	70	70
69.	Кукса передпліччя на рівні середньої або нижньої третини	65	60
70.	Несправжній суглоб, перелом що не зрісся: а) одної кістки передпліччя б) обох кісток передпліччя в) одної кістки передпліччя й зрослий перелом другої	25 40 30	20 35 25
71.	Порушення функції передпліччя: а) помірне обмеження рухів в променевозап’ястковому і ліктьовому суглобах обмеження пронації й супінації від 45о до 60 о б) помірне обмеження рухів в одному з суглобів (променевозап'ястковому чи ліктьовому) і значне в іншому, обмеження пронації й супінації від 25 о до 45 о в) значне обмеження рухів у променевозап’ястковому і ліктьовому суглобах чи помірне обмеження в одному з них і різке в іншому, обмеження пронації й супінації ( від 0 о до 20 о), г) значне обмеження рухів в одному з суглобів (променевозап’ястковому чи ліктьовому) і різке в іншому д) різке обмеження рухів в променевозап’ястковому і ліктьовому суглобах)	15 20 25 30 35	10 15 20 25 30
Променевозап’ястковий суглоб
72.	Анкілоз променевозап’ясткового суглоба: а) у функціонально вигідному положенні (згинання або розгинання до 20 о) б) у функціонально невигідному положенні (згинання або розгинання 20 о і більше)	30 40	25 35
73.	Обмеження рухів у променевозап’ястковому суглобі: а) помірно виражене згинання 30 о -40 о розгинання 30 о -40 о б) значно виражене: згинання 20 о -25 о розгинання 20 о -25 о в) різко виражене: згинання 0 о -15 о розгинання 0 о -15 о Примітка. Обсяг рухів у променевозап’ястковому суглобі в нормі згинання 55 о -75 о розгинання 50 о -70 о Відлік ведеться від нуля градусів.	10 15 25	10 15 25
Кисть
Зап'ясток, п’ястя
74.	Відсутність кисті на рівні зап'ястка або п'ясткових кісток	65	60
75.	Несправжні суглоби або незрослі переломи кісток зап'ястка або п'ясткових кісток	15	10
76.	Порушення функції кисті в результаті травми зап'ястка, п’ястя (деформація, зниження м'язової сили, порушення хватальної здатності: а) помірно виражене б) значно виражене в) різко виражене	10 15 20	5 10 15
Пальці кисті
Перший (великий) палець
77.	Кукса на рівні: а) нігтьової фаланги б) міжфалангового суглоба в)основної фаланги	10 15 20	10 15 15
78.	Відсутність пальця (екзартикуляція)	25	20
79.	Відсутність пальця з п'ястковою кісткою або частиною її	30	25
80.	Анкілоз міжфалангового суглоба: а) у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні пальця б) у функціонально невигідному (випрямленому або зігнутому) положенні пальця	10 15	10 10
81.	Анкілоз у двох суглобах: а) у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні пальця б) у функціонально невигідному (випрямленому або зігнутому) положенні пальця	15 20	10 15
82.	Анкілоз зап'ястково-п'ясткового суглоба й двох суглобів пальців: а) у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні пальця б) у функціонально невигідному (випрямленому або зігнутому) положенні пальця	20 25	15 20
83.	Порушення функції пальця внаслідок обмеження рухів у суглобах: а) помірно виражене; б) значно виражене в) різко виражене у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні в) різко виражене функціонально не вигідному (різко зігнутому або випрямленому) положенні	5 10 15 20	5 10 10 15
Другий (вказівний) палець
84.	Кукса на рівні: а) нігтьової фаланги, другого (дистального) міжфалангового суглоба б) середньої фаланги або першого проксимального міжфалангового суглоба в) основної фаланги або п’ястно-фалангового суглоба (відсутність пальця)	10 15 20	10 10 15
85.	Відсутність пальця з п'ястковою кісткою або частиною її	25	20
86.	Порушення функції пальця: а) помірно виражене обмеження рухів в суглобах б) значно виражене обмеження рухів в суглобах, анкілоз чи різке обмеження рухів у другому (дистальному міжфаланговому суглобі) в)різко виражене обмеження рухів в суглобах у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні, анкілоз 1-го проксимального міжфалангового або п’ястнофалангового г) різко виражене обмеження рухів в суглобах у функціонально невигідному (різко зігнутому чи випрямленому) положенні, анкілоз двох або трьох суглобів	5 10 15 20	5 10 10 15
Третій (середній), четвертий (безіменний) або п'ятий (мізинець) пальці
87.	Кукса на рівні: а) нігтьової фаланги, другого (дистального) міжфалангового суглоба б) середньої фаланги, першого (проксимального) міжфалангового суглоба в) основної фаланги або п’ястно-фалангового суглоба (відсутність пальця)	5 10 15	5 10 10
88.	Відсутність пальця з п'ястковою кісткою або частиною її	20	20
89.	Порушення функції одного пальця: а) помірне обмеження рухів в суглобах, анкілоз, значне і різке обмеження рухів у другому (дистальному) міжфаланговому суглобі б) контрактура пальця у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні, а також анкілоз першого (проксимального) міжфалангового або п’ястно-фалангового суглоба в) контрактура пальця у функціонально невигідному ( різко зігнутому або випрямленому) положенні, анкілоз двох чи трьох суглобів	5 10 15	5 10 15
Кілька пальців однієї кисті
90.	Відсутність двох пальців однієї кисті: а) першого й другого (I+ II) б) першого із третім, четвертим або п'ятим (I+ III), (I+ IV), (I+V) в) другого із третім, четвертим або п'ятим (II+ III), (II+ IV), (II+V) г) третього із четвертим або п'ятим (III+ IV), (III+V)	45 40 35 30	40 35 30 25
91.	Відсутність трьох пальців однієї кисті: а) першого й другого із третім, четвертим або п'ятим (I+ II+ III), (I+ II+ IV), (I+ II+V) б) першого й третього із чи четвертим п'ятим (I+ III+ IV), (I+ III+V) в) першого й четвертого з п'ятим (I+ IV+V) г) другого й третього із четвертим або п'ятим (II+ III+ IV), (II+ III+ V) д) другого й четвертого з п'ятим (II + IV+V) е) третього й четвертого з п'ятим (III+ IV+V)	55 50 50 45 45 40	55 50 50 45 45 40
92.	Відсутність чотирьох пальців однієї кисті: а) першого, другого й третього із четвертим або п'ятим (I+ II+ III+ IV), (I+ II+ III+V) б) першого, другого, четвертого й п'ятого (I+ II + IV+V) в) першого, третього, четвертого й п'ятого (I+ III+ IV+V) г) другого, третього, четвертого, п'ятого (II+ III+ IV+V)	60 60 55 50	60 60 55 50
	Примітка. При відсутності двох і більше пальців з п'ястковими кістками або частиною їх постійна втрата загальної працездатності збільшується незалежно від кількості пальців на 5 % одноразово.
93.	Відсутність всіх пальців однієї кисті	65	65
94.	Порушення функції пальців однієї кисті: а) помірне обмеження рухів у суглобах двох пальців трьох пальців чотирьох пальців п'яти пальців б) значне обмеження рухів у суглобах, а також анкілози дистальних міжфалангових суглобів двох пальців трьох пальців чотирьох пальців п'яти пальців в) різке обмеження рухів у суглобах у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні двох пальців трьох пальців чотирьох пальців п'яти пальців	10 15 20 25 15 20 25 35 20 25 35 45	10 15 20 25 15 20 25 35 20 25 35 45
	г) різке обмеження рухів у суглобах у функціонально не вигідному (різко зігнутому або випрямленому) положенні, а також анкілоз проксимальних міжфаланговых і п’ястно-фалангових суглобів двох пальців трьох пальців чотирьох пальців п'яти пальців	25 35 40 50	25 35 40 50
Таз
95.	Порушення функції таза в результаті перелому кісток, розриву лонного або крижово-клубового зчленувань: а) помірне порушення статики, ходи, помірне обмеження рухів в одному кульшовому суглобі б) значне порушення статики, ходи, помірне обмеження рухів у двох кульшових суглобах або значне обмеження в одному із цих суглобів в) різке порушення статики, ходи, значне обмеження рухів у двох кульшових суглобах або різке обмеження рухів в одному із цих суглобів г)різке порушення статики, ходи, різке обмеження рухів або їх відсутність у двох кульшових суглобів	25 30 35 50
Нижня кінцівка Кульшовий суглоб
96.	Анкілоз (нерухомість) а також кульшовий суглоб, що хитається: а) анкілоз у функціонально вигідному (розігнутому ) положенні б) анкілоз у функціонально невигідному (зігнутому) положенні в) кульшовий суглоб, що хитається, у результаті резекції голівки стегна й/або вертлюжної западини	45 60 70
97.	Обмеження рухів у кульшовому суглобі (контрактура): а) помірно виражене згинання 80 розгинання 500 відведення б) значно виражене згинання 75-600 розгинання 45-350 відведення в) різко виражене згинання менше 600 розгинання менше 350 відведення менше 300	15 25 35
	Примітка. Обсяг рухів у кульшовому суглобі в нормі: згинання 90-1000 розгинання 60-700 відведення 600
Стегно
98.	Відсутність нижньої кінцівки в результаті екзартикуляції в кульшовому суглобі або кукса на рівні верхньої третини	70
99.	Кукса стегна на рівні середньої або нижньої третини	65
100.	Несправжній суглоб або незрослий перелом стегна	55
101.	Порушення функції стегна: а) помірне обмеження рухів у кульшовому й колінному суглобах б) помірне обмеження рухів в одному із суглобів (кульшовому або колінному) і значне в іншому в) значне обмеження рухів у кульшовому й колінному суглобах або помірне обмеження в одному з них і різке обмеження в іншому г) значне обмеження рухів в одному із суглобів (кульшовому або колінному) і різке обмеження рухів в іншому д) різке обмеження рухів у кульшовому й колінному суглобах	30 35 45 50 60
Колінний суглоб
102.	Колінний суглоб, що хитається	45
103.	Анкілоз колінного суглоба: а) у функціонально вигідному (розігнутому) положенні б) у функціонально не вигідному (зігнутому під кутом не більше 1600) положенні	35 50
104.	Надлишкова (патологічна) рухливість у суглобі в результаті розриву зв'язкового апарата	20
105.	Обмеження рухів у колінному суглобі (контрактура): а) помірно виражене згинання від 750-850 розгинання 1700-1750 або згинання від 90 –105 розгинання від 170-175 б) значно виражене згинання 900-1050 розгинання 1500-1650 або згинання більше 105 розгинання 150-165 в) різко виражене згинання більше 1050 розгинання менше 1500	20 25 30
	Примітка. Обсяг рухів у колінному суглобі в нормі: згинання 400-700 розгинання 1800
Гомілка
106.	Відсутність гомілки в результаті екзартикуляції в колінному суглобі або кукса на рівні верхньої третини гомілки	60
107.	Кукса на рівні: а) середньої третини гомілки б)нижньої третини гомілки	55 50
108.	Несправжній суглоб або незрослий перелом кісток гомілки: а) обох кісток б) великогомілкової кістки в) малогомілкової г) великогомілкової і зрослий перелом малогомілкової д) малогомілкової і зрослий великогомілкової кістки	45 35 10 40 20
109.	Порушення функції гомілки: а) помірне обмеження рухів у колінному й гомілковостопному суглобах; б) помірне обмеження рух в одному із суглобів (колінному або гомілковостопному) і значне обмеження в іншому в) значне обмеження рухів у колінному й гомілковостопному суглобах або помірне обмеження рухів в одному й різке обмеження в іншому г)значне обмеження рухів в одному із суглобів (колінному або гомілковостопному) і різке обмеження в іншому д) різке обмеження рухів у колінному й гомілковостопному суглобах	25 30 35 40 45
	Примітка. Для визначення ступеня обмеження рухів у колінному й гомілковостопному суглобах варто користуватися критеріями, зазначеними в статті 105 й 112.
Гомілковостопний суглоб
110.	Гомілковостопний суглоб, що хитається Примітка. Ст. 124 застосовується при частковій або повній відсутності суглобних поверхонь большеберцовой і таранних костей	35
111.	Анкілоз (нерухомість) гомілковостопного суглоба: а) у функціонально вигідному положенні (під кутом 900-950) б) у функціонально невигідному положенні	30 40
112.	Обмеження рухів у гомілковостопному суглобі: а) помірно виражене розгинання 800-850, згинання 1100-1300 б) значно виражена розгинання 900-950 згинання 900-1050 в) різко виражене обмеження розгинання й згинання в межах 100 Примітка. Обсяг рухів у гомілковостопному суглобі в нормі: розгинання 700-750, згинання 1350-1400. Відлік ведеться від кута 90º функціонально вигідного положення стопи.	15 20 25
Стопа
113.	Відсутність стопи в результаті екзартикуляції в гомілковостопному суглобі або ампутації стопи на рівні п'яткової або таранної кістки	45
114.	Відсутність дистального відділу стопи в результаті ампутації на рівні кісток заплесна	40
115.	Відсутність дистального відділу стопи в результаті ампутації на рівні кісток плесна	35
116.	Порушення функції стопи: а) помірне порушення набряклість, помірне порушення статики, б) значно виражена набряклість, значне порушення статики, помірне обмеження рухів у гомілковостопному суглобі в) різко виражена набряклість, різке порушення статики, значне обмеження рухів у гомілковостопному суглобі г) різко виражена набряклість, різке обмеження рухів в гомілковостопному суглобі	15 20 25 30
Пальці стопи
117.	Відсутність всіх пальців стопи в результаті екзартикуляції в плесно-фалангових суглобах або ампутація на рівні основних фаланг	25
118.	Відсутність першого пальця з кісткою плесна або частиною її	15
119.	Відсутність першого пальця в результаті екзартикуляції в плесно-фаланговому суглобі або ампутація на рівні основної фаланги	10
120.	Порушення функції першого пальця в результаті травми або кукса на рівні нігтьової фаланги або міжфалангового суглоба	5
121.	Відсутність пальців однієї стопи в результаті екзартикуляії в плесно-фаланговому суглобі або кукса на рівні основної фаланги (крім першого): а)одного пальця б) двох-трьох пальців в) чотирьох	10 15 20
122.	Порушення функції пальців або відсутність однієї - двох фаланг (крім першого): а)одного-двох пальців б) трьох- чотирьох пальців	5 10
123.	Післятравматичний тромбофлебіт, лімфостаз, порушення трофіки: а) помірна набряклість, помірна пігментація, блідість шкірних покривів б) значна набряклість, ціаноз, трофічні виразки, площею до 4 см2 в) різка набряклість, ("слоновість") кінцівки, ціаноз, трофічні виразки, більше 4 см2	5 10 15
	Примітка. Ст. 123 застосовується при тромбофлебітах, лімфостазі, порушенні трофіки, що наступили внаслідок травми верхніх або нижніх кінцівок (за винятком ушкоджень великих периферичних судин і нервів).
124.	Травматичний остеоміеліт за наявності функціонуючих фістул і гнійних ран у момент обстеження не раніше 9 місяців після травми.	10
125.	Реампутація кінцівки (за винятком пальців) незалежно від рівня	5
	Примітка. Ст. 125 застосовується тільки в тому випадку, якщо реампутація зроблена не раніше, ніж через 6 місяців після травми і її рівень не дає підстав для зміни відсотка втрати загальної працездатності, установленого у зв'язку з ампутацією.

Рекомендації

до застосування "Таблиці визначення відсотків стійкої втрати загальної працездатності"

1. При ушкодженні в результаті травми декількох органів відсоток втрати працездатності встановлюється з урахуванням функціональних порушень кожного органа з наступним підсумовуванням, але в цілому не може перевищувати 100%.

Експертиза наслідків травми центральної й периферичної

нервової системи

2. Діагноз черепно-мозкової травми і її наслідки визнаються тільки в тому випадку, якщо вони підтверджені об’єктивними даними, характерними для цього виду ушкоджень, а у випадку перелому кісток черепа –спеціальних методів дослідження. Однак варто мати на увазі, що оскільки переломи основи черепа в ряді випадків не підтверджуються спеціальними методами дослідження, обґрунтуванням для встановлення цього виду важкої черепно-мозкової травми є певний симптомокомплекс.

3. Факт черепно-мозкової травми в осіб, що страждають органічними ураженнями головного мозку і його оболонок (арахноїдит, енцефаліт, епілепсія, гостре й хронічне порушення мозкового кровообігу, пухлина й ін.) або таких, що перенесли раніше черепно-мозкову травму, визнається тільки в тому випадку, якщо він підтверджений об’єктивними неврологічними ознаками, що виникли в результаті даної травми й не були раніше, а також даними спеціальних досліджень. Варто проводити розмежування залишкових явищ перенесеної потерпілим черепно-мозкової травми й подібних симптомів, характерних для ряду захворювань (вегетососудинної дистонії, шийного остеохондрозу, тиреотоксикозу, алкоголізму, наркоманії й ін.).

4. Порушення психіки, а також наявність і частота епілептичних нападів приймаються в увагу тільки в тому випадку, якщо вони підтверджені медичною установою, що спостерігала потерпілого. У всіх випадках порушень психіки потрібно отримати висновок психіатра.

5. При зниженні гостроти зору або зниженні слуху в результаті важкої черепно-мозкової травми визначення відсотка втрати загальної працездатності проводиться окремо за відповідними статтями «Таблиці» залежно від патологічних змін з боку центральної нервової системи, а також органів зору й слуху шляхом їхнього підсумовування. Причинний зв’язок зниження гостроти зору або зниження слуху із черепно-мозковою травмою повинна бути підтверджена медичними документами й висновками фахівців.

6. У тих випадках, коли наслідки черепно-мозкової травми, установлені при обстеженні, дали підставу для визначення відсотка втрати загальної працездатності за ст. 1, а надалі потерпілий одержав повторну черепно-мозкову травму (перелом кісток черепа, внутрішньочерепні крововиливи й гематоми, забій головного мозку), наслідки повторного ушкодження визначаються залежно від розвитку нових патологічних змін. У тих випадках, коли встановлений у зв’язку з повторною травмою відсоток втрати загальної працездатності перевищує відсоток, визначений раніше у зв’язку з попередньою травмою, остаточний відсоток для наступної травми встановлюється як їхня різниця.