3. Опис та аналіз стану міста Новограда-Волинського (стр. 2 )

3.2. Історія та культурна спадщина міста

3.2.1. Місто – свідок історичних подій

У 1257 р вперше Звягель згадується в Іпатіївському літопису як місто Галицько-Волинського князівства, яке через непокору його жителів було спалене дружиною князя Данила Галицького. Недавні археологічні розкопки городища на правому березі Случі дозволили чітко визначити місце розташування, розміри й особливості побуту древнього міста.

На цьому місці стояв древній Звягель…

Нове поселення виникло через багато років, але вже на лівому березі Случі. У першій половині ХV ст. воно згадується як село Звягель, і в 1340-1569 входить у склад Великого князівства Литовського. Ядром нового поселення став замок, побудований наказом князя Костянтина Острозького. У безпосередній близькості від замку розташовувалася базарна площа, кілька вулиць, князівський палац, костьол. В 1570 р. містечко нараховувало 161 будинок.

У 1569 році, після Люблінської Унії місто з усією Волинню було приєднано до Польщі. Під час визвольної війни українськими козаками в 1648-1651 р. була зруйнована частина стін і веж замку, спалений костьол.

Після другого поділу Речі Посполитої в 1793 р. у складі східної Волині Звягель відійшов до Росії. Наказом Катерини ІІ від 5 липня 1795 року Звягель перейменовано у Новоград-Волинський і призначено губернським центром новоствореної Волинської губернії. Однак в 1804 році, після смерті Катерини ІІ новий російський цар Павло вирішив перенести губернський центр в місто Житомир, яке нічим особливим на той час не відрізнялось. Новоград-Волинський отримав статус лише повітового міста.

У 1871 році (25 лютого) в місті Новограді-Волинському народилась одна з найвидатніших постатей в історії та культурі України – Лариса Петрівна Косач (Леся Україна). Вона проживала у місті до 1879 року.

На початку 1930-х рр. був узятий курс на різку мілітаризацію міста, що розташовувався в той час у безпосередній близькості від радянсько-польського кордону. Сюди прибула XIV кавалерійська дивізія ім. Пархоменка. Силами військовослужбовців наприкінці 1930-х рр. була споруджена залізниця Новоград-Волинськиий — Житомир. За короткий період у районі Ново-Звягеля і біля залізничного вокзалу були створені «військові містечка». Уздовж правого берега ріки виник комплекс фортифікаційних споруджень (Лінія "Сталіна").

У 1950-х рр. будувалися багатоповерхові будинки для робітників промислових підприємств, а також для військовослужбовців. Одночасно прискореними темпами здійснювалося будівництво приватних житлових будинків у різних частинах міста, де виникли нові вулиці і провулки. До складу міста ввійшло колишнє села Лубчиця, Смолка, Ржадківка і хутір Лідівка. Населення Новограда-Волинського у 1959 р. складало 27,6 тис. чоловік.

У 1987 році (серпень) було започатковано проведення міжнародного літературно-мистецького свята "Лесині джерела".

У 1989 році було розпочато розкопки древнього городища. В одному із зруйнованих помешкань археологам вдалося відшукати скарб, один з найзначніших, що були знайдені на території України за останні 50 років до цього – це срібні та позолочені коштовності, прикраси боярині, або навіть княгині, рідкісне, з позолотою намисто, колти, кілька десятків різноманітних обручок. Невідомо яким чином потрапив до скарбу унікальний і дуже цікавий шестигранний князівський перстень-печатка з позолоченим щитком, на якому зображений хижий птах - падаючий сокіл, що нагадує тризуб.

Брак коштів по цей час не дозволяє провести якісну реставрацію унікального срібного скарбу 12-13 столітть, знайденого археологами ще у 1993 році. Чекають свого часу антропологічні, палеоботанічні та палеозоологічні аналізи. Археологами досліджена лише 1/200 частина древнього городища.

У 1995 році місто увійшло до Ліги історичних міст України.

3.2.2. Сучасна символіка міста – герб, прапор та гімн міста

У 1994 році (12 жовтня) - прийнято рішення про затвердження Герба та Гербового знамена (корогви) міста.

Малий герб міста

Щит французький, поділений чотиридільно, з главою і щитком посередині. У срібному полі глави напис кирилицею: "Новоград-Волинський", горішня права доля і середній щиток - фрагмент герба міста, що діяв з 1796р. На золотому полі правої долі зображено частину чорного двоголового орла з короною, а на малому золотому щитку - прямий пурпуровий хрест з увігнутими сторонами. На пурпуровому тлі горішньої лівої долі, що має форму фортечної стіни, зображені схрещені меч і козацька шабля. Емблема символізує події національно-визвольної боротьби XVІІст. в місті. На зеленому тлі долішньої правої долі зображено дві пір'їни у вигляді літери "У". Емблема є свідченням того, що місто є батьківщиною Лесі Українки. На лазуровому тлі долішньої лівої долі - золотий дзвін, в який вписано лазуровий же знак у вигляді літери "Z". Емблема відтворює легенду про роль дзвону над рікою Случ, а також першоназву міста - Звягель. Герб прикрашає срібна міська корона з трьома вежками.

Прапор міста

Прапор міста являє собою прямокутник із співвідношенням сторін 2:3. На сріблястому фоні прапора зображений герб міста Новограда-Волинського.

Гімн міста

Слався, рідне місто!

Гімн міста Новограда-Волинського, затверджений 9 жовтня 1996 року.

Слова Юрія Ковальського, музика Івана Мамайчука

Де висока круча, скеля стрімка,
Голосистим дзвоном небо торка;
Слава сивих віків,
Гордих батьків
Плине, наче Случ ріка.

***
Ми твої, Возвяглю, дочки й сини.
Рідна Леся з нами сонцем весни;
Слово правди звучить
І пломенить,
Наші душі боронить.

***
Молодої волі стелиться шлях,
Ключ від щастя-долі в наших руках;
Піднімайся, рости,
Садом цвіти,
Слався, місто, у віках!

3.2.3. Історико-культурний каркас міста

Нижче наведена експертна оцінка соціально-історико-культурного каркасу, на якому можливо будувати стратегію культурного та туристичного відродження міста Новограда-Волинського:

Параметр	+	Масштаб (рівень) впливу
-	Світовий	Національний	Регіональний	Місце-вий
Історичні факти
У 1257 р вперше Звягель згадується в Іпатіївському літопису як місто Галицько-Волинського князівства, спалене дружиною князя Данила Галицького через непокору його жителів.			+	+	+
1340-1569 входження у склад Великого князівства Литовського. Побудова замку, за наказом князя Костянтина Острозького. (У безпосередній близькості від замку розташовувалася базарна площа, кілька вулиць, князівський палац, костьол).		+	+	+	+
У 1569 рік - після Люблінської Унії місто з усією Волинню було приєднано до Польщі.		+	+	+	+
1775 році в Звягілі почав діяти один с перших на Україні чавуноливарних заводів.			+	+	+
1793 р. у складі східної Волині Звягель відійшов до Росії		+	+	+	+
5 липня 1795 рік - Наказом Катерини ІІ Звягель перейменовано у Новоград-Волинський і призначено губернським центром новоствореної Волинської губернії.				+	+
1804 рік – російський цар Павло переносить губернський центр в місто Житомир. Новоград-Волинський отримує статус повітового міста.				+	+
1806 рік – у місті Новоград-Волинський розташовується штаб-квартира фельдмаршала М. І.Кутузова.		+	+	+	+
1815 рік – засноване с. Анета – одне за найдавніших поселень німців на Волині.		+	+	+	+
1816 рік почала працювати найбільша на Волині суконна мануфактура графа Еллінського.				+	+
1871 рік у місті Новоград-Волинський народилась Леся Україна. Вона проживала у місті до 1879 року.			+	+	+
1916 рік - відкрито пасажирський рух на залізничній дільниці Шепетівка – Новоград-Волинський – Коростень.			+	+	+
1937 рік – відкрито залізничний рух Новоград-Волинський – Житомир – Фастів.			+	+	+
1936-37 рр. Уздовж правого берега ріки виник комплекс фортифікаційних споруджень (Лінія "Сталіна").		+	+	+	+
1987 рік - започатковано проведення міжнародного літературно-мистецького свята "Лесині джерела".			+	+	+
1989 рік - розпочато розкопки древнього городища.				+	+
1994 рік - затвердження Герба та Гербового знамена (корогви) міста.					+
1995 рік – місто увійшло до Ліги історичних міст України.					+
Документи
План міста 1837 року			+	+	+
Особистості
Князь великого Князівства Литовського Костянтин Острозький		+	+	+	+
І.Кутузов		+	+	+	+
Граф Іллінський		+	+	+	+
Леся Українка		+	+	+	+
Артефакти
Кінно-поштова станція			+	+	+
Пароплав “Звягель”			+	+	+
“Лінія Сталіна”		+	+	+	+
Гербова печатка з символом падаючого сокола (падаючий сокіл - символ «Духа святого»)		+	+	+	+

3.3. Демографія та трудові ресурси міста

3.3.1. Демографія

На фоні демографічної кризи в Україні в цілому (скорочення чисельності населення країни, зниження тривалості життя і стрімкого падіння народжуваності) місто Новоград-Волинський переносить важкі часи соціальних трансформацій з відносно низькими втратами. За останні роки кількість населення змінювалось незначно (в межах 100 осіб на рік) і не мало стійкої динаміки до зниження або скорочення і станом на 01.01.2006 року становило 56,0 тис. чол. Динаміку зміни наявного населення міста наведено на Діаграмі 2:

Наявне населення міста Новограда-Волинського у 2003-2006 рр.

та прогноз на 2007 р.

За віковим складом населення місто Новоград-Волинський також позитивно відрізняється від багатьох інших міст України. Працездатне населення міста становить 30,6 тис. чол. (біля 50%). Структура населення за віком наведено на Діаграмі 3:

Діаграма 3

Структура населення міста за віком (на кінець 2005 р.)

За даними на початок 2006 року кількість молодих людей та людей середнього віку у місті перевищувала аналогічний середній показник по Україні майже на 10 відсотків, кількість же пенсіонерів, навпаки, була на 8% менша середнього значення по країні. (Дивись діаграму 4)

За останні роки у місті ще спостерігається незначна (в межах декількох відсотків) тенденція збільшення кількості осіб похилого віку та, відповідно, зменшення молоді. (Дивись діаграму 5).

Діаграма 4

Структура населення за віком у порівнянні (на початок 2006 р.)

Діаграма 5

Зміна структури населення за віком у місті за 2004-2005 рр.

За експертною оцінкою, кількість трудових емігрантів з міста Новограда-Волиньского становить від 5 до 8 тис осіб, або 10-14% відсотків загальної кількості населення міста, що співпадає з цифрами по Україні. (Об’єктивних статистичних даних щодо кількості трудових емігрантів з України немає, проте експертні оцінки наводять цифру 6 млн. осіб станом на 2004 рік[6] станом на кінець 2006 року, що становить приблизно 14% загального населення країни).

3.3.2. Зайнятість та освіта населення

Зайнятість населення

У місті Новограді-Волинському рівень безробіття, визначений за методологією МОП, у відсотках до економічно активного населення відповідної вікової групи становив у 2006 році 4,8%, у той час як загальний показник по Україні дорівнював 8,5%. Однак, за останні роки спостерігається незначна (на рівні декількох відсотків на рік), але стала тенденція до зменшення кількості зайнятих у економіці міста. За прогнозом, у зв’язку з введенням в експлуатацію нових виробничих потужностей у місті та відповідно, створенням нових робочих місць, у 2007 році кількість зайнятих досягне рівня 2003 року і у подальшому буде поступово зростати.