3. Опис та аналіз стану міста Новограда-Волинського (стр. 7 )

З метою своєчасного виявлення, підтримки та розвитку обдарованості дітей дошкільні навчальні заклади з 2003 року здійснюють освітній процес за пріоритетними напрямами: ДНЗ №2 – художньо-естетичним; ДНЗ №4 – гуманітарно-естетичним, ДНЗ №6 – лінгвістичним, ДНЗ № 13, 14 – фізкультурно-оздоровчим, ДНЗ № 16 компенсуючого типу, центр реабілітації дітей – фізкультурно-оздоровчим.

Сьогодні в місті задоволені потреби батьків у влаштуванні дітей до груп з вадами мови, зору, опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, тубінфікованих і з церебральним паралічем. Завдання реабілітації та корекції здоров’я вирішується за допомогою мережі ДНЗ № 4, 6, 14, 16.

Серед проблем освітянської галузі міста найактуальнішими є вдосконалення матеріально-технічної бази освітніх установ, оновлення її сучасними інформаційно-комунікаційними засобами і технологіями. Потребує поліпшення організація процесу літнього оздоровлення дітей, оновлення змісту роботи мережі позашкільних закладів, забезпечення фінансування та створення умов для безкоштовного харчування учнів 1-4 класів, охоплення всіх дітей суспільним дошкільним вихованням. Потребує перегляду у відповідності з потребами ринку праці перелік спеціальностей, за якими готують фахівців вищі навчальні заклади, що розташовані на території міста.

Кількість загальноосвітніх шкіл міста не змінювалась за останні роки і становила 12 навчальних закладів. В Україні ж зберігається тенденція незначного (біля 0,5%) щорічного скорочення мережі загальноосвітніх шкіл. Зміна кількості загальноосвітніх шкіл в Україні приведена на Діаграмі 64:

Діаграма 64

Зміна кількості загальноосвітніх шкіл в Україні

Кількість учнів загальноосвітніх шкіл в Україні скорочується значними темпами (приблизно 5% щорічно за останні 3 роки), що пояснюється в першу чергу загальною демографічною ситуацією в країні. Хоча за прогнозами спеціалістів, вже в 2008/2009 р. динаміка зміни кількості школярів буде вже позитивною.

Діаграма 65

Зміна кількості учнів загальноосвітніх шкіл в Україні за 1995-2006 рр. (тис. осіб).

Кількість школярів міста скорочувалось аналогічними темпами.

Діаграма 66

Зміна кількості учнів ЗОШ міста за 2003-3006 рр. та прогноз на 2007 рік.

За загальними рекомендаціями розвиток системи освіти має здійснюватись по напрямках:

·  Модернізації технічної бази сфери освіти у відповідності до вимог сучасного ринку праці;

·  Впровадження в учбову практику нових технологій освіти, модернізація професійно-викладацьких програм підготовки та перепідготовки кадрів;

·  Створення фінансових можливостей для отримання дітьми базової вищої та вищої освіти, шляхом розробки системи кредитування на пільгових умовах;

·  Диверсифікація джерел фінансування сфери освіти. Створення небюджетних фондів підтримки освіти.

3.11. Туристична інфраструктура міста

Туристична інфраструктура міста є зовсім не розвиненою. Тому туризм у місті, як господарська сфера, майже не існує. Однак, Новоград-Волинський має певний потенціал щодо створення туристичних продуктів – багата історико-культурна спадщина (дивись Розділ ІІ. Історична та культурна спадщина міста), самобутні творчі колективи, 20-ти річна традиція проведення міжнародного літературно-мистецького свята «Лесині Джерела», (дивись Розділ ІХ. Культура) та історико-архітектурні пам’ятки, значні навіть в межах України.

Залишки фортеці (16 століття)

Початок будівництва замку пов’язаний із поверненням князя Костянтина Острозького (1460-1533) на той час – великого гетьмана, з російського полону у 1501 р., коли король польський та князь литовський Олександр надав йому «на вічність» маєток Звягель. Король Сигізмунд І у 1507 році підтвердив своїми привілеями цей дарунок та дозволив «замок ставити і місто садити». На території замку для князів Островських був збудований дерев’яний палац, оббитий сосновою дошкою та критий Гонтою. Від нього були прориті два підземні ходи (один – до костьолу, який знаходився за межами замку) та підземне укриття з колодязем. Нажаль, до наших часів збереглись тільки фрагменти стін, кругла бастея, п’ятигранний бастіон, функцією якого було захищати крутий спуск до річки Случ, декілька бійниць.

У 80-х роках на території замку проведено реконструкцію. Добудовано декоративні елементи на північній стіні, бастеї замку. Над бастіоном споруджено оглядовий майданчик та встановлено символ древнього міста Звягеля – чавунний дзвін. Залишки замку вважаються пам’яткою військової архітектури епохи пізнього Ренесансу.

Поштова станція (середина 19-століття)

Поштова станція була побудована у 1840-х роках у відповідності до розробленим у Петербурзі «зразковим» проектом 1843 р. станційного будинку другого розряду. Ця станція – найбільш повно зберігшийся комплекс будівель поштових станцій на Житомирщині. Вона складається з:

1. Будинку поштової станції.

2. Ямських служб.

3. Каретної.

4. Готелю.

5. Приворотної будки.

У жовтні 1846 року у цій поштовій станції зупинявся Тарас Григорович Шевченко, коли вирушив у подорож Київської, Подільською та Волинською губерніями для запису народних переказів, легенд і пісень, збирання відомостей про могил й урочища, обстеження та малювання історичних монументальних пам’яток і стародавніх будівель, виявлення та придбання стародавніх документів.

Садибний будинок Мезенцева (кінець 19 - початок 20 століття.)

Розташований на високому прибережному плато правої сторони р. Случ, у глибині обгородженого кам'яним забором ділянки. Частково зберігся старий парк, що займає центральну й західну частини території. Будинок споруджений наприкінці 1890 - початку 1900 років та має риси реннесанса, барокко, та классицизму.

За інформацією, що збереглася, будинок побудований на території великого (спочатку – заміського) маєтку, що належав генерал-майорові Симеону Уварову, а потім перейшов до його родича Бориса Сергійовича Мезенцева, багатого власника спиртзаводу, паперової фабрики в с. Чижовка, маєтку в с. Емильчино. Не зберігся фольварк, що розмішався на території маєтку (в 200 м. від садибного будинку) і на даху будинку - великий акваріум. Будинок належить до виразних прикладів заміської садибної забудови кінця 19 початку 20 століть.

Більш детально з фотогалереєю старого міста можна ознайомитись на СD диску «Новоград-Волинський від стародавніх часів до сьогодення».

Щодо самої туристичної інфраструктури, вона в місті майже не розвинена. На Діаграмах 67-73 приведено основні показники розвитку туристичної інфраструктури міста Новограда-Волинського за останні роки:

Діаграма 67

Зміна кількості готелів у місті за 2003-3006 рр. та прогноз на 2007 рік.

Діаграма 68

Зміна кількості ресторанів у місті за 2003-3006 рр. та прогноз на 2007 рік.

Діаграма 69

Зміна кількості закладів торгівлі за 2003-3006 рр. та прогноз на 2007 рік.

Діаграма 70

Зміна кількості банківський установ за 2003-3006 рр. та прогноз на 2007

Діаграма 71

Зміна кількості паркінгів за 2003-3006 рр. та прогноз на 2007 рік.

Діаграма 72

Зміна кількості стадіонів за 2003-3006 рр. та прогноз на 2007 рік.

Діаграма 73

Зміна кількості фітнес-клубів за 2003-3006 рр. та прогноз на 2007 рік.

Загальний розвиток туристичної сфери повинен базуватись на наступних пріоритетах політики органів місцевого самоврядування:

Розвиток людських ресурсів територіальної громади міста:

·  Забезпечення умов для навчання та освіти молоді й дорослого населення, культура гостинності;

·  Залучення консультантів та фахівців для формування проектів туристичної сфери;

·  Розвиток волонтерського руху по різним напрямам життєдіяльності міста: екологія, творча діяльність, дослідження місцевої історії;

·  Підвищення зайнятості та самозайнятості населення в туристичній сфері та сфері гостинності;

·  Прищеплення масової культури гостинності населенню.

Створення на місцевому рівні сприятливого фінансово-економічного середовища для всіх учасників туристичної сфери за рахунок місцевих ресурсів:

·  Сприяння ресурсному забезпеченню розвитку туризму на місцевому рівні;

·  Розширення фінансової бази підтримки розвитку місцевого туризму;

·  Полегшення доступу до місцевих ресурсів та активів;

·  Формування конкурентного середовища у туристичній сфері;

·  Розширення незалежності міських органів влади щодо розвитку туризму;

·  Розширення делегованих повноважень;

Розвиток туристичних продуктів міста:

·  Підтримка у створенні та функціонуванні місцевих туристичних продуктів;

·  Покращення фізичної інфраструктури міста;

·  Забезпечення сталого навколишнього середовища;

·  Створення ефективної системи маркетингу та просування туристичних продуктів міста;

Забезпечення взаємодії та кооперації органів міського самоврядування як з місцевим бізнесом і громадськістю, так і з органами місцевого самоврядування сусідніх територіальних громад:

·  Посилення взаємодії органів міського самоврядування з бізнесом та громадськістю (міжсекторна співпраця);

·  Посилення прозорості дій та довіри громадськості та представників бізнесу до місцевої влади;

·  Розширення кооперації та взаємодії територіальних громад;

Підтримка інституційного розвитку туристичної сфери міста:

·  Створення ефективної системи управління розвитком туризму на місцевому рівні

·  Формування місцевих інституцій підтримки розвитку туризму.

[1] КОНЦЕПЦІЯ створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні. Сайт Південно-Західної залізниці. http://www. swrailway. /head/koridor. html

[2] Транспортний комплекс України: автомобільні дороги. Міжвідомча аналітично-консультативна рада з питань розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Урядовий портал.

http://www. kmu. /control/uk/publish/printable_article? art_id=5846066

[3] Урядовий портал. Аналітична інформація. Транспорті коридори. www. kmu. /document%5C5845678%5C

[4] ЕВРОПЕЙСКАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ КОМИССИЯ КОМИТЕТ ПО ВНУТРЕННЕМУ ТРАНСПОРТУ Рабочая группа по тенденциям и экономике транспорта (Восемнадцатая сессия, 15-16 сентября 2005 года, пункт 10 повестки дня) «СВЯЗЬ МЕЖДУ ТРАНСПОРТОМ И ЭКОНОМИЧЕСКИМ РАЗВИТИЕМ» Передано правительствами Литвы и Турции

www. unece. org/trans/doc/2005/wp5/TRANS-WP5-2005-12r. doc

[5] ТРАНЗИТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ: РЕАЛІЗАЦІЯ ТА РОЗВИТОК У КОНТЕКСТІ РОЗШИРЕННЯ ЄС

, ікова, І. А.Малярчук, Т. І.Гринкевич http://www. niisp. /vydanna/panorama/issue. php? s=epol0&issue=2003_2

[6]  Борис СОБОЛЄВ НЕЗААНГАЖОВАНИЙ ПОГЛЯД НА ЕКОНОМІЧНЕ ДИВО В УКРАЇНІ. Джеркало тижня № 39 (514) Субота, 2 - 8 Жовтня 2004 року
http://www. zn.