3. Опис та аналіз стану міста Новограда-Волинського (стр. 6 )

Для покращення ситуації у сфері охорони здоров’я, типовими рекомендаціями є:

·  Вдосконалити бюджетно-страхові принципи фінансування.

·  Впроваджувати реструктуризацію системи охорони здоровія шляхом укріплення матеріально-техничної бази, впровадження схеми доступного лікування захворювань.

·  Сприяти забезпеченню галузі кадрами та їх раціональному використаню.

·  Розвивати систему забезпечення ліками;

·  Забезпечити профілактичні огляди населення;

·  Розробити та реалізовувати в навчальних закладах програми профілактики паління, вживання алкоголю, наркотичних та психоактивних речовин;

·  Сприяти створенню в місті громадського руху за здоровий спосіб життя, сприяти розширенню мережі фізкультурно-оздоровчиз комплексів та майданчиків.

3.9.  Культура

Мережа установ культури в місті складається з Палацу культури ім. Лесі Українки, дитячої музичної школи, художньої школи, централізованої бібліотечної системи, яка об’єднує 6 бібліотек в різних районах міста, музею родини Косачів. Літературно-меморіальний музей Лесі Українки входить в систему Житомирського державного історико-краєзнавчого музею як філія.

Прийнято рішення міської ради про створення Новоград-Волинського історико-краєзнавчого музею.

В місті діє чимало аматорський творчих колективів, 8 з яких удостоєно звання «народних».

Самодіяльний народний ансамбль «Полісся»

Народний ансамбль пісні і танцю «Полісся» був створений в 1959 році. З дня створення його очолює заслужений працівник культури України Михайло Іванович Артемик. 28 червня 1960 року колективу ансамблю присвоєно звання народного. За свою більш ніж 40-річну історію існування, колектив з успіхом виступав в Москві на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів, в Кремлівському парку, приймав участь в конкурсі фольклорних колективів, який проходив в Чехословаччині (м. Стражніца). В різні роки ансамбль ставав лауреатом Всесоюзного фестивалю самодіяльного мистецтва, конкурсу народних самодіяльних ансамблів пісні і танцю союзних республік в Москві. Виступи колективу проходили по телебаченню.

Оркестр українських народних інструментів

Оркестр українських народних інструментів створено в 1972 році. Його керівник Іванов Семен Давидович об‘їздив різні регіони, розшукуючи майстрів, які б вміли виготовляти українські народні інструменти. З таких поїздок він привозив цимбали, кобзи, сурми, сопілки. Невдовзі розпочались перші репетиції, потім перший виступ, який пройшов з успіхом. Дещо пізніше оркестр представляв своє вміння на другому Всесоюзному телефестивалі «Народна творчість» і відразу став його лауреатом з врученням диплому і золотої медалі. Тривалий період оркестр був справжньою окрасою обласних і республіканських фестивалей, неодноразово виступав по телебаченню, на ВДНГ в Москві та Києві, а також за кордоном - в Болгарії, Польщі. Колегія Міністерства культури України присвоїла оркестру звання «Самодіяльний народний», а керівнику оркестру Іванову Президії Верховної Ради УРСР присвоєно звання заслуженого працівника культури УРСР.

Творчий путь колективу самодіяльного театру

Славетний творчий шлях пройшов за роки свого існування колектив народного самодіяльного театру. Він створений в 1949 році. Біля «колиски» театру були Борис Меленевський і Борис Шарварко. За перші 10 років відбулось біля 40 вистав, які побачили 350 тисяч глядачів в Москві, Орлі, Смоленську, Києві, Рівному… Самобутній, цікавий, творчий колектив в своєму репертуарі має десятки п‘єс українських і російських класиків. В 1959 році за успіхи, досягнуті в розвитку самодіяльного театрального мистецтва рішенням Колегії Міністерства культури УРСР драмколективу було присвоєно звання самодіяльного народного театру. Своє нове життя театр розпочав з підготовки драми-феєрії нашої славетної землячки Лесі Українки «Лісова пісня». Цей спектакль був підготовлений в 1961 році до Декади українського мистецтва і літератури в Москві. З нею і п‘єсою М. Зарудного «Чужий дім» колектив виступив на сцені Кремлівського театру.

Заслуги колективу високо оцінені. На честь 25-річчя театру Міністерство культури УРСР нагородило ряд його учасників Почесними грамотами, іменними дарунками. За багаторічну роботу на самодіяльній сцені актора В. Коваленко нагороджено медаллю «За трудову доблесть», режисер театру П. Сурай нагороджений орденом «Знак пошани».

Останні 30 років театром керує Петро Іванович Сурай, заслужений працівник культури України. Більше сотні драматичних та інших творів поставив театр за своє півстоліття, причому половину з них - за той час, відколи його режисером працює Петро Іванович. А серед них такі, за постановку яких остерігалися братися й вельми відомі професійні театри. Творчий колектив неодноразово був Лауреатом республіканських, а свого часу і всесоюзних фестивалів самодіяльного мистецтва.

Народне вокальне тріо «Віра»

Народне вокальне тріо «Віра» створено у 1987 році за ініціативою його керівника Віри Юріївни Матвійку. Через два роки після першого виступу, в 1989 році, колектив отримав почесне звання «народний». У 1991 році «Віра» стала єдиним колективом Новоград-Волинського, який був включений до концертної програми звіту Житомирської області, що проходив в концертному залі «Україна» в м. Києві на заключному концерті Всеукраїнського огляду народної творчості під патронатом Президента України.

Народний дитячий фольклорно-етнографічний ансамбль Новоград-Волинського міського Палацу культури ім. Лесі Українки

Дитячий фольклорно-етнографічний ансамбль створено у 1998 році за ініціативою заслуженого працівника культури України Матвійчик Віри Юріївни. Учасниками колективу є діти віком від 4-х до 16 років разом з батьками. В репертуарі ансамблю: побутові танці, веснянки, петрівки, колядки, щедрівки, колискові, вокально-хореографічні композиції, народні українські пісні та пісні літературного походження. Колектив є постійним учасником різдвяних програм, що започатковані керівником колективу, міських та обласних святкових концертів, офіційних вітань в рамках міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Лесині Джерела» та інших міських заходів.

Колектив є лауреатом фестивалю та учасником заключного концерту Всеукраїнського фестивалю майстрів мистецтв та народної творчості в м. Києві, лауреатом обласного конкурсу хорових колективів. В 2002 році ансамблю присвоєне почесне звання «народний».

Традицією стало проведення у Палаці культури фестивалю театрального мистецтва, конкурсу виконавців естрадної пісні “Сонячне коло”, свята національних культур, хореографії. Вже 20 років поспіль яскраво і самобутньо проходить Міжнародне свято літератури і мистецтва „Лесині джерела”.

Новоград-Волинський підтримує тісні зв’язки із містами-побратимами та радо зустрічає делегації з міст Ломжа (Польща), Рогачов (Білорусь), Хашурі (Грузія) під час проведення міжнародного свята літератури і мистецтва “Лесині джерела”.

Як і загалом по Україні, головними проблемами галузі культури залишаються недостатнє фінансування для поповнення матеріально-технічної бази і забезпечення професійними кадрами установ культури. За останні роки в Україні спостерігалось стрімке зменшення кількості закладів культури (Дивись Діаграму 62), а от місту Новограду-Волинському вдалося зберегти таки осередки культури, що можна вважати досягненням в сучасних реаліях життя.

Діаграма 62

Зміна кількості закладів сфери культури в Україні в 1990-2005 рр. (тис. од.)

У галузі культури повинні бути впровадженні наступні заходи:

У сфері вивчення культурної спадщини та історії:

·  внутрішній маркетинг міста, пропаганда місцевого патріотизму;

·  розвиток та пропаганда краєзнавства, насамперед серед молоді;

·  вивчення історії міста, його традицій та обрядів, встановлення історичної справедливості у відношенні до забутих організацій та особистостей, що зробили внесок в розвиток суспільного життя, економіки та культури.

·  розвиток та укріплення матеріального фонду музеїв, архівів.

У сфері художньої культури:

·  збереження та укріплення кадрової складової сфери культури, підсилення ролі діячів культури в рішенні найважливіших соціальних та політичних задач в місті;

·  оновлення матеріально-технічної бази установ культури;

·  створення умов для появи та розвитку нових форм культурної діяльності, підтримка та розвиток аматорства в мистецтві, народних промислів та ремесел.

У сфері екологічної культури:

·  розвиток системи екологічної освіти та виховання, починаючи з дитячих садків та початкової школи, пропаганда на підприємствах та організаціях;

·  просвітництво через ЗМІ, надання достовірної інформації щодо стану навколишнього середовища;

·  створення економічних механізмів (як нагороди, так і штрафи) для забезпечення утримання стандартів, правил та норм, що встановлені в сфері охорони довкілля, природокористування та екологічної безпеки;

В сфері економічної та організаційної культури, культури обслуговування та надання послуг (гостинності):

·  підвищення культури споживання шляхом пропаганди режиму економії ресурсів;

·  громадський контроль за рівнем культури виробництва на підприємствах міста шляхом проведення міських конкурсів та інших заходів, спрямованих на виховання зацікавленості працівників до авторитету компанії, фірмової марки тощо;

·  розповсюдження на підприємствах і в організаціях міста норм ділової етики та організаційної культури при залученні фахівців та консультантів, організації курсів по навчанню керівників та співробітників тощо;

·  розробка та прийняття нормативних актів щодо стандартів культури обслуговування;

·  формування на підприємствах і в організаціях, що надають послуги, прагнення підвищити рівень культури обслуговування шляхом надання кращим колективам пільгових умов для розвитку, систематичного подальшого проведення міських конкурсів «Найкращій за професією», тощо.

3.10. Освіта

Заклади освіти міста Новограда-Волинського представлені філією Харківського університету радіоелектроніки (кількість студентів філії по роках представлена на Діаграмі 63), промислово-економічним технікумом, економіко-гуманітарним коледжем, медичним коледжем, професійно-технічним ліцеєм, 11 загальноосвітніми школами і школою-інтернатом.

Діаграма 63

Зміна кількості студентів в закладі ІІІ-IV ступеня акредитації в місті у 2003-2006 рр. та прогноз на 2007 рік (осіб.)

Новоград-Волинський промислово-економічний технікум.

Технікум займає площу 2,26 га та має чотирьохповерховий навчальний корпус площею 2574 кв. м. Навчальні кабінети та лабораторії розташовані також в навчально-виробничих майстернях та побутовому корпусі. В навчальному корпусі є комп’ютерний клас та обчислювальний центр. Навчальна база повністю забезпечує проведення лабораторних та практичних робіт. Технікум має власний гуртожиток, що розміщений в п’ятиповерховому будинку і розрахований на 360 місць. В гуртожитку працюють медпункт і стоматологічний кабінет. Побутовий корпус включає в себе їдальню на 140 посадочних місць, актовий зал на 350 місць та спортивний зал площею 540 кв. м. Спортивний корпус має важкоатлетичну та тенісну зали і критий плавальний басейн, в якому є чотири 25-ти метрові доріжки, спортивний зал та стрілецький тир.

Сьогодні технікум проводить підготовку з таких спеціальностей:

“Обробка матеріалів на верстатах та автоматичних лініях”, “Технічне обслуговування і ремонт устаткування підприємств машинобудування”, “Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд”, “Обслуговування устаткування і систем газопостачання”, “Економіка підприємства” та інші.

Щорічний набір студентів складає біля 150 чол. - випускників 9-11 класів загальноосвітніх шкіл.

Економіко-гуманітарний коледж

Це новий навчальний заклад міста. Перший набір студентів відбувся в 1997 році за спеціальностями: “Фінанси”, “Правознавство”, “Швейне виробництво”, “Діловодство”.

Проблему кадрів викладачів коледжу в основному вирішено завдяки домовленостям з Рівненським Економіко-гуманітарним інститутом - кожна кафедра спілкується з науковцями-викладачами споріднених напрямів в плані проведення методичної роботи, перевірки набутих знань та ін.

Медичний коледж

Почав функціонувати в 1992 році. Як і минулими роками, веде набір на спеціальність “сестринська справа”. На двох курсах навчається біля 200 студентів.

Професійно-техніний ліцей №7

Професійно-технічний ліцей №7 було створено у 1966 році. Зараз він готує учнів по чотирьох спеціальностях: маляр-штукатур-облицювальник, кравець, столяр-різьбяр, муляр-штукатур.

Для забезпечення навчально-виховного процесу училище має великий спортивний зал, бібліотеку, гуртожиток, їдальню, складські приміщення, навчальні майстерні, котельню на природному газу.

Навчально-курсовий комбінат

Навчально-курсовий комбінат проводить підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робочих кадрів масових професій з 1973 року. Навчально-курсовий комбінат має ліцензії по підготовці спеціалістів з наступних професій: тракторист-машиніст категорії “А”, “В”, “С”; електрогазозварник; оператор котелень; автокранівник; оператор машинного доїння; машиніст холодильних установок; стропалі; слюсар по ремонту тракторів і сільгоспмашин; продавець продовольчих (непродовольчих) товарів тощо. За всіма цими професіями навчально-матеріальна база комбінату відповідає сучасним вимогам до навчальних програм.

Загальноосвітні школи міста Новограда-Волинського

Серед 11-ти загальноосвітніх установ міста протягом 2001 – 2005 р. р з метою розвитку здібностей учнів створено 4 заклади нового типу, а саме: ЗНВО “Гімназія ім. Лесі Українки – дошкільний навчальний заклад”, колегіум, ЗОШ №10 художньо-естетичного профілю, відбувається реорганізація ЗОШ №4 у спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів “Школи сприяння здоров’ю”.

Набула практичного змісту профілізація старшої школи: учні ЗОШ №2, 3, 4, 6 здобувають професії водія та швачки, школи співпрацюють з учбовими закладами ІІ-ІV рівня акредитації, що є стартом на шляху отримання високої кваліфікації в майбутньому. Профільним навчанням охоплено 1062 учні, що становить 93 % учнів старшої школи.

Навчально-освітні послуги для громадян міста надають понад 800 висококваліфікованих педагогічних працівників, серед яких :

- заслужений працівник освіти України – 5 чоловік;

-  майстер спорту – 1 чол.,

-  відмінник освіти України – 73 чол.,

- нагороджені грамотами Міністерства освіти і науки - 82 чол.,

-  вчитель-методист – 33 чол., старший вчитель – 93 чол.

Освітяни демонструють високий фаховий рівень через участь у конкурсах професійної майстерності у місті та області. Координатором методичного забезпечення навчально-виховного процесу є створений на базі методичного кабінету при управлінні освіти і науки інформаційно методичний центр.