Уроки з курсу історії стародавнього світу (стр. 4 )

ТЕМА: «ПЕРШІ ЗЕМЛЕРОБИ І СКОТАРІ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ»

МЕТА: Сформувати уявлення про перші землеробські і скотарські племена на території України, сформулювати уявлення про племена Трипільської культури, про їхнє господарство, матеріальну та духовну культуру.

Сприяти розвитку навичок аналізу історичних фактів, уміння аналізувати різні джерела, формулювати оцінку діяльності трипільців

Сприяти вихованню поваги до людей минулих поколінь, гордість за те, що на теренах України зародилася цінна матеріальна та духовна культура трипільців, розширити інтерес до історії і археології

Компетенції	Очікувані результати	Засоби досягнення
Інформаційна	Використання в роботі на уроці тексту підручника, ілюстрації, зображення поселення трипільців, історичний атлас	Колективна, фронтальна робота, індивідуальна, робота в парах по засвоєнню понять
Самоосвіти, саморозвитку	Аналізувати факти, ілюстрації, описувати поселення трипільців, розповідати про основні заняття трипільців, узагальнювати, робити висновки про значення діяльності племен трипільців для розвитку світової культури, засвоїти дати: 3,5-2,5 тис. років до н. е. жили трипільці на території в долинах рік Дністра, Бугу, Прута, Дніпра.	Словникова робота, запис у зошит основних питань, усна розповідь про поселення трипільців, робота в парах
Мовленнєва, комунікативна	Вживання у контексті понять: енеоліт, землеробство, обряди
Творча	Моделювання «Один день із життя трипільців»	Самостійна робота
Соціальна	Робити висновки про роль трипільських племен у розвитку матеріальної і духовної культури та суспільства	Виступи учнів із узагальненнями.

Тип уроку: комбінований

Етап уроку	Зміст уроку	Організація роботи на уроці
І. Початковий	Організаційний момент	Налаштування на роботу, приготування усього необхідного для уроку (зошити, словники, атласи, підручники)
ІІ. Основний етап	Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання Перехід до вивчення нового матеріалу Мотивація Проблема План вивчення нового матеріалу: 1.  Землеробсько-скотарські та мисливсько-риболовецькі племена на території України. а)господарство; б) суспільний устрій та духовна культура 2.  Поселення трипільців 3.  Господарська діяльність трипільців 4.  Суспільний устрій 5.  Культура та духовне життя трипільців 6.  Значення діяльності трипільців	Робота в парі по перевірці понять і дат Виступи учнів про найдавніші міста Хараппу і Мохаджо-Даро. Бесіда: Якими були передумови і наслідки винайдення людиною рільництва і скотарства? Що таке відтворюючий тип господарства? Порівняно із яким типом він більш прогресивний? Пояснити слово «прогресивний» Інформація вчителя про оцінку світовою спільнотою значення відкриття племен трипільської культури _ рік 1993 було оголошено роком Трипільської культури. Чим же відзначаються ці племена, який їхній внесок у розвиток людства7 Чи можна трипільців вважати нашими безпосередніми предками? Розповідь вчителя про заселення території сучасної України в епоху неоліту. Робота з поняттям. Неоліт – новий кам’яний вік, який тривав із 6 до 4 тисячоліття до н. е. Робота з атласом. Підкреслити, що у південно-західній частині України проживали племена землеробсько-скотарські, а у північно-східній – мисливсько –риболовські. Землеробсько-скотарські – у Лісостеповому Правобережжі, на Західній Волині, Подністров’ї, Закарпатті. Великі поселення, наземне житло. Вирощували пшеницю, ячмінь, просо, жито, овес. Розводили свиней, корів, овець, кіз, пізніше – коня. Поява досконаліших знарядь праці – кам’яних сокир, кремнієвих наконечників дротиків. Вироби із кістки. Посуд із обпеченої глини. Зароджувалося ткацтво, прядіння Мисливсько-риболовецькі племена – у Подніпров'ї, Лісостеповому Лівобережжі, Поліссі. Значного розвитку досягла рибна ловля. З’явилися нові способи – з допомогою сіток, вудок з кістяними гачками, підлідна ловля риби. Використання «заколотів» - плетених загороджень, до яких потрапляла риба. Поява засобів пересування на воді (плоти, човни - довбанки ) Мисливство з допомогою лука, стріл, списів з кремнієвими наконечниками. Полювали на лосів, козулю, благородного оленя, кабанів, бобрів, зайців Суспільний устрій – родова община. Усі мали рівні права Вірили у загробне життя ( захоронення у викопаних могилах, трупи посипалися охрою, ставили посуд з їжею) Висновки про перехід до осілого способу життя та відтворюючого господарства Розповідь вчителя, бесіда про вивчене у 5 класі. Хто відкрив ці племена? Коли? Чи самі вони називали себе трипільцями? Робота з історичним атласом. Знайти на карті поселення трипільців. Підкреслити, що трипільці населяли територію у долинах Дністра, Бугу, Прута та Дніпра у епоху неоліту 3,5 - 2,5 тис років до н. е. поселення розміщувалися біля річок. Складалися іх кілька десятків приміщень. Розглянути схему розміщення трипільського поселення. Читання тексту і узагальнююча розповідь про господарську діяльність трипільців. Робота в парах: поставити один одному запитання про господарство трипільців (Чим обробляли землю, що сіяли, яку худобу розводили, які мали ремесла) Самостійна робота: Моделювання «Один день трипільців». Цінити розповіді, де учні звертали увагу на побут, одяг. Наголосити на ролі трипільців у винайденні плуга, колеса, першого в Україні механічного пристрою – дриль для свердління отворів у камені, мали календар. Проте, не мали писемності. Звернути увагу на керамічні вироби. Пояснити значення орнаменту. Читання тексту підручника. Розповідати про суспільний устрій: територія поділялася між окремими родовими поселеннями. В поселенні жили члени одного роду. На чолі роду – старійшина. Який керував усім господарством і суспільним життям Найважливіші питання вирішувалися на загальних зборах Розповідь вчителя про думки істориків, що у трипільців була створена своєрідна цивілізація, але вона зосереджувалася не у містах а в сільських поселеннях. Розглянути пам’ятки культури трипільців: глиняні горщики з орнаментом, глиняні статуетки. Про що свідчать ці пам’ятки? Розповідь про наявність календаря, про віру у потойбічне життя. Висновки формулюють учні про роль племен трипільців
ІІІ. Підсумковий	Узагальнення. Домашнє завдання. Вивчити матеріал підручника, записи, словникова робота Якби трипільці мали писемність, які б записи можна було знайти археологам. Мотивувати думку.	Бесіда про хід уроку. Обговорення проблеми. Чи можна вважати трипільців нашими безпосередніми предками? (А хотілося б?)

УРОК №7

ТЕМА: «КУЛЬТУРА ТА ВІРУВАННЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ»

МЕТА: Сформувати уявлення учнів про передумови та причини виникнення у людини ідеологічних уявлень, вірувань, уявлень про оточуючий світ та мистецтва.

Розвивати навички аналізу різних джерел (підручник, ілюстрації, додаткову інформацію (телепередачі, альбоми з історії) допомогти учнів з'ясувати прикладний характер знань та взаємозв’язок побуту та мистецтва. Розвивати уміння узагальнювати факти, робити висновки, наводити свої пояснення суспільних явищ, висловлювати думку про значення досягнень людини не лише у матеріальній, але і у духовній культурі. Сприяти розвитку історичного кругозору, естетичному вихованню, та поваги до минулого людства.

Компетенції	Очікувані результати	Засоби досягнення
Інформаційна	Використання підручника, ілюстрацій, історичного атласу, історичних словників, додаткових джерел інформації, заохочення використання навчальних електронних ігор	Коментоване читання, опис зображень, розповіді із додаткових джерел
Саморозвитку	Засвоєння понять: первинна писемність, піктограма, образотворче мистецтво, похоронний культ, тотемізм, фетишизм, анімізм, магія, язичництво, релігія. Називати форми первісної релігії, пояснювати прикладний характер перших наукових знань, описувати і пояснювати зображення людьми в печерах, робити висновки про значення виникнення мистецтва, пов’язувати його із побутом.	Словникова робота, пояснення тексту, опис ілюстрацій, виступи учнів про інформацію, отриману раніше з телепередач, книжок, енциклопедій
Мовленнєва	Правильне вживання історичних термінів, правильне їх написання, уміння вживати у контексті, формулювати думку, наводити аргументи.	Запис понять, пояснення їх значення, участь у бесідах
Творча	Давати власне пояснення суспільних явищ	Виступи учнів із узагальненням
Соціальна	Уміти оцінити досягнення людей у матеріальній і духовній культурі, поважати минуле людства, бачити непереривність розвитку людського суспільства	Участь учнів у бесідах

Тип уроку: комбінований

Етап уроку	Зміст уроку	Організація роботи на уроці
І. початковий	Організаційний момент	Підготовка до роботи, робочих місць
ІІ. Основний етап	Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання Вивчення нового матеріалу. Мотивація Проблема План вивчення нового матеріалу: 1.  Прикладні знання перших людей 2.  Виникнення мистецтва 3.  Виникнення релігії	Бесіда (фронтальна) 1.  Кого ми називаємо трипільцями? 2.  Кому завдячуємо відкриттю? 3.  Коли вперше світ дізнався про трипільців? 4.  Коли востаннє археологи розкопали поселення трипільців? Розповідь учнів про життя трипільців за планом: ·  Територія; ·  основні заняття; ·  житло, поселення, міста; ·  побут; вірування, знання Оцінка значення трипільців. Узагальнення відповідей. Показати матеріали про майстер-клас археологів (Трипільська пектораль в газеті «Голос України» Моделюючи життя первісних людей учням було іноді важко уявити рівень їхнього розвитку, тому були курйози, коли вони писали листи від імені хлопчика із кам’яного віку, не задумуючись над тим, а чи була у них писемність. Сьогодні є нагода побачити, як виникла і писемність, і мистецтво, і перші уявлення людини про навколишній світ Як пояснити існування у сучасному світі таких явищ, які виникли в часи первісної людини (фетишизм, анімізм і т. д.) і чи не припинить своє існування, скажімо, мистецтво? Завдання: пояснити, як сприймали світ люди, як із господарчої діяльності людини, виникли знання? Завдання учням: пофантазувати і розповісти, як із повсякденного господарського життя виникали знання, як у цьому допомагала цікавість, спостережливість? Узагальнюючи, підкреслити, що ці знання мали прикладний характер, тобто, у цих знаннях була господарська потреба, їх застосовували у рільництві, скотарстві, під час збиральництва люди також черпали знання про властивості рослин, особливий поштовх до розвитку наукових знань дало заняття ремеслом, оскільки людина примічала, які руди потрібно було використовувати, де вони найчастіше зустрічаються і т. д. Бесіда: чи чули учні про знахідки археологів у стародавніх печерах? робота з книгою для читання з історії стародавнього світу про зображення в печері Альта міра. Демонстрація зображень. Завдання учням: описати їх. Пояснити, чому людина зображує тварин, з якою метою? Демонстрація ювелірних виробів. Бесіда: чому, на вашу думку виникає звичай прикрашати себе? Звернути увагу на те, що це не просто прикраси, це – своєрідні обереги. Те ж стосується і оздоблення одягу орнаментом. Поняття прикладного мистецтва. Одяг – побутова річ, оздоблення одягу – мистецтво, горщик - предмет побуту, оздоблений – витвір мистецтва - Звідки ми можемо дізнатися, що жителі знайденого археологами поселення мали релігійні уявлення? ( поховання померлих, посипання трупів охрою, зв’язування небіжчикам рук, покладення їх на бік, залишки їжі поряд із похованими, різних предметів, які на думку первісної людини, мали б знадобитися на тому світі) Поняття – поховальний культ Робота з поняттями тотемізм, анімізм, фетишизм, магія, язичництво Робота по вирішенню проблеми про існування і у наш час таких явищ. Узагальнення. Учні роблять висновок про значення виникнення перших наукових знань, мистецтва, та визначають їх прикладний характер Закріплення6 взаємо - перевірка понять
ІІІ. Підсумковий етап	Узагальнення Домашнє завдання: вивчити § 7.	Висловлення учнів, про нове, про що дізналися на уроці. Що вразило найбільше? Підготувати розповідь про первісне мистецтво

УРОК №8