Методична розробка практичного заняття (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри

педіатрії та медичної генетики

“_____”____________ 2010р (Протокол № __)

Завідувач кафедри

д. мед. н., професор ___________

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

„Хронічні розлади харчування (дистрофії) у дітей раннього віку. Класифікація, етіопатогенез. Клінічні прояви в залежності від типу та тяжкості дистрофії. Принципи дієтотерапії, медикаментозного лікування. Профілактика дистрофій у дітей. Взаємозв’язок розвитку дистрофій та стоматологічної патології у дітей.”

Навчальна дисципліна: Педіатрія

Курс 4

Факультет медичний

Спеціальність стоматологія

Кількість годин 2

Методичну розробку склав

ас.

ЧЕРНІВЦІ-2010

І. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ:

Гіпотрофія є поширеною патологією, зустрічається в нашій державі від 7 до 30% в залежності від економічного розвитку регіону, загальної культури населення, професіоналізму медичних працівників. Хоча існує чітка тенденція до зниження важких форм гіпотрофії, темпи зниження її поширеності далеко не оптимістичні, а збільшення питомої ваги пренатальних форм ускладнює прогноз.

ІІ. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

2.1. Студент повинен знати:

- особливості збирання анамнезу у дітей раннього віку;

- провести огляд хворої дитини за системами: вирахувати необхідну масу, дефіцит маси та індекс вгодованості та пропорційності Чулицької;

- інтерпретувати дані анамнезу, об'єктивні дані;

- виписати рецепти.

2.2. Студент повинен вміти:

-  зібрати скарги, анамнез життя і захворювання у дітей раннього віку,

-  встановити час виникнення гіпотрофії, паратрофії, гіпостатури;

-  оглянути дитину з метою виявлення характерних ознак гіпотрофії;

-  вирахувати необхідну масу, дефіцит маси, індекс вгодованості та пропорційності Чулицької.

2.3. Студент повинен опанувати практичними навичками:

- фізичного обстеження дітей з хронічними розладами харчування

- записати дані анамнезу та огляду до історії хвороби;

- на підставі скарг, анамнезу, об'єктивних даних поставити діагноз;

- призначити лікування хворому з урахуванням віку, ступеня важкості гіпотрофії та періоду захворювання.

ІІІ. ВИХОВНА МЕТА:

-  сформувати у студентів основні уявлення про важливість дотримання принципів деонтології та лікарської етики при обстеженні хворої дитини, проведенні діагностичних маніпуляцій (з урахуванням індивідуальних особливостей дитини ступеня інтелектуального розвитку, рівня культури, можливостей вербального спілкування, контакту з батьками хворої дитини та ін.

-  протягом усього заняття викладач зобов'язаний виховувати студентів своїм зовнішнім виглядом, культурою мови та спілкування з хворими, батьками, медперсоналом, підтверджуючи на власному прикладі, що деонтологія є невід'ємною частиною морально-етичних норм професії лікаря.

IV. Міжпредметна інтеграція:

4.   

Назва дисципліни та відповідної кафедри	Знати	Вміти
Анатомія, топографічна анат. ( кафедри анатомії людини та топографічної анатомії)	Анатомію та топографічну анатомію органів ШКТ
Гістологія (кафедра гістології)	Гістологічну будову слизової оболонки ШКТ. Шкіри. Підшкірно-жирової клітковини	Аналізувати нормальну та патологічно змінену слизову оболонку ШКТ, шкіри, п/ж клітковини
Пропедевтика дитячих хвороб (самостійна робота)	Основні методи діагностики та обстеження. Основи раціонального вигодовування.	Зібрати скарги, анамнез життя та захворювання, побудувати родовід, володіти фізичними та допоміжними методами дослідження
Фармакалогія (кафедра фармакології)	Фармакологічну дію необхідних препаратів	Виписати рецептии необхідних медикаментозних препаратів
Патологічну фізіологію (кафедра патологічної фізіології)	Механізми розвитку захворювання	Оцінити на якому етапі патогенезу знаходиться хворий
Клінічна імунологія (кафедра клінічної імунології)	Імунологічні механізми розвитку гіпотрофій	Оцінити результати імунологічних досліджень, провести корекцію
Клінічна гастроентерологія (кафедрафакультетської терапії)	Клінічні прояви і основні синдроми захворювання ШКТ	Правильно оцінити наявні патологічні зміни зі сторони ШКТ, провести диф. д-ку

V. План ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ:

5.1. Тривалість заняття – 2 години.

5.2. Етап заняття (таблиця):

№	Основні етапи заняття та їх зміст	Навчальна мета в рівнях засвоєння	Методи контролю та навчально методичне забеспечення	Час
1	Підготовчий етап -організація заняття, -визначення навчальної мети та мотивація, -контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок а) Визначення хронічних розладів травлення, їх класифікація. б) Що включає в себе поняття нормотрофік (еутрофік) в) Гіпотрофія – етіологія, патогенез; г) Класифікація гіпотрофій д) Клінічні особливості перебігу гіпотрофії є) діагностика, лікування гіпотрофії ж) профілактика та диспансерний нагляд за дітьми з гіпотрофією	L= ІІ-ІІІ	Фронтальне опитування, Тестовий контроль. Таблиці, результати аналізів: загальний ан. крові, імунологічного дослідження крові, витяги з історій хвороб, клінічні задачі.	15-20 хв.
2	Основний етап: Формування професійних вмінь та навичок: А) курація хворих з різними ступенями т аформами гіпотрофії, ожиріння - обстеження їх в повному об’ємі згідно схеми історії хвороби, складання плану додаткового обстеження, призначення лікування Б) обговорення та оцінка результатів курації і конкретних питань клінічних особливостей діагностики, диф. д-ки, лікування, профілактики, диспансерного нагляду; В) вирішення ситуаційних клінічних задач Г. Користуючись керівництвом по пропедевтиці дитячих захворювань, повторіть вивчення розділів “Анатомо-фізіологічні особливості ШКТ, НС, обміну речовин у дітей раннього віку”. Д. Повторити розділ “Вигодовування дітей першого року життя”. Е. Відобразіть динамику головних антропометричних показників у дітей першого року життя (маса тіла, ріст, окружність грудної клітки). Ж. Познайомтесь з критеріями діагностики захворювань, які супроводжуються розвитком гіпотрофії.	L=ІІІ	По 3-4 хворих з явищами гіпотрофії, ожиріння, історії хвороби, амбулаторні карти хворих. Обладнання: таблиці, хворі, аналізи шлункового соку, клінічні задачі, лікарські засоби	45-50 хв
3	Заключний етап: -контроль та коррекція рівня професійних вмінь та навичок -підведення загальних підсумків -домашнє завдання	L=ІІІ L=II	Індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації тематичних хворих. Вирішення клінічних тестових завдань. Набір тестових завдань та еталонів відповідей, (або атестація за комп’ютерною програмою)	20 хв

5.2.1. Підготовчий етап:

На початку заняття викладач знайомить студентів з основними завданнями заняття, планом. Для контролю вихідного рівня знань студентів кожному з них пропонується вирішити типове питання з визначенням напрямку клінічного обстеження хворої дитини – можна використати ситуаційні клінічні задачі.

5.2.2. Основний етап:

Опитування та фізичне обстеження хворого проводять самі студенти почергово під контролем викладача. Для оцінки правильності обстеження постійно залучаються інші студенти.

При опитування хворих увага студентів звертається на збір анамнезу, визначення методу клінічного об’єктивного обстеження, виділення основних вікових груп дітей та розбір їх особливостей визначення груп здоров'я та розбір їх основних характеристик.

РЕФЕРАТ

Г і п о т р о ф і я - хронічний розлад харчування у дітей раннього віку, який характеризується зупинкою, або сповільненням наростання маси тіла, прогресуючим зменшенням підшкірної основи, порушенням пропорцій тіла, функції травлення, обміну речовин, зниженням специфічних і неспецифічних захисних сил організму, схильності до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку, тому вона не ї нозологічною одиницею.

ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ. Недостатність одного, кількох або численних нутрієнтів, необхідних для нормального функціонування дитячого організму, його росту і розвитку.

При гіпотрофії понижується кислотність шлункового соку, ферментативна активність шлунку та кишківника, що призводить до пониження всмоктування харчових речовин в шлунково-кишковому тракті, зниженню толерантності до їжі, збільшенню вмісту білків, жирів та вуглеводів в калі.

По мірі прогресування пониження збудливості кори головного мозку, порушуються набуті коркові та вроджені екстракоркові рефлекси, що викликає гальмування підкоркових центрів, а звідси погіршання апетиту, зниження моторики кишківника, задишка, аритмія, зменшення глибини дихання.

У хворих знижується функціональна активність підшлункової залози, печінки, серця, легень, нирок, кровотворення. В патогенезі анемії у цих хворих: дефіцит заліза, міді, білків, амінокислот, вітамінів групи В. Насиченість крові киснем та вживання кисню тканинами знижені. В послідуючому розвивається плюригландулярна недостатність (псевдогіпофізектомія).