До Дня студента (стр. 2 )

Найстаршому з дітей Віктору тоді виповнилось 12 років, а наймолодшому Альоші йшов другий рік. Були ще 9-річна Марія (моя майбутня мама), Настя шести років, чотирирічна Нюра. Діти весь час не відходили від мами і просили їсти. «Я не могла спокійно дивитися на голодних дітей, – розповідала бабуся, – але нічого не могла вдіяти». Вона відправляла їх (крім Альоші) на вулицю пограти на вигоні в цурки чи ще в якісь ігри і не приходити додому, доки не прийде з роботи тато, якого зовсім недавно односельці обрали головою новоствореного колгоспу. Брала жменю борошна й у величезному чавуні варила затірку, яка більше нагадувала клей для склеювання паперу, аніж їжу. А ще пекла на воді оладки з висівок (це те, що залишалось в ситі після просіювання через нього борошна), відварених і протертих картопляних очисток і дикоростучого щавлю (його ще називали кінським щавлем). Коли на розігріту сковороду лила це рідке тісто, то за ложкою тяглася тонюсінька доріжка, яка тут же, на сковороді, швидко підгоряла і ставала схожою на нитку, а коли оладки переверталися, ця нитка обривалася.

Спечені оладки складалися в полумисок. Альоша весь час вертівся під ногами, хникав і просив їсти. Мама його заспокоювала, що ось скоро прийде тато, прийдуть братики і сестрички, тоді всі будемо обідати. Але цього не розумів півторарічний хлопчик, якому завжди хотілося їсти.

Але якось Альоша стих і заклопотана мама, зайнята приготуванням їжі, навіть на якийсь час забула про нього. А коли зайшла до кімнати, де складалися оладки, побачила, як Альоша відщипує від них оті підгорілі ниточки і поспіхом кладе їх до свого ротика. Побачивши маму, він відскочив від столу і почав виправдовуватися: «То не я, то мишки покусали!». Мама обійняла сина, притиснула до себе й гірко розплакалась.

Цю сумну бабусину розповідь я майже забув, і лише на початку 1990-х, коли на полицях магазинів гуляли вітри, а зарплату не видавали місяцями, згадав. Це теж були скрутні часи, але те, що відбувалося в 1930-х роках, було найстрашнішим. Україна тоді втратила до шести мільйонів своїх співвітчизників. Дай Боже, щоб подібне лихо більше ніколи не поверталося до наших осель.

Валерій Ковальов,

доцент кафедри українознавства

Конференції. Диспути

Формування здорового способу життя

19 жовтня в ХНАДУ пройшла І Всеукраїнська науково-методична конференція «Актуальні проблеми формування здорового способу життя студентської молоді методами фізичної культури». Конференція з цієї проблематики в університеті проводилась уперше.

Її ініціатором та організатором стала кафедра фізичного виховання та спорту, голова організаційного комітету – ректор університету, проф. .

З вітальним словом виступили: перший проректор, проф. І. П. Гладкий, декан факультету управління та бізнесу, проф. І. А. Дмитрієв, заслужений працівник фізичної культури, завідувач кафедри зимових видів спорту ХДАФК ік та завідувач кафедри ФВіС, доц. .

Метою конференції був обмін ідеями та практичним досвідом у вирішенні проблем формування здорового способу життя студентської молоді методами фізичної культури.

Роботу конференції було організовано в режимі пленарного засідання і чотирьох секцій: медико-біологічні проблеми здорового способу життя студентської молоді; теоретико-методичні проблеми оздоровчих технологій студентів засобами фізичної культури; психолого-педагогічні, історичні, соціологічні аспекти фізичної культури і спорту; реабілітація осіб з обмеженими можливостями здоров’я засобами адаптивної фізичної культури.

У роботі конференції взяли участь 84 науковці: доктори і кандидати наук, викладачі, аспіранти (серед яких 28 осіб з інших міст України).

На конференції обговорювалися актуальні проблеми фізичного виховання та спорту, фізичної реабілітації, рекреації і медико-біологічного забезпечення фізичної культури і спорту. Розглядалися також питання діяльності кафедр фізичного виховання і спортивних організацій. Були представлені технології формування, виховання, зміцнення і збереження здоров’я студентів.

Основний наголос у доповідях і виступах було зроблено на найбільш актуальних та гострих проблемах студентської молоді. Сьогодні лише 10 % населення України від 16 років регулярно займається фізичною культурою і спортом, 12 % – епізодично. Відхилення у стані здоров’я має 90 % студентської молоді України, близько 50 % – незадовільну фізичну підготовку. Це пов’язано з гіподинамією, недотриманням режиму і як наслідок – порушенням нормального функціонування органів та систем.

З кожним роком збільшується кількість студентів, віднесених за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. За даними наукових досліджень кількість студентів з низьким рівнем психофізичного стану за останні 10 років збільшилась у 2 – 3 рази та складає 24 – 50 % від загальної кількості відносно здорових студентів. Молодому поколінню особливо необхідна рухова активність, причому не тільки в освітній – для повноцінного розвитку та оволодіння майбутньою професією, але і в лікувально-профілактичних цілях, для збереження та зміцнення здоров’я. Важливо не тільки використовувати комплекс заходів, що спрямовані на оздоровлення студентської молоді, але й на оволодіння способами збереження та зміцнення здоров’я.

Після виступів учасники конференції підтвердили той факт, що виконання фізичних вправ приводить центральну нервову систему в активний діяльний стан. Відповідно активізується і робота внутрішніх органів, забезпечуючи високу працездатність, даючи відчутний приплив бадьорості. Гарний фізичний стан – важлива передумова успішного навчання і плідної роботи студентів.

СК «Автодорожник»

Міжнародна співпраця

Європейські перспективи

З 17 по 19 жовтня в нашому університеті за активного сприяння департаменту міжнародного співробітництва ХНАДУ на чолі із заступником ректора Г. І. Тохтарем на факультеті транспортних систем відбувся міжнародний семінар «Перспективи українсько-польської співпраці транспортних університетів».

Окрім викладачів і студентів ХНАДУ, в семінарі взяли участь представники університетів Польщі – старші викладачі Вищої Школи Логістики (Wyższa Szkoła Logistyki) м. Познань – Ришард Свекатовські та Павел Романов, а також координатор міжнародних програм Ягеллоньського Університету (Uniwersytet Jagielloński) м. Краків Міхал Зайонц.

Під час візиту до ХНАДУ польські гості познайомилися з історією нашого університету: відвідали кімнату історії ХАДІ – ХНАДУ, виставковий комплекс та лабораторію швидкісних автомобілів.

Згідно з програмою семінару, в перший день свої доповіді представили д-р Ришард Свекатовські та доценти факультету транспортних систем і .

Пан Свекатовські для викладачів нашого університету підготував презентацію про особливості системи логістичної освіти в Польщі. Виконуючи вимоги Європейського Союзу щодо загальноєвропейських стандартів освіти, польське Міністерство вищої освіти і спорту ще в 1999 році розпочало реформи, що тривають і до сьогодні. Як відомо, перший етап цих реформ був успішним, і це дозволило Польщі 1 травня 2004 року увійти до складу ЄС. Відмінними особливостями польської системи логістичної освіти є безперервне навчання, яке не закінчується навіть після отримання випускником магістерського диплому. Досить поширеною, а для потужних загальноєвропейських транспортних консорціумів – обов’язковою, є практика післядипломної сертифікації. Іншою характерною відмінністю європейської системи вищої освіти є тривалість навчальних програм: для стаціонару диплом бакалавра польські студенти можуть отримати через три роки, а диплом магістра – ще через два. Польські колеги відзначили, що невідповідність терміну навчання в українських ВНЗ часто є проблемою для наших студентів, які бажають продовжити навчання в університетах Польщі. Ще однією проблемою є знання іноземних мов, у тому числі й польської. Хоч більшість університетів Польщі в своїх програмах передбачають лекції англійською, та, як показує практика, іноземний студент для повноцінного навчання все ж має опанувати польську мову.

На другий день семінару доповіді про наукові досягнення університету в галузі логістики представили викладачі та студенти кафедри транспортних технологій: , Н. С. Вітер, та іло. Представники польських університетів відзначили високий рівень наукових розробок, а також володіння викладачів і студентів англійською мовою. Останньою для другого дня семінару стала цікавою і досить змістовною доповідь д-ра Свекатовські про Вищу Школу Логістики в Познані – перший суто логістичний польський університет.

Під час обговорення питання студентських і наукових обмінів між ХНАДУ та навчальними закладами Польщі представник Ягеллоньського університету Міхал Зайонц відмітив, що наші студенти і молоді науковці насправді мають багато можливостей, які надають міжнародні програми і фонди. Зокрема, пан Зайонц порекомендував програми, що фінансуються Фондом Фулбрайта, Польсько-американським Фондом Свободи, Фондом Королеви Ядвіги, Вишеградським Фондом, а також абсолютно безкоштовні для українських представників літні школи «Study Tours to Poland».

На третій день семінару до нашого університету завітав Генеральний Консул Республіки Польща в Харкові пан Ян Гранат. Консул відмітив особливу актуальність семінару в світлі проведеного в Варшаві 28 – 29 вересня форуму «Східне партнерство», на якому було вирішено виділити на транспортні українсько-польські проекти понад 150 млн. євро. Тож завданням польських та українських науковців має бути участь в грантах на проведення досліджень, які будуть фінансуватися відповідними європейськими фондами, що реалізують розподіл цієї солідної суми.

Підбиваючи підсумки семінару, його учасники підписали протокол про наукову і методичну співпрацю. У протоколі представники ХНАДУ, Вищої Школи Логістики і Ягеллоньського Університету висловили намір продовжувати взаємодію для реалізації наукових та освітніх проектів у галузях транспорту і логістики, а також української і польської лінгвістики, займатися пошуком і реалізацією міжнародних грантів і програм, створюючи таким чином умови для подальшого підписання двосторонніх угод між нашими університетами.