Робоча програма навчальної дисципліни «Етика та естетика» (стр. 3 )

5. Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Предмет і функції етика та естетики.	2
2	Категорії моральної свідомості і моральної діяльності.	2
3	Моральна культура спілкування.	2
4	Основи культури поведінки і етикету.	2
5	Поняття професійної етики	2
6	Основні категорії естетики і естетична свідомість.	2
7	Мистецтво в системі людської життєдіяльності	2
8	Художня творчість як обєкт естетичного аналізу.	2
9	Художні стилі та напрямки в мистецтві ХХ - ХХІ ст. (Екскурсія в музей)	4

6. Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Предмет і функції етика та естетики.	2
2	Категорії моральної свідомості і моральної діяльності.	2
3	Моральна культура спілкування.	4
4	Основи культури поведінки і етикету.	4
5	Поняття професійної етики	4
6	Основні категорії естетики і естетична свідомість.	4
7	Мистецтво в системі людської життєдіяльності	6
8	Художня творчість як обєкт естетичного аналізу.	6
9	Художні стилі та напрямки в мистецтві ХХ - ХХІ ст. (Екскурсія в музей)	4

7. Індивідуальні завдання

1. Основоположні напрямки етичної думки в ХХ ст.

2. Проблема справедливості в сучасній історії.

3. Проблема свободи в етичних концепціях.

4. Етичні проблеми сучасного українського суспільства..

5. Становлення естетичних уявлень східних слов’ян.

6. Особливості трактування трагічного в художній культурі ХХ ст.

7. Мистецтво і мораль: історія проблеми і її сучасний стан.

8. Дитяча геніальність: історія проблеми.

9. Художньо-естетичні напрямки XVII – XVIII ст.

10. Російський та український авангард.

11. Охарактеризувати естетичні концепції головних напрямків розвитку літературного процесу: класицизму, романтизму, реалізму, натуралізму. Назвати літераторів, які започаткували або прославили ці напрямки.

12. Розкрити зміст естетичних концепцій основних архітектурних стилів: романському, готичному, бароко, рококо, класицизму, еклектизму, назвати найвідоміші їх пам’ятки.

13. Розкрити естетичні концепції основних напрямків модернізму в живопису: сюрреалізму, фовізму, кубізму, абстракціонізму, висвітлити творчість найвидатніших їх представників.

14. Підготувати анотації праць:

(Етика)

Аристотель. Никомахова этика // Аристотель: Соч. В 2 т. – М., 1983. – Т.4.

Философия права. – М.: Мысль, 1990

Критика способности суждения // Соч.: В 6 т. – М., 1966. – Т.5.

Теория справедливости (Фрагмент из книги // Этическая мысль: Науч.-публицист. Чтения. – М.: Политиздат, 1990. - С.229 — 242

(Естетика)

Аристотель. Поетика. – К., 1967

Актуальность прекрасного. – М., 1991.

Ортега-и- Дегуманизация искусства. – М., 1991.

Франко І. Із секретів поетичної творчості. // Твори: В 20-ти тт. – К., Т.16,1950-1956.

8. Методи навчання

Семінарські заняття допомагають студентам глибше опанувати програму курсу «Етика та естетика», сприяють розвитку логічного мислення та наукового підходу до аналізу й оцінки етичних та естетичних явищ.

Плани семінарських занять складені з урахуванням сучасних підходів щодо розуміння структури етичного та естетичного знання.

До кожної теми студентам запропоновано вивчення необхідного мінімуму обов’язкової літератури (підручники‚ мультимедійні матеріали)‚ а також додаткові джерела, які подаються наприкінці розділу. Студентам також пропонуються теми рефератів і доповідей, що також поглиблює обізнаність студентів.

В якості проміжного контролю передбачено комп’ютерне або письмове тестування. Крім аудиторних занять, проводяться студентські наукові конференції, круглі столи тощо.

Важливою складовою навчального процесу є самостійна робота за дорученням викладача. Значна увага приділяється опануванню студентами сутності ключових понять і категорії.

Самостійна та індивідуальна навчально-дослідницька робота студентів проводиться з метою глибшого вивчення змісту окремих питань і тем навчального курсу, а також набуття практичних вмінь та навичок самостійного аналізу культурних процесів.

Самостійна та індивідуальна навчально-дослідницька робота студентів є однією з важливих форм навчального процесу. Виконання завдань самостійної та індивідуальної науково-дослідницької роботи створює можливість глибшого опанування студентами основних теоретичних положень, понять та категорій, що становлять основний зміст навчальної дисципліни, а також дозволяє студентам самостійно поглиблювати та відпрацьовувати володіння основними методами наукового дослідження, розвивати самостійне теоретичне правове мислення.

Наукова робота повинна мати чітку і логічну структуру: вступ обсягом 1-1,5 сторінки формату А4, основна частина обсягом 9-10 сторінок та висновки 1,5-2 сторінки. Загальний обсяг навчально-дослідної роботи не повинен перевищувати 23-24 сторінок формату А4, не враховуючи списку літератури.

Основна частина наукової роботи передбачає глибоке і всебічне розкриття сутності даної тематики, досліджуються і аналізуються основні проблеми та обґрунтовуються тенденції розвитку і шляхи їх вирішення. Матеріал викладається відповідно до затвердженого плану навчально-дослідної роботи. Кожен з розділів залежно від обсягу викладеного матеріалу може складатись із кількох параграфів.

У висновках підводяться підсумки дослідження, здійснюються теоретичні узагальнення. Зазвичай, увага акцентується на пропонованих шляхах вирішення основних проблем які пропонує автор..

Спеціальні джерела і відповідну літературу студент підбирає самостійно. Консультацію з бібліографії можна отримати у працівників бібліотеки і викладачів кафедри.

Особливу увагу слід приділити підбору монографій, наукових статей та інших джерел.

Наукові джерела потрібно використовувати творчо. Пряме запозичення чужих думок без посилання на автора і просте переписування не дозволяється.

Список джерел, що використовувалися в навчально-дослідницькій роботі, повинен включати:

наукові праці (монографії, брошури, статті тощо);

статті в періодичних виданнях (журналах, газетах, збірниках);

електронні ресурси Інтернету (дані з офіційних сайтів органів державної влади, міжнародних організацій тощо);

інші джерела.

Всі джерела розміщують в алфавітному порядку згідно діючих стандартів бібліографічного опису.

Вибір теми наукової роботи проводиться індивідуально за узгодженням з викладачем, який здійснюватиме контроль за ходом виконання та результатами дослідження.

Результати індивідуальної навчально-дослідної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 10 балів, які додаються до рейтингу студента у поточному навчально-змістовому модулі.

Наукові праці, рівень виконання яких оцінений як незадовільний, підлягають доопрацюванню відповідно до зауважень викладача.

Результати самостійної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 5 балів, які додаються до рейтингу студента.

При висвітленні та засвоєнні пропонованих для вивчення студентами тем семінарських занять пропонується використати системний, порівняльний, узагальнюючий методи роботи над першоджерелами та навчально-науковою літературою. При цьому виділити основні аспекти проблем, що вивчаються. Доцільно використати мультимедійні матеріали, підготовлені викладачами кафедри з навчальної дисципліни «Етика та естетика».

9. Методи контролю

Оцінка якості засвоєння навчальної дисципліни «Етика та естетика» студентами денної форми навчання включає поточний контроль успішності, проміжний модульний контроль, підсумковий контроль, а студентами та слухачами заочної форми навчання – поточний контроль успішності та підсумковий контроль.

Для проміжного модульного контролю засвоєння студентами денної форми навчання навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і самостійної роботи в межах першого та другого модуля, передбачено проведення модульної контрольної роботи, зміст, порядок проведення якої, а також методика оцінювання знань наводяться в робочих навчальних програмах, що містяться у відповідних навчально-методичних комплексах з дисципліни «Етика та естетика».

Технологія застосування різних форм контролю знань студентів передбачає проведення попереднього, поточного і підсумкового контролю знань студентів з дисципліни «Етика та естетика».

Попередній контроль знань студентів

Попередній контроль являє собою діагностику вхідного рівня знань студентів, який дає змогу визначити наявний рівень знань на початку вивчення дисципліни чи на початку вивчення конкретної теми. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на 1-му семінарському занятті з метою оцінки залишкових знань студентів, отриманих під час вивчення циклу дисциплін на попередніх курсах. Попередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань проводимо також через деякий час після підсумку змістового модуля на початку наступного семінарського заняття. Вхідний контроль знань проводиться у формі письмової роботи з визначення певних понять, категорій протягом 10 хвилин на початку заняття.