Тема № 10 «Міжнародна організація поліції – Інтерпол» (стр. 6 )

д) про нові види наркотиків, які з’явилися в обігу;

є) про методи нелегального виготовлення наркотиків, виявлені підпільні лабораторії;

ж) про канали транспортування та методи приховування;

з) матеріали міжнародних конференцій, симпозіумів, робочих зустрічей та інших нарад по лінії Інтерполу з проблем боротьби з незаконним обігом наркотиків та психотропних речовин, періодичні видання, підготовлені Генеральним секретаріатом Інтерполу з цих питань;

й) огляди діяльності (аналіз вилучених наркотичних речовин, тенденції у боротьбі з наркобізнесом, інформаційні матеріали про діяльність спеціальних служб поліції різних країн тощо).

За допомогою запиту до Інтерполу можливо: перевірити особу за кримінальними обліками; ідентифікувати осіб; встановити місцезнаходження осіб.

За наявності відповідних даних і підстав правоохоронні органи України каналами НЦБ можуть координувати із правоохоронними органами інших країн спільні операції, які проводяться методом контрольованої поставки, та інші оперативно-розшукові заходи.

За необхідності проведення оперативно-розшукових заходів кримінальною поліцією інших країн щодо конкретних осіб, причетних до незаконного обігу наркотиків і розшукуваних за кордоном, увесь комплекс пов'язаних із цим питань працівникам МВС України необхідно узгоджувати з Управлінням боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України.

Особливості взаємодії у сфері боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухівки та вибухових пристроїв.

Слідчі органи по каналах Інтерполу мають змогу отримати таку інформацію:

а) про країну-виробника;

б) про основні технічні характеристики зброї, боєприпасів, вибухівки та вибухових пристроїв;

в) про час та місце реалізації зброї торговим підприємством або заводом-виробником;

г) про можливості експортування в інші країни;

д) чи розшукується певна зброя або вибуховий пристрій;

є) про наявність відомостей кримінального характеру на осіб, які нею володіли;

ж) про вчинення аналогічних злочинів у інших країнах.

У разі крадіжки вогнепальної зброї на території України та наявності вірогідних відомостей про її вивезення за кордон, правоохоронні органи можуть оголосити міжнародний розшук цієї зброї як в одній, так і в кількох країнах. Звертаючись до НЦБ у запиті необхідно вказати:

а) стислу фабулу події, номер кримінальної, оперативно-розшукової справи, матеріалу перевірки, дату їх порушення та орган, який здійснює провадження;

б) тип зброї;

в) калібр;

г) марку;

д) модель;

є) номер серії та рік випуску;

ж) довжину ствола;

з) колір металу;

й) інше наявне маркування.

До запиту за наявності додається фотографія зброї.

Особливості взаємодії у сфері захисту довкілля, а також боротьби зі злочинами, пов’язаними з викраденням та незаконним перевезенням радіоактивних речовин.

Слідчі органи по каналах Інтерполу мають змогу отримати таку інформацію:

а) про екологічно небезпечні речовини та факти їх вилучення в інших країнах;

б) про підприємства і фірми, які займаються виготовленням, транспортуванням, переробкою таких речовин;

в) про транспортні засоби, які використовуються для їх перевезення, маршрути транспортування;

г) про факти вилучення радіоактивних речовин, їх технічні характеристики;

д) про осіб, в яких вилучено радіоактивні речовини;

є) про методи та обладнання, яке використовується для вилучення радіоактивних речовин;

ж) матеріали міжнародних конференцій, симпозіумів, робочих зустрічей та інших нарад з проблематики боротьби зі злочинами у сфері екології та викрадення радіоактивних речовин, які проводяться під егідою Інтерполу.

Уразі викрадення радіоактивних речовин на території України та наявності бідних відомостей про їх вивезення за кордон, правоохоронні органи України можуть звернутися із запитом про розшук таких речовин.

Особливості взаємодії правоохоронних органів України з правоохоронними органами зарубіжних країн каналами Інтерполу під час виконання кримінально-процесуальних дій.

Питання щодо виконання окремих слідчих дій (допиту, впізнання, обшуку, арешту тощо), а також екстрадиції та отримання відомостей про рух коштів на банківських рахунках на території зарубіжних держав вирішуються в порядку надання правової допомоги і належать до компетенції Генеральної прокуратури України, у зв’язку з чим правоохоронні органи звертаються через відповідних прокурорів, які здійснюють нагляд, до Генеральної прокуратури України з клопотанням про підготовку звернення до центрального органу юстиції (прокуратури) відповідної країни із запитом про надання правової допомоги.

За дорученням Генеральної прокуратури України НЦБ по каналах Інтерполу надсилає через Національне центральне бюро Інтерполу запитуваної країни (країн) копії перекладеного на іноземну мову запиту про правову допомогу, організовує розшук із залученням Національного центрального бюро Інтерполу однієї або кількох країн, де знаходиться розшукуваний, а також використовує можливості Генерального секретаріату Інтерполу, відповідних Національних центральних бюро Інтерполу для сприяння виконанню запиту про правову допомогу.

З 25 липня 2000 року в рамках Інтерполу діє новий підрозділ – Європол, який займається розслідуванням фінансових злочинів. Цікава і дуже важлива особливість роботи підрозділів Європолу полягає у тому, що його представники мають юридичні підстави і реальну змогу діяти у будь-якій країні Євросоюзу без попередньої згоди на це її органів влади. Це положення заслуговує на вивчення, оскільки спрощує можливості протидії злочинності, але потребує узгодження з концепціями суверенної правової держави, що закріплені в законодавстві України.

Ідентифікація та перевірка осіб за обліками поліцій зарубіжних країн.

З метою встановлення осіб, які вчинили злочини, правоохоронні органи за наявності відбитків пальців (у тому числі вилучених з місць вчинення злочинів) можуть звертатися до Генерального секретаріату Інтерполу та Національних центральних бюро Інтерполу зарубіжних країн з проханням сприяти у вирішенні цих питань.

Міжнародний розшук каналами Інтерполу. Використовуючи систему міжнародного розшуку в межах Інтерполу, правоохоронні органи України мають можливість:

- одержати інформацію про місцеперебування за кордоном та рід занять розшукуваних осіб: підозрюваних у вчиненні злочинів, звинувачуваних, засуджених, які ухиляються від кримінальної відповідальності чи відбування покарання з подальшою їх екстрадицією (видачею):

- встановити контроль за діяльністю та пересуванням осіб, які переховуються від правоохоронних органів за межами України:

- встановити місцезнаходження особи, яка виїхала за кордон і пропала безвісти;

- ідентифікувати особу;

- ідентифікувати невпізнані трупи.

Підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ. У запиті повинна бути викладена повна та об’єктивна інформація про події і розшукуваних осіб, який запобіжний хід обрано слідчими органами, заходи, які з точки зору ініціатора розшуку доцільно вжити щодо розшукуваної особи у разі виявлення її на території іноземної держави.

Такими заходами, як правило, можуть бути: встановлення контролю за пересуванням розшукуваної особи: затримання та арешт розшукуваної особи з її екстрадицією. У цьому разі ініціатор розшуку в запиті до НЦБ гарантує, що під час затримання та арешту розшукуваної особи на території іншої держави до компетентних органів буде обов’язково надіслано клопотання про екстрадицію цієї особи. НЦБ вивчає одержані матеріали, у разі потреби запитує в ініціатора податкові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. Після одержання даних про місцеперебування розшукуваної особи за кордоном НЦБ доводить одержану інформацію до відома ініціатора розшуку; повідомляє Генеральну прокуратуру України та інші правоохоронні органи або їх структурні підрозділи за підслідністю.

Орган-ініціатор розшуку, який, отримавши інформацію про місцеперебування розшукуваної особи за кордоном, готує і не пізніше 10 днів з моменту отримання такої інформації надсилає обґрунтований запит про її видачу, до якого додаються такі документи: копія постанови про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або копія вироку з підтвердженням того, що вирок набрав законної сили, завірені гербовою печаткою того органу, який виніс цю постанову (вирок); довідка про докази, якими, підтверджується вина розшукуваної особи у вчиненні злочину, або копія постанови про притягнення цієї особи як обвинуваченого; завірений текст закону (стаття Кримінального кодексу України), за яким кваліфікується злочин; повні дані про розшукувану особу, щодо якої робиться запит про видавання; довідка про попередні судимості; довідка про розмір не відбутого покарання (у випадках, коли запит про видавання робиться щодо особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання); постанова слідчого (суду) про розшук особи; відомості про матеріальні збитки, заподіяні внаслідок злочину; дві фотокартки та дактилокарта розшукуваної особи (за наявності).

Текст запиту та інші названі вище документи надаються також перекладеними на державну мову країни, з якої підлягає видачі розшукувана особа. Перекладені тексти підписуються перекладачем і завіряються його печаткою (печаткою бюро перекладів, за відсутності – нотаріально). Генеральна прокуратура України після вивчення та перевірки матеріалів у разі належного їх оформлення надсилає у відповідний орган іноземної держави запит про видавання (екстрадицію) розшукуваної особи, держави. У разі надходження від органів іноземної держави згоди на видавання розшукуваної особи і повідомлення про її затримання (арешт). Генеральна прокуратура України дає доручення відповідним правоохоронним органам про прийом цієї особи.

Прийом осіб, які видаються іншою державою, здійснюється, як правило, через контрольно-пропускні пункти Прикордонних військ України і оформляється спеціальним протоколом. При цьому обов’язкова присутність представників прокуратури та прикордонних військ. В окремих випадках за погодженням Генеральної прокуратури України з відповідними органами інших держав прийом осіб, які видаються, може здійснюватися також за межами України. Запити правоохоронних органів зарубіжних країн, що надійшли у правоохоронні органи України по каналах Інтерполу, є правомірною підставою для здійснення міжнародного розшуку на території України.

Висновки

Отже, дослідження міжнародного співробітництва органів внутрішніх справ України при розслідуванні злочинів, дає можливість зробити наступні висновки. Міжнародне співробітництво у галузі розслідування злочинів після “відкриття” кордонів і орієнтації політики України на входження до європейських структур стало необхідним і важливим засобом боротьби зі злочинністю. Ефективність такого співробітництва певною мірою залежить від його правової регламентації в кримінально-процесуальному законодавстві України, а також в інших нормативних актах, що регулюють правовідносини, які виникають у сфері кримінального досудового і судового провадження у разі вчинення злочину організованими злочинними групами за участю іноземців, окремими іноземцями на території України і громадянами України за її межами. При розслідуванні таких злочинів органи дізнання та досудового слідства органів внутрішніх справ України мають необхідність звертатися до відповідних компетентних органів іноземних держав про надання правової допомоги у кримінальних справах. З такими ж запитами до органів внутрішніх справ України звертаються і їх колеги із зарубіжних держав.

Правову основу міжнародного співробітництва слідчих апаратів і кримінальної міліції органів внутрішніх справ України з аналогічними органами зарубіжних країн становлять міжнародно-правові документи та внутрішньодержавні акти.

Для забезпечення успішного та ефективного співробітництва зазначених правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю новий КПК України від 13 квітня 2012 року містить IX «Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження» Законодавець таким чином, надав можливість зібрати і узгоджено вирішити в одному законі головні питання, з якими зіштовхується практика в ході виявлення злочинів, розшук і викриття винних у їх скоєнні осіб як на території України, так і за кордоном.