В. Лунячек

Розвиток системи вищої освіти у США в умовах децентралізації влади

Актуальність дослідження і постановка проблеми. Сполучені штати Америки сьогодні - це позитивний приклад ефективної децентралізації влади, в тому числі і в сфері вищої освіти. Вищі навчальні заклади країни мають велику автономію, є осередками демократії і прогресу, потужним каталізатором розвитку громадянського суспільства. Вони демонструють високу якість освіти і приклади ефективного менеджменту. Одним із важливих чинників цього процесу є забезпечення ефективних і прозорих процедур оцінювання навчальних досягнень студентів. Досвід, який накопичено в університетах і коледжах США, є дуже корисним в умовах реформування системи вищої освіти України в контексті глобалізації і вимог Болонського процесу.

Аналіз досліджень та публікацій. Питання розвитку вищої освіти у Сполучених штатах Америки широко висвітлені в науковій літературі. Структура вищої освіти ґрунтовно проаналізована В. Кременем, М. Степком та ін. [2, с.73-82]. Вплив децентралізації влади на становлення і розвиток освітньо-наукових комплексів у системі вищої освіти США розглянув Д. Дзвінчук. Він також висвітлив розподіл джерел фінансування державних і приватних вищих навчальних закладів США [3, с.145-167].

Деякі організаційно-фінансові аспекти розвитку вищої освіти в країні висвітлені А. Лютих [7, с. 84-89.], М. Дудкою [4] та ін. А. Лютих розглянуто питання оплати за навчання і загальні проблеми управління вищою освітою США, підкреслюючи, що федеральне міністерство освіти США практично не впливає на діяльність ВНЗ [7, с. 84-85.]. На відміну від цього М. Дудка пише, що управління вищою школою в Україні, це здійснення адміністративної діяльності, тобто участь у виконавчо-розпорядницькій діяльності органів державного управління, а також методичне керівництво цими процесами. В останньому випадку мова іде про програмно-методичне керівництво, яке здійснює в Україні Міністерство освіти і науки. Програми і методичні вказівки, що виробляються МОН, фактично єдиний інструмент, що об’єднує ВНЗ України (незалежно від їх відомчої підпорядкованості) в єдину систему і допомагає зберегти єдиний освітній простір [4, с.78].

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Питання кадрового забезпечення вищої школи проаналізовані в роботі К. Астахової [1]. Оцінювання навчальних досягнень студентів розглядали І. Булах, О. Волосовець, Ю. Вороненко та ін. [9]. Використання системи залікових одиниць у системі вищої освіти США висвітлені С. Запрягаєвим [5] та ін.

У США добре організована система безперервної освіти. В процесі підвищення кваліфікації задіяні близько 40 млн. людей. Щорічно без відриву від виробництва отримують освіту близько 5 млн. осіб. Тільки в Гарвардському університеті у вечірній час 14 тисяч слухачів відвідують необхідні їм курси, для цього університет пропонує 620 курсів за різними напрямами [8, с.27 - 28]. Ринок праці у США заохочує випускників коледжів: заробітна плата у них вища, а відсоток безробіття нижчий ніж у працівників, які не мають дипломів коледжу [4, с.171].

Розвиток вищої освіти у США відображено також у великій кількості електронних джерел [11, 19, 30]. Увагу привертають веб - сайти провідних університетів країни таких як: Гарвардський (засновано у 1636 р.) в Кембриджі (Бостон) [16]; Йєльський університет (1701 р.) в Нью - Хейвені [31]; Пенсільванський університет (1740 р.) у Філадельфії [29]; Прінстонський університет (1746 р.) у Прінстоні [23]; Колумбійський університет (1754 р.) [13] ; Нью-Йоркський університет (1831 р.) у Нью-Йорку [21] та ін.

Постановка завдання. Метою цієї роботи є визначеня основних чинників, що впливають на якість вищої освіти у США в умовах децентралізації управління освітою і високої автономії вищих навчальних закладів.

Виклад основного матеріалу. Система державного управління у США є специфічною і має свої витоки ще з часів отримання незалежності. Існує ціла низка питань, на які федеральний уряд, не впливає, наприклад немає міністерства у справах релігії, немає міністерства, яке б опікувалося засобами масової інформації (при наявності близько 1700 щоденних газет та ін.).Значна частина питань вирішується на рівні урядів окремих штатів. Це стосується і освіти. Федеральний уряд бере участь в управлінні тільки декількома вищими навчальними закладами до яких належать Військова Академія США у м. Вест-Пойнт (U. S. Military Academy at West Point), Військово-морська Академія США (U. S. Naval Academy), Академія військово-повітряних сил США (U. S. Air Force Academy) та ін.

США відмовилися від традиційної європейської концепції сильного уряду. У країні склалося ефективне громадянське суспільство, працюють близько 1 млн. 14 тис. неурядових, некомерційних організацій. Фактично існуюча модель функціонування уряду - це постійне реагування на вплив з боку громадян.

Заклади вищої освіти в США мають високу ступінь автономії, і їх діяльність переважно регламентується відповідними радами, які плідно співпрацюють із радами освіти штату для вирішення певних питань. Ради ВНЗ самостійно вирішують цілу низку проблем, в тому числі підтримання правопорядку на території кампусів. Університети мають свою поліцію, яка не підпорядковується поліції штату. В Техасі також існує практика, коли рада середньої освіти і рада вищої освіти штату представлені в комісії по робочій силі і щоквартально збираються на координаційні збори. На цих засіданнях обговорюють всі питання щодо розвитку коледжів, середніх і дошкільних навчальних закладів. Особливу увагу привертає Кодекс освіти штату Техас (Texas Statutes Education Code), в якому ретельно виписані всі напрями розвитку системи безперервної освіти [25].

Функції, що в Україні покладені на Департамент вищої освіти МОНУ, у США фактично виконують 6 асоціацій, які є неурядовими громадськими організаціями. Їх діяльність частково висвітлена нами у попередніх роботах [6]. Президенти цих асоціацій систематично зустрічаються для обговорення нагальних питань розвитку вищої освіти у США. Зазначені асоціації шляхом лобіювання впливають на значну кількість процесів у житті країни, в тому числі, не пов’язаних безпосередньо з розвитком освіти. Це, в тому числі організації наведені нами нижче.

Американська рада державних коледжів та університетів (ААSCU-American Association of State Colleges and Universities)-організація, яка працює над тим, щоб розширити можливості отримання вищої освіти для всіх громадян. Установи, коледжі і університети, що входять до складу ради, надають широкий доступ щодо можливості отримати освіту. Це перш за все стосується категорій студентів, які раніше не були широко представлені у вищій освіті, або є першим поколінням дітей у своїх родинах, які отримують вищу освіту. Через ці заклади фактично забезпечуються гарантії з боку країни на отримання вищої освіти. Ця асоціація представляє інтереси 400 державних коледжів, університетів та систем вищої освіти з усіх частин США та підлеглих територій. ВНЗ що є членами цієї асоціації приймають на навчання понад три мільйони студентів (55% абітурієнтів серед усіх державних чотирьохрічних навчальних закладів) [11].

Американська рада з питань освіти (American Council on Education ) є об’єднувальним голосом країни в галузі вищої освіти (заснована ще 1918 році). Вона впливає на вирішення ключових питань вищої освіти, впливає на державну політику через пропагандистську діяльність, наукові дослідження і програмні ініціативи. Проводить тестування за програмою GED [12 ].

Освітні послуги у системі вищої освіти США не акредитуються федеральним урядом. Ця процедура здійснюється невеликою кількістю недержавних організацій, до яких наприклад відноситься Рада з акредитації, безперервної освіти і підготовки кадрів (ACCET - Accrediting Council for Continuing Education and Training ) [10]. ACCET офіційно визнана федеральним міністерством освіти з 1978 р. як надійна організація у цій сфері. В 1998 р. ACCET став першою у США радою по акредитації, сертифікованим як система управління якістю ISO 91001 : 2000 у відповідності до міжнародних норм.

Структури, що опікуються питаннями освіти, існують у кожному штаті. В Техасі, наприклад, існує координаційна рада з вищої освіти (Texas Higher Education Coordinationg Board), яка здійснює нагляд за всіма вищими і середніми технічними навчальними закладами штату. В раді працює близько 300 співробітників. Вона опікується діяльністю 35 університетів, 50 двохрічних коледжів (Community college) і одним мільйоном студентів. Співробітники ради працюють над отриманням грантів для професорсько-викладацького складу, в тому числі і для наукових досліджень, це пов’язано з відносно невеликою кількістю коштів, що виділяються для цих потреб штатом і приватними компаніями у порівнянні наприклад з Каліфорнією. Займаються і проблемами працевлаштування в системі вищої освіти. Сьогодні близько 5,7% населення Техасу зайняті у цій сфері.

У США сьогодні є студентами понад 15 млн. чоловік. Приблизно 33% випускників середніх шкіл щорічно стають студентами університетів і коледжів. Населення країни має високу мотивацію щодо отримання вищої освіти. Той, хто має диплом бакалавра після чотирьохрічного терміну навчання, заробляє за своє життя на 750тис.-1 млн. дол. більше ніж людина із середньою освітою. При отриманні вищої освіти в США пріоритет надається спеціальностям, пов’язаним з інформаційно-комунікаційними технологіями, бізнесом, правом, фінансами, дизайном та ін. Досить великий попит на педагогічні спеціальності.

За даними національного центру освітньої статистики у США функціонує 2542 коледжі із чотирьохрічним і 1694 коледжі із дворічним терміном навчання [19].

Вища освіта у США, як наголошувалось вище, є платною. Плата за навчання є важливим джерелом прибутків ВНЗ. Вона є дуже різною і може становити від 5 тисяч дол. на рік у місцевих коледжах до 12- 25 тисяч дол. на рік у чотирьохрічних коледжах і університетах[7, 30]. У той же час навчання у Гарвардському університеті може коштувати до 40 тис. дол. на рік, в університеті Нью-Йорку - 45 тис. дол. на рік. Це досить дорого, разом з тим відбір здійснюється за здібностями без взяття до уваги фінансового стану абітурієнта. Після вступу майбутній студент сам вирішує чи є у нього ресурси для навчання саме в цьому ВНЗ.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4