Конституційне право України (стр. 2 )

Список використаної літератури повинен бути повним і включати основоположні монографічні роботи, підручники, навчальні посібники, нормативний матеріал, статті у періодичних виданнях. З метою повного розкриття обраної проблематики список використаної літератури в курсовій роботі повинен включати якомога ширший спектр джерел. Для підбору і складання списку літератури необхідно уважно ознайомитися із систематизованими каталогами бібліотек.

Матеріал для роботи можна взяти з періодичних видань: українських журналів «Право України», «Підприємництво, господарство і право», «Правова держава», «Держава і право», «Юридичний журнал», «Вісник Академії правових наук», «Вісник Конституційного суду України», «Вісник Верховного суду України», «Вісник господарського судочинства», «Часопис Київського університету права» та інших; російських журналів «Государство и право», «Журнал российского права», «Российский юридический журнал», «Правоведение», «Российская юстиція», «Право и экономика» тощо.

Академія випускає власне періодичне видання – «Правовий вісник Української академії банківської справи», де публікуються праці викладачів навчального закладу та науковців інших установ.

Після підбору відповідної літератури наступає найважливіший і найвідповідальніший момент у процесі підготовки курсової роботи – читання і конспектування літературних джерел.

Для того, щоб отримати первинне цілісне уявлення про проблему, що вивчається, починати підготовку доцільно з прочитання конспекту відповідної лекції або розділу в підручнику. Перш ніж робити виписки з монографічної літератури, слід прочитати твір або його закінчену частину повністю, знайти основну думку автора, зіставити її з планом курсової роботи, при необхідності зробити відповідні відмітки, а потім вже приступати до викладу основних положень. Вивчення іншої спеціальної літератури, нормативних актів тощо проводиться в такому ж порядку.

Таким чином, зібрана наукова інформація в процесі підготовки курсової роботи повинна відображати наявні погляди на поставлену проблему, тобто необхідні елементи наукової полеміки.

Особливо слід підкреслити значення нормативного матеріалу, використовуваного в курсовій роботі.

Кожен студент повинен показати своє уміння працювати з нормативними актами. Посилання на міжнародно-правові документи, Конституцію України, закони і підзаконні нормативно-правові акти необхідно використовувати при аргументації наукових положень, які знайшли в них закріплення, або вимагають нормативної регламентації. При цьому посилання на нормативні акти повинні бути точними і супроводжуватися вказівкою повної назви, дати і органу, що прийняв даний акт, а також джерела (бажано офіційного), з якого він був узятий.

НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.

ВИМОГИ ДО ЇЇ ЗМІСТУ

Обробка матеріалу в цілому є процесом написання курсової роботи в чорновому варіанті. Інакше кажучи, – це її складання, тобто систематизація і зіставлення різних частин зібраного матеріалу, що приводить до з'ясування логіки всієї роботи, встановлення смислового зв’язку між окремими розділами плану.

Всю підготовлену інформацію можна накопичувати в робочих записах, в окремих теках по кожному питанню роботи чи іншим способом (рукописним або на електронних носіях), який би дозволив забезпечити простоту поповнення зібраного матеріалу та зручність зіставлення всієї сукупної інформації. Виписки і запис роботи в чорновому варіанті зручно вести на окремих листах, що дає можливість «розрізати» їх і вносити необхідні зміни.

При написанні курсової роботи бажано використовувати комп'ютер. Зібрану інформацію можна одразу ввести в комп'ютер в текстовому редакторі Microsoft Word. Надалі наявну інформацію можна обробляти, систематизувати, редагувати, розмножувати суто в електронному вигляді, що значно підвищує ефективність виконання курсової роботи.

Відповідно до плану роботи слід визначити межі кожного питання, в якому доцільно спочатку систематизувати категорії і поняття, визначити їх логічний ряд. Далі із зібраного матеріалу виділяють виписки з різними підходами, а потім їх аналізують, підкріплюють аргументами і прикладами, формують власну позицію, роблять необхідні висновки.

На цьому етапі уточнюється матеріал, відбувається його фільтрація. Відкидається другорядна або така, що не стосується теми дослідження, інформація. Студентам досить часто складно самостійно відокремити яку-небудь інформацію і окреслити межі дослідження, тому на даному етапі необхідно порадитися з науковим керівником.

Курсова робота повинна складатися зі вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та, за необхідності, додатків.

У вступі розкривається значення обраної теми для державно-правової практики, її актуальність. Вказуються мотиви обрання даної теми, ступінь її розробленості в працях різних учених. Необхідним атрибутом вступу мають бути мета та завдання курсової роботи, об’єкт і предмет дослідження.

Мета роботи становить собою той кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Мета повинна узгоджуватися з назвою курсової роботи й визначати її очікувані результати. Мета дослідження реалізується через конкретні завдання, які ставить автор. Завдання формулюються у формі переліку певних дій: «проаналізувати...», «вивчити ...», «з'ясувати...» тощо.

Об'єкт дослідження – це явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження – це теоретичне відтворення суттєвих зв'язків і відношень, які підлягають безпосередньому вивченню у роботі. Як правило, предмет дослідження фактично співпадає з темою роботи. Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Не обов‘язковою, однак бажаною складовою вступу є характеристика методів, які використовувалися у процесі дослідження. При цьому слід вказувати, для чого використовувався кожен із вказаних методів. Наприклад, «за допомогою історичного методу було здійснено дослідження еволюції форм державного правління в Україні». Завершати вступ необхідно описом структури і обсягу роботи.

Орієнтовний обсяг вступу – 2-3 сторінки.

В основній частині роботи логічно послідовно розкриваються поставлені питання. Потрібно дотримуватися логіки викладу матеріалу, використовуючи основні прийоми – від загального до конкретного або від конкретного до загального.

У основній частині роботи показується розуміння суті обраної тематики, знання використовуваних джерел, уміння зіставляти думи різних авторів. Важливе не механічне групування окремих позицій або їх бездоказова критика, а прагнення до того, щоб головні моменти були підкріплені теоретичними положеннями, фактами і прикладами практичної діяльності. При досконалому володінні матеріалом зазвичай не виникає зайвої необхідності частого цитування авторів, зникає фрагментарність викладу.

Оскільки курсова робота є результатом самостійного вивчення студентами обраної теми, вона не допускає компілювання, повинна відображати авторське мислення, містити необхідні власні узагальнення і висновки. Кожен розділ роботи має бути завершеним, містити підсумки викладеного у ньому матеріалу.

У висновках автор підбиває підсумок зробленої роботи, виділяє ключові або такі, що викликали інтерес, аспекти проблеми. Доцільно розпочинати висновки зі слів «виконання курсової роботи дало змогу дійти до наступних висновків…», «результатом проведеного дослідження стали наступні положення…» тощо. Далі слід викладати найбільш суттєві результати роботи, що можуть стосуватися визначення базових категорій, характеристики досліджуваних правових явищ і процесів, теоретичні пропозиції та рекомендації практичної спрямованості, що відображають цінність роботи. Обсяг висновків – 2-4 сторінки.

Студентам слід звернути увагу – до написання вступу й висновків можна приступати лише за наявності готової основної частини роботи, оскільки ці елементи роботи мають відображати процес і результати уже проведеного дослідження.

Обов’язковим структурним елементом роботи є список використаних джерел, що оформляється у відповідності до бібліографічних вимог. За необхідності до структури роботи включаються також додатки, що містять статистичну інформацію, схеми, діаграми, графіки тощо, на які є посилання в основній частині роботи.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Курсова робота має бути виконана за допомогою комп’ютера і віддрукована на одному боці білого паперу. Сторінки повинні відповідати наступним параметрам. Формат паперу – А 4 (210х297 мм), поля: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє та нижнє – 20 мм. Шрифт – Times New Roman, кегль – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, інтервал між знаками – звичайний (використання розрідженого або ущільненого інтервалу забороняється).

За погодженням з викладачем дозволяється виконання роботи рукописно на аркушах формату А 4.

На титульному аркуші курсової роботи у визначеній послідовності вказується: навчальний заклад, в якому виконана робота; назва кафедри, на яку вона подається; тема роботи; прізвище, ім’я та по-батькові студента, шифр його групи; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я та по-батькові наукового керівника; місце і рік виконання роботи.

Зміст подається на початку курсової роботи після титульного аркуша. Він містить найменування структурних елементів роботи та номера сторінок, на яких починається їх розкриття.

Кожен розділ роботи необхідно розпочинати з нової сторінки під заголовком, який дослівно відповідає назві розділу, сформульованому у змісті роботи.

До курсової роботи обов’язково додається належно оформлений перелік використаної літератури. Щоб оформити список використаних джерел, необхідно виконати наступні дії:

1. Описати зібрану літературу по темі.

2. Зробити відбір джерел, які підлягають включенню до списку.

3. Правильно згрупувати матеріал.

Бібліографічний опис складається на згадану чи цитовану в роботі літературу. Слід пам’ятати, що недбало складений опис призводить до необхідності нових пошуків та зайвих витрат праці та часу.

Забороняється включати в список джерела, які, хоч стосуються теми і були прочитані, але в тексті роботи відсутні посилання на них.

Групувати використану літературу в курсовій роботі необхідно алфавітним способом.