Конституційне право України (стр. 3 )

Обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 40 сторінок без урахування списку використаних джерел і можливих додатків до курсової роботи. Мінімальний обсяг роботи визначається розкриттям обраної проблематики.

Друкарські помилки та описки дозволяється виправляти підчисткою або зафарбовуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці виправленого тексту чорним чорнилом або тушшю. Допускається наявність не більше двох виправлень в роботі.

Заголовки структурних частин курсової роботи («ЗМІСТ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» і заголовки розділів ) друкують великими літерами напівжирним шрифтом без абзаційного відступу симетрично до тексту. Розділи нумеруються арабськими цифрами, після номера ставиться крапка, а далі викладається його назва. Наприклад:

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СИСТЕМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

Назви підрозділів викладаються напівжирним шрифтом без абзаційного відступу симетрично до тексту і нумеруються двома цифрами через крапку, де перша – це номер розділу, до якого належить підрозділ, а друга – порядковий номер самого підрозділу. Наприклад:

1.1. Поняття предмету конституційного права України

Якщо заголовок містить кілька речень, їх слід відділяти крапкою. Переноси у заголовках не допускаються. Від тексту заголовки відділяються 2 інтервалами.

Курсова робота має бути надійно скріплена, переплетена або підшита в папку-швидкозшивач. Не допускається зшивання курсової роботи нитками, скріплення канцелярськими скріпками, за допомогою стиплера або іншими способами, які не забезпечують надійності скріплення чи належного естетичного вигляду, створюють незручності при перевірці чи зберіганні.

Нумерація

Нумерацію сторінок роботи роблять арабськими цифрами без будь-яких додаткових символів, наприклад: «14», №5, 10., §18, -26-, -4 та ін. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер не ставиться, на наступних – номер проставляють у правому верхньому куті.

Оформлення бібліографічного апарату (посилання і список використаних джерел)

Бібліографічні посилання і бібліографічний список (список використаних джерел) є складовою частиною довідкового апарату документа і дають бібліографічну інформацію про документи – об’єкти посилання.

Бібліографічне посилання – це сукупність бібліографічних відомостей про документ, який цитується, розглядається чи згадується в тексті роботи, що є необхідними і достатніми для загальної характеристики цього документа, його ідентифікації і пошуку.

Існують декілька видів бібліографічних посилань.

Посилання у середині тексту.

При посиланні на джерело, включене в список використаної літератури, після згадки про нього або після цитати з нього в квадратних дужках зазначається номер, під яким він значиться в списку, наприклад:

ілко [23] вважає...

Якщо посилаються на певну сторінку джерела, посилання оформлюється таким чином:

У тексті зазначається:

Інститут конституційного права, за визначенням іної, це основний складовий елемент системи конституційного права, який об’єднує відносно… [18, с. 123].

При посиланні на багатотомне видання необхідно вказувати також номер тому, наприклад:

[16, Т.1, С.54]

Загальні вимоги до цитування:

– текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

– цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та перекручування думок автора. Пропуск слів, речень абзаців при цитуванні позначається трьома крапками. Якщо перед пропущеним текстом стояв розділовий знак, він не зберігається;

– кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

– при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) слід бути гранично точним у викладенні думок автора і давати відповідне посилання на джерело;

– коли автор, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження у круглих дужках із вказівкою на ініціали автора роботи типу: (виділено нами. – І. В.), (підкреслено нами. – І. В.).

Притекстовий бібліографічний список (список використаних джерел) – бібліографічний посібник, який містить бібліографічний опис цитованих, розглядуваних чи згадуваних документів. До списку включаються лише ті джерела, які дійсно використовувалися автором роботи і на які є посилання в тексті, а також згадувані в роботі нормативно-правові акти.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків без пропусків будь-яких елементів. Приклади оформлення бібліографічного опису наводяться в списку використаних джерел.

Курсова робота підписується її автором. Підпис автора, дата завершення роботи проставляються на останній сторінці списку використаних джерел. Після цього робота здається для реєстрації лаборанту кафедри.

ПЕРЕВІРКА, ОЦІНЮВАННЯ, РЕЦЕНЗУВАННЯ

ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Перевірка роботи

Курсова робота здається на кафедру не пізніше, як за місяць до початку екзаменаційної сесії. Вона реєструється лаборантом кафедри у спеціальному журналі і передається науковому керівникові для перевірки. Викладач перевіряє роботу протягом 10 днів з дати її реєстрації.

Оцінювання роботи відбувається у два етапи: виставлення попередньої та остаточної оцінки.

Курсова робота здається на кафедру не пізніше, як за місяць до початку екзаменаційної сесії. Вона реєструється лаборантом кафедри у спеціальному журналі і передається науковому керівникові для перевірки. Викладач перевіряє роботу протягом 10 днів з дати її реєстрації.

Оцінювання роботи відбувається у два етапи: виставлення попередньої та остаточної оцінки.

Попереднє оцінювання роботи

За результатами перевірки виставляється попередня оцінка за проведене дослідження, про що робиться відповідний запис у журналі реєстрації курсових робіт.

Під час попереднього оцінювання роботи береться до уваги рівень проведених теоретичних досліджень, глибина наукового аналізу матеріалу, а також правильність її оформлення.

Залежно від рівня написання роботи студент може отримати оцінку в діапазоні: від F до А (за системою ECTS), від 0 до 100 (за 100-бальною системою), від 2 до 5 (за національною системою оцінювання).

Рецензування роботи

Викладач після проведеної перевірки курсової роботи складає рецензію, де зазначає про допущені студентом помилки, викладає зауваження до роботи та вказує на підстави для недопуску до захисту (в разі їх наявності, якщо студент отримав за шкалою ECTS оцінку F або FX). В рецензії він має право, залежно від характеру недоліків, зобов’язати студента доопрацювати роботу (наприклад, шляхом повторного виконання одного з питань) або переробити її повністю. У разі недопуску курсової роботи до захисту викладач обов’язково зазначає в рецензії, за яких підстав робота не може бути допущеною до захисту та яким чином мають бути виправлені помилки (як структурно побудувати відповідь, до яких джерел слід звернутися, якими поняттями доповнити тощо).

Повторно курсова робота здається на кафедру разом із варіантом, що містить зауваження (незарахованим варіантом) та рецензією, за умови одержання студентом за системою ECTS оцінки від FX до А. Останній термін повторної подачі роботи на кафедру – за 10 днів до захисту. Цей строк може бути зменшено у разі, якщо викладачем порушені строки перевірки роботи, проте в будь-якому випадку робота має бути подана на кафедру не пізніше як за три дні до захисту.

При недотриманні термінів здачі курсової роботи (в тому числі й повторно) студент може бути недопущеним до складання іспиту з курсу «Конституційне право України».

Усунення вказаних в рецензії зауважень і подальший захист роботи є завершальною частиною дослідження і виступає його підсумком.

Отримавши допуск до захисту, студент повинен уважно вивчити письмову рецензію, відновити в пам’яті зміст курсової роботи, виділити вузлові питання і знайти додаткові аргументи на вказані зауваження.

Захист курсової роботи проводиться у встановлені кафедрою терміни і приймається науковим керівником. Протягом 7-10 хвилин відповідно до плану студент стисло і лаконічно має розкрити зміст роботи, зробити огляд використаної літератури, зупинитися на основних висновках, що випливають з теми дослідження. Даються повні і аргументовані відповіді на зауваження рецензента і поставлені в ході захисту питання.

Остаточне оцінювання роботи

Остаточна оцінка виставляється з урахуванням якості виконаної роботи і результатів її захисту. У разі одержання оцінки FX студент повинен підготувати нову роботу за тією ж темою та пройти ту ж саму процедуру захисту. Оцінка за курсову роботу виставляється в залікову книжку, а потім з випискою додається до диплома.

Студенти, які не написали курсову роботу, порушили терміни подачі роботи на кафедру або захистили її на незадовільну оцінку, вважаються такими, що мають академічну заборгованість.

ТЕМАТИКА

КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ

“КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ”

Т е м а 1. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ЯК ГАЛУЗЬ

ВІТЧИЗНЯНОГО ПРАВА

П л а н

Вступ

1. Поняття, предмет і метод галузі конституційного права України.

2. Конституційно-правові норми, їх особливості та види.

3. Конституційно-правові інститути.

4. Поняття та склад конституційно–правових відносин.

Висновки

При розгляді першого питання необхідно розкрити поняття “конституційне право України як галузь права”, обґрунтувати, чому саме воно є провідною галуззю національної системи права. Слід також визначити предмет конституційного права України та метод конституційно-правового регулювання.

Розкриваючи друге питання, необхідно дати визначення норми конституційного права, вказати її особливості та здійснити класифікацію конституційно-правових норм за різними критеріями.

Відповідь на третє питання передбачає з’ясування змісту категорії “конституційно-правовий інститут” та розгляд видів цих інститутів.