Програма фахового іспиту (стр. 2 )

Загальна (історична), археологічна та антропологічна періодизація розвитку культур первісного суспільства і давніх державних утворень. Ранні етапи формування культури в різних регіонах світу.

Первісна культура як культурологічне поняття. Особливості первісної культурно‒історичної епохи: синкретизм, однорідність, “сапієнтність”. Антропосоціокультурогенез як культурна домінанта епохи. Первісна епоха як основа культури людства.

Проблема методологічних засад вивчення історії культури Стародавнього Сходу. Особливості епохи: традиційність, консерватизм, життєздатність, синкретизм. Релігійна та екологічна свідомість як культурні домінанти епохи. Старосхідні цивілізації як частина сучасної культури.

Уявлення про світ і людину у стародавніх країнах Близького і Далекого Сходу IV ‒ III тис. до н. е. (Месопотамія, Стародавній Єгипет, Стародавній Іран, Стародавня Індія і Китай).

Культура Месопотамії. Стародавні цивілізації на території Передньої Азії та Північно‒Східної Африки: Вавилон, Шумер, Єгипет, Ассирія, Аккад. Періодизація історії культури Межиріччя. Характерні форми месопотамської культури в епоху ранньої писемності: великомасштабна планомірна іригація, міста‒держави, примітивна демократія. Поява літератури.

Релігійно‒міфологічні уявлення. Космогонія. Антропоморфні божества родючості, культ богів покровителів держав. Клинописна писемність, розвиток освіти, бібліотечна справа, здобутки науково‒практичних знань. Космогонічні поеми. “Поема про Гільгамеша”. Вавилонська вежа “Висячі сади Семіраміди”, досягнення в астрономії. Внесок Межиріччя у розвиток світової культури.

Культура Стародавнього Єгипту. Виникнення рабовласницької держави в Єгипті. Періодизація культури Єгипту. Піктографічне письмо, ієрогліфічна писемність. Стародавні памʼятки релігійної та світської літератури: “Тексти пірамід”, “Книга мертвих” тощо. Релігійно‒міфологічні уявлення. Поклоніння тваринам. Уявлення про ієрархію богів, про створення богом світу, людей та інших богів, потойбічне життя стародавніх єгиптян, їх вплив на розвиток і формування стилю пірамід, домовин, архітектуру Єгипту.

Культ фараона, його релігійне і політичне значення. Писемність, освіта та розвиток наукових знань у галузі математики, геометрії, медицини, розквіт мистецтва. Монументальне будівництво: піраміди, сфінкси, храми. Всесвітньо‒історичне значення культури.

Особливості культури Східного Середземноморʼя. Хронологічні рамки та періодизація історії культури Фінікії та Іудеї. Висока культура фінікійських ремесел і торгівлі. Винайдення алфавітного письма. Монотеїстична релігія іудаїзму. Старий Завіт – священна книга іудеїв та християн. Біблія як джерело історії і памʼятка культури.

Культура Стародавньої Індії. Стародавні цивілізації в III тис. до н. е. в долині Інду. Релігійний критерій періодизації історії культури Стародавньої Індії. Протоіндійська цивілізація та міграція індоарійців. Соціальний устрій індійського населення. Культура Хараппи і Мохенджо-Даро. Панування культу Богині-матері. Ведизм, індуїзм, буддизм. Ведична література і культ. “Рігведи”, Брахманізм і буддизм в індійській культурі. Філософське вчення буддизму. Індуїзм як підсумок єдності різних культурних традицій.

Писемність, освіта та наукові знання. Індійська література і мистецтво та їх звʼязки з релігійними уявленнями. Вклад Індії в світову культуру.

Стародавній Китай. Китай ‒ країна стародавньої цивілізації. Династичний критерій періодизації історії культури Стародавнього Китаю. Формування першої рабовласницької держави Шань-Інь.

Унікальність китайської культури: ритуал та етика в традиційному Китаї. Релігійно-філософські вчення. Конфуціанство ‒ унікальна теорія і практика державного життя. Роль буддизму в історії китайської культури; феномен чань-буддизму. Конфуціанство та легізм у політичній історії Китаю. Моїзм, легізм, даосизм.

Самобутні риси китайської культури; особливості менталітету, національного характеру. Своєрідність мистецтва: триєдність каліграфії, поезії та живопису. Ієрогліфічна писемність та розвиток природничонаукових знань. Китайські винаходи. Старокитайська література. Китайська сімʼя: традиції й тенденції. Досягнення в медицині. Ушу. Традиційні архітектурні форми Китаю. Розвиток культурних звʼязків з іншими країнами: “Великий шовковий шлях”. Китайська культура і Захід. Всесвітньо‒історичне значення давньої китайської культури.

Тема 7. Феномен античної культури

Поняття “античність” і “античний світ”. Античність ‒ тип культури: космологізм; полісність; антропоцентризм; міфологізм. Проблема розкодування античної культури; значення міфу (ключ культури).

Культура Давньої Греції. Основні етапи розвитку давньогрецької культури: Крито‒Мікенська культура. Ахейська Греція. Її особливості і характерні риси: (споглядальність, естетизм, пластичність) та провідні сфери (міфологія, філософія, мистецтво). Культурна спільність її населення. Гомерівський епос.

Архаїчна Греція. Специфіка світорозуміння, міфологічні та релігійні вірування. Поеми Гомера. Утворення полісів. Характерні риси культури давньої Греції. Боги грецького Олімпу. Література і мистецтво. Від релігії до філософії ‒ Піфагор, Геракліт, Демокріт, софісти, Сократ.

Розквіт грецької культури в епоху класики (історіографія, філософія, театр, поезія). Платон і Аристотель. Феномен грецького чуда: народження наукового знання і розквіт мистецтва. Давньогрецька скульптура (Поліктет, Мирон, Фідій, Лісіпп, Пракситель та ін.). Олімпійські та інші ігри.

Елліністична доба. Домінування морально-етичних проблем та субʼєктивної тематики в філософії. Вплив грецької культури на культуру Близького і Середнього Сходу. Велика спадщина античної Еллади.

Культура Стародавнього Риму. Характер римської культури: цивільність, практицизм, утилітарність, нормативність, видовищність. Домінанти римської культури: логіка, релігія, практично-прикладні науки (етика, право, мистецтво красномовства тощо). Спадкоємність і самобутність давньоримської культури. Етруська культура. Початок Риму, легенда про Ромула і Рема. Етруська культура. Культура Стародавнього Риму за правління царів. Римська рабовласницька республіка. Розквіт еллінської культурної традиції. Римське право. Система освіти. Римська поезія і проза. Сатира. Ораторське мистецтво. Своєрідність світогляду римлян, їх архітектура і література. Філософія і юрис­пруденція в житті римлян.

Культура періоду Римської імперії. Досягнення в культурі і мистецтві. Від релігії общини до світової релігії. Римський скульптурний портрет. “Золотий вік” у розвитку літератури доби Октавіана Августа (Вергілій, Горацій, Овідій). Відлуння античності в культурному житті Європи.

Тема 8. Середньовіччя як культурно‒історична епоха

Загальна характеристика доби Середньовіччя як етапу розвитку світової культури. Проблема періодизації середньовічної культури. Типові риси історії культури: теоцентризм, догматизм, канонічність, дидактизм, самозаглибленість, аскетизм, символізм, алегоризм. Релігійність як домінанта культурно-історичної епохи.

Культура Західноєвропейського середньовіччя. Особливості середньовічної культури. Зародження культурно-історичної спільності європейських народів у результаті синтезу спадщини античної культури, християнства і народних культур варварів. Поняття про геоцентризм. Символізм і містицизм середньовічного мислення. Філософська тріада середньовіччя: Бог ‒ світ ‒ людина. Християнство і його вплив на культуру західноєвропейського Середньовіччя: патристика та схоластика, чернечі ордени. Взаємовідносини християнської церкви і держави. Католицизм і папство. Наслідки релігійно‒світоглядного перевороту і його прояв у культурі.

Утвердження міського самоврядування. Розвиток шкільної та університетської освіти. Університет як якісно новий тип навчального закладу. Середньовічні школи. Сім вільних мистецтв, їх сутність. Героїчний епос ‒ “Пісня про Нібелунгів” (1200 p.). Лицарство як культурне явище середньовічної Європи. Морально-етичний образ лицаря, поезія вагантів, трубадурів.

Романський та готичний стилі в архітектурі. Літургія і карнавал. Клерикальна і світська культура. Живопис. Музика. Міська культура, її носії та виконавці. Своєрідність театральних вистав.

Культура Візантії. Періодизація візантійської культури. Виникнення Візантійської імперії. Зародження нової ідеології і перехід від язичництва до християнства. Формування системи християнського богословʼя, храмового мистецтва та іконопису, нових цінностей і способу життя в культурі Візантії, її вплив на країни середньовічної Європи і Київську Русь. Поетична і прозаїчна література. Візантійська імперія за правління Юстиніана. Архітектурний та іконографічний канони. Вселенські собори і розкол християнства. Грецькі отці церкви: Григорій Богослов, єпископ Євсевій. Історіографія, хронографія. Константинопольський університет. Храм святої Софії в Константинополі ‒ найвище досягнення мистецтва.

Культура епохи Відродження. Зміст терміну Відродження. Передумови нового світогляду і культури доби Відродження. Ідеологія гуманізму, її сутність і прояв у наукових і філософських працях, мистецьких творах. Зародження капіталістичних відносин. Роль античної спадщини у піднесені культурного життя Європи. Періодизація італійського Ренесансу. Антропоцентризм як домінанта культурної епохи. Типові риси культури Відродження. Особливості італійського Ренесансу і Північного Відродження. Утопічний соціалізм. Томас Мор, Томмазо Кампанелла. Раннє Відродження: флорентійська Платонівська Академія та розвиток літератури. Високий Ренесанс – вершина титанізму і антропоцентризму. Творчість Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті, Мікеланджело Буонарроті. Пізнє Відродження. Всесвітньо‒історичне значення італійського Ренесансу.

Становлення художньої літератури гуманізму ‒ Франческо Петрарка, Джованні Бокаччо, Данте Алігієрі, Франсуа Рабле, Мігель де Сервантес, Фелікс Лопе де Вега, Уїльям Шекспір.

Наука в епоху Відродження, великі мореплавці та географічні відкриття, початок книгодрукування. Причини краху ренесансного ідеалу.

Здобутки культури доби Відродження, їх місце у загальносвітовому культурному процесі.