Робоча програма (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни «Філософія»

для студентів усіх спеціальностей

заочної форми навчання

Затверджено

на засіданні Вченої ради

академії

Протокол № 1 від 31. 01. 06

Дніпропетровськ НМетАУ 2006

УДК 1 (07)

Робоча програма, методичні вказівки тa індивідуальні завдання ДО вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання / Укл.: І. О. Аврахов, В. ПЛазаренко. - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2006.-41 с.

Містить робочу програму, методичні вказівки та рекомендовану літературу до вивчення дисципліни «Філософія», а також варіанти індивідуальних завдань.

Призначена для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання.

Укладачі: І. О. Аврахов, доц. , ас.

Відповідальний за випуск , канд. філос. наук, доц.

І. Палагута, канд. філос. наук, доц. (НМетАУ)

Підписано до друку 16.05.06. Формат 60x84 тб. Папір друк. Друк плоский. Облік.-вид. арк. 2,41. Умов. друк. арк. 2,38. Тираж 800 пр. Замовлення № 40.

Національна металургійна академія України 49600, м. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ

Вступ

Навчальна дисципліна «Філософія» є нормативною і входить до гуманітарного циклу дисциплін вузу. Філософські знання сприяють підвищенню загальноосвітньої підготовки студентів, творчій орієнтації в виборі духовних цінностей і визначенню місця в соціальному і професійному житті.

Мета вивчення дисципліни, реалізація світоглядної, методологічної, аксіологічної та культурологічної функцій філософії.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

-  основні історико-філософські концепції;

-  духовно-практичні засоби вирішення світоглядних та методологічних проблем в історії людства;

-  основні філософські проблеми людського буття;

-  критерії оцінки змісту людського існування; вміти:

-  свідомо орієнтуватись в цінностях сучасного людства;

- грамотно оцінювати і аналізувати ціннісні аспекти розвитку культури
сучасної цивілізації.

Критерії успішності засвоєння дисципліни: позитивні оцінки на семінарських заняттях і при виконанні індивідуальних та екзаменаційних завдань.

В даних методичних вказівках надається розгорнута робоча програма дисципліни, яка містить в собі аудиторний матеріал і матеріал для самостійного опрацювання і яку студент повинен засвоїти в межах відведеного навчального часу, а також пропонуються питання до семінарських занять і для виконання індивідуальних завдань. •

Виконання індивідуальних завдань повинно відображати вміння самостійно опрацьовувати матеріал з використанням різноманітної літератури, що сприяє формуванню навичок науково-дослідної роботи і здатності студента та подальшого спеціаліста самостійно вирішувати нагальні науково-професійні проблеми.

З

Кожне індивідуальне завдання структурно містить в собі 10 питань, які змістовно охоплюють основні теми дисципліни. Від студента вимагаються стислі, конкретні і обгрунтовані відповіді на поставлені питання. Перелік індивідуальних завдань складається із 30 варіантів

Номер варіанта для кожного студента визначається двома останніми цифрами номера його залікової' книжки. Якщо число, яке з них складається, перевищує число «ЗО», то від нього необхідно відрахувати число, кратне тридцяти (30, 60, 90). Наприклад, якщо останні цифри номера залікової книжки «48», «72», «94», то номери варіантів відповідно будуть «18», «12», «4».

Загальний обсяг виконаного завдання має бути 5 - 10 аркушів формату А-4 друкованого тексту (шрифт - 14, міжрядний інтервал - 1,3, відступи - 25 мм). Правильно виконане в повному обсязі індивідуальне завдання зараховується без захисту.

Робота подається для перевірки не пізніше, ніж за 10 днів до початку сесії.

Рекомендована література поділена на основну і додаткову. Основна пропонована література містить в собі підручники, навчальні посібники та першоджерела до усіх тем дисципліни і надається на початку робочої програми. Після кожної окремої теми основна література вказується в дужках, де перші цифри означають порядковий номер в загальному списку основної літератури, далі вказується номер тому, якщо видання багатотомне, потім - номери сторінок відповідного матеріалу Додаткова література до кожної теми надається окремим списком.

Крім указаної в рекомендаціях, можна використати і іншу літературу, яка відповідає структурі і змісту дисципліни. Придатними для самостійної роботи можуть бути такі періодичні видання, як, наприклад, журнали «Філософська думка», «Вопросьі философии» та ін.

Робоча програма і методичні вказівки до вивчення дисципліни

Розподіл навчальних годин за темами і видами занять з дисципліни «Філософія» наведено в наступній таблиці.

4

			Види занять
	№ № тем	Найменування тем	Лекції (годин)	Семінар­ські заняття (годин)	Само­стійне вивчення (годин)
	1	2	3	4	5
	1	Філософія, коло її проблем і роль в суспільстві	2	2	5
	2	Філософія Стародавнього світу	2	2	5
	3	Філософія Середньовіччя і Відродження			5
	4	Філософія Нового часу і Просвітництва			6
	5	Німецька класична філософія			6
	6	Основні напрями в філософії XIX століття			5
	7	Сучасна світова філософія			6
	8	Філософська думка в Україні та Росії			6
	9	Буття, матерія, свідомість	2		5
	10	Діалектика як вчення про розвиток			6
	11	Принцип детермінізму. Основні категорії діалектики			5
	12	Проблема людини	2	2	5
	13	Практична діяльність людини			4
	14	Пізнавальна діяльність людини			6
	15	Суспільство, його структура і закономірності розвитку	2	2	6
	16	Культура і цивілізація			5
	17	Історичний прогрес і глобальні проблеми сучасності			4
		Усього - 108годин	10	8	90

5

4.  Лук'янець B. C. Філософія реконструкції: походження, стратегія, загальнокультурне значення // Філософська думка. - 1998 - №1

5.  Мамардашвили я понимаю философию. - М., 1990

6.  Методичні вказівки до вивчення теми «Філософія, її сутність проблематика та призначення» / Укл.: ік, В. П Лазаренко.-Дніпропетровськ: ДМетАУ, 1993.

7.  Мифы народов мира. Энциклопедия. В 2-х т. - М., 1994.

8.  Мотрошилова и развитие философских идей. - М., 1991. - С. 15-72.

9. Ортега-и-Гассет. Что такое философия? - М., 1991.
Ю Ми у філософії чи філософія в нас? // Філософська

думка -1998.-№4-6. 11.Философия и мировоззрение. Разд. 1,2. - М., 1990. 12.Философский энциклопедический словарь. - М., 1989.

Тема 2. Філософія Стародавнього світу

Лекційний матеріал (2 години)

Суспільно-історичні передумови виникнення філософії - соціально-політичні, культурні, психологічні. Міфологічні та морально-релігійні особливості філософської думки на Стародавньому Сході (Індія, Китай).

Загальні особливості формування античної філософії та основні періоди її розвитку (Греція, Рим). Характерні риси і основна проблематика давньогрецької філософії, її космоцентризм. Мілетська школа (Фалес, Анаксимен, Анаксимандр). Елеати і піфагорійці. Софісти. Матеріалістична діалектика Геракліта. Натуралістичний атомізм Демокріта і антропологічний атомізм Епікура. Класичний період розвитку античної філософії. Антропологія і етичний раціоналізм Сократа. Об'єктивний ідеалізм Платона. Концепція ідеальної держави у Платона. Метафізика Аристотеля, його вчення про матерію і форму. Еллінський період в філософії Античності. Еллінізм і кінець класичної античної філософії. Роль античної філософії в подальшому формуванні світової філософської думки.

8

Тематика самостійного вивчення (5 годин)

Міфологічний характер філософії Стародавнього Сходу. Веди і упанішади. Брахманізм. Джайнізм і буддизм. Вчення про «дао»; даосизм. Моїзм і легізм. Етико-філософські ідеї Кун Фу-цзи. Конфуціанство.

«Наївність» ранньогрецької філософії. «Негативна» діалектика елеатів. Апорії Зенона. Відмінність тлумачення буття у Парменіда і Геракліта. Класична філософія Античності, її місце і роль в історико-філософському процесі. Греко-римський період розвитку античної філософії. Морально-етична спрямованість елліністичної філософії. Стоїки, епікурейці, скептики.

Питання до семінарського заняття (2 години):