Наказ N 397 від 08.10.2001 (стр. 3 )

32. Скарги та заяви осіб, до яких застосований примусовий
захід медичного характеру, повинні розглядатися у встановленому
чинним законодавством порядку адміністрацією психіатричного
закладу, установами, на які покладено нагляд і контроль за
здійсненням примусових заходів медичного характеру тощо.

33. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного
характеру, можуть піклуватися про захист своїх прав та свобод
особисто або через своїх законних представників у порядку,
установленому Цивільним ( 1540-06 ), Цивільним процесуальним
кодексами України ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ), Законом України
"Про психіатричну допомогу" ( 1489-14 ) та іншими законами
України.

34. Права та обов'язки працівників психіатричних закладів
(медичний та інший персонал) регламентуються Законом України "Про
психіатричну допомогу" ( 1489-14 ) і чинним законодавством.

35. Контроль за своєчасним і правильним проведенням
лікувально-реабілітаційних заходів під час застосування
примусового заходу медичного характеру здійснюється Міністерством
охорони здоров'я і територіальними органами охорони здоров'я.

36. Науково-методичне забезпечення щодо застосування
примусових заходів медичного характеру здійснюється Міністерством
охорони здоров'я через Український НДІ соціальної і судової
психіатрії та наркології МОЗ України.

37. Нагляд за дотриманням законності у психіатричних закладах
під час застосування примусових заходів медичного характеру
здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому
прокурори відповідно до Закону України "Про прокуратуру України"
( 1789-12 ).

Начальник Головного
управління організації
медичної допомоги населенню

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

N 397 від 08.10.2001 Зареєстровано в Міністерстві
м. Київ юстиції України
1 березня 2002 р.
за N 216/6504

Затверджено
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
08.10.2001 N 397
( z0215-02 )

Порядок
застосування примусових заходів медичного характеру до осіб,
які хворіють на психічні розлади і вчинили суспільно
небезпечні діяння, у психіатричній лікарні із суворим наглядом

1. Психіатрична лікарня із суворим наглядом (далі - лікарня
із суворим наглядом) є закладом охорони здоров'я, призначеним для
застосування за рішенням суду примусових заходів медичного
характеру до осіб, які хворі на психічні розлади (далі - хворі) і
за своїм психічним станом та характером вчиненого суспільно
небезпечного діяння становлять особливу небезпеку для суспільства
і потребують госпіталізації до психіатричного закладу з суворим
наглядом.

2. Підставою для госпіталізації хворого є рішення суду про
застосування до нього примусового заходу медичного характеру з
суворим наглядом.

3. Госпіталізація хворих, незалежно від місця їх проживання,
здійснюється тільки до лікарні із суворим наглядом, яка
безпосередньо підпорядкована Міністерству охорони здоров'я.

4. Територію лікарні, її приміщення, технічне обладнання
планують та організовують у встановленому порядку і забезпечують
засобами охоронної та протипожежної сигналізації з урахуванням
умов, які необхідні для забезпечення суворого нагляду за хворими,
і утримують відповідно до вимог санітарного законодавства.

5. Охорона лікарні здійснюється згідно з чинним
законодавством.

6. Приймання хворих до психіатричної лікарні із суворим
наглядом проводиться черговим помічником головного лікаря (далі -
черговий лікар) і черговим помічником начальника відділу охорони
лікарні:

а) черговий лікар перевіряє медичну документацію (копію акта
судово-психіатричної експертизи);

б) черговий помічник начальника відділу охорони лікарні
перевіряє наявність рішення суду та документів, які засвідчують
особу (паспорт, довідка, що засвідчує особу, довідка про
звільнення з місць позбавлення волі та слідчих ізоляторів);

в) паспорт та інші документи долучаються до особової справи
хворого і здаються у спеціальну частину відділу охорони
психіатричної лікарні із суворим наглядом.

7. Огляд хворих, їх санітарна обробка, прийняття речей,
документів, а також оформлення медичної документації проводяться в
установленому порядку.

8. Під час огляду хворого черговий лікар досліджує психічний,
неврологічний і соматичний стани, збирає необхідні анамнестичні
відомості і заносить відповідні дані до журналу обліку приймання
хворих та відмовлень у госпіталізації і в картку стаціонарного
хворого. При виявленні ознак отруєння або тілесних ушкоджень
черговий лікар негайно повідомляє про це в місцевий орган
внутрішніх справ.

9. Хворих, яких госпіталізовано до лікарні, розміщують у
відділеннях і палатах згідно з їх психічним станом та статтю.
Залежно від їх стану за ними встановлюють відповідний медичний
нагляд і призначають відповідне лікування.

10. Хворий не пізніше першої доби з часу перебування у
відділенні підлягає огляду лікуючим лікарем і завідувачем
відділення (за винятком вихідних та святкових днів).

11. Результати дослідження психічного, неврологічного та
соматичного станів хворого, анамнестичні (катамнестичні) дані,
попередній діагноз, результати нагляду, діагностичні і лікувальні
призначення фіксуються в картці стаціонарного хворого (історії
хвороби).

Клінічний діагноз установлюється лікуючим лікарем після
проведення усіх необхідних досліджень і отримання даних
об'єктивного анамнезу. Формулювання діагнозу проводиться згідно з
діючою міжнародною класифікацією хвороб, травм і причин смерті.
Термін установлення клінічного діагнозу не повинен перевищувати 10
діб з часу госпіталізації.

Усі записи, які зроблені лікарем в картці стаціонарного
хворого, засвідчуються його особистим підписом.

12. Хворі підлягають не рідше одного разу на 6 місяців огляду
комісією лікарів-психіатрів (далі - комісія), яка визначає
психічний стан особи і наявність підстав для звернення до суду із
заявою про продовження, зміну або припинення застосування
примусового заходу медичного характеру.

13. Склад комісії затверджується наказом Міністерством
охорони здоров'я України за поданням головного лікаря.

14. У складних та спірних випадках щодо стану психічного
здоров'я хворого до складу комісії запрошуються
висококваліфіковані фахівці інших закладів охорони здоров'я,
науково-дослідних установ тощо згідно з чинним законодавством на
підставі клопотання керівника психіатричної лікарні із суворим
наглядом.

15. Після отримання адміністрацією психіатричної лікарні із
суворим наглядом рішення суду про зміну чи припинення примусових
заходів медичного характеру хворі переводяться в інші лікарні або
виписуються в порядку, установленому МОЗ України.

16. Хворим, які перебувають у лікарні із суворим наглядом,
мають право на побачення за своїм бажанням або бажанням законного
представника в присутності медичного персоналу і контролера
відділу охорони лікарні в спеціально обладнаному для цього
приміщенні.

Тимчасова заборона побачень (крім установлених карантином)
накладається лише комісією у складі заступника головного лікаря з
медичних питань, лікуючого лікаря та завідувача відділення, якщо
вона продиктована станом хворого та інтересами їх лікування.

Години на відвідування хворих родичами, їх законними
представниками і на приймання передач регламентуються правилами
внутрішнього розпорядку, затвердженими головним лікарем.

Хворі можуть користуватись особистими речами та предметами
особистої гігієни, окрім тих, що можуть бути застосовані для
заподіяння фізичної шкоди собі або оточенню.

Листування адміністрації лікарні з установами і законним
представниками хворого з приводу його психічного стану і
громадсько-побутових питань зберігається в картці стаціонарного
хворого.

17. Усні, письмові заяви та скарги хворих, їх родичів або
законних представників на неправильне ставлення до них персоналу
психіатричної лікарні негайно перевіряються завідувачем відділення
і надалі головним лікарем або його заступником. Реєструються і
розглядаються у встановленому порядку, передбаченому Законом
України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ).

18. Залучення хворих до трудового процесу, спортивних
заходів, культтерапії та інших реабілітаційних заходів
організовується медичним персоналом. Спостереження і нагляд за
поведінкою хворих у відділенні під час зазначених заходів,
прогулянок, побачень покладаються на медичний персонал, а також на
контролерів відділу охорони лікарні.

19. Вихід хворих за межі лікарні із суворим наглядом не
дозволяється. Для запобігання втечі, а також проникненню на
територію сторонніх осіб запроваджується контрольно-пропускна
система та охорона силами відділу охорони лікарні. Відпустка
хворим не надається.

20. У разі втечі особи під час застосування примусового
заходу медичного характеру керівництво психіатричного закладу
негайно сповіщає про це територіальну прокуратуру, орган
внутрішніх справ, суд, що призначив примусовий захід медичного
характеру, психоневрологічний диспансер, законних представників
(родичів, опікунів). Відділом охорони вживаються заходи щодо його
повернення.

21. Адміністрація лікарні із суворим наглядом видає довідки
та виписки з історії хвороби, підписані керівником лікарні і
завірені печаткою, на письмову вимогу прокуратури, слідчих органів
і суду і на запит закладів охорони здоров'я та соціального
захисту. Запит має бути підписаний керівником органу і завірений
печаткою.