Наказ N 397 від 08.10.2001 (стр. 6 )

мати при собі особисті речі та предмети особистої гігієни,
окрім тих, що можуть бути застосовані для заподіяння фізичної
шкоди собі або оточенню;

користуватися письмовим приладдям;

отримувати інформацію через пресу та радіо, телебачення.

21. На час перебування особи у відділенні слідчі дії з нею по
змозі припиняються.

22. Особи, які завершили стаціонарну судово-психіатричну
експертизу, після остаточного огляду експертною комісією
повертаються до тієї установи, звідки вони надійшли на експертизу.

23. Особи, у яких закінчився передбачений законом термін
тримання під вартою, виписуються з відділення незалежно від того,
чи завершена експертиза, після повідомлення органу, який призначив
експертизу.

24. Особа, у якої остаточний огляд експертною комісією збігся
із звільненням з-під варти, залежно від її психічного стану може
бути виписана з відділення самостійно або в супроводі законних
представників. Особа, яка за психічним станом не може
усвідомлювати свої дії, свідомо керувати ними і становить
безпосередню небезпеку для себе або оточення, може бути переведена
до психіатричної лікарні за місцем розташування органу, який
проводить розслідування в кримінальній справі, або суду, який
розглядає справу, де й перебуває до рішення суду.

25. Медична документація, кримінальні справи осіб, які
перебувають на експертизі, зберігаються в спеціальних сейфах та
приміщеннях, що унеможливлюють доступ до них сторонніх осіб,
викрадання документів. Листування з питань судово-психіатричної
експертизи виділяється в окреме діловодство. Картки стаціонарного
хворого зберігаються в окремому приміщенні, після завершення
експертизи вони здаються в архів.

26. Кримінальна справа, об'єкти дослідження, перший примірник
акта експертизи після закінчення експертизи повертаються до
органу, що призначив експертизу.

Начальник Головного управління
організації медичної допомоги населенню

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

N 397 від 08.10.2001 Зареєстровано в Міністерстві
м. Київ юстиції України
1 березня 2002 р.
за N 219/6507

Затверджено
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
08.10.2001 N 397
( z0215-02 )

Порядок
проведення судово-психіатричної експертизи

1. Судово-психіатрична експертиза (надалі - експертиза)
призначається органами досудового слідства та суду і проводиться
за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що
виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та
цивільних справ з приводу психічного стану особи.

2. Експертиза проводиться в Українському науково-дослідному
інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ
України, центрах судово-психіатричних експертиз, відділеннях
(амбулаторних, стаціонарних експертиз), які є структурними
підрозділами психоневрологічних (психіатричних) лікарень,
психоневрологічних диспансерів. Зазначені заклади охорони здоров'я
виконують функції судово-експертних установ або підрозділів (далі
- експертна установа (підрозділ).

3. Експертизу в експертній установі (підрозділі) виконує
лікар - судово-психіатричний експерт (далі - експерт) одноособово
або у складі амбулаторних (стаціонарних) судово-психіатричних
експертних комісій (далі - комісія). Посади експертів та голів
комісій встановлюються згідно з чинними нормативними документами
Міністерства охорони здоров'я. Склад комісій затверджується
наказом керівника експертної установи (підрозділу).

4. Проведення експертиз з кримінальних, цивільних та
адміністративних справ у експертних установах (підрозділах);
обов'язки, права та відповідальність експерта; організація
проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються
Законами України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ), "Про
психіатричну допомогу" ( 1489-14 ), Кримінально-процесуальним
( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ), Цивільним процесуальним
( 1501-06, 1502-06, 1503-06) кодексами, Кодексом України про
адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) та цим
Порядком.

5. Експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі
посмертно), стаціонарно, у судовому засіданні.

6. Експертиза може бути первинна, додаткова і повторна.

Первинною є експертиза, яка призначається у даній справі з
даних питань уперше.

Додатковою є експертиза, яка призначається для вирішення
окремих питань, які не були поставлені при первинній експертизі, а
також у разі неповноти або недостатньої якості первинної
експертизи, і проведення її доручається експертам у тому самому
або іншому складі.

Повторною є експертиза, яка призначається, якщо висновок
первинної експертизи суперечить матеріалам справи, викликає
сумніви щодо його правильності і визнаний органами дізнання,
слідчим, прокурором, судом необгрунтованим. Призначення повторної
експертизи повинно бути мотивоване, а її проведення доручається
іншому більш кваліфікованому складу експертів.

7. Предметом експертизи є визначення психічного стану осіб,
яким призначено експертизу, у конкретні проміжки часу і відносно
певних обставин, що становлять інтерес для органів слідства та
суду.

8. Об'єктами експертизи є:

підозрювані, стосовно яких в органів дізнання та слідства
виникли сумніви щодо їх психічної повноцінності;

обвинувачені та підсудні, стосовно яких в органах слідства та
суду виникли сумніви щодо їх осудності або можливості за психічним
станом брати участь у слідчих діях чи судовому засіданні;

свідки і потерпілі, стосовно яких в органах слідства та суду
виникли сумніви щодо їх психічної повноцінності;

потерпілі, стосовно яких вирішується питання про
взаємозв'язок змін у їхньому психічному стані зі скоєними щодо них
протиправними діяннями (безпорадний стан та заподіяння шкоди
здоров'ю);

позивачі, відповідачі та інші особи, стосовно яких
вирішується питання про їхню дієздатність;

позивачі, стосовно яких вирішується питання про їх психічний
стан у певні проміжки часу, про обгрунтованість установленого
раніше психіатричного діагнозу та прийнятих щодо них медичних
заходів;

матеріали кримінальної або цивільної справи, медична
документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про
психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза.

9. Експертизи мають призначатися відповідно до зони, яка
обслуговується певною експертною установою (підрозділом). При
повторній експертизі або в разі неможливості чи недоцільності
проведення експертизи в експертній установі (підрозділі) за зоною
обслуговування особа або орган, які призначають експертизу,
указавши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам
іншої експертної установи (підрозділу).

10. Організаційне, матеріально-технічне забезпечення
виконання експертизи, контроль за своєчасним її проведенням та за
дотриманням чинного законодавства з питань експертизи покладаються
на керівника експертної установи (підрозділу).

11. Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які
унеможливлюють організацію проведення експертизи (не надійшло
рішення про призначення експертизи, не надійшли об'єкти
досліджень, поставлені запитання виходять за межі спеціальних
знань експерта і т. ін.), то керівник експертної установи
(підрозділу) негайно повідомляє про це особу або орган, які
призначили експертизу.

Якщо особа або орган, які призначили експертизу, не вживають
належних заходів для усунення цих перешкод, то керівник експертної
установи (підрозділу) після закінчення одного місяця з дня надання
зазначеного повідомлення повертає їм матеріали.

12. Кількісний склад експертів (одноособовий або комісійний)
щодо конкретної справи встановлюється органом, який призначив
експертизу. Якщо це не зазначено, його встановлює керівник
експертної установи (підрозділу). При цьому враховуються форма
проведення експертизи, її вид та складність.

13. При проведенні комісійної експертизи експерт, призначений
головою комісії, не має переваг перед іншими членами комісії при
вирішенні порушених питань. Як голова комісії він виконує лише
організаційні функції з проведення експертизи.

14. В експертизі відсутня інстанційність. У разі розходження
думок між експертами однієї комісії, у разі розходження висновків
первинної та повторної експертиз жоден із висновків не має
заздалегідь установленої сили.

15. Роботу експертної установи (підрозділу) контролює
Міністерство охорони здоров'я України, МОЗ Автономної Республіки
Крим, управління охорони здоров'я обласних, Севастопольської
міської державних адміністрацій та Головне управління охорони
здоров'я Київської міської державної адміністрації.

Науково-методичне забезпечення здійснюється Міністерством
охорони здоров'я через Український науково-дослідний інститут
соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ.

16. Організація та ліквідація експертних установ
(підрозділів) здійснюється органами охорони здоров'я за
погодженням з Міністерством охорони здоров'я.

17. Права й обов'язки експерта, на якого покладено виконання
експертизи, незалежно від виду судочинства передбачаються Законом
"Про судову експертизу" ( 4038-12 ) (ст. ст. 12, 13) та
процесуальним законодавством.

18. Експерт, на якого покладено виконання експертизи,
зобов'язаний:

з'явитися на виклик органу, який призначає експертизу;

особисто досліджувати надані йому об'єкти і давати
об'єктивний висновок на поставлені перед ним запитання;

заявити про самовідвід за наявності підстав, передбачених
законодавством, які виключають його участь у справі;