Надходження ЄСВ на території Вовчанського та Великобурлуцького районів у січні-травні 2015 року (стр. 3 )

Звітуємо із транспортного податку за новозатвердженою формою декларації

З 01.01.15 р. набула чинності ст. 267 «Транспортний податок» Податкового кодексу (далі – ПК), згідно з якою запроваджено новий місцевий податок на так звані розкішні авто. Усі власники таких автомобілів повинні звітувати з цього податку. Такі вимоги стосуються також бюджетних установ, на балансі яких є потужні авто із терміном використання до 5 років. Із цієї консультації ви дізнаєтеся: хто саме, як та коли має декларувати та сплачувати новий різновид податку на майно.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму транспортного податку на підставі документів, які підтверджують право власності на ТЗ, та відображають його у Податковій декларації із транспортного податку для юридичних осіб (далі – Декларація).
Форму такої Декларації затверджено наказом Мінфіну від 10.04.15 р. № 000 (далі – Наказ № 000), який набув чинності з 22.05.15 р. 
Зауважимо, що в Декларації річна сума податку зазначається з розбивкою рівними частками поквартально. 
Крім того, після набуття чинності Наказу № 000 юридичні особи (у т. ч. бюджетні установи) повинні подати Декларацію у 2015 році в разі набуття права власності на об’єкт оподаткування протягом цього року. При цьому Декларація подається протягом місяця із дня виникнення права власності на об’єкт, а сам податок сплачується починаючи з місяця, у якому виникло право власності (пп. 267.6.4 ПК). 
При цьому у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період із 1 січня цього року до початку того місяця, у якому він втратив право власності на такий об’єкт, а новим власником – починаючи з місяця, у якому він набув таке право власності. Відповідно в Декларації новий власник відображає інформацію щодо податку починаючи із ІІ кварталу до кінця звітного року.
Оскільки інструкції щодо складання новозатвердженої форми Декларації немає, при заповненні її реквізитів будемо керуватися нормами ПК.
Отже, титульна частина Декларації заповнюється так (див. наступну сторінку).
У рядку «порядковий номер за рік1» (ряд. 1.1.Т) зазначається порядковий номер декларації, що подається. Нумерація ведеться послідовно наростаючим числом від кількості поданих декларацій (незалежно від типу декларації: звітна, нова звітна або уточнююча)). Наприклад: перша декларація за звітний рік буде за № 1, наступна декларація, подана у звітному році після придбання нового об’єкта оподаткування, буде за № 2.
У рядках 01–03 колонки «Тип декларації» проставляється відповідна відмітка залежно від того, яка декларація подається:
· 2.1 – тип Декларації «Звітна» зазначається в разі подання річної декларації (у термін до 20 лютого звітного року) або додаткової звітної декларації у разі придбання нового об’єкта оподаткування протягом звітного року (у місячний термін). Наприклад, якщо протягом звітного року юридична особа набула право власності на новий об’єкт оподаткування у новій адміністративно-територіальній одиниці, щодо якого потрібно звітувати протягом місяця, то в полі «Код типу декларації» проставляється «Звітна», а в графі 1.1.Т – «1»;
· 2.2 – тип Декларації «Нова звітна» зазначається, якщо в наданій раніше Декларації було допущено помилку і вона виправляється шляхом подання нової Декларації до настання граничного терміну її подання;
· 2.3 – тип Декларації «Уточнююча» зазначається, якщо в раніше поданій Декларації виявлено помилки та подається ще одна Декларація після настання граничного терміну подання декларації.
У рядку «починаючи з2…» зазначається номер місяця арабськими цифрами у разі подання Декларації щодо ТЗ, придбаних протягом звітного року. Номер місяця – це місяць, з якого виникають нові податкові зобов’язання. Наприклад, якщо ТЗ придбано 25.05.15 р., то в цьому полі проставляємо «05». 
У рядку «з урахуванням уточнень з3» зазначається арабськими цифрами номер місяця, з якого вносяться уточнення податкових зобов’язань. Заповнюється лише в разі наявності відповідних уточнень. Наприклад, якщо виявлено помилку в раніше поданій Декларації у квітні звітного року, то в рядку «звітний (податковий) період» зазначається: «на 2015 рік» «з урахуванням уточнень з 04».
У рядку «повне найменування платника» вказується відповідна інформація щодо платника податку згідно з реєстраційними документами.
У рядку «податковий номер» зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, а для юридичних осіб – нерезидентів – реєстраційний (обліковий) номер, який присвоюється контролюючим органом.
У рядку «код виду економічної діяльності (КВЕД)» проставляється основний код економічної діяльності за КВЕД. 
У рядку «електронна адреса» та «факс» – відповідна інформація за бажанням платника.

ВСУ зробив висновок щодо мораторію на стягнення майна

Мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в інвалюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).
До такого висновку дійшов Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 27 травня 2015 року, ухваливши постанову у справі № 6-57цс15 предметом якої був спір про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту і звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суд зробив правовий висновок про те, що згідно з пунктом 1 Закону України від 3 червня 2014 року “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України “Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України “Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов`язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).
Відтак установлений Законом мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника). Крім того, згідно з пунктом 4 Закону протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Оскільки вказаний Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов`язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.
Рішення ж суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону не підлягає виконанню.
Разом з тим суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у справі, яка переглядалася, не врахував, що Закон не є підставою для відмови в захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів кредиторів.

На залізничному транспорті зберігається пільговий проїзд для всіх соціально захищених верств населення

Велика кількість категорій пільговиків і надалі зможе користуватися послугами залізничного транспорту за пільговою ціною та безкоштовно. Зокрема, через те, що з 1 червня зберігається пільговий проїзд для пенсіонерів за віком, до яких уже належить більшість громадян з категорій, для яких пільги відмінені, чорнобильців та інвалідів у приміському сполученні, а у дальньому сполученні пільгами й надалі зможуть скористатися 18 із 25 категорій. Серед них учасники бойових дій, інваліди війни всіх груп, інваліди та діти інвалідів, особи, що супроводжують інваліда І групи та дитину-інваліда, студенти, учасники та інваліди Великої Вітчизняної війни та інші. Реалізувати своє право на пільговий проїзд у приміському сполучені можуть громадяни, які досягли пенсійного віку або мають групу інвалідності відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 000 від 17.05.1993 та № 000 від 16.08.1994.

Залізничний транспорт України і надалі нестиме значне соціально-економічне навантаження, оскільки кошти на компенсацію за перевезення пільговиків компенсуються з бюджетів різних рівнів лише частково – близько 30 % щороку. Довідково:

З 1 червня 2015 року набувають чинності зміни до правил перевезення осіб пільгових категорій, що стосується і залізничного транспорту. Зміни пов’язані з дією Закону України«Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року . Так відповідно до змін у законі, втрачають право безоплатного проїзду в приміському сполученні, а також не їздитимуть безкоштовно залізничним транспортом один раз на два роки (туди і назад) або один раз на рік (туди і назад) з 50-відсотковою знижкою: