Надходження ЄСВ на території Вовчанського та Великобурлуцького районів у січні-травні 2015 року (стр. 6 )

За яких обставин перевізник несе відповідальність за порушення строку доставки вантажу?

Вантажовідправник уклав із перевізником договір перевезення, за умовами якого перевізник зобов`язався доставити вантаж отримувачеві у строк, зазначений у договорі. Перевізник порушив строки доставки вантажу, унаслідок чого частина вантажу була зіпсована. Вантажовідправник зажадав від перевізника відшкодування вартості зіпсованого вантажу і збитків, зазнаних у розмірі недоотриманої суми винагороди від отримувача вантажу.
Обставини справи
Між товариством з обмеженою відповідальністю (далі – відправник) і підприємцем (далі – перевізник) був укладений договір перевезення вантажу. Конкретні умови перевезення кожної партії вантажу сторони застерігали в заявках відправника, узгоджених з перевізником. Згідно з однією із заявок на перевезення вантажу, відправник зобов`язався передати вантаж перевізникові в м. Києві 27.12.13 р., а перевізник зобов`язався доставити цей вантаж отримувачеві в м. Севастополь 31.12.13 р. о 10.00. У разі порушення строку доставки вантажу перевізник повинен був сплатити відправникові штраф. 
Перевізник доставив вантаж отримувачеві із запізненням, а саме 02.01.14 р. о 7 ранку. Крім того, вантаж був частково зіпсований. Отримувач оплатив відправникові тільки вартість цілого вантажу, а також зменшив суму винагороди відправника на суму штрафу за порушення строку постачання вантажу, що було передбачено договором. У свою чергу, відправник зажадав від перевізника відшкодування вартості зіпсованого вантажу і зазнаних ним збитків у вигляді недоотриманого доходу і витрат на сплату штрафу.
Розглянувши цей спір, ВГСУ залишив у силі рішення господарського суду і постанову апеляційного господарського суду, якою з перевізника стягнуто на користь відправника вартість зіпсованого вантажу, суму штрафу за порушення строку доставки вантажу і збитків, зазнаних відправником. 
Аргументи ВГСУ 
1. Згідно з договором перевезення, укладеним між сторонами, прийнятий від відправника 27.12.13 р. вантаж перевізник зобов`язаний був доставити отримувачеві 31.12.13 р. о 10.00, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 909 ЦК, ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу.
2. Оскільки вантаж був доставлений отримувачеві із запізненням на 45 годин (02.01.14 р. р 07.00), то перевізник порушив свої договірні зобов`язання, а отже, зобов`язаний сплатити відправникові неустойку у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому договором перевезення. 
3. Відповідальність за збереження вантажу з моменту його приймання до перевезення і до видачі отримувачеві несе перевізник, якщо не доведе, що псування вантажу сталося унаслідок обставин, яким він не міг запобігти або усунення яких від нього не залежало. Перевізник несе відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що вищеназване сталося не з його вини. 
4. Перевізник зобов`язаний відшкодувати відправникові вартість зіпсованого вантажу, оскільки він не надав суду доказу того, що псування вантажу сталося не з його вини або внаслідок обставин, яким він не міг запобігти або усунення яких від нього не залежало. 
5. У разі несвоєчасної доставки вантажу перевізник зобов`язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строків перевезення. Збитками є, у тому числі, і неотримані доходи, які могли бути отримані у разі належного виконання другою стороною своїх договірних зобов`язань. 
6. З вини перевізника відправникові були завдані збитки у вигляді неоплаченої частини вантажу і суми штрафу, на яку отримувач вантажу зменшив винагороду відправника через несвоєчасну доставки вантажу. Відповідно, ці збитки відправникові зобов`язаний відшкодувати перевізник.

Пропонується встановити 3 % податок на паї, не передані в оренду сільгоспвиробникам

Верховна Рада зареєструвала законопроект № 000 „Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування окремих категорій земельних ділянок)". 
Законопроект розроблений з метою встановлення ставки податку за земельні ділянки особистих селянських господарств, розташованих за межами населених пунктів, а також за земельні частки (паї), які перебувають у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та не передані в оренду сільгоспвиробникам, у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки.

ДФС про звітність з ЄСВ та ПДФО ФОП-загальносистемників

Пунктом 177.10 ПК визначено, що ФОП, крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які забезпечують себе роботою самостійно, зобов`язані вести Книгу обліку доходів та витрат, на підставі якої здійснюється заповнення облікових даних Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Податкова декларація).
Форма Книги обліку доходів та витрат передбачає заповнення платником, зокрема, графи 1 "Період обліку (день, місяць, квартал, рік)" та графи 9 "Сума чистого оподатковуваного доходу".
Відповідно до пункту 177.5 ПК ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПК для річного звітного податкового періоду.
Разом з тим приватні підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, в обов`язковому порядку разом з Податковою декларацією подають додаток 5 до розділу III Податкової декларації.
Оскільки обчислення сум єдиного внеску платників загальної системи здійснюється, зокрема, на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності), що підлягає обкладенню податком ПДФО, то дані, вказані в додатку 5 до розділу III Податкової декларації, повинні збігатися з даними, наведеними в розділі III Податкової декларації, і, відповідно, з даними, зазначеними у звітності з єдиного внеску (таблиця 1 додатка 5 до Звіту з єдиного внеску до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; далі - Порядок).
У рядку 01 розділу II додатка 5 до розділу III Податкової декларації вказується розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу, який розраховується як отриманий загальний річний оподатковуваний дохід, зменшений на суму документально підтверджених річних втрат та поділений на кількість календарних місяців, протягом яких отримано такий дохід (прибуток).
Оскільки законодавством не передбачено подання особами, які забезпечують себе роботою самостійно, додатка 5 до розділу III Податкової декларації, але при цьому обчислення суми єдиного внеску здійснюється, зокрема, на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності), що підлягає обкладенню ПДФО, то дані, наведені у рядку 06 розділу IV Податкової декларації, мають збігатися з даними, зазначеними у звітності з єдиного внеску (таблиця 3 додатка 5 до Звіту з єдиного внеску до Порядку).
Отже, у графі 2 таблиць 1 та 3 додатка 5 до Звіту з єдиного внеску сума чистого доходу (прибутку) в рядках календарних місяців зазначається як середньомісячний річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. При цьому в місяцях, в яких дохід не отримувався (на підставі даних Книги обліку доходів і витрат), в таких графах проставляється прочерк (на паперових носіях), у разі надсилання Звіту в електронній формі поле залишається незаповненим.

Затверджено Порядок переведення дачних і садових будинків у жилі будинки

Затверджено Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки.
Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно або територіально.
Для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, — сільському голові заяву (додаток 1 до Порядку), до якої додаються:
- копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку;
- письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;
- звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам (додаток 2 до Порядку).
Технічний огляд дачного чи садового будинку проводиться без застосування обладнання для визначення характеристик конструкцій та виконання вишукувальних робіт на підставі укладеного договору суб’єктом господарювання, у якого працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію згідно з постановою КМУ від 23.05.11 р. № 000.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.
Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- неподання вищезазначених документів;
- виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;
- встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі I (обов’язковий) результатів технічного огляду.
Місцева рада у триденний строк з дня прийняття рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки видає або надсилає власникові рекомендованим листом з описом вкладення рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок із зазначенням його адреси.
У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право повторно подати документи після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення.