Надходження ЄСВ на території Вовчанського та Великобурлуцького районів у січні-травні 2015 року (стр. 7 )

Постанова КМУ від 29.04.15 р. № 000 набуде чинності з дня офіційного опублікування

Як розрахувати відпустку чорнобильцям 4-ї категорії?

Відповідно до частини першої ст. 47 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) у зоні посиленого радіоекологічного контролю, надається щорічна основна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цій території часу - 30 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарних дні.
Органами соціального захисту населення відшкодовується різниця між тривалістю відпустки, що надається згідно зі ст. 47 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", і тривалістю щорічної основної відпустки, що надається відповідно до Закону "Про відпустки", без урахування додаткових відпусток.
Законом від 28.12.14 р.  (далі - Закон) внесено зміни до Закону "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно з якими із зон радіоактивного забруднення виключена зона посиленого радіоекологічного контролю (4 зона), і в Закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно з якими розпочато реформування системи пільг та компенсаційних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Цей Закон набрав чинності з 01.01.15 р
Оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тривалість щорічної основної відпустки працівника, який до набрання чинності Законом працював у зоні посиленого радіоекологічного контролю, повинна розраховуватися пропорційно відпрацьованому часу, тобто, наприклад, за період роботи з 01.02.14 р. по 31.12.14 р. з розрахунку 30 календарних днів, а починаючи з 01.01.15 р. по 31.01.15 р. з розрахунку 24 календарних дні.

У додатку 5 декларації з ПДВ слід вказувати ІПН постачальника, зазначений у чеку

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є, зокрема, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
У разі використання платниками для розрахунків із споживачами РРО касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.
В колонці 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» розд. II «Податковий кредит» додатка 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до податкової декларації з ПДВ, форми яких затверджені наказом Мінфіну від 23.09.14 р. № 000, зазначається індивідуальний податковий номер контрагента платника податку – постачальника, а його назва при цьому не зазначається.
Враховуючи зазначене, платник ПДВ, який здійснив придбання товарів/послуг, що підтверджується касовим чеком, який надає право на формування податкового кредиту, в колонці 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» розд. II «Податковий кредит» додатка 5 до податкової декларації з ПДВ вказує індивідуальний податковий номер постачальника – платника ПДВ, зазначений у такому касовому чеку.

Уряд пропонує відкласти електронне адміністрування ПДВ до 2016 року

Верховна Рада зареєструвала законопроект № 000 „Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо перехідного періоду системи електронного адміністрування)".
Законопроектом пропонується подовження до 1 січня 2016 року перехідного періоду, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 ст. 200-1 ПК, а також звільнення до 1 січня 2016 року від застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених в період з 1 лютого 2015 року до 1 січня 2016 року.

За матеріалами офіційного веб-порталу ВР України.

ПФУ про обчислення страхового стажу

Пенсійний фонд нагадав, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж після 01.01.04 р. обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою, передбаченою абз. 3 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
При цьому з 2015 року діє норма, за якою у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Механізм фінансової підтримки заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів запрацює з 29.05.15 р.

Затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів.
Цим Порядком визначається механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів", які спрямовуються суб`єктам господарювання агропромислового комплексу на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими у національній валюті банківськими кредитами (далі - компенсація).
Мінагрополітики визначає річні ліміти та здійснює розподіл бюджетних призначень між департаментами агропромислового розвитку облдержадміністрацій пропорційно середньорічному обсягу виробництва валової продукції сільського господарства (у постійних цінах) за попередні 3 роки, що передують звітному року.
Компенсація надається на конкурсній основі суб`єктам господарювання агропромислового комплексу - юрособам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності за укладеними кредитними договорами за умови, що сума відсотків за користування кредитами та розмір плати за надання інших банківських послуг, пов`язаних з цим кредитом (розрахункове обслуговування кредиту, розгляд кредитного проекту, управління кредитами, консультаційні послуги тощо), не перевищує 30 % річних.
Компенсація надається у розмірі 50 % облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування відсотків за користування кредитами, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами, за кредитами, залученими у минулому та поточному роках, відсотки за користування якими нараховані і сплачені у поточному році.
Компенсації підлягають відсоткові ставки за кредитами, залученими для покриття витрат, пов`язаних із закупівлею пально-мастильних матеріалів, насіння, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, кормів, сировини та інгредієнтів для виробництва комбікормів, ветеринарних препаратів, молодняку сільськогосподарських тварин та птиці, обладнання для тваринницьких ферм і комплексів, запасних частин для ремонту сільськогосподарської і зрошувальної техніки та обладнання, енергоносіїв, та оплати послуг, пов`язаних з виконанням ремонтних робіт, робіт (послуг) з підготовки та обробки ґрунту, захисту рослин від хвороб і шкідників, збирання врожаю.

Нюанси виконання військово-транспортної повинності: роз`яснює Міноборони

З отриманням завдання на підготовку транспортних засобів до передачі військовим формуванням під час мобілізації керівник підприємства, установи або організації зобов`язаний забезпечити:
- відбір відповідних транспортних засобів за типами та марками;
- виконання встановлених основних вимог до технічного стану транспортних засобів, призначених для передачі військовим формуванням під час мобілізації, і укомплектованість їх запасними частинами, шанцевим інструментом і заправним інвентарем;
- доставку транспортних засобів у встановлені терміни до певних пунктів.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 6 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон) виконання військово-транспортної повинності під час мобілізації, якщо не введений правовий режим воєнного або надзвичайного стану, здійснюється шляхом безкоштовного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації,транспортні засоби залишають на балансі підприємств, установ та організацій.
У разі коли в результаті залучення під час мобілізації транспортний засіб було знищено, він знімається з балансового обліку на підставі документів, що підтверджують таке знищення, які видаються військовим формуванням власнику транспортного засобу після оголошення демобілізації.
Відповідно до Закону прийом-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, здійснюються на підставі актів прийому-передачі, в яких, зокрема, зазначаються відомості:
- назва військового формування, якому передається транспортний засіб;
- назва державного органу, який прийняв рішення про передачу транспортного засобу, назва військового комісаріату, дата і номер часткового наряду;
- відомості про власника транспортного засобу: повне найменування, поштову адресу, місцезнаходження та ідентифікаційний код;
- відомості про документ, який встановлює право власності на майно (за наявності);
- відомості про транспортний засіб: реєстраційний номер транспортного засобу, тип, марка, модель, колір, державний номерний знак, номер шасі, номер двигуна, рік випуску, пробіг (витрата ресурсів), перебування в капітальному ремонті, наявність запасних частин, шанцевого інструменту і заправного інвентарю, обсяги наявного в баках пального.