Надходження ЄСВ на території Вовчанського та Великобурлуцького районів у січні-вересні 2015 року (стр. 3 )

Зокрема, ухвалена постанова Уряду, згідно з якою громадяни України зможуть переглядати, копіювати й роздруковувати інформацію про суб’єктів речових прав, занесених до Держземкадастру.

У Кабміні наголошують, що на офіційному сайті Держгеокадастру будуть оприлюднені всі дані про суб’єктів речових прав, унесених до Державного земельного кадастру. Водночас усіх власників земельних ділянок повідомлятимуть, хто запитує інформацію про них.

Чи коригує продавець податкові зобов’язання, якщо із часу продажу товарів минуло понад 1095 днів

Фахівці Вовчанської ОДПІ зауважили: за зобов’язаннями по поставлених товарах/послугах відлік строку позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів/послуг.

Тобто якщо після спливу 1095 днів відбувається повернення покупцю коштів з одночасним отриманням товару, то платник-постачальник (продавець) не має права відкоригувати податкові зобов’язання.

Водночас така операція визнається для покупця операцією з постачання, за якою мають бути визначені податкові зобов’язання. Відповідно, платник-постачальник при виконанні умов, передбачених ст. 198 ПКУ, а саме після складання податкової накладної постачальником-покупцем у момент повернення товарів і реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, має можливість сформувати податковий кредит.

Про умови виплати матеріальної допомоги в держоргані, якщо працівник працює менш ніж півроку

У випадку поділу щорічної відпустки на частини допомога для оздоровлення може виплачуватися працівникові раз при наданні будь-якої із частин щорічної основної відпустки за заявою працівника. У випадку надання працівникові щорічних відпусток до спливу шестимісячного строку безперервної роботи допомога для оздоровлення також може виплачуватися працівникові за його заявою.

Умови виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обставини, за яких вона виплачується, а також кому саме вона може бути виплачена першочергово, рекомендується визначати у відповідному Положенні, затвердженому у відповідному органі. Зазначена матеріальна допомога виплачується за заявою працівника, наприклад, у разі скрутного матеріального становища, у зв’язку з тривалою хворобою тощо. Рішення про надання такої матеріальної допомоги ухвалюється керівником відповідного органу, виходячи із обставин, викладених у заяві працівника, за наявності коштів на цю мету. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов’язковою виплатою й виплачується за наявності коштів.

Чи враховувати курсові різниці по валютних внесках до статутного фонду

Як правило, коли засновником підприємства є іноземна компанія, статутний фонд формують у валюті. На балансі підприємства числиться в гривні по курсу на дату реєстрації Статуту.

Вовчанська ОДПІ  роз’яснила обліково-податкові питання, коли на такому підприємстві засновник здійснював внески в євро частинами, унаслідок чого виникали від’ємні та додатні курсові різниці по заборгованості засновника перед підприємством за внесками в статутний фонд (курсові різниці по неоплаченому капіталу). А саме:

• чи необхідно ці різниці враховувати у складі доходів і витрат при обчисленні податку на прибуток у 2012, 2013 та 2014 рр.;

• чи є підстави в підприємства в такому випадку застосовувати пп. 136.1.10 ПКУ.

Так, спеціалісти ДФС зазначають, що згідно з п. 5 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 000 (далі — П(С)БО № 21) операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції.

Пунктом 4 П(С)БО № 21 визначено, що курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Згідно з п. 8 П(С)БО 21, курсові різниці, які виникають унаслідок перерахунку зобов’язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображаються в складі додаткового капіталу.

Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті здійснюється відповідно до п. 153.1 ПКУ в редакції, чинній до 01.01.2015 р.

Керуючись пп. 153.1.3 ПКУ, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості й іноземної валюти провадиться відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Водночас прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується в складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) — у складі витрат платника податку.

Відповідно до п. 137.4 ПКУ, датою отримання доходів, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно із цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений із урахуванням норм цього пункту й ст. 159 ПКУ.

Податкові витрати за операціями в іноземній валюті формуються згідно з вимогами пп. «а» пп. 138.10.4 ПКУ та належать до інших операційних витрат, які включаються до складу витрат у періоді, у якому вони були здійснені (п. 138.5 ПКУ).

Беручи до уваги зазначене вище, у податковому обліку позитивне значення курсових різниць, визначених відповідно до пп. 153.1.3 ПКУ, ураховується в складі інших доходів платника податку, а від’ємне значення курсових різниць — у складі інших операційних витрат платника податку.

Амортизація основних засобів для цілей податку на прибуток

Фахівці Вовчанської ОДПІ нагадали: порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ПКУ. Зокрема розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухобліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, установлених пп. 14.1.138 та пп. 138.3.2–138.3.4 ПКУ.

Насамкінець податківці зауважили: для цілей обкладення податком на прибуток при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів ураховується залишкова вартість основних засобів, визначена згідно з ПКУ. А об’єкти, що відповідають критеріям «Майно, призначене для продажу», із метою оподаткування розцінюються як об’єкти, що виведені з експлуатації.

До уваги платників – зміни у законодавстві!

30.09.2015 набрав чинності Закон України від 03.09.2015 «Про електронну комерцію» (далі — Закон № 000), яким, зокрема, були внесені зміни до:

1. Закону України від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо обов’язкових реквізитів у первинних та зведених облікових документах, складених на паперових або машинних носіях, у частині надання можливості підписання зазначених документів за допомогою аналогу власноручного підпису або підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України від 22.05.2003 «Про електронний цифровий підпис» (далі — Закон № 000).

2. Закону України від 22.05.2003 «Про електронні документи та електронний документообіг» щодо визначення оригіналу електронного документа. Зокрема, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону № 000.

3. Закону України від 01.06.2010 «Про захист персональних даних» щодо надання фізичною особою дозволу на обробку її персональних даних. Зокрема, у сфері електронної комерції згода суб’єкта на обробку персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.

Закон № 000 опубліковано у газеті «Голос України» від 29.09.2015 № 000.

До уваги сільськогосподарських підприємств!

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 липня 2015 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», сільськогосподарські підприємства використовують у системі електронного адміністрування два електронних рахунки: основний та додатковий.
Основний електронний рахунок призначається для проведення розрахунків з бюджетом. На такий рахунок сільськогосподарські підприємства перераховують зі свого поточного рахунку кошти в сумах, необхідних для реєстрації податкових накладних по діяльності іншій, ніж сільськогосподарська. Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств. На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку в сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільськогосподарським підприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування.
З додаткового електронного рахунку кошти автоматично перераховуються Державною казначейською службою на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки (пункт 209.2 статті 209 Кодексу). Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11. Пунктом 4 Порядку № 11 передбачено, що сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу на виробничі цілі.