Надходження ЄСВ на території Вовчанського та Великобурлуцького районів у січні-вересні 2015 року (стр. 6 )

Набув чинності закон про спрощення ліквідації державних підприємств

Відповідний закон опублікований 29 вересня в парламентській газеті "Голос України".
Раніше державний реєстратор мав право залишити без розгляду документи, подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників юридичної особи або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи було заборонено проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про припинення.
Даний закон спрощує державну реєстрацію ліквідації центральних органів виконавчої влади та тих підприємств, які підпорядковані і засновниками яких є такі органи виконавчої влади.
Згідно з документом, рішення про остаточну ліквідацію підприємства може приймати не тільки той орган, який прийняв рішення про ліквідацію цього підприємства, але і той орган, якому перейшли відповідні повноваження ліквідованого центрального органу виконавчої влади.

Щодо відповідальності у разі самостійного виправлення помилки при нарахуванні та перерахуванні ПДФО до бюджету

Відповідно до листівки, у разі самостійного виправлення помилки щодо нарахованої та перерахованої до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб, що збільшує суми податкових зобов’язань, до податкових агентів застосовується відповідальність у вигляді штрафу, пені та адміністративна відповідальність. Однак, якщо виправлення помилки зменшує суми податкових зобов’язань, то до податкових агентів застосовується відповідальність лише у вигляді штрафу. Крім того, штрафи, передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ, не застосовуються у випадках, коли помилки виникли внаслідок проведення перерахунку податкової соціальної пільги або перерахунку податку, який здійснено у зв’язку з наявністю перехідних виплат, зокрема за час відпустки зі збереженням заробітної плати, перебування платника податку на лікарняному.

Чи враховуються при заповненні реквізиту «Штатна чисельність працівників» таблиці 1 додатка 4 звіту з ЄВ працівники, які перебувають у декретній відпустці, якщо на їх місця працевлаштовані інші особи?

Відповідно до частини 3 ст. 64 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 000-ІV із змінами і доповненнями підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.      Штатна чисельність працівників – це встановлений на перше число звітного періоду роботодавцем склад працівників (персонал), з якими укладено трудовий договір (контракт) відповідно до затвердженого роботодавцем переліку посад (з урахуванням вакантних), в якому зазначено розмір окладу для конкретної посади.      Питання, пов’язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Державного комітету статистики від 28.09.2005 № 000 (далі – Інструкція № 000), дія якого поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю.      В облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві (п. 2.1 розд. 2 Інструкції № 000).      Згідно з п. п. 2.4.6 п. 2.4 розд. 2 Інструкції № 000 до облікової кількості включаються штатні працівники, прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (через хворобу, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин).      В облікову кількість працівників включаються також працівники, які були тимчасово відсутні, зокрема, з таких причин:      перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами (п. п. 2.5.8 п. 2.5 розд. 2 Інструкції № 000);       перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (п. п. 2.5.9 п. 2.5 розд. 2 Інструкції № 000).   Таким чином, при заповненні реквізиту «Штатна чисельність працівників» таблиці 1 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 000, враховуються, як працівники, які перебувають у відпустці по вагітності та пологах (по догляду за дитиною), так і інші особи, працевлаштовані на їх місця.  

Основні новації змін до Закону про держзакупів

У газеті «Голос України» за 29.09.2015 р. № 000 опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність із міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції» від 15.09.2015 р. , який чинний із 30.09.2015 р. Основними новаціями цього документа є:

1. Підвищено вартісну межу щодо застосування норм для закупівлі товарів і послуг до 200 тис. грн, а робіт — до 1,5 млн грн; а також вартісну межу для застосування процедури запиту цінових пропозицій — до 500 тис. грн.

2. Прибрано вимогу, що річний план, зміни до нього надсилаються до органів, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, або обслуговуючого банку за місцем обслуговування замовника протягом 5-ти робочих днів із дня їх затвердження.

3. Казначейство до здійснення оплати за договором про закупівлю перевірятименаявність оригіналу договору про закупівлю, наданого замовником органу Казначейства, річного плану закупівель і звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю. Перевірка наявності документів (окрім оригіналу договору про закупівлю) здійснюється шляхом перегляду документів, розміщених на веб-порталі Уповноваженого органу.

4. Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

5. Замовник не вимагає від учасника документи й інформацію, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. п. 1 і 6 ч.1 ст. 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а також інформацію, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Уповноважений орган щорічно, до 20 січня, оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу

. 6. Документація конкурсних торгів має містити опис і приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням пропозиції конкурсних торгів і не впливають на зміст пропозиції, а саме — відсутність нумерації сторінок, підписів, печаток на окремих документах, технічні помилки й описки.

7. Під час розкриття пропозицій конкурсних торгів перевіряється, оголошується наявність або відсутність усіх необхідних документів, передбачених документацією конкурсних торгів, а також оголошуються найменування та місцезнаходження кожного учасника, ціна кожної пропозиції конкурсних торгів або частини предмета закупівлі (лота).  На вимогу суб’єктів  замовник зобов’язаний продемонструвати зміст документа, що містить інформацію про ціну, наявність або відсутність усіх необхідних документів, передбачених документацією конкурсних торгів.

8. Замовник не вимагає від учасників попередньої кваліфікації, які пройшли кваліфікаційний відбір, повторного подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям під час подальшого проведення процедури.

До середнього заробітку мобілізованих працівників не застосовується податкова соціальна пільга

У разі якщо працівник, призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливій період, отримує заробітну плату (середній заробіток) й одночасно грошове чи майнове (речове) забезпечення військовослужбовця, що виплачуються із бюджету, фізична особа — підприємець як роботодавець під час нарахування заробітної плати такому працівнику не має права на застосування податкової соціальної пільги. Усе через норму із пп. 169.2.3 ПКУ, за якою податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, котру платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді грошового чи майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються із бюджету. Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. , визначено, що військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є одним із видів військової служби. Тож мобілізований працівник одночасно має статус військовослужбовця й отримує під час проходження військової служби, зокрема, грошове забезпечення.

Як звітують неприбуткові організації (Звіт про використання доходів неприбуткової організації)

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за базовий звітний (податковий) рік подається до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком. При недотриманні неприбутковою організацією вимог п. п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій. З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду. З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому ст. 57 ПКУ для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.