Конспект лекцій до курсу “Теорія масової інформації” (стр. 14 )

Мозаїчна культура аналізується в роботах Маршала Маклюена «Галактика Гутенберга» (1962), «Медіум – це послання» (1967), «Війна і мир у глобальному селі» (1968). Виразною прикметою поглядів вченого є те, що технології комунікації розглядаються як вирішувальний фактор процесів формування певної соціально-економічної системи. Лише в умовах масового поширення друкованого слова стає можливим приватна власність, демократизація суспільства, позаяк саме друкованим, а не усним чи письмовим словом формується центральний агент індустріальної суспільної організації – ізольована індивідуальність.

 Маклюена була сконцентрована на телебаченні, що вбирає у себе всі інші мас-медіа (радіо, кіно, пресу). Учений вказує на два аспекти телебачення:

а) мозаїчність будови телевізійного зображення, яке представляє світ як набір непов’язаних однозначною логічною ланкою повідомлень;

б) резонанс (взаємопосилення) цих повідомлень у свідомості, яка долає мозаїчну дрібноту та об’єднує їх у цілісну змістову єдність.

Продовжуючи дослідження М. Маклюен з’ясовує, що в сучасну епоху не лише телевізійне сприйняття, але і життєдіяльність суспільства взагалі здійснюється згідно принципу мозаїчного резонансу. Через телекомунікації, масс-медіа і комп’ютери електричість ніби продовжує центральну нервову систему – генерує глобальні «обійми», де все взаємопов’язується. Так народжується так зване «глобальне село». Підкреслюючи винятковий вплив масс-медіа на суспільство, утворення поколінь, що сформували свої погляди на світ через рекламу, М. Маклюен писав, що «демократичні свободи великою мірою виражаються у тому, що люди стурбовані не політикою, а лупою, волоссям на ногах, слабкою роботою кишковника, хворими деснами, зайвою вагою та застійними явищами кровообігу». У своїх останніх працях вчений підкреслював, що в умовах нового інформаційного середовища і впливу електронних мереж бізнес і культура стають поняттями рівнозначними та взаємозамінними.

Формулюючи принципи нової цивілізації в доволі оптимістичному дусі, Е. Тоффлер протиставляє їх принципам індустріальної цивілізації: дестандартизація, деспеціалізація, десинхронізація, децентрація. Е. Тоффлер постулює: цивілізація, що виникає, розбудовує нові інститути, цінності, новий штиб життя та формує інформаційну культуру. Соціолог звертає увагу на демасифікацію масової свідомості. Нові демасифіковані засоби інформації характеризуються фрагментарними образами, кліпами, бліцами, – «кліп-культура». Думку дослідника, особливо ж у контексті зростаючої індивідуалізованості, поділяють і інші дослідники, зокрема відомі американські футурологи Д. Несбіт і П. Ебурдін у книзі «Що нас чекає у 90-ті рр. Мегатенденції. Рік 2000» (1992). Прогнозуючи мегатенденції сучасної цивілізації, вони називають відродження мистецтв і тріумф особистості. Інформаційна культура формує нові зв’язки людини із зовнішнім світом. Її життя стає менш детермінованим соціально-економічними умовами. Звичайно, нова інфосфера створює нове інтелектуальне середовище завдяки комп’ютерного інтелекту. Комп’ютерна мережа є формою так званої «екранної культури», передтечею якої є кінематографія, що сконструювала віртуальну реальність. Сучасний віртуальний спосіб існування культури – якісно новий стан інформаційного суспільства.

8.3.Масмедія у розвитку інформаційного суспільства. Концепція демасифікації.

Тривалий час точилася суперечка навколо понять «засоби масової інформації» і «засоби масової комунікації». До тих пір поки потік інформації скеровувався в одному напрямі, тобто був певною мірою офіційним, пріоритетним було використання терміну ЗМІ. Останнім часом все більше уваги приділяється механізму зворотного зв’язку – реакції публіки (думка І. Кона). Отже, ЗМІ і ЗМК у змістовому аспекті використовують соціальну інформацію. Журналістика функціонує в рамках ЗМІ, хоча у сучасних умовах медіа продукт стає інтерактивним. ЗМК перетворився на ширше поняття за ЗМІ. ЗМІ виконують функції інформування і просвіти, контролю і спостереження за діями держави, формування політичного простору.

Мас-медіа виконують функцію транслювального каналу, через який аудиторія задовільнює ідеологічні, емоційні, пізнавальні тощо очікування. Згідно дослідженням Копенгагенського інституту дослідження майбутнього, одними із найважливіших характеристик сучасних медіа є креативність і інновації, – потреба виходу за рамки стереотипного мислення і породження, практична реалізація нових ідей. Функціонування і форми медійних каналів у інформативному суспільстві посутньо змінюється. Так формуються інтерактивні електронні медіа і свідчать про процес ремедіації: нові засоби інформації і комунікації не тільки удосконалюються, але й по-новому впливають на суспільне життя. Формування інтерактивних медіа в інтернеті призвело до трансформації соціальної ролі журналіста (конкуренція із не журналістами, які продукують медіаматеріал у мережі), інтерактивізації традиційних медіа.

Однак цей процес розпочався задовго до появи інтернета. «Демасифікація» фіксується вже у 1970-х рр. Е. Тоффлер наводить приклад втрати газетами читачів. Ситуація пояснюється не тільки появою телебачення. Головна причина – конкуренція великих масових газет з боку малотиражних видань, що надають більш вузьку інформацію і рекламу. Подібні тенденції фіксуються у сфері аудіовізуальних ЗМІ. Збільшується кількість радіостанцій, що утворює множинність аудиторій замість «безликої маси». Головною ж причиною демасифікації Е. Тоффлер вважає появу кабельного телебачення, що дозволяє впливати на контент передач. Основні тези дослідника стосовно означеного процесу можна сформулювати наступним чином:

-  кожний може бути не лише споживачем, але й творцем образів;

-  поява нової інфосфери, що створює необхідність постійного розвитку і освіти;

-  заміна пролетаріату «когнітаріатом», що складається з професіоналів, високоосвічених працівників;

-  демасифікація мас-медіа призводить до демасифікації людської свідомості, що призводить до зменшення стандартизації, збільшення обсягу й урізноманітнення інформації, зрештою, утворення вільного суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1.  Березин коммуникация: сущность, каналы, действия / В. М. Березин. – М. : Изд-во РИП-Холдинг, 2003. – 147 с.

2.  Городянко іологія : підручник / . – К. : «Академія», 2003. – 559 с.

3.  Дмитриев теория информации : учебник для вузов / В. И. Дмитриев. – М. : Высшая школа, 1989. – 319 с.

4.  Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналітична доповідь / Д. В. Дубов, О. А. Оживан, С. Л. Гнатюк. – К. : НІСД, 2010. – 67 с.

5.  Квіт С. Масові комунікації / С. Квіт. – К. : Вид. дім. «Києво-Могилянська Академія», – 251 с.

6.  Кисилев и практика массовой информации: подготовка и создание медиатекста / А. Г. Кисилев. – СПб. : Питер, 2011. – 400 с.

7.   П.  В. Міжнародна інформація : навчальний посібник. / С. П. Кудрявцева, С. П. Колос. – К. : Вид. дім «Слово», 2005. – 400 с.

8.  Мак- Теорія масової комунікації / Д. Мак-Квейл. – Львів : Літопис, 2010. – 538 с.

9.   В. Массовая коммуникация: теоретико-методологический анализ / Т. В. Науменко. – М. : «Перспектива», 2003. – 252 с.

10.   В. Теорія масової інформації та комунікації / З. В. Партико. – Львів : «Афіша», 2008. – 292 с.

11.   О. Теорія інформації : навчальний посібник / Н. О. Туликова. – Суми : Вид-во Сум Ду, 2008. – 212 с.

12.   Г. Теория и практика массовой информации : учебное пособие в 2-х ч. / М. Г. Федотова. – Омск : Изд-во ОмГТУ, 2007. – 316 с.

Додаткова

1.  Ємери О. О целеустремленных системах / Р. Акофф, О. Эмери. – М. : «Советское радио», 1974. – 272 с.

2.  Наука и теория информации / Л. Бриллюен. – М. : Физматгиз, 1960. – 392 с.

3.   М. Індустрія інформації / В. М. Глушков // Наука і суспільство. – 1980. – № 12.

4.  Земля на чаше весов. В поисках новой общей идеи [Электронный ресурс] / А. Гор. – Режим доступа : http://iir-mp. narod. ru/books/inozemcev/index. html

5.  Информационная эпоха: экономика, общество, культура / М. Кастельс. – М. : ГУ-ВШЭ, 2000. – 608 с.

6.  От открытия к инновации: синергетический взгляд на судьбы научных открытий / Е. Князева // Эволюция, культура, познание : сб. научн. ст. – М. : ИФ РАН, 1996. – С. 76 – 92.

7.  Прикладная теория информации / А. Коган. – М. : Радио и связь, 1981. – 216 с.

8.  Коломієць В. Ф. Міжнародні інформаційні системи : підручник / В. Ф. Коломієць. – К. : ВНЦ «Київський університет», 2001. – 458 с.

9.   М. Релятивная теория информации : учебное пособие / П. М. Колычев. – СПб. : СПбГУИТМО, 2008. – 96 с.

10.   А. Информация и коммуникация / А. А. Коренной. – К. : Наукова думка, 1986. – 143 с.

11.  Основы творческой деятельности журналиста : учебник для вузов / Г. Лазутина. – М. : «Аспект Пресс», 2001. – 240 с.

12.  Відоме і невідоме в історії інформаційних технологій [Електронний ресурс] / Б. Малиновський // Вісник НАН України. – 2001. – №1. – Режим доступу : http://www. nbuv. / portal/all/herald/2001-01/8.htm

13.  Медиа. Введение : учебник / А. Бриггза, П. Кобли; Пер. с англ [Ю. В. Никуличева]. – 2-е изд.-е. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 550 с. – (Серия «Зарубежный учебник»)

14.  Социодинамика культуры / А. Моль. – М. : «Прогресс», 1973. – 406 с.

15.   Е. Информационное общество сквозь призму власти: NETOкратия или новый тоталитаризм / Д. Е. Муза // Філософські дослідження Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля : зб. наук. пр. – 2011. – № 14. – С. 55 – 68.

16.  Функциональное и содержательное значение определения «социальная информация» [Электронный ресурс] / В. Петров // Информационно-аналитически журнал «Факт». – Режим доступа : http://www. fact. ru/www/archiv9.htm

17.   А. Репортаж с Ничейной земли. Рассказы об информации / Е. А. Седов. – М. : «Молодая гвардия», 1963. – 272 с.

18.   М. Цінність інформації в інформаційній безпеці / Л. М. Скачек // Інформаційна безпека. – 2013. –№ 1. – С. 152 – 154.

19.  Соснін державного управління системою національних інформаційних ресурсів з наукового потенціалу України : монографія / О. В. Соснін. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Ко-рецького НАН України, 2003.

20.  Новости. Сложное искусство работы с информацией / Э. Фихтелиус. – М. : МедиаМир, 2000. – 200 с.

21.  Человек и информация (Критика и обзор) / К. Черри. – М. : Связь, 1972. – 368 с.

22.   Н. Популярная информатика / Н. Н. Чурсин. – К. : «Техника», 1982. – 158 с.

23.   И.  А. Социология массовой коммуникации : учебное пособие : в 2-х ч. / Ф. И. Шарков, А. А. Родионов. – Ч. 1 Техника и технология сбора и обработки информации. – М. : Изд. Дом «Социальные отношения», Изд-во «Перспектива», 2002. – 262 с.

24.  Работы по теории информации и кибернетике / К. Шеннон. Перевод с англ. [Р. Л. Добрушина и О. В. Лупанова]. – М. : Изд. иностр. лит., 1963. – 249 с.

25.  Шрейдер облик современной информатики / // Природа.— 1988.— № 5.- С. 64—71

[1] Детальніше про відкриття , а також інші значні розробки техніки з передачі, збереження або поширення інформації дивись у лекції з теми «Основні інформаційні революції»