Метод оптимізації процесу відновлення бортового обладнання суднових комплексів в умовах експлуатації (стр. 4 )

Аналогічно були отримані вирази для визначення математичного очікування витрат часу за період регенерації та дисперсії часу наробітку системи до відновлення . Для випадку експоненційного розподілу функцій та були отримані кінцеві вирази для розрахунків на ПЕОМ.

Процес визначається вектором параметрів процесу експлуатації , де – множина керованих параметрів процесу експлуатації, – множина некерованих параметрів процесу експлуатації. Зміна хоч однієї компоненти вектору управління на етапах технічного обслуговування, що розглядають, призводить до створення нового варіанту побудови процесу відновлення. В реальних умовах кількість можливих варіантів обмежена. З огляду на вищевикладене, завдання вибору раціонального варіанту організації процесу відновлення БО СК вдається звести до задачі у варіантній постановці, за якої з множини альтернативних варіантів необхідно обрати найбільш сприятливий.

Тоді критерієм ефективності досліджуваного процесу є отримання максимуму економічного виграшу у разі організації процесу відновлення за умови забезпечення заданого рівня коефіцієнта готовності

, (7)

де – середня сумарна вартість відновлення БО СК за період, що розглядають за існуючої організації системи відновлення;

– середня сумарна вартість відновлення БО СК судна за період, що розглядають за альтернативних варіантів організації системи відновлення.

Таким чином, розроблена математична модель дає змогу оцінити вплив системи відновлення БО СК на ефективність процесу ТО і Р. В межах розробленої моделі розглядають підходи щодо визначення впливу на ефективність процесу ТО і Р БО СК їх повноти відновлення в умовах експлуатанта та багатоетапності процесу технічного обслуговування.

У четвертому розділі “Обґрунтування рекомендацій щодо вибору оптимального варіанту організації процесу відновлення суднових комплексів” на підставі математичної моделювання процесу ТО і Р БО СК розроблено метод оптимізації процесу відновлення бортового обладнання в умовах експлуатації. За допомогою розробленого методу досліджено питання залежності значень показників ефективності процесу ТО і Р і від умов експлуатації, серед яких розглянуто: варіанти організації процесу відновлення; характеристики надійності та експлуатаційної технологічності типових суден класу річка-море, річкового флоту та буксирувального і обслуговувального флоту; засоби експлуатаційного контролю. Надано практичні рекомендації щодо застосуванню цієї методики та розроблені рекомендації щодо підвищення ефективності процесу відновлення БО СК.

Структурну схему реалізації методу оптимізації процесу відновлення бортового обладнання суднових комплексів в умовах експлуатації наведено на рис. 1.

Рис. 1. Структурна схема реалізації методу оптимізації процесу відновлення

бортового обладнання суднових комплексів в умовах експлуатації

Для обґрунтування організації процесу відновлення БО СК був проведений комплекс розрахункових досліджень на основі створеного методу. Розрахункові дослідження залежності показників ефективності процесу технічної експлуатації від обраного варіанту організації системи відновлення виконували на прикладі технічної експлуатації парку типових суден, що відносяться до суден річкового флоту (РФ), суден типу «ріка-море» (РМ) та буксирного і технічного флоту (БТ) і визначені відповідно як типове судно РФ (ТСРФ) класу «О», типове судно РМ (ТСРМ) класу «М-СП» і типове судно БО (ТСБТ) класу «Р».

Проведено розрахунки значень показників ефективності за визначеними варіантами організації системи відновлення для різних значень: повноти відновлення, коефіцієнта обмінного ремонтного фонду та різних значень долі “хибних” відмов. Дослідження виконували для випадків застосування штатного технологічного обладнання та спеціальних засобів контролю демонтованого обладнання АСК2.

Отримані результати (Табл. 1) доводять, що: найефективнішим варіантом ремонту з точки зору витрат та рівня готовності суден до використання є варіант ІV, який передбачає відновлення обладнання, що ремонтують у наслідок відмови переважно в експлуатувальній організації з урахуванням реальної повноти відновлення.

За заданого рівня стаціонарного коефіцієнта готовності () відновлення навіть частини бортового обладнання суден типу «ріка-море», та річкового флоту в умовах експлуатації організація процесу відновлення за третім та четвертим варіантами () надає, в порівнянні з існуючим (Варіант ІІ), відповідно до 20 % та 35 % економії коштів.

Для суден буксирного і технічного флоту, виграш отримують тільки за умови організації процесу відновлення суднового обладнання за четвертим варіантом, і становить (17 – 30) %, в залежності від повноти відновлення суднового обладнання в ремонтному центрі. За умови різниця в витратах на відновлення суднового обладнання за четвертим та другим варіантами дорівнює нулю.

Таблиця 1

Сумарні витрати системи відновлення суднових комплексів на досягнення заданого рівня коефіцієнта готовності () за різних варіантів організації процесу відновлення

Тип суден

Варіант

Відносна повнота відновлення

Коефіцієнт обмінного фонду

Сумарна вартість відновлення (грн.)

Відносна вартість відновлення

∆C Σ (грн.)

ТСРФ	І	-	0,19	11 192 270	1,24	-2 177 927
ІІ	-	0,17	9 014 343	1,00	0
ІІІ	1	0,15	4 332 759	0,48	4 681 585
0,8	0,16	5 637 669	0,63	3 376 675
0,6	0,17	7 039 797	0,78	1 974 546
ІV	1	0,12	3 423 240	0,38	5 591 103
0,8	0,14	4 448 445	0,49	4 565 898
0,6	0,15	5 532 492	0,61	3 481 851
ТСРМ	І	-	0,64	10 766 714	1,21	-1 888 189
ІІ	-	0,62	8 878 525	1,00	0
ІІІ	1	0,60	4 203 225	0,47	4 675 300
0,8	0,61	5 560 572	0,63	3 317 953
0,6	0,62	6 879 050	0,77	1 999 475
ІV	1	0,56	3 718 410	0,42	5 160 115
0,8	0,58	4 763 854	0,54	4 114 671
0,6	0,59	5 789 118	0,65	3 089 407
ТСБТ	І	-	0,22	7 843 673	2,87	-5 110 663
ІІ	-	0,2	2 733 010	1,00	0
ІІІ	1	0,18	3 290 840	1,20	-557 830
0,8	0,2	4 264 351	1,56	-1 531 341
0,6	0,2	5 174 138	1,89	-2 441 128
ІV	1	0,17	1 915 584	0,70	817 426
0,8	0,18	2 107 421	0,77	625 589
0,6	0,19	2 263 452	0,83	469 558

Застосування автоматизованих систем контролю типу АСК2 для відновлення демонтованого обладнання та перевірки об’єктів з підозрою на відмову скорочує витрати на (17¸20) %, що дає можливість окупити витрати на закупівлю автоматизованих засобів контролю за (5-6) років залежно від інтенсивності використання обладнання.