Метод оптимізації процесу відновлення бортового обладнання суднових комплексів в умовах експлуатації (стр. 5 )

Графічний вигляд залежності показників ефективності процесу ТО і Р від обраного варіанту організації процесу відновлення БО СК (на ТСРФ) для випадків застосування штатних засобів експлуатаційного контролю та АСК2 при , k =0,3 наведено на рис. 2, 3.

Рис. 2 Залежність показників ефективності процесу ТО і Р ТСРФ від коефіцієнта обмінного фонду БО за групами варіантів організації системи відновлення

Рис. 3. Залежність показників ефективності процесу ТО і Р ТСРФ від коефіцієнта обмінного фонду СО за групами варіантів організації системи відновлення у випадку застосування АСК2

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційних досліджень, проведених автором, вирішено актуальне наукове-технічне завдання дослідження – розроблення методу оптимізації процесу відновлення бортового обладнання суднових комплексів, використання якого забезпечує заданий рівень технічній надійності суден та мінімальні витрати в системі технічного обслуговування і ремонту.

Найважливіші наукові та практичні результати, одержані в дисертації:

1.  Складність та значна вартість сучасної системи ремонту суднових комплексів в умовах обмеженого фінансування та неочевидність кореляції показників ефективності процесу технічної експлуатації суден з параметрами підсистеми відновлення демонтованого внаслідок відмови бортового обладнання ставлять під сумнів традиційні методи прийняття рішень щодо управління технічним станом обладнання. Як інструмент для аналізування діяльності системи ремонту та оцінювання ефективності рішень щодо управління технічним станом суднових комплексів на етапах їх розроблення, модернізації та експлуатації пропонується розроблений у результаті дисертаційних досліджень, виконаних автором, метод оптимізації процесу відновлення суднових комплексів.

В результаті проведеного аналізу стану питання автором виявлено, що для вирішення протиріччя між потребою забезпечення необхідного рівня технічної придатності суден і можливостями існуючої системи ТО і Р з управління технічним станом суден на сучасному етапі, виникає необхідність щодо удосконалення підсистеми відновлення суднових комплексів з урахуванням вимог до готовності суден виконувати завдання за призначенням і фінансових можливостей на її утримання. Це висуває в ряд актуальних наукових задач – задачу оцінки впливу підсистеми відновлення складних технічних систем на ефективність процесу технічної експлуатації.

Під час вирішення цієї задачі важливе місце відводилось дослідженню математичних моделей процесу технічної експлуатації складних технічних об'єктів. Проведений автором аналіз наукової літератури показав, що зараз невирішеними завданнями з пошуку та впровадження ефективних методів технічного обслуговування і ремонту суднових комплексів є: розроблення математичних моделей процесу ТО і Р, які б давали змогу проводити порівняльну оцінку техніко-економічної ефективності різних режимів ТО і Р бортового обладнання суднових комплексів, альтернативних стратегій їх ремонту з метою удосконалення якості управління технічним станом судна в умовах обмеженого фінансування.

2.  Для вирішення науково-технічного завдання на підставі аналізу існуючих підходів до математичного моделювання процесів технічної експлуатації складних технічних систем та наведеного автором процесу технічної експлуатації суден як сукупність етапів їх технічного обслуговування і ремонту розроблено математичну модель процесу технічного обслуговування і ремонту суднових комплексів, що ґрунтується на математичних моделях, в яких функціонування складних технічних систем представлено регенерувальним випадковим процесом. Розроблена математична модель узагальнює відомі аналітичні моделі, в яких враховано або тільки помилки контролю технічного стану об’єкта експлуатації, або імовірність самостійного проявлення відмови. На відміну від існуючих розроблена модель за умови миттєвого відновлення та безперервної роботи суднових комплексів враховує недосконалість засобів експлуатаційного контролю, можливість самостійного проявлення відмови, повноту контролю та відновлення об'єктів суднових комплексів в експлуатувальних організаціях, а також можливість відновлення демонтованого обладнання як за допомогою автоматизованих засобів контролю, так і з застосуванням штатних засобів експлуатаційного контролю.

3.  Запропоновану математичну модель було покладено в основу розробленого методу оптимізації процесу відновлення суднових комплексів. Розроблений метод на відміну від існуючих, враховує вплив організації підсистеми відновлення об'єктів бортового обладнання, демонтованого внаслідок відмови на ефективність процесу технічного обслуговування і ремонту та дає можливість здійснювати вибір оптимального варіанту побудови системи відновлення з використанням наземних автоматизованих систем контролю.

4.  Вперше запропоновано показники оцінювання ефективності процесу технічного обслуговування й ремонту суднових комплексів, які на відміну від відомих враховують показники достовірності бортових і наземних засобів контролю, періодичність контролю, надійність суднових систем і обсяг обмінного фонду. Результати проведених автором досліджень залежності значень показників ефективності процесу технічної експлуатації від обраного варіанту організації системи відновлення доводять, що:

відновлення частини суднових комплексів ТСРМ та ТСРФ в умовах експлуатації дає відповідно до 20 % та 35 % економії коштів в порівнянні з традиційною орієнтацією на відновлення об'єктів суднових комплексів переважно в системі судноремонтних заводів. Для ТСБТ виграш у (17–3) % (залежно від повноти відновлення бортового обладнання у експлуатанта) отримують тільки за умови організації процесу відновлення бортового обладнання за варіантом, за якого повнота відновлення бортового обладнання в умовах експлуатанта буде не менше ніж 40 %;

за умови організації процесу відновлення бортового обладнання визначених типів судна за варіантом, за якого відновлення виробів суднових комплексів відбувається переважно в умовах експлуатувальних організацій (як виняток, на судноремонтних заводах), сумарна економія коштів за шість років експлуатації становить від 7 млн 40 тис. 816 грн до 11 млн 568 тис. 644 грн залежно від повноти відновлення бортового обладнання в експлуатувальних організаціях.

5.  Дослідження впливу застосування автоматизованих систем контролю демонтованого обладнання на ефективність процесу ТО і Р показало, що: залежно від варіанту організації системи відновлення суднових комплексів застосування автоматизованої системи контролю демонтованого обладнання АСК2 дає можливість отримати в порівнянні з існуючим варіантом організації процесу відновлення економію коштів у межах: (10 ¸ 70) % для ТСРМ та ТСРФ; (10 ¸ 40) % для ТСБТ; використання автоматизованої системи контролю демонтованого обладнання АСК2 за шість років дає сумарну економію за всіма типами суден в 14 млн 82 тис. 288 грн за рахунок виключення “хибних” відмов, зменшення витрат на забезпечення потрібної кількості запасних блоків та агрегатів, забезпечення максимально можливої повноти відновлення; застосування автоматизованих систем контролю зменшує коефіцієнт готовності судна, в середньому, на 3,2 % внаслідок збільшення виявлених відмов, але призводить до зменшення вартості відновлення бортового обладнання за рахунок виключення помилок (зайвих замін) особового складу ремонтного органу, що дає змогу зменшити вимоги до професійного рівня інженерного складу.

6.  Обґрунтованість і достовірність результатів підтверджується коректно поставленим науковим завданням дослідження, використанням апробованого математичного апарату (за умови ідеальних засобів експлуатаційного контролю та відсутності самостійного проявлення відмови розроблена математична модель зводиться до відомих математичних моделей звичайного та альтернативного процесів відновлення відповідно), погодженістю отриманих наукових результатів і розрахунків, виконаних за розробленою методикою під час оцінювання ефективності альтернативних варіантів організації процесу відновлення бортового обладнання суднових комплексів з даними реальної експлуатації

7.  Результати дослідження можуть бути використані експлуатантами суден і на судоремонтних підприємствах для оцінювання рішень щодо управління технічним станом суднових комплексів з метою зниження витрат на відновлення бортового обладнання суднових комплексів протягом життєвого циклу та підтримання готовності суден до застосування на заданому рівні.

8.  Перспективними напрямками подальших досліджень можуть бути: створення методики визначення потрібної кількості регіональних органів ремонту та їх розміщення залежно від складу та кількості експлуатантів суден; визначення впливу відновлення суднових комплексів в умовах експлуатантів на рівень безпеки судноплавства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.  Стадник і розроблення математичної моделі процесу технічного обслуговування суден / //Севастополь: Сборник научных работ АВМС им. , Вып. 1(1), 2010. – С.189-192.

2.  І. Вибір показників ефективності процесу технічної експлуатації суднових комплексів / О. І. Стадник, В. І. Богом'я, іненко // К.:КДАВТ, "Водний транспорт", 2011. – Вип.12.–С.10–13.

3.  І. Організація системи відновлення суднових комплексів/ В. І. Богом'я, О. І. Стадник//К.: Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління, «Системи управління, навігації та зв’язку», 2012.– Вип.1(21), том 2.– С.215–217.

4.  І. Прогнозування безвідмовності обладнання засобів водного транспорту методами статистичного аналізу часових рядів / В. В. Іванович, О. І. Стадник, // Водний транспорт. – К.: КДАВТ, 2013. – Вип. 2 (17).– С. 218–223.

5.  Стадник метода многокритериальной оптимизации для управления водным транспортным средством/ , , // Водний транспорт. – К.: КДАВТ, 2014. – Вип.3(21). – С. 11–15.