Особливості патогенезу порушень водно-сольового обміну у хворих на хронічну серцеву недостатність та обґрунтування шляхів їх корекції (стр. 5 )

5. І. Патофізіологічна модель розвитку хронічної хвороби нирок у літніх пацієнтів з порушеною систолічною функцією лівого шлуночка та фоні ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби / А. І. Гоженко, , Л. І. Загородня // Вісник морської медицини. – 2015. – № 2 (67). – С. 70–74. (Дисертанту належить ідея дослідження, виконано клінічні дослідження, проаналізовано статистичні дані).

6. Патент на корисну модель № 000 України МПК (2015.01) А61В 17/00 А61К31/33. Спосіб корекції функції нирок у хворих з порушеною систолічною функцією лівого шлуночка на тлі ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби / А. І. Гоженко, , Л. І. Загородня. – № u 2015 01496 ; заявл. 20.00.2015 ; опубл. 10.06.2015, Бюл. № 11. (Дисертантом проведений статистичний аналіз даних, підготовлено патент до подання)

7. Zagorodnya L. I. Drinking water characteristic and water – salt metabolism / M. S. Zhygalina, L. I. Zagorodnya // Maritime Medicine – an International Challenge: 11th Intrnation symposium on maritime health: Book of abstracts (Odessa, 06–10 September 2011). – Odessa, 2011. – C. 136. (Внесок здобувача – проведено аналіз отриманих даних, сформульовано висновки, підготовлено тези до друку).

8. І. Роль гуморальних факторів у регуляції гомеостатичної функції нирок / ів, , Л. І. Загородня // ХI читання ім. В. В. Підвисоцького: бюлетень матеріалів науково-практичної конференції (Одеса, 24–25 травня 2012 р.). – Одеса, 2012. – С. 123–126. (Внесок здобувача – проведено аналіз отриманих даних, сформульовано висновки, підготовлено тези до друку).

9. І. Вікові особливості функції нирок / , ів, Л. І. Загородня // ХІI читання ім. В. В. Підвисоцького: бюлетень матеріалів науково-практичної конференції (Одеса, 23–24 травня 2013 р.). – Одеса, 2013. – С. 51–53. (Внесок здобувача – проведено аналіз отриманих даних, сформульовано висновки, підготовлено тези до друку).

10. І. Ураження нирок у хворих з порушеною систолічною функцією лівого шлуночка на тлі ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби / , Л. І. Загородня // Х ювілейна південноукраїнська науково-практична конференція: тези доповідей (Одеса, 9 квітня 2015 р.). – Одеса, 2015. – С. 78–80. (Дисертантом виконано клінічні дослідження, проаналізовано статистичні дані, підготовлено тези до друку).

11. Загородняя особенности дисфункции почек у больных с нарушенной систолической функцией левого желудочка на фоне ИБС и гипертонической болезни / // XIV читання ім. В. В. Підвисоцького: бюлетень матеріалів науково-практичної конференції (Одеса, 27–28 травня 2015 р.). – Одеса, 2015. – С. 91–92. (Дисертантом виконано клінічні дослідження, проаналізовано статистичні дані, підготовлено тези до друку)

АНОТАЦІЯ

І. Особливості патогенезу порушень водно-сольового обміну у хворих на хронічну серцеву недостатність та обґрунтування шляхів їх корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2015.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення актуального наукового завдання, присвяченого вивченню патогенетичного обґрунтування для удосконалення лікування хворих на хронічну серцеву недостатність з порушеною систолічною функцією лівого шлуночка та на фоні ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби на підставі вивчення механізмів водно-сольового обміну та корекції його порушень на фоні базисної терапії хронічної серцевої недостатності.

Показано, що у хворих на хронічну серцеву недостатність з порушеною систолічною функцією на фоні ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби маніфестують прояви кардіоренального синдрому ІІ типу у вигляді зниження фільтраційної та концентраційної функції нирки, тісно пов’язаного з порушенням систолічної функції лівого шлуночка, що свідчить про формування кардіоренального синдрому та взаємне обтяження патології серцево-судинної системи та хронічної хвороби нирок. При застосуванні у складі комплексної терапії пентоксифіліну у 43 (81,1 %) пацієнтів вдалося знизити прояви ознак застійної серцевої недостатності і підвищити швидкість клубочкової фільтрації, у 27 (50,9 %) пацієнтів – нівелювати ознаки протеїнурії. За рахунок підвищення швидкості клубочкової фільтрації та нормалізації процесів канальцевого транспорту, нормалізувалося добове виведення електролітів (калію, натрію і хлору) у 37 (69,3 %) пацієнтів. Комплексна терапія із застосуванням похідних метилксантину дозволила підвищити толерантність до фізичного навантаження (473,8±6,1) при виконанні проби з 6-хвилинною ходьбою, поліпшити якість життя, нормалізувати функціональний нирковий резерв.

Ключові слова: хронічна серцева недостатність, кардіоренальний синдром, патофізіологія, діагностика, лікування.

АННОТАЦИЯ

Загородняя патогенеза нарушений водно-солевого обмена у больных с хронической сердечной недостаточностью и обоснование путей их коррекции. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.04 – патологическая физиология. – Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2015.

В диссертации приведено теоретическое обобщение и решение актуальной научной задачи, посвященное изучению патогенетического обоснования совершенствования лечения больных с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) с нарушенной систолической функцией левого желудочка на фоне ишемической болезни сердца и гипертонической болезни на почве изучения механизмов водно-солевого обмена и коррекции его нарушений на фоне базисной терапии ХСН. Показано, что у больных с хронической сердечной недостаточностью с нарушением систолической функцией на фоне ишемической болезни сердца и гипертонической болезни манифестируют проявления кардиоренального синдрома II типа в виде снижения фильтрационной и концентрационной функции почки. Установлено, что у больных ХСН мочевой синдром коррелирует со снижением скорости клубочковой фильтрации, увеличением концентрации креатинина. Снижение скорости клубочковой фильтрации тесно связано со степенью нарушения систолической функции левого желудочка, свидетельствует о формировании кардиоренального синдрома и взаимном обременении патологии сердечнососудистой системы и хронической болезни почек.

У больных ХСН с нарушенной функцией левого желудочка на фоне ишемической и гипертонической болезни наблюдаются существенные изменения как системной, так и регионарной гемодинамики, сопровождающихся снижением функционального почечного резерва и напряжением адаптационных возможностей ренин-ангиотензин-альдостероновой системы (РААС), судя по увеличению уровней альдостерона, ангиотензина-II (АТ-II) и предсердного натрийуретического пептида (ПНУП). Значение функционального почечного резерва, не превышали 5 %, отмечались у 39 (34,8 %) больных, в диапазоне 5–10 % – в 47 (42,0 %). Только у 26 (23,2 %) значение функционального почечного резерва превышали 10 %, что свидетельствует о сохранении адаптационных возможностей кардиоренального континуума. При оценке уровня альдостерона установлено, что у больных ХСН этот показатель достигал 27,3±0,3 нг/дл. Содержание АТ-ІІ тесно коррелировало со значением систолического артериального давления (r=0,77). При этом уровень ПНУП возрастал до 171,3±9,9 пг/мл, что сочеталось с олигурией (522,1±30,8 мл/сут) и увеличением экскреции натрия до 936,9±73,6 ммоль/сут.

При применении в составе комплексной терапии пентоксифиллина у 43 (81,1 %) пациентов удалось снизить проявление признаков застойной сердечной недостаточности и повысить скорость клубочковой фильтрации, у 27 (50,9 %) пациентов нивелировать признаки протеинурии. За счет повышения скорости клубочковой фильтрации и нормализации процессов канальцевого транспорта, нормализовалось суточное выведение электролитов (калия, натрия и хлора) в 37 (69,3 %) пациентов. Комплексная терапия с применением производных метилксантина позволила повысить толерантность к физической нагрузке (473,8±6,1) при выполнении пробы с 6-ти минутной ходьбой, улучшить качество жизни, нормализовать функциональный почечный резерв.

Ключевые слова: хроническая сердечная недостаточность, кардиоренальный синдром, патофизиология, диагностика, лечение.

SUMMARY

Zagorodnya LI Features of the pathogenesis of disorders of water-salt metabolism in patients with chronic heart failure and justification of the ways of their correction. – Manuscript.

The thesis for the degree of candidate of medical sciences in specialty 14.03.04 – Pathological Physiology. – Kharkiv State Medical University of Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, 2015.

In the thesis are the theoretical generalization and solving actual scientific task, dedicated to the study of pathogenetic substantiation of improving the treatment of heart failure with impaired systolic left ventricular function and coronary heart disease and arterial hypertension to study the mechanisms of soil water-salt metabolism and correction of disorders on the background of the basic treatment of heart failure. It is shown that in patients with chronic heart failure with impaired systolic function on the background of ischemic heart disease and hypertension manifest signs cardiorenal syndrome type II in the form of reduced filtration and concentration of kidney function, closely related to violation of left ventricular systolic function, indicating forming cardiorenal syndrome and mutual burdening pathology cardiovascular and chronic kidney disease. When used in the complex treatment of pentoxifylline in 43 (81.1 %) patients managed to reduce the display of signs of congestive heart failure and increase the glomerular filtration rate in 27 (50.9 %) patients reverse the signs of increasing the speed of glomerular filtration rate there was normalized daily excretion of electrolytes (potassium, sodium and chloride) in 37 (69.3 %) bined therapy with the use of methylxanthine derivatives improved the exercise tolerance (473.8±6.1) in the performance test of 6-minute walking, improve quality of life, normalize renal functional reserve.

Keywords: chronic heart failure, cardio-renal syndrome, pathophysiology, diagnosis, treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АТ-ІІ – ангіотензин-ІІ

ГХ – гіпертонічна хвороба

ЗПСО – загальний периферичний судинний опір

іАПФ – інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

ІХС – ішемічна хвороба серця

КРС – кардіоренальний синдром

ЛШ – лівий шлуночок

ПНУП – передсердний натрійуретичний пептид

РААС – ренін-ангіотензин-альдостеронова система

ССС – серцево-судинна система

СН – серцева недостатність

УНТК – Українське наукове товариство кардіологів

ФВ – фракція викиду

ФК – функціональний клас

ФНР – функціональний нирковий резерв

ХСН – хронічна серцева недостатність

ХХН – хронічна хвороба нирки

ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації

NYHA – Нью-Йоркська асоціація кардіологів (New York Heart Association)