1 липня 2008 року, вівторок, №58 (58) (стр. 9 )

Потрібно знайомити дітей з правдивими, науково доведеними фактами про вплив алкоголю на людину. В цілому в світі від алкогольної залежності страждають 140 млн чол. У Європі кожна четверта смерть чоловіків пов'язана з алкоголем. 5% усіх смертей серед молоді у віці від 15 до 29 років обумовлено вживанням алкоголю.

За даними польських дослідників, у молодих людей 11-15 років з алкогольними проблемами імовірно підвищується ризик інших видів проблемної поведінки, а саме, куріння тютюну - в 23 рази, марихуани або гашишу - в 49 разів, ранніх сексуальних відносин - в 9,9 рази, участі в бійках - в 5,1 рази, пошкоджень - в 1,9 рази. В Міністерстві охорони здоров'я США підраховано, що молодь, яка курить у віці 12-17 років, починає вживати нелегальні наркотики в 11 разів частіше в порівнянні з тими, хто не курить.

Теорія кумулятивної ризикованої поведінки стверджує, що вживання алкоголю та тютюну - прояви симптомів більш загальних соціальних проблем. Задача профілактики - переконати людей добровільно та на тривалий строк змінити свою поведінку, зробивши її більш безпечною.

В умовах хронічних стресів діти та дорослі потребують інформування про методи збереження психічного здоров'я. Протягом життя 10-15 % людей можуть страждати на депресію. Це захворювання обумовлено порушенням хімічного балансу мозку і потребує серйозного лікування. Профілактика депресії полягає в тому, що дітей потрібно навчити життєві труднощі та негаразди сприймати як кроки до самовдосконалення, відпрацювати у них стійкість до впливу стресогенних ситуацій.

Термінологія у сфері зміцнення здоров'я та профілактики захворювань містить багато понять, запозичених з інших мов, а також суміжних дисциплін. Це призводить до того, що різні спеціалісти, використовуючи ті ж самі терміни, вкладають в них різний зміст. Уніфікація та упорядкування понятійного апарату з даної проблеми сприяла б створенню "загальної мови" спеціалістів та всіх осіб, які беруть участь в збереженні, зміцненні і відновленні здоров'я людей.

Асамблея ВООЗ у 1998 р. уточнила поняття здоров'я. Згідно останнього перегляду, це динамічний процес повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад. ВООЗ проголосила принцип, що володіння найвищим досяжним рівнем здоров'я є одним з основних прав кожної людини. Здоров'я суспільства розглядається як ресурс національної безпеки, засіб, що дозволяє людям вести благополучне, продуктивне та якісне життя.

Адаптація - активний процес пристосування до навколишнього середовища, спрямований на формування та збереження можливого оптимального балансу між суб'єктом, його внутрішнім станом та довкіллям.

Гігієнічні навички - уміння, які базуються на оволодінні гігієнічними знаннями про здоровий спосіб життя та правильному їх використанні, закріплені в результаті навчання, досвіду та багаторазового повторювання, спрямовані на збереження, зміцнення та поновлення здоров'я.

Гігієнічне виховання та навчання - це система навчання, яка включає комплексну просвітницьку, навчальну та виховну діяльність, спрямовану на підвищення інформованості в питаннях здоров'я та його охорони, на формування загальної гігієнічної культури, закріплення гігієнічних навичок, створення мотивації для ведення здорового способу життя як окремих людей, так і суспільства в цілому.

Група високого ризику - група осіб в високою вірогідністю розвитку відхилень в стані здоров'я, захворювань, травм, їх несприятливого протікання та наслідків під впливом різних факторів ризику - спадкових, соціально-економічних, професійних, екологічних, поведінкових та ін.

Здоровий спосіб життя - категорія загального поняття "стиль життя", вона включає сприятливі умови життєдіяльності людини, рівень його культури, в тому числі поведінкової, гігієнічні навички, які дозволяють зберегти та зміцнити здоров'я, сприяють попередженню розвитку порушень здоров'я та підтримують оптимальну якість життя.

Здоров'я населення - це медико-демографічна та соціальна категорія, яка характеризує фізичне, психічне, соціальне благополуччя людей, які живуть в рамках певних соціальних спільнот.

Медична профілактична послуга - захід чи комплекс заходів, які мають самостійне завершене значення та певну вартість, спрямованих на профілактику захворювань, їх своєчасну діагностику та оздоровлення.

Профілактика захворювань - система заходів медичного та немедичного характеру, спрямована на попередження, зниження ризику розвитку відхилень в стані здоров'я та захворювань, попередження чи уповільнення їх прогресування, зменшення несприятливих наслідків.

Профілактика первинна включає:

1. Вжиття заходів зниження впливу шкідливих екологічних, професійних, побутових та ін. факторів на організм людини, проведення екологічного та санітарно-гігієнічного спостереження.

2. Формування здорового способу життя, в т. ч.:

- створення постійнодіючої інформаційно-пропагандистської системи, спрямованої на підвищення рівню знань всіх категорій населення про вплив всіх негативних наслідків на здоров'я;

- санітарно-гігієнічне виховання;

- зниження розповсюдженості куріння, вживання алкоголю, попередження споживання наркотиків та наркотичних засобів;

- залучення населення до фізичної культури, туризму і спорту, підвищення доступності цих видів оздоровлення.

3. Заходи попередження розвитку соматичних та психічних захворювань і травм, в т. ч. професійно обумовлених, нещасних випадків, інвалідизації, смертності від неприродних причин, дорожньо-транспортного травматизму та ін.

Профілактика вторинна - комплекс заходів, спрямованих на раннє виявлення та попередження загострень, ускладнень і хронізації захворювань, обмежень життєдіяльності, які викликають дезадаптацію хворих в суспільстві, зниження працездатності, в т. ч. інвалідизації та передчасної смерті.

Якість життя, за визначенням ВООЗ (1999), - оптимальний стан і ступінь сприйняття окремими людьми і населенням в цілому того, як задовольняються їх потреби (фізичні, емоційні, соціальні та ін.) та надаються можливості для досягнення благополуччя та самореалізації.

Якість профілактичної медичної допомоги - сукупність показників, які підтверджують відповідність надання профілактичної медичної допомоги існуючим потребам, очікуванням пацієнта та суспільства, сучасному рівню медичної науки та медико-профілактичних технологій.

ТЕМА ВИПУСКУ: ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ТРЕБА ВИХОВУВАТИ З ДИТИНСТВА

Чи завжди здоров’я – це відсутність хвороби?

Наприкінці ХХ століття лідери світової науки залічили проблему здоров`я до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює факт подальшого існування людства як біологічного виду на планеті Земля. Нині у науковому обігу виникло нове визначення - антропологічна катастрофа, сутність якої полягає в тому, що згідно з основним біологічним законом кожен біологічний вид вимирає, якщо змінюються умови існування, до яких він був пристосований тисячоліттями в ході еволюції. До останнього етапу розвитку людства (до початку ХХ століття) умови його існування формувала природа, і саме до цих умов організм людини і пристосувався біологічно протягом попереднього еволюційного періоду. Але з того часу як людина охопила своєю діяльністю майже всю планету (ХХ століття) вона почала істотно змінювати умови життєдіяльності, до яких була пристосована в своєму історико-біологічному розвитку. Ці зміни в останній чверті століття, як свідчать об`єктивні дослідження, набули катастрофічного масштабу. За даними медичної статистики підвищення показників захворюваності і смертності спостерігається саме з другої половини ХХ століття, і деякі вчені пов`язують це з тим, що негативні процеси набули планетарного розмаху.

Глобальна вагомість і актуальність проблеми викликала необхідність грунтовних досліджень феномена здоров`я людини і його складників, пошуку шляхів позитивного впливу. З цією метою передові представники світової науки об`єдналися в міжнародний рух. 1977 р. ВООЗ ініціювала кампанію "Здоров`я для всіх", у межах якої розпочався процес збору і систематизації інформації про існуючи загрози здоров`ю. За підсумками роботи було скликано Міжнародну конференцію з першочергових заходів щодо охорони здоров`я (Алма-Ата, 1978 р.), яка проголосила відповідну Декларацію. 1980 р. ВООЗ визначила глобальну стратегію "Здоров`я для всіх до 2000 р.", що грунтувалася на результатах вже проведених досліджень і започатковувала нові. Висновки науковців оприлюднені на I Міжнародній конференції з пропаганди здорового способу життя (Оттава, 1986 р.). Її підсумком була Оттавська Хартія, що визначила сучасне наукове уявлення про поняття здоров`я, його складові частини, детермінанти, стратегії позитивного впливу. Основні тези, положення і принципи Хартії стали програмними імперативами, якими нині керується світова спільнота в діяльності з проблем здоров`я.

Поняття здоров`я. Виявлена обмеженість суто медичного підходу, що визначає здоров`я як відсутність хвороби. За сучасними уявленнями здоров`я розглядають не як суто медичну, а як комплексну проблему, складний феномен глобального значення. Тобто здоров`я визначається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як об`єкт споживання, вкладу капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем. Стан власне системи охорони здоров`я обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%), і найбільше - на умови і спосіб життя (близько 50%).

Звідси походить загальноприйняте у міжнародному співтоваристві визначення здоров`я, викладене в Преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): "Здоров`я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад".

Крім розглянутого підходу, що став базовим для українсько-канадського проекту “Молодь за здоров’я”, існує широкий перелік дещо інших підходів до визначення поняття здоров’я людини. У своїй праці “Соціальні технології культивування здорового способу життя людини проводить досить детальний аналіз відомих поглядів, визначень та підходів до поняття здоров’я. На її думку, - “у даний час усе більше утверджується точка зору, відповідно до якої здоровўя визначається взаємодією біологічних та соціальних чинників, тобто зовнішні впливи опосередковані особливостями функцій організму та їх регуляторних систем”. Існує визначення здоровўя як стан оптимальної життєдіяльності людини. В науковій роботі аналізується понад 200 визначень поняття “здоров’я”. Дискусія щодо визначення поняття здоров’я ще триває, але важливим є визнання того, що здоровўя людини не зводиться до фізичного стану, а передбачає психоемоційну врівноваженість, духовне та соціальне здоров’я.