Тема: «Облік і аудит довгострокових зобов’язань підприємства (на прикладі ВАТ «Ніжинський молочноконсервний комбінат»)» (стр. 1 )

ДИПЛОМНА РОБОТА

Тема: «Облік і аудит довгострокових зобов’язань підприємства

(на прикладі ВАТ «Ніжинський молочноконсервний комбінат»)»

ЗАВДАННЯ

НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ

Вступ

РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні засади обліку та аудиту довгострокових зобов’язань підприємства

1.1. Сутність та структура довгострокових зобов’язань

1.2. Особливості обліку довгострокових зобов’язань

1.3. Нормативно-правова база регулювання довгострокових зобов’язань

РОЗДІЛ ІІ. Методика обліку довгострокових зобов’язань та розрахунків на ВАТ «Ніжинський МКК» та аудит здійснення цих операцій

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2. Облік довгострокових позик

2.3. Облік довгострокових векселів виданих

2.4. Облік довгострокових зобов’язань підприємства

2.5. Методика аудиту довгострокових зобов’язань підприємства

Висновки та рекомендації

Список використаних джерел

Додатки

ЗМІСТ

Вступ. 4

РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні засади обліку та аудиту довгострокових зобов’язань підприємства. 10

1.1. Сутність та структура довгострокових зобов’язань. 10

1.2. Особливості обліку довгострокових зобов’язань. 20

1.3. Нормативно-правова база регулювання довгострокових зобов’язань. 39

РОЗДІЛ ІІ. Методика обліку довгострокових зобов’язань та розрахунків на ВАТ «Ніжинський МКК» та аудит здійснення цих операцій. 46

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства. 46

2.2. Облік довгострокових позик. 55

2.3. Облік довгострокових векселів виданих. 60

2.4. Облік довгострокових зобов’язань підприємства. 67

2.5. Методика аудиту довгострокових зобов’язань підприємства. 87

Висновки та рекомендації 99

Список використаних джерел. 103

Додатки. 108

Вступ

Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки конче потрібно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали правдиву та об'єктивну інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи – прибутки, доходи чи збитки, а також про особливості їх досягнення, як на своєму підприємстві, так і партнерів. Таку інформацію надає лише система бухгалтерського обліку.

Господарська діяльність кожного підприємства базується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів, а також робочого часу в процесі виробництва. Головне завдання кожного підприємства – випуск продукції, яка користується попитом, з найменшими витратами, тому основним завданням бухгалтерського обліку є: виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції, придбання товарів, їх реалізації, виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції, аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниження, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства.

До довгострокових зобов'язань відносяться довгострокові (строком більше 1 року) позики банків, облігації та векселі, видані підприємством. Перевагою фінансування за рахунок довгострокових джерел є небажання власників збільшити кількість акціонерів, а також відносно нижча собівартість кредиту в порівнянні з вартістю акціонерного капіталу, яка виражається в ефекті фінансового важеля. Використання та повернення цих кредитів потребує суворого контролю за їх станом та рухом, а для цього необхідні детальні дані по кожній позиції, про їх суму, строки повернення, нараховані проценти за користування. Для аналізу ефективності довгострокових кредитів потрібні відомості про конкретні напрямки їх використання, про витрачені суми на кожен напрям, про очікувану економічну ефективність, про окупність довгострокових вкладень.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілює в собі економічні вигоди. Зобов’язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Отже, зобов’язаннями виступає заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином, у зв’язку з придбанням товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування. Довгострокові зобов’язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.

Довгострокові зобов'язання - зобов'язання інші, ніж поточні. Кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку. Довгострокові зобов’язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.

До довгострокових зобов'язань відносяться також орендні зобов'язання, які виникають при фінансовій оренді, тобто коли орендар отримує право власності на майно по закінченні строку оренди або викуповує його за мінімальною ціною.

Довгострокові облігації випускаються на строк більше одного року і є додатковим джерелом залучених засобів для фінансування діяльності підприємства. Облігації відображаються в обліку за вартістю майбутніх надходжень. Якщо ця вартість більша номінальної вартості облігацій, то остання продається з премією, якщо ж менша, то при продажу облігації виникає знижка до її номінальної вартості. Як премія, так і знижка повинні бути поступово списані (амортизовані) протягом строку довгострокової заборгованості.

Підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на свою продукцію, рівня конкурентоспроможності; самостійно визначає чисельність і структуру працівників, обирає форми і системи оплати праці, визначає розміри фонду оплати праці і фонду споживання; здійснює реалізацію своєї продукції (робіт, послуг) як на основі прямих угод, так і через товарні біржі, інші посередницькі організації;самостійно встановлює ціни, здійснює зовнішньоекономічну діяльність, проводить операції з цінними паперами.

Для нормальної життєдіяльності будь-якого підприємства присутність позикового капіталу не лише нагальна потреба, але й чудова можливість оптимізації своїх фінансових показників. Щодо джерел запозичення, то вони в бізнесовому середовищі вельми різноманітні. Це й отримання кредитів від фінансових установ, і емісія власних боргових зобов’язань (векселів, облігацій), і майже безкорислива фінансова допомога від засновника, і навіть така звична кредиторська заборгованість. Причому з розвитком фінансових ринків варіантність таких джерел значно зростає.

Позики – це коли одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

Останніми роками фінансово-кредитна сфера нашої економіки розвивається надто бурхливими темпами, вітчизняному підприємству не завжди легко зорієнтуватися, у кого швидко і вигідно можна позичити грошей. Традиційним джерелом такої позики є банківський сектор.

В системі безготівкових розрахунків для погашення боргових зобов’язань підприємства використовують вексель. Вексель належить до цінних паперів, які підтверджує майнові права, здійснення і передача яких можлива лише при його пред’явленні.

Підприємство може проводити розрахунки і покривати свою заборгованість векселем.

Вексель - письмово оформлене боргове зобов'язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Економічна система ринкового господарства базується на автономії господарюючих суб’єктів, механізмі ринку та конкуренції.

Найважливішими організаційно-економічними умовами функціонування підприємства є економічна самостійність; забезпечення самоокупаємості, рентабельності та самофінансування;економічна зацікавленість; матеріальна відповідальність за результати господарської діяльності.

Складні операції з виникнення, погашення, продажу або переуступки довгострокових зобов'язань неможливі без точного та динамічного обліку всіх ситуацій, що виникають за такими боргами. Джерелом інформації для управління довгостроковим залученим капіталом є дані аналітичного обліку по рахунках класу 5 "Довгострокові зобов'язання".

Актуальність теми полягає в тому, що для досягнення своєї мети – максимізації прибутку, підприємству не рідко доводиться залучати додатковий позиковий капітал. Підприємствам необхідно вести облік даних та узагальнення інформації про заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, яка не поточним зобов’язанням (заборгованість, яка не підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу); заборгованість підприємства щодо зобов’язань із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки; суми податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки; заборгованість за виданими довгостроковими векселями й розповсюдженими облігаціями. Відповідно з’явилась потреба в обліку та аудиті довгострокових зобов’язань підприємства.

Метою даної роботи є дослідження обліку та аудиту довгострокових зобов’язань підприємства.

Об’єктом дослідження виступають довгострокові зобов’язання які виникають при здійсненні господарської діяльності на ВАТ "Ніжинський МКК". Досягнення поставленої мети здійснювалося послідовним вирішенням наступних завдань:

- розкриттям сутності та структури довгострокових зобов’язань підприємства;

- особливості обліку довгострокових зобов’язань;

- огляд нормативно-правової бази регулювання довгострокових зобов’язань підприємства;

- дана економічна характеристика підприємства на якому проводиться дослідження;

- показано як організований бухгалтерський облік довгострокових зобов’язань на даному підприємстві;