Програма фахового вступного випробування абітурієнтів на 3 курс освітнього ступеня «Бакалавр» (стр. 4 )

Танець модерн, спортивної гімнастики, акробатики, на схрещенні всіляких закордонних впливів (реп, технопоп, брейк) та народних традицій, на естраді.

Дуетно-акробатичний танець на естраді. Головні особливості - адаптована сюжетна лінія, ефектні трюки, витонченість пластичних поз.

Танцювання в нічних клубах, його основні напрямки. Особлива техніка «плаваючого танцю» з елементами класичного балету, танцю модерн, брейк-дансу, йоги, у-шу.

Сольний естрадний танець. Головні принципи створення сольного естрадного танцю: створення образу, жанрова відповідність і передування номерів.

Значення тренінгу у підготовці психофізичного апарату актора.

Значення професійних вправ для оволодіння елементами органічної поведінки у творенні сценічної правди.

Створення фізичної лінії органічної поведінки на сцені. Єдність фізичного і психічного, об’єктивного та суб’єктивного в акторській творчості.

Внутрішня та зовнішня техніка акторської майстерності. Поєднання відчуття правди та відчуття форми.

Подія як збудник психофізичних дій, безперервний ланцюг великих та малих подій. Подія як систематизація фактів для визначення та розвитку логічної поведінки дійової особи. Реакція актора на драматургічну подію.

Сценічна увага, її роль у роботі актора. Види уваги.

Сценічна увага як основа внутрішньої техніки і умова правильного внутрішнього сценічного самопочуття актора.

Увага як психологічний процес. Чотири внутрішні дії процесу уваги. Довільна і мимовільна сценічна увага. Об’єкти мимовільної уваги.

Зовнішня увага – поза самою людиною: зорова, слухова, дотична, нюхова і смакова. Внутрішня увага – в середині організму: голод, спрага, больові відчуття, думки і почуття, образи створені уявою. Поєднання внутрішньої і зовнішньої уваги. Правильний вибір об’єкта уваги. Безперервна лінія уваги.

Суб’єкт сценічної уваги. Увага формальна і творча. Сценічна увага і фантазія.

Театр як особливий вид мистецтва, його специфіка.

Театр як особливий вид мистецтва, його специфіка. Відображення життєвих перепитій, характерів, подій, конфліктів, їх трактовка, оцінка, ствердження деяких ідей засобом драматичної дії, що виникає в процесі гри актора перед публікою.

Театр - мистецтво колективне як праця багатьох учасників творчого процесу: драматурга, актора, режисера, музиканта, декоратора, освітлювача, гримера, костюмера та ін.

Театр як синтез багатьох мистецтв, що взаємодіють одне з одним: література, живопис, архітектура, музика, вокальне мистецтво, мистецтво танцю.

Жанри драматургії.

Жанр — це певне тлумачення конкретної теми.

Розвиток жанрів в різні історичні періоди. Епос - епопея, билина, казка, роман, повість, оповідання, нарис, байка, анекдот. Лірика - епіграма, епітафія, епіталама, ідилія, романс тощо. Драматургія - трагедія, драма, комедія. Принципи ділення на види. Жанр як конкретний різновид того чи іншого виду мистецтва. Специфічні прийоми художнього втілення кожного окремого жанру. Жанр як елемент художньої форми та засіб розкриття змісту.

Драма як жанр драматургії. Різновиди драми - побуто­ва, сімейна тощо.

Жанру трагедії притаманні гострота і непримиримість конфлікту. Обов'язкова загибель героя у трагедії - її характерна риса. Фатум, "трагічна провина" та поняття помилки у трагедії.

Комедія - протилежність жанру трагедії. Смішне, комічне як об'єкт дослідження у комедії.

Побутова комедія, комедія характерів, комедія положень, сатирична комедія. Сатира як один із найважливіших різновидів у комедії. Поняття гумору, гротеску, іронії тощо.

Пісня на естраді. Різноманітність форм і жанрів

Пісня як вокально-інструментальна мініатюра, що отримала широке розповсюдження в естрадному мистецтві, безпосередньо в концертній практиці. Постановка пісні-номеру: головні вимоги та принцип класифікації.

Естрадне рішення пісні режисером – постановка у формі сценічної ігрової мініатюри за допомогою пластики, костюму, світла, мізансцени.

Значення особистості, особливостей таланту і майстерності виконавства в роботі над даною формою естрадного мистецтва. Робота режисера з виконавцем.

Жанри і форми пісні: романс, балада, народна пісня, куплет, шансон.

Різноманітність способів виконання пісні: сольна та ансамблева (дуети, хори, вокально-інструментальні ансамблі та ін.).

Сучасний шансон української естради, його основна тематика та різноманітність форм виконання.

Поняття «рок» і «попса» в естрадному мистецтві сьогодення.

Сценічна віра як одна з найважливіших професійних здібностей актора.

Сценічна віра як запорука перетворення художнього вимислу на художню правду життя. Взаємозв’язок сценічної віри і сценічної свободи. Переконливість свідома необхідність тих дій, вчинків, рухів, інтонацій, жестів які являють собою сутність ролі.

Сценічна віра як процес зрощення актора з образом; як пошук зерна природних людських якостей.

Сценічне виправдання як шлях до істинної віри через пояснення і мотивацію.

Виправдання випадковостей на сцені. Тренування сценічної віри.

Сценічне відношення як одна з найважливіших здібностей актора як уміння встановлювати і змінювати своє сценічне відношення засобом творчої віри в правду вимислу.

Сценічне відношення як шлях до створення образу. Ставитися до об’єкту сценічної уваги у відповідності з заданим образом як одне з головних завдань акторської творчості.

Відношення людини і відповідно сценічного образу до людей, речей, фактів, подій як визначальний чинник її внутрішньої сутності. Сценічне відношення формує внутрішній зміст образу. Осмислення ролі шляхом пошуку сценічних відношень.

Конфлікт. Види конфліктів.

Конфлікт як зіткнення двох протидіючих сил, інтересів, як подолання перешкод, відкриття нового, раніше невідомого. Драматичний вузол (перипетії). Колізії та перипетії як елементи конфлікту. Колізія як зіткнення інтересів. Перипетії - обставини, що заважають герою досягнути поставленої мети та водночас розпалюють бажання її досягнути. Причини виникнення конфлікту: прагнення персонажів до різної мети та досягнення однієї мети різними шляхами. Внутрішній та зовнішній конфлікти. Антагоністичний та неантагоністичний типи конфлікту. Ворожий, непримиримий конфлікт. Конфлікт, що вирішується мирним шляхом (неантагоністичний). Види конфлікту: філософський, моральний та соціально-побутовий. Засоби вирішення конфлікту: конфлікт вирішений мирним шляхом - знайдено компроміс. Конфлікт вичерпаний, коли зникає об'єкт конфлікту. Вирішення конфлікту позасюжетним персонажем. Конфлікт вирішується заміною його об'єкта.

Поняття сценічного спілкування.

Процес взаємодії акторів на сцені. Уміння актора спостерігати життя, стосунки людей, уміння помічати в окремій деталі поведінки однієї людини вплив поведінки іншої.

Особливості сценічного спілкування. Взаємодія з партнером.

Елементи живого процесу сценічної взаємодії: оцінка, орієнтація, привернення уваги партнера, пристосування до об’єкта, характер та динаміка пристосування.

Взаємодія як процес становлення та розвитку взаємовідносин з об’єктами-партнерами під час сценічної боротьби.

Сценічне спілкування як засіб реалізації надзавдання.

Інтонація і міміка при взаємодії.

Словесна та фізична дія у процесі побудови сценічного спілкування як створення взаємодії.

Елемент імпровізації у сценічному спілкуванні.

Специфіка репетиційної роботи партнерів на сцені.

Взаємовідносини партнерів у житті і на сценічному майданчику, етично-моральні аспекти.

Взаємовідносини з глядачем: гра “на публіку”, гра “над глядачем”, та їх наслідки.

Літературний сценарій. Загальні поняття

Сценарій - драматичний твір, який визначає зміст, форму, жанрове та стильове вирішення заходу.

Сценарій - детальний літературний опис дії на основі якого створюється театралізована вистава, свято, концерт, ігрова або будь-яка інша програма.

Види сценаріїв: оригінальні авторські, компілятивно-авторські. Метод компіляції - сукупність матеріалів інших сценаристів, літераторів в органічному поєднанні з оригінальним авторським текстом.

Типи сценаріїв - за засобами ідейно-емоційного впливу: розмовні, образно-розмовні; художньо-ігрові. Типи сценаріїв за засобом організації матеріалу: сюжетний; безсюжетний. Сюжетний сценарій - ланцюг логічно пов'язаних між собою подій, через які сценарист розкриває зміст. Безсюжетний - сценарій, створений з епізодів, в якому кожний епізод несе в собі побічну тему і допомагає розкриттю головної.

Засоби літературно-сценарної роботи - переказ, демонстрація, вправи, навіювання, приклад, переконання, видовище, розвага.

Вимоги до літературного сценарію - чітка черговість і взаємозв'язок викладення всього, що відбуватиметься: послідовність розкриття теми; авторські переходи від однієї частини дії до іншої; орієнтовний напрямок усіх публіцистичних виступів; вписування в дію використаного художнього матеріалу; передбачення методів підвищення активності учасників; оформлення та спеціальне обладнання основних залів й допоміжних приміщень.

Закони композиції. Її складові.

Поняття про композицію як внутрішню структуру драматич­ного твору. Послідовність та співвіднесеність окремих частин твору. Висхідна ситуація - першооснова виникаючого конфлікту. Поняття про експозицію драматичного твору. Різновиди експозицій - пряма і зворотна. Зав'язка як початок конфлікту у драмі, перша подія, яка порушує рівновагу в дії. Експозиція і зав'язка - невід'ємні елементи єдиного початкового етапу драми, джерело драматичної дії. Розвиток дії як основний зміст п'єси, в якому відбувається розвиток драматичної дії твору - розвиток конфлікту. Кульмінація - найвища точка напруження, після якої наступає спад дії. Кульмінація як злам у ході драматичної боротьби. Розв'язка - зосередження морально-етичного пафосу драми, засіб надання уявлення про задум автора, підкреслення цінності ідей, принципів, закладених у творі. Розв'язка як обов'язкова умова вирішення конфлікту.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.  Теория драмы от Аристотеля до Лессинга / А. Аникст. – М., 1967.

2.  Борисов майстерство. – М., 1980

3.  Борисов драматргии театрализованых представлений /.-ЧГИК, 2002.- 206с.

4.  , Виноградский эстрадного представления: Учебник.-СПб. : Изд-во СПбГАТИ, 2009. – 424с.

5.  Генкин праздники / Дмитрий Михайлович Генкин. - М. : Просвещение, 1975. – 140 с.

6.  Генкин театрализованные праздники и представления : учеб. - метод. пособие / , . – М. : ВНМЦ НТиКПР, 1985. – 87 с.

7.  Горбов видовищно – театралізованих заходів / Анатолій Сергійович Горбов. – Фастів. : Поліфаст, 2004. – 264 с.

8.  Дмитриев советской эстрады / Юрий Арсеньевич Дмитриев. – М. : Мол. гвардия, 1962. – 127 с.

9.  Дмитриев и цирк глазами влюблённого / Юрий Арсеньевич Дмитриев. - М. : Искусство, 1971. – 206 с.

10.  Зайцев естради та масових видовищ / Валерій Павлович Зайцев. – К. : Дакор, 2003. – 304 с.

11.  Захава актёра и режиссёра : учеб. пособие для спец. учеб. заведений культуры и искусства. [4-е изд., испр. и доп.]. – М. : Просвещение, 1978. – 334 с.

12.  Кісін як мистецтво та професія Життя. Актор. Образ: Із творчої спадщини / Віктор Борисович Кісін. – К. : Видавничий дім «КМ Academia», 1999. – 268с.

13.  Клитин : Проблемы теории, истории и методики : учеб. пособие / Станислав Сергеевич Клитин. – Л. : Искусство, 1987. – 192 с.

14.  Из прошлого русской эстрады / Евгений Михайлович Кузнецов. – М., 1958. – 365с.

15.  Рубб занавес закрыт / Александр Аронович Рубб. – М. : Сов. Россия, 1987. – 112 с.

16.  Рубб о нетрадиционном театре, или Нетрадиционный театр как он есть / Александр Аронович Рубб. – М. : Издательство «ВК», 2004. – 604 с.

17.  Рубб тематический концерт: совершенствование организации и проведения : [конспект лекций.]. / Александр Аронович Рубб. – М. : АПРИКТ, 2005. – 66 с.

18.  Русская советская эстрада. 1930 – 1945. : очерки истории / [ отв. ред. ]. – М. : Искусство, 1976. – 415 с. – (М-во культуры СССР. Всесоюзн. научно – исслед ин – т искусствознания).

19.  Станіславський актора над собою./ За ред.. Ф. Гаєвської, перекл. Т. Ольховського. – К. : Мистецтво, 1953. – 672 с.

20.  Станиславский жизнь в искусстве. / Ред. . – М. : Вагриус, 2000. – 445 с.

21.  Туманов массового праздника и театрализованного концерта : учеб. пособие [для ин-тов культуры] / Иосиф Михайлович Туманов. - М. : Просвещение, 1976. – 87 с.

22.  Уварова театр: миниатюры, обозрения, мюзик-холлы (1917-1945) / Елизавета Дмитриевна Уварова. – М. : Искусство, 1983. – 320с.

23.  Чечётин драматургии театрализованных представлений: история и теория / Анатолий Иванович Чечетин. – М. : Просвещение, 1981. – 192с.

24.  Шароев эстрады и массовых представлений / Иоаким Георгиевич Шароев. – М. : Просвещение, 1986. – 461 с.