Для розміщення на сайті (стр. 2 )

Інформація про видачу довідки передається органами місцевої влади в податкові інспекції за місцем розташування земельної ділянки протягом 10 днів з дати видачі довідки власнику сільськогосподарської продукції. Звертаємо увагу, що оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Відповідно до п.3 Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 (далі – Порядок), у Довідці зазначаються: порядковий номер, за яким довідку зареєстровано, та дата (число, місяць і рік) видачі; паспортні дані власника сільськогосподарської продукції (прізвище, ім’я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий), місце проживання (область, район, населений пункт, вулиця, будинок, корпус, квартира); реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника податків власника сільськогосподарської продукції згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); вид цільового призначення земельної ділянки; розмір земельної ділянки у гектарах; ініціали та прізвище голови або секретаря виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради; дата, до якої дійсна довідка.

У разі зміни інформації, зазначеної у Довідці, власник сільськогосподарської продукції письмово інформує сільську, селищну, міську раду, яка протягом п’яти робочих днів видає йому нову Довідку з урахуванням відповідних змін. При цьому попередня довідка анулюється (п. 4 Порядку).

Таким чином, якщо при продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) фізична особа надає податковому агенту Довідку, оформлену згідно з вимогами Порядку, то такий податковий агент не утримує з виплачуваного доходу податок на доходи фізичних осіб.

Формування податкового кредиту на підставі тимчасової митної декларації Податковим кодексом не передбачено

Державна фіскальна служба України листом від 23.06.2016 № 000/6/99-99-15-03-02-15 надала роз’яснення щодо порядку формування податкового кредиту на підставі тимчасової митної декларації.

Зокрема, у випадку відсутності точних відомостей про характеристики товару, необхідних для заповнення митної декларації у звичайному порядку, декларант або уповноважена ним особа може подати тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

У разі подання тимчасової митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених Митним кодексом України (далі - Кодекс), подати додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Таким чином, нормами та положеннями Кодексу тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на митній території України.

Податковим кодексом України визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Крім того, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Отже, при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з податку на додану вартість здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації.

Фіскальна служба перевірятиме бізнес „по-новому”

Відтепер вирішено одну з ключових проблем бізнесу. А саме Державна фіскальна служба видала наказ, згідно з яким значно зменшиться кількість безпідставних кримінальних проваджень щодо бізнесу.

Тепер до податкової міліції будуть передаватись матеріали податкових перевірок тільки після остаточного закінчення всіх адміністративних та судових процедур оскарження. Тобто кримінальні справи будуть порушуватися при наявності реальних доказів вчинення кримінальних злочинів.

Це означає, що фіскальна служба не зможе упереджено та безпідставно тиснути на бізнес. Якщо підприємець не погоджується з рішенням ДФС стосовно своїх зобов’язань і подає оскарження до суду, то кримінальне провадження буде розпочато лише тоді, коли слідчий знайде реальні докази злочину.

Це оперативне рішення має значно зменшити кількість необґрунтованих кримінальних справ проти бізнесу та створити кращі умови для розвитку підприємництва.

ПДВ при здійсненні платником податку операцій з постачання вживаних транспортних засобів

Наземний транспортний засіб буде вважатися вживаним товаром, якщо він:

- або був у користуванні не менше 1 року (незалежно від наявного пробігу);

- або реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому має загальний наземний пробіг більше 6000 кілометрів (незалежно від терміну користування до 1 року або більше 1 року).

Пунктом 189.3 статті 189 ПКУ встановлено правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі здійснення платником податку операцій з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари. Зокрема, у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V Кодексу.

Датою збільшення податкових зобов'язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 Кодексу.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

- для осіб, не зареєстрованих як платники податку, - виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

- для платників податку - виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Отже, при реалізації особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, у межах договору, що передбачає передання права власності на такий транспортний засіб від особи, не зареєстрованої як платник ПДВ, до платника ПДВ, ціна такого транспортного засобу визначається не нижче його оціночної вартості, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону.

При подальшій реалізації (у тому числі при передачі у фінансовий лізинг) таким платником ПДВ вживаних транспортних засобів, придбаних в осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, у межах договорів, що передбачають перехід права власності на такі транспортні засоби до платника ПДВ, ціна продажу таких вживаних транспортних засобів згідно з пунктом 189.3 статті 189 Кодексу визначається платником ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Оціночна вартість транспортного засобу розраховується суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону, та розрахунок такої вартості суб'єктом оціночної діяльності є обов'язковим лише при реалізації вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, особою, не зареєстрованою як платник ПДВ.

За серпень платники ПДВ звітуватимуть по-новому

Наказом Міністерства фінансів України від 25.05.16 № 000 „Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України” внесено зміни, зокрема до форми податкової декларації з податку на додану вартість, яка затверджена наказом від 28.01.16 №21.

Відтак зміни вносяться у додатку 5 (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість. З таблиці 1 виключені рядки „30000000000” та „50000000000” та з таблиці 2 – рядок „усього за основною ставкою та ставкою 7”.

Викладено у новій редакції примітку „*” додатку 9 (Д9), у додатку 10 (Д10) змінено рядок 11.1 таблиці 2 та 3. Крім того, викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3).

Подання податкової звітності за формою, яка враховує такі зміни, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року(граничний термін подання 20.09.2016), IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017).

Детальніше про ці та інші зміни йдеться у листі ДФС України від 22.07.2016 № 000/7/99-99-15-03-02-17.

 Набув чинності новий порядок щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій

26.07.16 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.06.16 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Наказ № 547). Таким чином втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 000, яким раніше регламентувалося питання  застосування РРО та книг обліку розрахункових операцій.

Наказом № 547 затверджено Порядки:

- реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);

- реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;