Для розміщення на сайті (стр. 3 )

- реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;

- опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, Наказом № 547 затверджено оновлені форми книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО). Нові КОРО доповнено колонками для відображення розрахунків за ставками акцизного податку та сум акцизного податку.

Разом з цим Наказом № 547 передбачено звільнення суб’єктів господарювання від обов’язку відображати в КОРО та розрахункових книжках інформацію про розрахункові операції, що оподатковуються акцизним податком, та суми акцизного податку, якщо розрахункові документи, на підставі яких здійснюються записи, друкуються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, до набрання чинності Наказу № 547.

Звертаємо увагу, що до створення реєстру центрів сервісного обслуговування суб’єктам господарювання для реєстрації РРО до заяви про реєстрацію (перереєстрацію) РРО потрібно подавати до контролюючого органу також копію договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО центру сервісного обслуговування на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) РРО.

ЄСВ: фінансова відповідальність за порушення законодавства

Відповідно до ч. 1 - 5 ст. 1651  Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти (510 грн.) до сорока (680 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із вищевказаних правопорушень, тягнуть за собою накладення штрафу  від сорока ( 680 грн.) до п'ятдесяти ( 850 грн.) н. м.д. г.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,  у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 5100 грн.), тягне за собою накладення від сорока (680 грн.) до вісімдесяти (1360 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо не сплачено ЄСВ у сумі, яка перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - штраф від вісімдесяти (1360 грн.) до ста двадцяти (2040 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі повторного протягом року порушення - штраф від ста п'ятдесяти  (2550 грн.) до трьохсот (5100 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для визначення повторності перебіг календарного року розпочинається з моменту притягнення особи до адміністративної відповідальності за одне із правопорушень.

Якщо знайшли бухгалтерську помилку – уточнюйте податкову звітність

ДФСУ у листі від 26.05.2016 р. № 000/6/99-99-15-02-01-15 надала роз’яснення щодо порядку уточнення показників Податкової декларації з податку на прибуток внаслідок виправлення помилок у бухгалтерському обліку за минулі звітні роки.

Отож, у разі якщо внаслідок виправлення помилок у фінансовій звітності змінюються показники, зокрема показник рядка 01 "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" або рядка 02 "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)" Податкової декларації, такі показники підлягають виправленню шляхом подання або уточнюючого розрахунку, або у складі податкової декларації з податку на прибуток за відповідний податковий (звітний) період за чинною на день їх подання формою. Наразі чинною є Податкова декларація з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 000, який зареєстрований у Мін'юсті 11.11.2015 р. N 1415/27860. При поданні уточнюючої звітності також слід подати доповнення до неї, з відповідними поясненнями та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці у Податковій декларації, а також копії фінансової звітності з виправленими показниками.

Акт звірки розрахунків за податками, зборами та єдиним внеском надається платникам за заявою

а письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито інтегровану картку платника, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період, щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

 Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 000, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

 Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

 Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 000/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 000) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 000).

Релігійні організації можуть зменшити зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

У зв’язку зі змінами, внесеними до п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, релігійні організації – власники об’єктів нерухомості, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та нерухомість яких використовуються виключно для забезпечення статутної діяльності, включаючи ті об’єкти, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в якій здійснюється виробнича та/або господарська діяльність, можуть зменшити зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 1 липня 2015 року.

 Законом України від 14 травня 2015 року «Про внесення зміни до статті 266 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування нерухомості релігійних організацій» (далі – Закон № 000) внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 01 липня 2015 року.

Так, відповідно до п. п. «и» п. п. 266.2.2 п. 266 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.

 Пунктом 3 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 000 рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування Закону № 000 переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об’єктів нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій.

Податково – прибуткова декларація за перше півріччя 2016 року подається не пізніше 9 серпня 2016 року

Податково – прибуткову декларацію за перше півріччя 2016 року підприємствам потрібно подати не пізніше 9 серпня 2016 року, - наголошують в ГУ ДФС у Волинській області. 

Декларацію необхідно подати підприємствам:

-  з минулорічним доходом більше 20 млн. грн. (окрім виробників сільгосппродукції за пп.137.4 Податкового кодексу України та підприємств, що з 01.01.16 або пізніше перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування);

-  які ліквідуються в II кварталі 2016 року;

-  які перейшли на спрощену систему оподаткування з III кварталу 2016 року.

Сплатити податок на прибуток згідно поданої декларації необхідно не пізніше 19 серпня 2016 року.

Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску з податку на прибуток

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів передбачено п. п. 57.1 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до п. п. 57.11.2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу  крім випадків, передбачених підпунктом п. п. 57.11.3 п. 57.1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.