Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Відповідно до п.137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду. 

Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи подається щокварталу

Відповідно до  п. 49.2 ст. 49 ПКУ  платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Для платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи оподаткуванню підлягає дохід (п. 293.3 ст. 293 ПКУ).

Право перебувати на цій системі мають суб’єкти господарювання, які дотримуються критеріїв, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зокрема юридичні особи, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень. 

Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи надається щокварталу із зазначенням об’єктів оподаткування наростаючим підсумком (п. 294.1 ст. 294, п. 296.7 ст. 296 ПКУ).

У разі перевищення з початку календарного року встановленого обсягу доходу 5 млн. грн. суб’єкт господарювання зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (частина третя п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Таким чином, щоквартальне декларування показника дотримання критерію щодо неперевищення встановленого обсягу доходу 5 млн. грн. визначає податковий (звітний) період, у якому відбулося перевищення допустимої суми доходу, а також період, у якому суб’єкт господарювання має перейти на сплату інших податків і зборів, тим самим забезпечується контроль правомірності перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.

В Електронному кабінеті платника з’явилися нові сервіси

З 1 липня поточного року для платників єдиного внеску розширено функціонал електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (cabinet. sfs. ). Так, платники мають можливість  підготувати, заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новими формами.

Нові можливості кабінету забезпечують повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.

Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:

податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;

податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за ф. 1-ДФ);

звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

повідомлення про прийняття працівника на роботу.

За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються в режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.

Для розгляду скарг - не більше 60 календарних днів

Відповідно до п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно з п.56.9 ст.56 ПКУ керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п.56.8 ст.56 ПКУ, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п.56.8 ст.56 ПКУ.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

Про діяльність на території України потрібно звітувати по-новому 

29 липня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 000 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» (далі – Наказ № 000).

Відзначимо, що даним документом затверджено:

- форму Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності;

- форму Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7;

- порядок розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво.

Відповідно втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 25 червня 2013 року № 000 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво».

Уряд визначив, як контролювати підприємців-єдинників з понадмільйонними прибутками

Уряд затвердив порядок контролю за обсягом доходу платників єдиного податку другої і третьої груп - фізичних осіб - підприємців, досягнення якого (понад 1 млн. грн.) вимагає застосування реєстраторів розрахункових операцій. Рішення прийняте для реалізації норм Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій".

Передбачається, що прийняття постанови від 13 липня 2016 р. № 000 забезпечить єдиний механізм контролю за перевищенням платниками єдиного податку вказаного обсягу доходу, що сприятиме створенню прозорих та рівних умов здійснення підприємницької діяльності. Контроль здійснюватиметься органами фіскальної служби шляхом: використання наявних у них інформаційних ресурсів, звернень до платників податків про подання податкової інформації, проведення зустрічних звірок та перевірок відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Згідно з Порядком, для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.

Перелік послуг, на які поширюється спецрежим з ПДВ

Дія спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу, поширюється на виробництво власної продукції рослинництва, тваринництва, та надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Перелік послуг, які можуть надаватись суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ:

надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу);

надання послуг у тваринництві.

Згідно з національним класифікатором України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності", прийнятим відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 11.10.2010р. № 000, надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафту підпадає під код класифікації видів економічної діяльності 01.61 "Допоміжна діяльність у рослинництві".

При цьому відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011р. № 000, клас, визначений під кодом класифікації видів економічної діяльності 01.61 "Допоміжна діяльність у рослинництві", включає:

сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту;

передпосівну підготовку полів;

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7