Фондова лекція з навчальної дисципліни “Логіка” (стр. 3 )

Далі, поняття можуть бути відносними і безвідносними. Кожне із відносних понять містить у своєму змісті ознаку, яка фіксує відношення одного предмета до іншого (наприклад, "позивач" – "відповідач", "злочин" – "покарання", "начальник" – "підлеглий" тощо). У змісті безвідносних понять така ознака відсутня ("юрист", "діяння", "справедливість" і т. інш.).

Виділення відносних понять відіграє важливу роль у пізнанні. Вивчення одного предмета неможливе у відриві від іншого, яке з ним пов'язане. Так, покарання прямо залежить від вчиненого злочину.

За змістом поняття також поділяються на позитивні і негативні. Позитивні характеризують у предметі наявність тієї чи іншої властивості або відношення. Прикладами можуть слугувати "осудність", "умисне діяння", "дія". Негативним називається поняття, яке вказує на відсутність у предмета думки певною властивості. Це, скажімо, поняття "неосудність", "неумисне діяння", "бездіяльність".

Всі поняття можна також поділити на порівнянні і непорівнянні. Порівнянними називають поняття, які мають деякі спільні ознаки, що дозволяють порівнювати ці поняття одне з одним. Ілюстраціями можуть бути "статут" та "інструкція", "договір" та "угода", "слухач" та "спортсмен". Непорівнянними називають поняття, що не мають спільних ознак, тому порівнювати їх неможливо. Наприклад, "норма права" і "рослина", "спекуляція"" і "невагомість", "метал" і "держава" тощо. Вони належать до різних, дуже віддалених одна від одної областей дійсності і не мають ознак, на основі яких їх можна було б порівнювати одне з одним.

Порівнянність понять має принципове значення для порівняльної правової науки. Звичайно, порівнянність обмежується певною сферою дослідження. Разом з тим не має сенсу порівнювати, наприклад, поняття "спадкове право" та "виборче право", хоча вони і мають спільну ознаку "право". Вони є непорівнянними, але довести це можна лише на основі теорії права. Важливе те, що у змісті правових понять, як правило, дається ознака належності до певного правопорядку, внаслідок чого, наприклад, не тільки можливе, але і корисне порівняння спадкового права в українському та угорському праві, права власності в українському та англійському праві тощо. Це стосується також порівняння понять, які відносяться до різних галузей права одного правопорядку, наприклад, порівняння цивільно-правової, господарсько-правової відповідальності та відповідальності у трудовому праві.

У логічних відношеннях можуть знаходитись лише порівнянні поняття. Поняття цієї категорії бувають сумісними і несумісними.

Сумісними прийнято називати поняття, обсяги яких повністю або частково співпадають. Обсяги несумісних понять – множини, які не мають жодного спільного елемента. Ці категорії понять у свою чергу поділяються на кілька видів. Крім того, тут мають місце цікаві і важливі з точки зору логічного аналізу відношення. Ми зупинимось на даному питанні докладніше. При цьому буде використано графічний метод опису відношень між поняттями, який враховує перш за все обсягові характеристики і тому зображає вказані відношення як певне розташування множин одна відносно одної.

 

Схема 1.

Між сумісними поняттями А і В можливі відношення тотожності (рівнозначності), перетину (перехрещення) та підпорядкування. Поняття А і В тотожні (рівнозначні) одне одному, якщо кожен елемент множини А одночасно є елементом множини В і навпаки. В такому відошенні знаходяться, наприклад, поняття "злочин" (А) та "суспільно небезпечне кримінально каране винне діяння, вчинене суб’єктом злочину" (В), "вбивство" (А) та "насильницьке позбавлення життя" (В), "шахрайство" (А) та "заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довір'ям" (В) (сх. 1).

Якщо обсяг поняття В повністю входить до обсягу поняття А, то кажуть, що поняття В підпорядковане поняттю А (сх.2). Для прикладу можна навести такі поняття: "право" (А) та "кримінальне право" (В), "злочин" (А) та "шпигунство" (В),"захисник" (А) та "адвокат" (В) (сх.2).

 

Схема 2.

Якщо у відношенні підпорядкування знаходяться два загальних поняття, то підпорядковуюче називається родом, підпорядковане – видом. Так, поняття "злочин проти особи" є видом по відношенню до поняття "злочин". Але разом з тим останнє поняття є родом по відношенню до поняття "вбивство". Якщо у відношенні підпорядкування знаходяться загальне та одиничне (індивідуальне) поняття, то загальне (підпорядковуюче) поняття є видом, а одиничне (підпорядковане) – індивідом. Це положення можна проілюструвати за допомогою понять "видатний український юрист" та "видатний український юрист ".

Відношення перетину (перехрещення) між поняттями А і В має місце в тому випадку, коли їх обсяги частково співпадають одне з одним (сх.3). Можна навести такі приклади: "свідок" (А) і "родич" (В), "депутат" (А) і "юрист" (В), "офіцер" (А) і "капітан" (В).

 

Схема 3.

Якщо порівнянні поняття А і В несумісні одне з одним, то вони можуть знаходитись у відношенні співпорядкування, суперечності або протилежності. У відношенні співпорядкування знаходяться поняття А і В, якщо їх обсяги входять до обсягу більш широкого родового поняття С, якому вони однаковою мірою підпорядковані. Множини співпорядкованих понять не мають спільних елементів. Змісти цих понять мають спільну родову ознаку, але відрізняються видовою. Наприклад, у такому відношенні знаходяться поняття "пограбування" (А) та "розбій" (В), обидва вони підпорядковані поняттю "злочин" (С). Інші приклади:"лейтенант" (А),"полковник" (В), "офіцер" (С); "лекція" (А), "семінарське заняття" (В), "навчальне заняття" (С) (сх.4).

Відношення суперечності має місце між такими несумісними поняттями А і В, множини яких виключають одна одну. Разом з тим обсяги цих понять вичерпують обсяг родового поняття С. При цьому нема жодного третього, проміжного поняття. Приклади: "пом'якшуюча обставина" (А) і "непом'якшуюча обставина" (В), "досвідчений працівник" (А) і "недосвідчений працівник" (В), "відмінник" (А) і "невідмінник" (В) (сх. 5).

 

Схема 4.

 

Схема 5.

Якщо два поняття – А і В – протилежні одне одному, то це означає, що їх обсяги повністю входять до обсягу поняття С, яке їх підпорядковує, але не вичерпують його весь (сх.6). Для прикладу можна взяти поняття "пом'якшуча обставина" (А) і "обтяжуюча обставина" (В), "досвідчений працівник" (А) і "початкуючий працівник" (В), "відмінник" (А) і "двійочник" (В). В цьому випадку має місце третє, проміжне поняття, скажімо, "нейтральна обставина" (тобто "обставина, яка не має значення для визначення міри покарання"), "працівник із досвідом середнього рівня", "середній слухач".

 

Схема 6.

У відношеннях тотожності, суперечності та протилежності можуть знаходитися не лише поняття, але і судження. З цими відношеннями пов'язані три з чотирьох основних законів логіки. Тому і при обговоренні логічних законів ми знову будемо розглядати дані відношення.

Питання 3. Дефініція та поділ поняття

Дефініція та поділ поняття є найважливішими операціями над поняттям *.

_____________________________________________________________

* Див.: Малахов для юристов. — М.: „Академический проект”, 2009. — С. 137.

Для того, щоб поняття було визначеним, воно повинне мати однозначний зміст та чітко обмежений обсяг. Зміст поняття встановлюють за допомогою логічної операції, яка носить назву дефініції (визначення) поняття. Юридичні дефініції є дуже важливим засобом, який забезпечує правильне і однотипне застосуання норм права. Юристи постійно змушені уточнювати зміст понять, якими вони користуються *. Звернемо увагу на те, що дефініція відіграє дуже важливу роль й у самій юридичній логіці. До речі, дефініція самого поняття «юридична логіка» є предметом дискусій **.

Для того, щоб скласти логічну характеристику дефініції поняття, треба визначити її структуру. Дефініція складається з двох понять – визначуваного (або дефінієндума, який позначається Dfd) та визначального (або дефінієнса, який позначається Dfn). Визначуваним (дефінієндумом) називається те поняття, зміст якого треба розкрити, а визначальним (дефінієнсом) – те, за допомогою якого виконується це завдання.

Наведемо кілька прикладів дефініції поняття: "послідовність як принцип мислення – незмінність думки, що забезпечує логічні зв’язки у міркуванні"; "касаційна скарга – скарга на вирок суду, що не вступив у законну силу"; "контрабанда – незаконне переміщення через державний кордон товарів, цінностей та інших предметів".

__________________________________________________________