Кредитно-модульна система передбачає залучення студентів до активної праці, насамперед за рахунок підвищення ролі самостійної роботи студентів.
Вона також сприяє швидкій адаптації першокурсників до навчання у ВНЗ, Робота студента полегшується за рахунок того, що у процесі навчання в семестрі здаються окремі модулі (частини) навчальної дисципліни, і за умови позитивних оцінок, отриманих під час поточного модульного контролю, виставляється інтегрована підсумкова оцінка без традиційних сесій.
З іншого боку, така система організації навчального процесу вимагає від студента постійної активної роботи, адже хоча б один модуль з незадовільною
оцінкою є причиною «недопуску» до підсумкового модульного контролю,
якими є екзамени та заліки.
На вступних лекціях викладачі нашого інституту більш детально пояснять
вам суть кредитно-модульної системи, ознайомлять вас із структурою своїх
навчальних дисциплін, формами звітності тощо. Кращому розумінню проблем
вищої школи покликаний і спеціальний курс «Університетська (вища) освіта»,
значна частина якого присвячена Болонському процесу.
Шановні першокурсники, ми розраховуємо на активну співпрацю з вами,
що стане запорукою нашого спільного успіху.
З повагою,
начальник навчально-методичного відділу ХСЕІ івна
Идти в ногу со временем Уважаемые студенты!
|
Базой подготовки специалиста любого профиля всегда были гуманитарные знания. Овладение законами истории, логики, философии, политологии, закономерностями культурологи, религиеведения, родного и иностранных языков дает ^ возможность специалисту рассматривать свою деятельность в комплексе, в соответствии с развитием природы и человеческого общества.
Социально-экономическая подготовка, которую дает наш институт, вооружает будущего специалиста знаниями и умениями строить человеческие отношения в обществе в зависимости от современных требований развития мира и вносить свой вклад в процессы становления Украины как суверенного и социального государства. Этому способствуют и новые условия процесса образования, связанные с присоединением Украины к Болонскому процессу, главная суть которого - непрерывность процесса образования, высочайшая степень самостоятельности и творчества студентов, личная ответственность на всех этапах учебного процесса, активное и поощряемое участие в научной и исследовательской работе, овладение современными технологиями в экономической и социальной сферах развития общества. Все это ставит перед студентами задачу: научиться учиться непрерывно, шаг за шагом, от первого курса до выпуска идти к поставленной самим собой и для себя цели — стать высококвалифицированным специалистом в выбранной сфере деятельности. Надо понять: современное индустриальное развитие (по сути — промышленная революция) переполняет мир знаниями, открывает перспективы перед умеющими учиться и думать. Знание неудержимо, его нельзя утаить. Оно объединяет мир, предлагая себя. Потому сегодня не надо спорить о пользе и вреде компьютеров и нанотехнологий — их надо осваивать и использовать как можно эффективнее, чтобы делать окружающий нас мир пригодным для достойного существования человека.
Олигархи, быстро обогатившиеся и не научившиеся розумно тратить средства, «выпадают» из времени. Точно так же, как и другие категории людей, которые не хотят работать мозгами. Время быстротечно и требовательно. Постарайтесь его не упустить, не отстать от него, понять его и творчески использовать в решении своей задачи: нужно умение постоянно учиться - думать, размышлять, анализировать и оценивать окружающую обстановку ( в мире, в стране, в коллективе, в семье), извлекать для себя крупицы исторического опыта (как положительного, так и негативного), пытаться заглядывать в будуще (оно прогнозируемо, так как зависит от нас - в отличие от прошлого), критически оценивать свои возможностии и достижения.
Но начинать учебу необходимо (особенно это касается первокурсников) с обретения умения читать литературу: учебно-методическую, научную, художественную. Как еще можно получить знания, если студент не хочет читать книги, не умеет читать литературу? Не случайно в мире бытует мудрость: «Книга - источник знаний». Нужно не просто «скачивать» информацию из Интернета, а грамотно ее применять, использовать все возможности богатейшей институтской библиотеки.
Умение постоянно учиться — это целенаправленный и непрерывный труд, путь качественного достижения поставленной цели в современных условиях. У всех вас, уважаемые студенты, есть все шансы, чтобы идти по пути «умения учиться» и иметь отличный результат. Наш институт имеет богатый опыт подготовки квалифицированных специалистов: с 1995 года он осуществил десять выпусков. Профессорско-преподавательский состав ХСЭИ обладает огромным потенциалом для оказания помощи в осуществлении вашей мечты.
Умение студента строить свои отношения с преподавателями обязательно дает положительный результат в том двустороннем процессе, который называется учебой. Не пренебрегайте личными контактами с преподавателями «по собственному желанию», а не «по вызову»!
От имени ветеранов нашего института, которые трудились и продолжают трудиться в ХСЭИ, я приветствую всех студентов с началом нового, очень важного этапа в вашей жизни (с поступлением в институт и началом студенческой жизни, с переходом на новый курс, с выходом на финишную прямую окончания вуза) и желаю всяческих успехов!
Пусть каждый ваш шаг будет новой победой! Учитесь учиться и жить!
, кандидат исторических наук, доцент
До 80-річчя Харківського соціально-економічного інституту
У 2010 році вищий навчальний заклад "Харківський соціально-економічний інститут" (ХСЕІ) відзначатиме своє
80-річчя.
Витоки діяльності ХСЕІ тісно пов'язані із заснованою наприкінці 20-х років XX ст. Всеукраїнською вищою школою профспілкового руху і Харківською філією Московської Вищої школи профспілкового руху (ВШПР), що існувала з 1972 по 1995 рр. З кінця 20-х років XX століття і дотепер інститут пройшов великий шлях у своєму розвиткові і нині є авторитетним та впливовим вищим навчальним закладом системи професійних спілок України.
Початок розвитку системи профспілкової освіти у Харкові припадає на період 1917-1920 років. У листопаді 1917 року місцевою радою профспілок було організовано двотижневі курси для інструкторів з профспілкового руху, а у вересні 1919 року - школу інструкторів з професійного руху та кооперації. Це були перші ознаки, що свідчили про формування та початок розвитку профспілкової освіти у нашому місті.
Після встановлення радянської влади в Україні починається створення мережі профспілкових навчальних закладів, яка у 20-ті роки XX століття функціонувала у вигляді короткотермінових профспілкових шкіл, курсів і
семінарів.
У 1919 році у Москві було засновано перший вищий профспілковий
навчальний заклад - Вищу школу профспілкового руху. У
1927-1928 навчальному році в Харківському окрузі мережа профспілкового
навчання складалася зі 135 профспілкових шкіл і 26 курсів і семінарів.
Але практика соціалістичного будівництва в Україні вимагала підготовки кваліфікованих профспілкових кадрів та активу. Профспілкові курси та школи це завдання вирішити не могли, що спричинило створення в 1929 році вечірнього профспілкового університету на 150 осіб, у якому працювало три відділення: профспілкового руху, кооперації та соцстраху. Подібні заклади існували тоді, окрім Харкова, тільки у трьох містах СРСР: Москві, Ленінграді, Тулі. На базі університету у 1930 році було створено Всеукраїнську вищу школу профспілкового руху. Це був, по суті, перший профспілковий вищий навчальний заклад в Україні. З часу його створення розпочинається історія сучасного Харківського соціально-економічного інституту.
Строк навчання у Всеукраїнській вищій школі профспілкового руху становив 2 роки. При школі діяли такі факультети: організаційно-масової роботи, соціального страхування, культурно-клубної роботи, лекторський. На її базі працювали тримісячні та шестимісячні курси з перепідготовки профспілкового активу. Першим директором школи стала . Архівні дані свідчать про те, що за період з 1930 по 1941 роки у цьому навчальному закладі було підготовлено майже 6000 фахівців.
У 1941 році, з початком Великої Вітчизняної війни, у зв'язку з наближенням лінії фронту до м. Харкова за вказівкою керівництва Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС) школу було вирішено ліквідувати. Тому 1 вересня 1941 року вона припинила свою діяльність. її майно було передано військовим частинам. Але вже у 1943 році після визволення м. Харкова починається процес відродження діяльності профспілок та їх навчальних закладів. У 1944 році Секретаріат ВЦРПС приймає постанову "Про поновлення роботи Харківської школи профруху ВЦРПС". її статус у 1948 році було прирівняно до вищих навчальних закладів з профілем підготовки економістів з праці.
У 1956 році школу було реорганізовано у республіканські профспілкові курси ВЦРПС, на базі яких у 1961 році було створено Навчально-консультаційний пункт (НКП) Московської вищої школи профспілкового руху, навчання у якому тривало протягом 5 років. НКП проіснував до
1972 року.
Новий етап у розвитку системи профспілкової освіти на Харківщині розпочався з прийняттям Секретаріатом ВЦРПС 29 квітня 1972 року рішення про створення Харківської філії Московської Вищої школи профспілкового руху. Вона була на той час єдиним вищим навчальним закладом у системі профспілок України. Директором філії було призначено Віру Антонівну Моцак, яка очолювала її до 1995 року, а зараз працює в ХСЕІ проректором з профспілкової роботи.
Для проведення навчальних занять до філії залучалися викладачі з провідних вузів Харкова. У 1980 році у ній працювало 72 викладача, серед яких 61 мав вчену ступінь та наукове звання.
Всю діяльність колективу було спрямовано на підготовку висококваліфікованих спеціалістів для системи профспілок СРСР. Професорсько-викладацький склад філії постійно вдосконалював навчальний процес, шукав нові форми та методи роботи. Серед викладачів, які багато років працювали у філії, зробили вагомий внесок у справу становлення та розвитку профспілкової освіти у м. Харкові, необхідно відзначити:
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |



