Вислови про громадянськість (стр. 1 )

Вислови про громадянськість

Громадянин у широкому розумінні є той, хто причетний і до володарювання, і до підкорення.

  Аристотель

Людина цінна для суспільства лише на стільки, наскільки вона служить цьому суспільству.

  А. Франс

Усі, хто готується стати корисним громадянином, повинні спочатку навчитися бути людьми.

  М. Пирогов

Щоб зробити з людей справжніх громадян, їм необхідно надати можливість реалізувати свої громадянські права і виконувати свої громадянські обов’язки.

  С. Смайлс

Твоя діяльність, тільки вона одна, визначає твою цінність.  Й. Фіхте

Хто не став, насамперед, Людиною, той - поганий громадянин.

  В. Бєлінський

На твоєму людському шляху - каміння, яке ти повинен прибрати, щоб іти за тобою було легше.  Якщо за своє життя ти не побачив жодного камінця і не прибрав його, - ти не людина.

  В. Сухомлинський

Лише те молоде покоління, яке буде підготовленим до випробу­вань на Людяність, матиме право стверджувати: «Світ творить нас, ми творимо світ!».

  Бех

  Громадянськість  інтегрована  якісті особистості, що дає людині можливість відчути себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною.

  Громадянськість - реальна можливість втілення в життя сукупності соціальних, політичних і громадянських прав особистості, її інтеграція в культурні й соціальні структури суспільства.

  Метою громадянського виховання є формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людини з притаманними особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства.

ЗМІСТ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ:

• розвиток патріотизму,

• розвиток національної самосвідомості громадян,

• культура міжетнічних відносин,

• розвиток планетарної самосвідомості

• розвиток правосвідомості,

• розвиток політичної культури,

• дбайливе ставлення до природи,

• формування моральності особистості,

• формування культури поведінки особистості,

• розвиток мотивації до праці.

Основою  громадянськості  сучасного учня  є моральна, правова, громадянська культура.

  Моральна культура особистості - це засвоєння особистістю моральних норм, принципів, категорій, ідеалів суспільства на рівні власних переконань, дотримання їх як звичних форм особистої поведінки.

  Учень з вихованними якостями  загальнолюдської моралі  додержується принципів правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та інших доброчинностей на національному ґрунті.

  В Україні здавна ставили надзвичайно високі вимоги до морального ставлення людини до себе - порядність, чесність, совісність, правдивість, справедливість, працелюбність, гідність, честь, дотримання слова, вірність (громадянська, товариська і подружня); до інших людей - повага до старших, свого родоводу, тактовність, толерантність, ствердження гуманних стосунків, гостинність; до праці - повага, любов до вільної праці, чесна праця, шана праці, побожне ставлення до хліба, відданість отчій землі.  Ці ідеї, ідеали, погляди, норми поведінки, збагачені тисячолітнім досвідом мудрості народу, несуть могутній моральний потенціал, який слугує успішному засвоєнню загальнолюдських цінностей учнями.

Правова культура особистості -  це позитивна якість розвитку правового життя особистості, що забезпечує необхідний рівень знання права, розуміння його соціальної цінності, уміння користуватися своїми юридичними правами, усвідомлене виконання своїх юридичних обов'язків. Правова культура особистості припускає оволодіння необхідним і достатнім рівнем знання права, оскільки знати все право не в змозі навіть юрист-професіонал. Певний мінімум знання права - передумова правової культури. Кожна людина повинен знати свої основні права й обов'язки, пов'язані зі здійсненням їм у суспільстві своїх постійних соціальних ролей (пасажир, покупець, найманий робітник, платник податків і т. д.) Допомога в заповненні пробілів у юридичних знаннях покликані робити представники юридичної професії. Правова культура особистості припускає розуміння соціальної цінності права, що впорядковує суспільні відносини, що протистоять анархії й сваволі в цих відносинах, що сприяють досягненню миру й згоди в суспільстві.

Знання права, розуміння його соціальної сутності повинне супроводжуватися вмінням користуватися своїми юридичними правами, усвідомленим виконанням своїх юридичних обов'язків.

Знання та виконання Правила учнів в школі – один з елементів правової культури учнів.( Знайомство з правилами)

Громадянська культура особистості - якість, що характеризує людину як свідомого і активного громадянина. Ця якість виражається в знанні цивільних прав та обов'язків, готовності трудитися на загальну користь, рішучості та вмінні відстоювати суспільні інтереси, у виконанні громадянського обов'язку, непримиренності до антидержавних проявів, умінні поєднувати особисті інтереси з громадськими.

У процесі виховання громадянина так важливо, щоб у дитини через глибоке усвідомлення свого власного «Я» боліло серце за те, що відбувається навколо неї та поруч із нею, щоб вона з дитинства переживала, відчула громадянські радощі та громадянські прикрощі була відповідальною та  дієвою.

Як показує аналіз теорії і практики, одним з найбільш ефективних напрямків формування почуття громадянськості і патріотизму у молодших школярів є цивільно-патріотичне виховання в сім'ї.

Найважливіша функція сім'ї - виховання і розвиток дітей, соціалізація підростаючого покоління. Перші уроки громадянськості діти отримують в сім'ї. Моральні норми суспільства спочатку постають перед дитиною у формі вимог, що пред'являються батьками, постають втіленими у всьому способі життя сім'ї і, навіть ще, не будучи усвідомленими, засвоюються як єдино можливий спосіб поведінки. Саме в сім'ї формуються звички, життєві принципи. Від того, як будуються відносини в сім'ї, які цінності, інтереси тут знаходяться на першому плані, залежить, якими виростуть діти. У сім'ях, де є реліквії старших поколінь, і діти захоплюються їх героїчними вчинками - виховання патріотичних почуттів дитини на високому рівні.

Головний фактор успішного дітей - громадянську поведінку, моральна чистота, справи і вчинки дорослих, які їх оточують, і, насамперед, батьків і вчителів. Витоки громадянськості й патріотизму дітей - у нас, дорослих, в нашій любові до Батьківщини, в почутті гордості за її успіхи і щирому прагненні розділити всі її біди, встати на захист, надати їй посильну допомогу, діяльно, активно розділити всі її турботи, в нашому прагненні зберегти і помножити духовну і матеріальну культуру свого народу. Батьки самі мають жити повним, свідомої, моральної життям громадянина своєї країни - у цьому бачив важлива умова успішного виховання в сім'ї. Результативність виховання у підростаючого покоління громадянськості й патріотизму визначається єдністю дій сім'ї та школи, ідейної цілеспрямованістю виховної роботи в цілому і всіх її ланок окремо.

Життя кожної сім'ї - це частина життя країни. Для виховання громадянськості необхідно, щоб сім'я жила в єдиному ритмі з усім народом, щоб цілі, прагнення і турботи народу були і її цілями, прагненнями і турботами. Адже громадянськість і патріотизм - це почуття нерозривного зв'язку з народом, свідомість відповідальності за її безпеку і процвітання. Виховати громадянина і патріота - це означає підготувати зростаючої людини до участі у вирішенні поточних і перспективних завдань нашої держави, до управління його справами, захисника Батьківщини, і, зрештою, до участі в свідомої і активної діяльності.

Дитина поступово входить у світ великих соціальних ідей і почуттів. Спочатку це тільки люблячий своїх батьків і піклується про них син, дочка. Крок за кроком у дитини формується почуття обов'язку: перед батьками, школою, перед Вітчизною. У період формування світогляду це високе почуття набуває повноту і багатогранність. Це і борг по відношенню до сім'ї, школі, обов'язок захисника Батьківщини, борг трудівника.

Повага в сім'ї та школі гідності дитини, відмова від командних форм спілкування з ним - важливі умови виховання громадянськості. Громадянин - це особистість морально вільна. Її поведінка не є наслідком стихійного підпорядкування чужій волі. Переконувати, захоплювати дітей корисними справами - важливе завдання дорослих. Батьки і діти можуть знайти багато цікавих спільних занять: спорт, туризм, колекціонування, відвідування театру і кіно. Так, поступово в процесі спільної діяльності виховується громадянськість. Чим більше у батьків і дітей спільних справ, захоплень, тим міцніше вплив дорослих на синів і дочок, значніше сила їх прикладу, міцніше контакти між старшим і молодшим поколіннями, успішніше виховання. Коли батьки знайомлять дітей з рідною природою, допомагають їм пережити піднесене душу почуття краси, почуття прекрасного, величного, вони готують передумови для сприйняття ідеї Батьківщини, народу, спільності цивільних інтересів і устремлінь.

Посилення виховного потенціалу сімей зросте в результаті допомоги у вихованні дітей з боку старшого покоління - бабусь, дідусів та інших родичів. Вони служать своєрідним транслятором соціального досвіду, накопиченого поколіннями. Живий приклад батьків - специфічна форма передачі соціального наслідування, морально-емоційний клімат формується відносинами між матір'ю і батьком.

Очевидно, що слово "Вітчизна" походить від "батька", в теж час звично до тривіальності словосполучення "Батьківщина - мати". Тут доцільно звернути увагу на специфіку дитячо-батьківських відносин, які можуть дати ключ до розуміння сутності патріотизму. З одного боку в патріотизмі присутні суб'єктивні дитячі проекції:

подяку дітей по відношенню до батьків (за породження на світло);

повагу дітьми батьків (визнання авторитету батька, батько носій соціальних норм);

можливості дітей отримати фізичний захист, моральну підтримку, рада у важкий час (сильний батько - захисник, покровитель, наставник);

можливості дітей отримати тепло, ласку, можливість бути прийнятим, незважаючи на всі помилки, образи, омани (з боку люблячої матері).