ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
1. Дитина 1 року. Батьки скарг не пред'являють. Народилася з вагою 2,9 кг, зі зростом 38 см, нині важить 8,5 кг, зріст 50 см. Перенесла ГРЗ у 3 місяці і пневмонію в 9 міс. При огляді - пероральний ціаноз. Різко синіє під час крику. Дихання тверде, везикулярне, сухі хрипи. Тони серця голосні, ритмічні. Акцент 2-го тону на легеневій артерії. В 2 м. р. зліва біля грудини грубий систоло-діастолічний шум. Над всією іншою зоною серця - систолічний шум. ФКГ: систоло-діастолічний шум з мах. в 2 м. р. зліва. ЕКГ: гіпертрофія лівого шлуночка. Ко-графія ОГК: 2 і 4 дуга по лівому контуру серцевої тіні, легеневий малюнок посилений, корені легень розширені. ЕхоКГ: турбулентний потік иа біфуркації легеневої артерії.
Який основний синдром превалює в цій клінічній картині?
A. Перевантаження і застій у малому колі кровообігу.
B. Симптоматичної гіпертензії.
C. Синдром легеневої гіпертензії, що починається.
D. Синдром ВПВ.
E. Синдром Ейзенменгера.
2) Дитина 1 року. Батьки скарг не пред'являють. Народилася з вагою 2,9 кг, зі зростом 38 см, нині важить 8,5 кг, зріст 50 см. Перенесла ГРЗ у 3 місяці і пневмонію в 9 міс. При огляді - пероральний ціаноз. Різко синіє під час крику. Дихання тверде, везикулярне, сухі хрипи. Тони серця голосні, ритмічні. Акцент 2-го тону на легеневій артерії.
A. ЕхоКГ, ЕКГ. ФКГ.
B. кардіоангіографія,
C. рентгенографія органів грудної клітки в 3-х проекціях.
D. УЗДГ
E. катетеризація порожнин серця, повне зондування серця.
3) Дитина 1 року. Перенесла ГРЗ у 3 місяці і пневмонію в 9 міс. При огляді - пероральний ціаноз. Різко синіє під час крику. Дихання тверде, везикулярне, сухі хрипи. Тони серця голосні, ритмічні. Акцент 2-го тону на легеневій артерії. В 2 м. р. зліва біля грудини грубий систоло-діастолічний шум. Над всією іншою зойою серця - систолічний шум. ФКГ: систоло-діастолічний шум з мах. в 2 м. р. зліва. ЕКГ: гіпертрофія лівого шлуночка. Ко-графія ОГК: 2 і 4 дуга по лівому контуру серцевої тіні, легеневий малюнок посилений, корені легень розширені. ЕхоКГ: турбулентний потік иа біфуркації легеневої артерії. Яке лікування при цьому пороку? A. консервативне.
B. хірургічне,
C. кліматотерапія.
D. нормалізація режиму праці та відпочинку.
E. паліативна операція
Еталонна відповідь: 1-d; 2-а, c,в, d; 3-b.
Наступні задачи вирiшити самостiйно, а правильнiсть вiдповiдi буде перевiрено пiд час заняття.
1. Дитина, 4 років, скаржиться на головні болі. У фізичному і розумовому розвитку не відстає. Верхня половина тіла фізично розвинена краще за нижню. Тони серця голосні. Акцент 1 тону на аорті. В 2 м. р. зліва біля грудини дуже ніжний систолічний шум, що проводиться до лопаток зліва від хребта. АТ на правій плечовій артерії 160/90, на лівій - 70 (діастолічний не визначається). Пульсація на стегнових артеріях відсутня. ФКГ: систолічний шум, відірваний від 1 тону, з мах. В 2 м. р. зліва і між лопатками. ЕКГ: гіпертрофія лівого шлуночка. Ко-графія: збільшення серця за рахунок лівого шлуночка, після подання контрастної маси - симптом "зворотньої трійки". УЗДГ: магістральний кровотік по аорті відсутній одразу після перешийка аорти. Ліва підключична артерія відходить у зоні колатерального кровотоку. АТ: права плечова - 160, ліва плечова - 70, обидві стегнові - 70. ЕхоКГ: гіпертрофія лівого шлуночка, лівої підключичної артерії немає в зоні дуги аорти. ФВ - 65 %. Яка з камер серця компенсує розвиток цього пороку? A. лівий шлуночок.
B. правий шлуночок.
C. лівий та правий шлуночки.
D. ліве предсердя
E. праве предсердя
2. Дитині 7 років. У дворічному віці діагностовано ДМШП. Від запропонованої операції батьки утрималися. Півроку тому з'явився виражений ціанозі. Нині постійно хворіє на респіраторні захворювання та пневмонії. Тони серця ясні, ритмічні. 2 тон на легеневій артерії "гарматний". Шуму немає. На К. о-грамі ОГК легеневий малюнок у вигляді "обгорілого дерева". На ЕКГ гіпертрофія обох шлуночків, більше правого.
Яке ускладнення настало у хворого?
A. задишково-ціанотичний напад
B. набряк легень
C. фібриляція пересердь
D. легенева гіпертензія
E. фібриляція шлунків
3. У дитини 1 року тетрада Фалло. 10 хвилин тому дитина різко посиніла, з'явилася задишка, тахікардія до 180 за 1 хв, хрипке переривчасте дихання, непритомність.
У чому причина?
A. спазм інфундибулярного відділу лівого шлуночка
B. спазм інфундибулярного відділу правого шлуночка
C. спазм антрального відділу лівого шлуночка
D. фібриляція предсердь
E. набряк легень
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
1. Свиридов ія людини.- Київ: Вища школа, 19с.
2. , Воронцов детских болезней.-М
Медицина, 19с.
3. , , Кривченя іологія дитячог
віку. - К.: Здоров'я, 1986.
ЗМIСТ НАВЧАННЯ У ВІДПОВІДНОСТІ С ЦІЛЯМИ:
І. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
1. Спеціальні методи дослідження хворих з уродженими пороками серця.
2. Анатомія порожнин серця.
3. Хірургічні класифікації уроджених пороків серця.
4. Показання до зондування порожнин серця та кардіоангіографії.
5. Показання до оперативного лікування.
6. Невідкладні стани при уроджених пороках серця.
7. Ускладнення уроджених пороків серця.
8. Схеми динамічного та диспансерного спостереження при різних порока серця.
ІІ. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИТЕМИ (додаток №1)
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ ЦІЛЕЙ
Обов'язкові джерела:
1. , , Саєнко В. Ф., К
Шпитальна хірургія. - Тернопіль: 1999.- С. 133-153.
2. "Госпітальна хірургія", Донеччина, 1995р., с.164-178
Граф логічної структури по темі (додаток 1).
ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО:
1. . Хирургические болезни.- М.:1С. 144-157.
2. , Уроджені пороки серця.-М.: Медицина,
1991.
3. Фізіологічні і клінічні основи хірургічної кардіології. -
Ленінград: Наука, 1981.
4. , (ред.) Серцево-судинна хірургія.-М.: Медицина, 1989.
ОРIЄНТОВНА ОСНОВА ДIЇ
Як засіб для вирішення навчальних завдань використовуються схема написання історії хвороби, таблиці (анатомія сердця, коарктація аорти, схеми міжшлуночкового дефекту та тетради Фалло).
НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ
1. У дитини 1 року тетрада Фалло. 10 хвилин тому дитина різко посиніла, з'явилася задишка, тахікардія до 180 за 1 хв, хрипке переривчасте дихання, непритомність.
Який стан розвинувся в дитини? A. задишково-ціанотичний напад
B. набряк легень
C. фібриляція передсердь
D. фібриляція шлуночків
Е. Спазм інфундібулярного відділу шлуночка
2. У дитини 1 року тетрада Фалло. 10 хвилин тому дитина різко посиніла, з'явилася задишка, тахікардія до 180 за 1 хв, хрипке переривчасте дихання, непритомність.
Як лікувати стан у цей момент?
A. р-адреноблокатори, седативна терапія, розчин гідрокарбонату натрію
внутришньовенно.
B. (3-адреноагоністи, аналептики, глюкокортикоїди внутришньовенно.
C. нітрати, предуктал й перевести хворого у лежаче положення
Д. Седативна терапія, аналгетіки
3. У дитини 1 року тетрада Фалло
Яка подальша тактика?
A. радикальна корекція пороку сердця
B. медикаментозна терапія.
C. виконання паліативної операції: одного з видів аорто-легеневого
анастомозу.
Д. кліматотерапія
4. Дитині 7 років. У дворічному віці діагностовано ДМШП. Від запропонованої операції батьки утрималися. Півроку тому з'явився виражений ціанозі. Нині постійно хворіє на респіраторні захворювання та пневмонії. Тони серця ясні, ритмічні. 2 тон на легеневій артерії "гарматний". Шуму немає. На К. о-грамі ОГК легеневий малюнок у вигляді "обгорілого дерева". На ЕКГ гіпертрофія обох шлуночків, більше правого.
Які додаткові методи обстеження йому показані? A. сцинтиграфія сердця
B. УЗД сердця
C. добове холтерівське моніторування
D. електрофізіологічне дослідження серця
Е. ангіографія
5. Дитині 8 років. У дворічному віці діагностовано ДМШП. Яка лікувальна тактика? A. хірургічне лікування
B. медикаменозна терапія
C. саноторно-курортне лікування
Д. Паліативна операція
Дайте вiдповiдi на запитання, а їх правильнiсть буде перевiрено на заняттi.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
Заняття починаються з визначення початкового рівня знань за допомогою тестового контролю.
Потім студент отримує хворого для курації. Для встановлення діагнозу використовуються результати додаткових лабораторних, інструментальних методів дослідження. Після виконання завдань усіма студентами викладач аналізує результати зробленої роботи кожного студента. Заняття закінчуєтея проведенням підсумкового тестового контролю та оцінкою його результатів.
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ
АКТУАЛЬНIСТЬ ТЕМИ
У загальній структурі смертності серцево-судинні захворювання в нашій країні мають дуже високий відсоток, порівняно з показником інших країн, та складають більше 55%. Більше 36% від цієї кількості припадає на ішемічну хворобу серця. Хірургічна реваскуляризація при ІХС являє собою одне з найбільш значних досягнень медицини. Вже на початку застосування методу було відзначено, що в результаті операції зникають симптоми стенокардії, поліпшується перенесення фізичних навантажень та знижується смертність. Між тим, з необхідної кількості операцій (1000 операцій аортокоронарного шунтування на 1 млн. населення) у нашій країні виконується не більше 1%. Ще нижчий обсяг допомоги хворим з ІХС з використанням інтервенційних методів ангіопластики та стентування.
Серед серйозних причин, що гальмують розвиток хірургічного лікування ІХС в нашій країні, безумовно, чималу роль відіграє відсутність озброєності частини лікарів-практиків сучасними знаннями з діагностики, показань до хірургічного лікування та віддалених результатів цього лікування. Ось чому вивчення симптоматики, сучасної діагностики ІХС та віддалених результатів операції та консервативної терапії дозволяє великій кількості лікарів-практиків визначати правильну тактику лікування цього захворювання.
Для підтвердження вище сказаного ознайомтесь з такими спостереженнями.
Тепер ознайомтесь з цілями цього заняття та обміркуйте їх.
ЗАГАЛЬНА МЕТА
Вміти ставити попередній діагноз, визначати тактику ведення хворих з ІХС, накреслювати план додаткового обстеження для уточнення діагнозу, визначати показання для оперативного або консервативного лікування.
Для реалізації загальної мети потрібно
В М I Т И:
Конкретна мета | Програма початкового рівня знань-умінь |
1. Обирати з даних анамнезу відомості, що свідчать про ІХС. | 1.Iнтерпретувати анатомію, фiзiологiю серцево-судинної системи, топографiчну анатомiю серця. |
2. Виявляти клінічні ознаки ІХС. | 2. Збирати анамнез. |
3. Синтезувати отриманні данні та ставити попередній діагноз. | 3.Проводити фiзичнi дослідження органів грудної та черевної порожнини. |
4.Накреслювати план додаткового дослiдження хворого (аналiз кровi, сечі, коагулограма, ЕКГ, функцiональнi проби, ультразвукове дослiдження серця, рентгенологiчне дослiдження легень, коронарографія, ліва вентрикулографія. Вмiти обрати найбiльш iнформативний метод дослiдження у конкретного хворого i застосувати його) | 4.Оцiнювати результати додаткових методiв дослiдження (аналiз сечi, кровi, ЕКГ, ФКГ, функцiональнi проби iзотопного дослiдження серця, ультразвукового дослiдження цих органiв грудної порожнини, рентгенологiчне дослiдження серця. |
5. Проводити диференцiйну дiаг-ностику. | 5.Оформлювати навчальну iсторiю хвороби. |
6.Формулювати клiнічний дiагноз, одужання, працездатностi (загальний, професiйний). | 6.Застосовувати деонтологiчнi знання, навички, вмiння при курацiї хворих. |
Щоб ви змогли усвідомити, чи вiдповiдає початковий рiвень ваших знань - умiнь необхідному, пропонуємо виконати такі завдання.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
1. Характерною ЕКГ-ознакою наявності інфарктною для поста аневрізми серця є:
A. застиглий підйом сегменту ST
Б. стійке зниження сегменту ST
B. блокада лівої ніжки пучка Гиса
Г. атріовентрикулярна блокада I ст
Д. відсутність зубця Q
2. Для інфаркту правого шлуночку не характерні:
A. гіпотонія
Б. набряк легенів
B. підвищення центрального венозного тиску
Г. парадоксальний пульс
Д. симптом Куссмауля
3. Для хворих ішемічною хворобою серця найбільш важливим прогностичним показником є:
A. частота стенокардічеських нападів
Б. рівень толерантності до фізичного навантаження при велоергометрії
B. кількість шлуночкових екстрасистол при навантаженні
Г. регулярність виконання фізичних вправ
Д. куріння більше 20 сигарет в день
4. Найбільш важливим чинником, що впливає на повернення больного на роботу після аортокоронарного шунтування є:
A. інтенсивність стенокардії до операції
Б. кількість шунтованих артерій
B. чи працював хворий безпосередньо перед операцією
Г. тривалість стенокардії до операції
Д. повне зникнення симптоматики після операції
Еталонна відповідь: 1-А; 2-Б, 3-Б; 4-Д.
Наступні задачи вирiшити самостiйно, а правильнiсть вiдповiдi буде перевiрено пiд час заняття.
1. Дифузний атеросклерозний процес частіше приголомшує:
A. передню міжшлуночкову гілку
Б. ствол лівої коронарної артерії
B. праву коронарну артерію
Г. гілка тупого краю
Д. першу септальну гілку
2. До ускладнень селективної коронарографії і відносяться всі перелiки, окрім:
A. інфаркт міокарду
Б. фібриляція шлуночків
B. утворення гематоми
Г відривши хорди трікуспідального клапана
Д. алергічна реакція на контрастну речовину
3. У хворих ішемічною хворобою серця ехокардіографія не може діагностувати:
A. стеноз в проксимальной третині передньої міжшлуночкової гілки коронарної артерії Б. порушення скоротливої здатності
B. внутрішньошлуночковий тромбоз
Г наявність аневризми лівого шлуночку
Д. дефект міжшлуночкової перегородки
Е. все вище перераховане
4. Свідченням до аортокоронарному шунтування є:
A. важка стенокардія, рефрактерная до медікаментозному лікуванню
Б. поразка ствола лівої коронарної артерії
B. трьохсудинна поразка
Г. попередній інфаркт міокарду і клініка застойної сердечної недостатності
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
1. . Частная хирургия: СПБ, 2000.
2. B. E.Jarrell, R. A.Carabasi. Хирургия (пер. с англ.),1997
3. Василенко внутренних болезний.- М: Медицина, 1983.
ЗМIСТ НАВЧАННЯ У ВІДПОВІДНОСТІ С ЦІЛЯМИ:
І. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
1. Анатомiя, топографiчна анатомiя cерця.
2. Етіологія, патогенез, клініка та діагностика ішемічної хвороби серця
3. Класифiкацiя ішемічної хвороби серця.
4. Додаткові методи дослідження у хворих з ішемічною хворобою серця.
5. Показання до оперативного лікування
6. Принципи передопераційної підготовки хворих з ішемічною хворобою серця.
7. Післяопераційні ускладнення.
ІІ. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИТЕМИ (додаток №1)
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ ЦІЛЕЙ
Обов’язкові джерела:
1. В. В. Іващенко. Шпитальна хірургія.-Донецьк: Донеччина, 1995.-С.122-138.
2. , Ю. П.Спітенко, , . Шпитальна хірургія. - Тернопіль,1999.- С. 404-417.
3. Лекцiя "Ішемічна хвороба серця".
4. Граф логічної структури змісту ( додаток 1)
Додаткові джерела:
1. Коронарное шунтирование. Рекомендации Американской ассоциации сердца и Американского кардиологического колледжа ( пер. с анг.) Красноярск, 2000.
2. Кузин болезни.- М: Медицина, 1986.
ОРIЄНТОВНА ОСНОВА ДIЇ
Як засіб для вирішення навчальних завдань використовуються схема написання історії хвороби, таблиці (схема кровопостачання серця, анатомія коронарного русла, засоби оперативного втручання і тощо).
НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ.
1. Для розриву стінки лівого шлуночку при інфаркті міокарду характерний:
A. переважно розвивається на 3—6-й день хвороби
B. виникає частіше при інфаркті міокарду передньої і переднебічної стінки
C. розвивається клінічна картина кардіогенного шоку
D. розривши стінки лівого шлуночку виникає в 50% хворих інфарктом міокарду
2. Причини, що обмежують вживання внутрішньої грудної артерії в коронарній хірургії, включають:
A. розмір внутрішньої грудної артерії
B. витрати часу на виділення артерії
C. об'ємний кровотік по судині
D. прохідність артерії у віддаленому періоді
3. Вживання контрпульсації внутрішньоаортальним балоном:
A. сприяє поліпшенню сердечного викиду в біль них з гострою сердечною недостатністю після аор - токоронарного шунтування, інотропній терапії, що погано піддається.
B. застосовується при гострому інфаркті міокарду, осложівшемся утворенням дефекту міжшлуночкової перегородки
C. застосовується при нестабільній стенокардії, рефрактерной до медикаментозної терапії
D. застосовується для розвантаження шлуночку при аортальній недостатності
4. Компресія систоли коронарної артерії м'язовим містком:
A. є ангиографічеськой знахідкою
B. рідко є сприятливою знахідкою
C. може давати стенокардію при навантаженні
D. може викликати шлуночкову аритмію при навантаженні
E. зазвичай вимагає хірургічну корекцію
5. Свідченням до хірургічного лікування інфарктної для поста аневризми лівого шлуночку є:
A. тромбоз порожнини аневризми при асимптомном перебігу захворювання Б. сердечна недостатність при розмірах рубцовога поля не більше 20%
B. шлуночкова аритмія
C. сердечна недостатність при розмірах аневризми — 10% і фракції викиду частини, що скорочується, менше 30%
D. стенокардія при одинсудинній поразці в басейні аневризми
6. Для інфаркту правого шлуночку правильно все перераховане, окрім:
A. інфаркт правого шлуночку зазвичай поєднується з інфарктом задньої стінки лівого шлуночка
B. ЕКГ не є коштовним методом діагностики
C. правильний діагноз може бути поставлений за допомогою радіонуклідної вентрикулографії
D. при інфаркті правого шлуночку спостерігається підвищення тиску діастоли в правому шлуночку і легеневій артерії
E. при інфаркті правого шлуночку необхідно збільшити об'ємне навантаження
7. Нормальна серцево-судинна реакція на динамічне навантаження включає збільшення:
A. тиску діастоли
B. тиску систоли
C. загального периферичного судинного опору
D. середнього артеріального тиску
8. У хворих з ішемією міокарду і застійною сердечною недостатністю при вживанні вазоділятаторов існують наступні механізми зниження вжитку кисню:
A. зниження тиску систоли лівого шлуночку
B. урежіння ритму серця
C. зниження скоротливої здатності серця
D. зниження тиску наповнення лівого шлуночку
Дайте відповіді на питання, а їх правильність буде перевірено на занятті.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
Заняття починається з визначення початкового рівня знань за допомогою тестового контролю. Потім студент отримує хворого для курації. Для встановлення діагнозу використовуються результати додаткових лабораторних, інструментальних та спеціальних методів дослідження. Після виконання завдань усіма студентами викладач аналізує та коригує результати зробленої роботи кожного студента. Практичне заняття проводиться вiдповiдно до технологiчної карти. Особливу увагу придiляють самостiйнiй роботi студентiв з хворими у палатi, перев¢язочнiй, пiд час додаткового дослiдження. Заняття закінчується проведенням підсумкового тестового контролю та оцінкою його результатів.
ОБЛІТЕРУЮЧИ УРАЖЕННЯ АОРТИ ТА ЇЇ ГІЛОК.
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
За останні 10 років відзначається значне збільшення захворювання населення на атеросклероз різної локалізації. Широке впровадження зажиттєвого дослідження судин та розвиток судинної хірургії призвели до виявлення низки захворювань, в основі яких лежить патологія аорти та магістральних артерій, зокрема, такі розповсюджені захворювання, як ішемічні інсульти головного мозку, вазоренальна гіпертензія, синдром хронічної абдомінальної ішемії, оклюзія аорти та артерій нижніх кінцівок, аневризми аорти. Судинна хірургія відкрила нові шляхи для лікування цих захворювань, але, у першу чергу, хворі з патологією судин звертаються до різних за фахом лікарів: терапевтів, кардіологів, невропатологів, педіатрів, хірургів тощо. Від їх, знань залежить вміння своєчасно діагностувати патологію та обрати правильну тактику, від чого залежить доля, а інколи й життя хворого, оскільки за наявності цих судинних захворювань операція частіше за все є єдиним засобом допомоги хворому.
Знання теми дозволяє розібратися у різноманітності аспектів проблеми. Так, від 50 до 70% ішемічних інсультів обумовлені атеросклеротичним ураженням брахіоцефальних артерій і при своєчасній діагностиці можуть бути відвернені хірургічним шляхом. Вазоренальна гіпертензія, обумовлена стенозом ниркових артерій, ефективно лікується малоінвазівним утручанням – балонною ангіопластикою та стентуванням. Аневризми аорти ускладнюються розривом у найближчі 2-3 роки після встановлення діагнозу. Тому своєчасна операція, виконана у плановому порядку, є єдиним надійним засобом, що попереджає несприятливий вихід. При синдромі хронічної абдомінальної ішемії хворі інколи роками ходять до лікаря, їм установлюють різноманітні діагнози, але тільки фахівець, що знає цю патологію, може запідозрити ураження черевного стовбура або верхньої брижової артерії та направити хворого на ангіографію і подальше оперативне лікування. При оклюзії аорти та її артерій нижніх кінцівок своєчасна операція дозволяє запобігти гангрені кінцівок та ампутації.
Тому ця тема так актуальна для практичної діяльності лікарів широкого профілю.
Тепер ознайомтесь з цілями цього заняття та обміркуйте їх.
ЗАГАЛЬНА МЕТА
Вміти ставити попередій діагноз, визначати тактику ведення хворих з атеросклеротичним ураженням аорти та її гілок.
Для реалізації загальної мети потрібно
В М І Т И :
Конкретні цілі: | Програма початкового рівня знань-умінь: |
1. Визначати головні синдроми при атеросклеротичному ураженні аорти та її гілок. | 1. Збирати та оцінювати скарги, анамнез захворювання, проводити об'єктивне дослідження хворих з атеросклерозом судин та розпізнавати головні симптоми захворювання (кафедра загальної та факультетської терапії й хірургії, анатомії, рентгенології ) |
2. Складати індивідуальну схему діагностичних досліджень та інтерпретувати результати проведених досліджень. | 2. Визначити обсяг та послідовність лабораторних, рентгенологічних, ультразвукових та морфологічних досліджень, а також оцінювати та інтерпретувати ці дані (кафедра топ анатомії, загальної та факультетської хірургії, кафедра рентгенології) |
3. Проводити диференційну діагностику атеросклеротичних уражень аорти та її гілок. | 3. Визначати симптоми атеросклеротичних захворювань (кафедра пат. анатомії, неврології, факультетської терапії й хірургії). |
4. Формулювати попередній діагноз і обґрунтовувати лікувальну тактику. | 4. Обґрунтовувати методи консервативної тактики (кафедра фармакології, терапії, неврології, факультетської хірургії) |
Нижче наводяться завдання для визначення відповідності початкового рівня знань необхідному.
ЗАВДАННЯ ЛЛЯ ПЕРЕВІРКИ
1. з атеросклерозом прийшла на прийом до лікаря. Яка скарга може підтвердити атеросклеротичне ураження брахіоцефальних судин?
А. Приступообразній біль у половині голови.
В. Біль за грудиною та задишка при ходьбі.
С. Слабкість у кінцівках при ходьбі.
Д. Випадіння поля зору на правий газ та слабкість у лівій руці.
Е. Періодичний біль у потилиці.
2. Який метод обстеження не використовується при обстеженні мозкових судин?
А. Ангіографія.
В. УЗДГ
С. Спіральна комп’ютерна томографія.
Д. Магнітно-резонансна томографія.
Е. Холтеровське моніторування.
3. з атеросклеротичним ураженям судин прийшов на прийом до хірурга. Який синдром розвивається при атеросклеротичному ураженні судин?.
А. Ішемічний В. Синдром системної запальної відповіді.
С. Нейросудинний компресійний синдром.
Д. Синдром тривалого стискання.
Е. Синдром Марфана.
4. страждає на атеросклероз. Які групи препаратів використовуються для лікування атеросклероза?
А. Неспецифічні протизапальні.
В. Антибіотики.
С. Статіни.
Д. Протигрибкові
Е. Антациди.
Еталони відповіді: 1-Д; 2-Е; 3-А; 4-С.
Наступні задачі вирішити самостійно, а правильність відповіді буде перевірено під час заняття.
1. 56 років знаходиться у лікарні з привіду атеросклеротичного ураження судин. Яка морфологічна основа атеросклеротичного ураження?
А. Хронічне запалення інтими.
В. Панартериіт.
С. Атеросклеротична бляшка,
Д. Тромб.
Е. Ємбол
2. з атеросклерозом звернувся до лікаря. Які судини вражаються при атеросклерозі?
А. М’язового типу.
В. Еластичного типу.
С. Капіляри.
Д. Артеріоли.
Е. Вени.
3. Які клубкові артерії ви знаєте?
А. Одна клубкова артерія.
В. Зовнішня й внутрішня.
С. Глибока й поверхнева.
Д. Загальна, зовнішня і внутрішня.
Е. Глибока, поверхнева і внутрішня.
4. лікується у лікарні з приводу атеросклероза. Які варіанти атеросклеротичного ураження?
А. Аневризма.
В. Оклюзія.
С. Стеноз.
Д. Патологічна звивисть
Е. Усі вищезазначені
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
1. , Литкін М. И., Епіфанов хірургія.-СПб., 2000.
2. Шевченко хирургия.- СПб., 2000.
3. Белов по сосудистой хирургии.-Москва,2000.-С.40-175.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ У ВІДПОВІДНОСТІ З ЦІЛЯМИ
1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ:
1. Етіологія, патогенез та характер атеросклеротичних уражень судин.
2. Фактори ризику розвитку атеросклерозу.
3. Клініка та діагностика захворювання при ураженнях різних судинних басейнів: брахіоцефальних, ниркових, вісцеральних гілок, артерій нижніх кінцівок, аорти.
4. Класифікация ступеня ішемії.
5. Методи обстеження.
6. Показання до оперування.
7. Методи хірургічного та консервативного лікування.
8. Післяопераційні ускладнення та їх профілактика.
9. Післяопераційна реабілітація хворих.
ІІ. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ (додаток №1)
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ ЦІЛЕЙ
Обов'язкові джерела:
1. Иващеко хирургия.- Донецьк: Донеччина, 1995
2. , Спітенко Ю. П., Саєнко В. Ф., , Нечитайло хірургія.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.
3. Ващєнко М. А. Хірургія оклюзій черевної аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок.- Київ,1999.
4. Лекція “Атеросклеротичне ураження аорти та її гілок”
5. Граф логічної структури змісту (додаток 1)
ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА:
Сухарев І. І. Хірургія атеросклероза судин у хворих цукровим діабетом.- Київ, 1995.- С. 6-54
Кузін М. І. Хирургия. М: Медицина, 1987.
Покровский ангіологія. Том 1, 2. Москва, 2004.
, Скрылёв лечение больных с критической ишемией нижних конечностей. Москва, 2005 г. 174 стр.
ОРІЄНТОВАНА ОСНОВА ДІЇ.
Як засіб для вирішення навчальних завдань використовуються схема написання історії хвороби, таблиці (розповсюдженість атеросклерозу брахіоцефальних артерій, класифікація ступеня ішемії кінцівок, схеми оперативних утручань), діагностичний алгоритм (додаток№2).
НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ.
1. Хворий звернувся до лікаря з діагнозом облітеруючий атеросклероз. Яке дослідження може підтвердити попередній діагноз при облітеріруючому атеросклерозі?
А. Флебографія.
В. УЗДГ артерій кінцівок.
С. Рентгенографія стопи.
Д. УЗД глибоких вен кінцівки.
Е. Капиляроскопія
2. з ішемією кінцівки 3 ступеня звернувся до лікаря. Яка тактика ведення хворого з облітеруючим атеросклерозом, ішемією кінцівки 3 ступеня?
А. Проводити консервативне лікування.
В. Оперативне втручання.
С. Регіонарний тромболізис.
Д. Внутрішньоартеріальна терапія.
Е. Баротерапія.
3. прийшла на прийом до хірурга з облітеріруючим атеросклерозом. Яке найбільш інформативне дослідження дозволить виробити детальний план лікування при облітеріруючому атеросклерозі?
А. СКТ
В. Реовазографія.
С. МРТ.
Д. Рентген контрастна ангіографія.
Е. УЗДГ.
4. Хворий з ішемією ІІІ ступеня звернувся до хірурга. Якщо хворому потрібна операція, хворому з оклюзією здухвинної артерії, ішемією ІІІ ступеня?
А. Поперекова симпатектомія.
В. Реконструктивно-відновна операція на артеріях.
С. Ампутація кінцівки на рівні стегна.
Д. Периартериальна симпатектомія.
Е. Флебектомія.
5. Хворий, 65 років, госпіталізован до судинного відділення зі скаргами на інтенсивний біль у животі через 15-30 хв. після прийому їжі. Схуднув на 15 кг. При обстеженні органів черевної порожнини патології не знайдено. Який попередній діагноз можна поставити хворому?
А. Хронічний панкреатит.
В. Хронічний гастродуоденіт.
С. Атеросклероз. Синдром хронічної абдомінальної ішемії.
Д. Пухлина шлунка.
Е. Виразкова хвороба шлунка.
6. Який патогенез синдрому болю при патології непарних вісцеральних гілок аорти?
А. Активація ферментів підшлункової залози після прийому їжї,
підвищення внутрішньопротокового тиску у залозі.
В. Ішемія кишечнику на висоті функціонального навантаження.
С. Подразнення нервових кінців виразкового дефекту шлунка
шлунковим соком.
Д. Стиснення пухлиною навколишніх тканин.
Е. Запалення тканин підшлункової залози, що викликане пенетрацією
пілородуоденальної виразки.
7. Яке найбільш інформативний обстеження дозволяє намітити план лікування при хронічному абдомінальному синдромі?
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |
