А. УЗД черевної порожнини + гастродуоденоскопія
В. УЗДГ вісцеральних судин
С. Комп'ютерна томографія
Д. Аортографія черевної аорти у 2-х проекціях і селективна ангіографія вісцеральних артерій
Е. СКТ черевної аорти і здухвинних артерій в агіографічному режимі.
Хвора з атеросклеротичним ураженням вісцеральних артерій звернулась до лікаря. Який план лікування атеросклеротичного ураження вісцеральних артерій?
А. Консервативна терапія.
В. Панкреатодуоденальна резекція.
С. Аорто-стегнове шунтування після лікування головного захворювання.
Д. Реконструкція вісцеральних артерій+аортостегнове шунтування.
Е. Ренгенендоваскулярна дилатація непарних гілок аорти.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО
РОБОТИ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ.
Заняття починається з визначення початкового рівня знань за допомогою тестового контролю.
Потім студент отримує хворого для курації. Для встановлення діагнозу використовуються результати додаткових лабораторних, інструментальних та спеціальних методів дослідження. Після виконання завдань усіма студентами викладач аналізує та коригує результати зробленої роботи кожного студента. Заняття закінчується проведенням підсумкового контролю та оцінкою його результатів.
ГОСТРІ ТРОМБОЗИ ТА ЕМБОЛІЇ БІФУРКАЦІЇ АОРТИ ТА МАГІСТРАЛЬНИХ АРТЕРІЙ
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Актуальність теми діагностики та сучасного хірургічного лікування тромбозів та емболій біфуркації аорти та магістральних артерій обумовлена високою частотою цієї патології, великою кількістю діагностичних помилок та, внаслідок цього, запізним наданням хірургічної допомоги хворим, що призводить до гангрени кінцівок.
Не дивлячись на вдосконалення методів діагностики та оперативного лікування гострої артеріальної непрохідності, летальність залишається високою, у межах 10-15%, а питома вага ампутацій досягає 10-20%.
Крім вищевказаних факторів, причиною незадовільних результатів є тяжкість головного захворювання, що викликало тромбоз або емболію. Головною причиною емболії є різні кардіопатії, зокрема атеросклеротичний та постінфарктний кардіосклероз, гострий інфаркт міокарда, ревматичні вади серця. Найбільш частою причиною тромбозів є облітеруючий атеросклероз. У похилих людей нерідким є сполучення кардіосклерозу або інфаркту міокарда з облітеруючим атеросклерозом, і тоді діагностика тромбозу або емболії утруднена. Однак обидва ці процеси об¢єднуються терміном “гостра артеріальна непрохідність” та потребують застосування термінових заходів. На жаль, цї хворі спочатку звертаються до різних за фахом лікарів: терапевтів, ревматологів, кардіологів, невропатологів, лікарів термінової допомоги - і внаслідок їх недостатніх знань про цю патологію, втрачається час для надання своєчасної хірургічної допомоги.
Тепер ознайомтесь із цілями цього заняття та обміркуйте їх.
ЗАГАЛЬНА МЕТА
Вміти ставити попередній діагноз, визначати хірургічну тактику та комплекс термінових заходів до надання спеціалізованої допомоги.
Для реалізациї загальної мети треба
ВМІТИ:
Конкретні цілі: | Програма початкового рівня знань-вмінь: |
1. Визначати головні симптоми при гострій артеріальній оклюзії | 1. Збирати та оцінювати скарги, анамнез захворювання, проводити об’єктивне обстеження хворих з різними захворюваннями серця і атеросклерозом, розпізнавати головні симптоми захворювання (кафедри загальної та факультетської терапії, хірургії, патологічної анатомії). |
2. Розробляти індивідуальну схему обстеження та вміти інтерпретувати результати проведених досліджень | 2. Визначати обсяг та послідовність лабораторних, рентенологічних, ультразвукових та морфологічних досліджень, а також оцінювати і інтерпретувати ці дані (кафедри загальної та факультетської терапії і хірургії, кафедра рентгенології). |
3. Проводити диференційну діагностику гострої артеріальної оклюзії на основі диференційно-діагностичних алгоритмів. | 3. Визначати симптоми при захворюваннях серця та атеросклерозі судин (кафедра загальної та факультетської терапії) |
4. Формулювати попередній діагноз, обґрунтовувати лікувальну тактику, прогноз, профілактичні та реабілітаційні заходи. | 4. Обґрунтовувати методи консервативної тактики (кафедра фармакології, кафедра загальної та факультетської терапії). |
Нижче наводяться завдання для визначення початкового рівня знань та вмінь і відповідності їх необхідному рівню.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
1. з захворюванням серця звернувся до лікаря. Яка скарга може підтвердити захворювання серця?
А. Утруднення дихання.
В. Перебої в області серця.
С. Періодичне запаморочення.
Д. Слабкість у кінцівках.
Е. Збільшення живота.
2. з захворюванням серця звернувся до лікаря. Який метод обстеження найчастіше використовується в діагностиці захворювань серця?
А. Холтеровське монеторування.
В. Коронарографія.
С. Ренгеногрфія органів грудної клітини.
Д. Аортографія.
Е. ЕКГ.
3. страждає на ревматизм. Який орган найчастіше уражається при ревматизмі?
А. Легені.
В. Серце.
С. Аорта..
Д. Кінцівки.
Е. Мозок.
4. з захворюванням серця звернувся до лікаря. Який клапан серця найчастіше уражається при ревматизмі?
А. Аортальний
В. Мітральний.
С. Трикуспідальний
Д. Аортальний та трикуспідальний.
Е. Всі разом.
5. Яке лікування показано в активній стадії ревматизма?
А. Оперативне.
В. Ендоваскулярне.
С. Консервативне.
Д. Ендоскопічне.
Е. Променеве.
Еталони відповіді: 1-В; 2-Е; 3-В; 4-В; 5-С.
Наступні задачи вирішити самостійно, а правильність відповідей буде перевірено під час заняття.
1. з захворюванням серця звернувся до лікаря Який об’єктивний симптом свідчить про захворювання серця?
А. Систолічний шум в підключичній області.
В. Збільшення живота.
С. Миготіння передсердя.
Д. Кашель з мокротою.
Е. Болі в грудній клітині зліва.
2. На прийом до лікаря звернулася хвора з ІХС. Який найбільш інформативний метод дослідження при ішемічній хворобі серця?
А. Ехокардіографія.
В. ЕКГ.
С. Холтеровське монітерування.
Д. Коронарографія.
Е. Черезстравохідне електростимулювання.
3. У хворого С., ішемічна хвороба серця. Які з нижчезазначених ускладнень не зустрічаються при ІХС?
А. Емболії аорти та артерій.
В. Тромбози магістральних судин.
С. Інфаркт міокарда.
Д. Перитоніт.
Е. Атріо-вентрикулярна блокада.
4. У хворого С., ішемічна хвороба серця. Оперативне лікування ІХС показано
А. ІХС, ФК 1-й
В. ІХС, ФК 2-й
С. ІХС, ФК 3-й
Д. ІХС, ФК 4-й
Е. Не показано.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
1. Кульгицкий анатомия.-Киев, 1989
2. Привис человека.-Москва, 1985
3. Мартинов .-Москва.1,2 том.-2004.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ У ВІДПОВІДНОСТІ З ЦІЛЯМИ:
1. ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ
11. Етіологія та патогенез гострої артеріальної непрохідності.
12. Основні симптоми емболії та гострого тромбозу залежно від локалізації ураження і ступеня гострої ішемії.
13. Класифікація ступенів гострої ішемії кінцівок.
14. Додаткові методи досліджень у хворих з гострою артеріальною непрохідністю.
15. Диференційна діагностика.
16. Лікувальна тактика.
17. Показання до оперативного лікування.
18. Методи консервативного та оперативного лікування.
19. Післяопераційне ускладнення та їх профілактика.
ІІ. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ (додаток №1)
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ ЦІЛЕЙ
Обов’язкові джерела:
1. Иващенко хиругия. - Донецк: Донеччина, 1995.
2. , Спітенко Ю. П., Саєнко В. Ф., , Нечитайло хірургія. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.
3. Лекція “ Гострі тромбози та емболії аорти та магістральних артерій”.
4. Граф логічної структури змісту (додаток 1)
ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА:
1. , Хiрургические болезни. – М: Медицина, 1986. - С.5
2. , , . Острая непроходимость бифукации аорты и магистральных артерий конечностей.- М.: Медицина, 1987. - С. 201
ОРИЄНТОВНА ОСНОВА ДІЇ
Як засіб для вирішення навчальних завдань викоритовують схему написання історії хвороби, таблиці (етіологія емболії, причини гострих тромбозів, класифікация ступенів гострої ішемії, схема оперативних втручань тощо), цільові навчальні завдання, діагностичний алгоритм (додаток №2)
НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ.
1. Хвора, 45 років, з ревматичною вадою серця і міготінням передсердя раптово виник гострий сіль, оніміння лівої кінцівки, обмеження активних рухів стопи. Про яке захворювання йдеться?
А. Гостра серцева недостатність.
В. Гострий тромбоз лівої стегнової артерії, ішемія лівої кінцівки 2Б ступеня
С. Гострий ілеофеморальний флеботромбоз.
Д. Емболія лівої поверхневої стегнової артерії, ішемія кінцівки 2А ступеня.
Е. Гострий радикуліт.
2. Яке дослідження може підтвердити діагноз гострої артеріальної непрохідності?
А. Флєбографія.
В. ЕхоКГ
С. Рентгенографія ступні та гомілки.
Д. Ультразвукова допплерографія.
Е. Електроміографія.
3. У хворого С., гостра артеріальна непрохідність. Яка тактика лікаря термінової допомоги при гострі артеріальній непрохідності?
А. Направити хвору до реанімації кардіологічного відділення.
В. Направити хвору до місцевого хірургічного відділення та рекомендувати негайно викликати на консультацію судинного хірурга.
С. Транспортувати хвору до неврологічного відділення.
Д. Госпіталізувати хвору до травматологічного відділення.
Е. Зробити ін’єкції знеболюючих, спазмолітичних препаратів та рекомендувати викликати сімейного лікаря.
4. У хворого С., емболія стегнової артерії. Який план лікування емболії стегнової артерії?
А. Термінова комісуротомія.
В. Емболтробектомія за допомогою балонного зонда з лівої стегнової
артерії.
С. Антикоагулянти, спазмолітична, судинорозширювальна та знеболююча терапія.
Д. Протизапальна терапія.
Е. Ампутація лівої ноги на рівні стегна.
5. У хворого М., гостра артеріальна непрохідність. Які засоби першої невідкладної неспеціалізованої допомоги при гострій артеріальній непрохідності?
А. Введення серцевих, сечогінних та знеболюючих препаратів.
В. Компрес з маззю Вишневського, знеболюючі препарати та тепло на кінцівку.
С. Прямі антикокоагулянти, судинорозширюючі, знеболюючі препарати, дезагреганти.
Д. Іммобілізація кінцівки.
Е. Новокаїнова блокада сідничного нерва.
6. страждає гострим тромбозом кінцівки. Яке захворювання найчастіше ускладнюється гострим тромбозом кінцівки?
А. Облітеруючий ендартеріїт.
В. Облітеруючий атеросклероз лівої ноги 2 ст.
С. Поліцитемія.
Д. Аневризма аорти.
Е. Остеоміеліт.
7. У хворого П., гострий тромбоз кінцівки. Яке додаткове дослідження найбільш інформативне при гострому тромбозі кінцівки?
А. Стегнова артеріографія.
В. УЗД судин кінцівок.
С. Шкірну термометрію.
Д. Термографія.
Е. Аортографія за методом Сельдингера.
8. потрапив до лікарні з гострою артеріальною непрохідністю. Яка тактика лікаря під час першого контакту з хворим при гострій артеріальній непрохідності?
А. Направили хворого до хірургічного відділення.
В. Направити хворого до поліклініки на прийом до хірурга.
С. Направити хворого до неврологічного відділення..
Д. Терміново направити хворого до судинного відділення, а за відсутності у певному населеному пункті судинного відділення – до хірургічного відділення.
Е. Призначити консервативне лікування вдома, спостерігати.
9. У хворої М., гострий артеріальний тромбоз кінцівки. Якою повинна бути тактика хірурга при гострому артеріальному тромбозі кінцівки?
А. Госпіталізувати хворого до хірургічного відділення та призначити термінову антикоагулянтну, фібринолітичну, спазмолітичну терапію.
В, Терміново направити хворого до судинного відділення
С. Госпіталізувати хворого до хірургічного відділення, терміново призначити консервативне лікування та викликати на консультацію ангіохірурга.
Д. Госпіталізувати хворого до хірургічного відділення та провести планове лікування облітеруючого захворювання.
Е. Направити хворого до поліклініки до хірурга для проведення лікування амбулаторно.
10. знаходиться у клініці з приводу гострого тромбоза стегнової артерії. Яким повинен бути план лікування гострого тромбоза стегнової артерії?
А. Консервативне лікування: антикоагулянтна, фібринолітична,
спазмолітична та знеболювальна терапія.
В. Оперативне лікування – тромбектомія із клубкової артерії, а при її неефективності – реконструктивна операція (аорто-стегнове шунтування).
С. Емболектомія з лівої стегнової артерії
Д. Введення у ліву стегнову артерію фібринолітичних препаратів,
антикоагулянтів, спазмолітичних засобів.
Е. Новокаїнові блокади.
Дайте вiдповiдi на запитання, а їх правильнiсть буде перевiрено на заняттi.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
Заняття починається з визначення початкового рівня знань за допомогою тестового контролю. Потім студенти отримують хворих для ку рації. Для встановлення діагнозу використовуються результати додаткових лабораторних, інструментальних та спеціальних методів дослідження. Після виконання завдань усіма студентами викладач аналізує та коригує результати виконаної роботи кожного студента. Заняття закінчується проведенням підсумкового тестового контролю та оцінкою його результатів.
Захворювання вен
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Варикозна (ВХ) і посттромботична хвороби (ПТХ) нижніх кінцівок є найбыльш розповсюдженою патологією периферичної судинної системи. Згідно з епідеміологічними даними, різні форми варикозної хвороби зустрічаються у 26-38% жінок і 10-20% чоловіків працездатного віку. Щорічний приріст варикозної хвороби у популяції жителів індустріально розвинених країн досягає 2,6% для жінок і 1,9% для чоловіків. За даними єва в 1990 році, у нашій країні нараховувалося 36 млн. пацієнтів із хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок, при цьому 15 млн. були інвалідами. Незважаючи на розробку і впровадження в клінічну практику нових лікарських препаратів з реологічними та антикоагулянтними властивостями, у значного відсотка пацієнтів розвиваються тяжкі форми хронічної венозної недостатності.
Знання теми дозволяє грамотно розбиратись у багатогранності аспектів проблеми. Ось чому вивчення симптоматики, клініки, диференційної діагностики цій патології є дуже актуальним для практичної дiяльностi лікарів широкого профілю. Своєчасне й правильне розпізнавання характеру хронічної венозної недостатності дозволяє обрати найбільш раціональний метод лікування.
Тепер ознайомтесь із цілями цього заняття та обміркуйте їх.
ЗАГАЛЬНА МЕТА
Вміти ставити попереднiй дiагноз, визначати тактику ведення хворих із варикозною хворобою.
Для реалiзацiї загальноi мети потрібно
ВМІТИ:
Конкретні цілі | Програма початкового рівня знань-умінь | ||
1. | Збирати скарги, анамнез захворювання та проводити об¢єктивне дослідження хворого з варикозною хворобою, визначати провідні синдроми | 5. | Збирати та оцінювати скарги, анамнез захворювання, проводити об’єктивне обстеження хворих (кафедра факультетської хірургії, кафедра факультетської терапії, кафедра анатомії) |
2. | Складати iндивiдуальну схему додаткового дослідження та інтерпретувати результати проведених досліджень. | 6. | Визначати обсяг і послідовність лабораторних, ендоскопічних, рентгенологічних і морфологічних досліджень, а також інтерпретувати ці дані (кафедра факультетської хірургії, кафедра факультетської терапії, кафедра променевої діагностики). |
3. | На основі провідних синдромів варикозної хвороби проводити диференційну діагностику. | 7. | Визначати симптоми захворювань (кафедра факультетської хірургії та факультетської терапії) |
4. | Формулювати попердній діагноз та обґрунтовувати тактику й методи лікування хворого з варикозною хворобою. | 8. | Обирати основні групи препаратів для консервативного лікування (кафедра фармакології). |
Нижче наводяться завдання для визначення початкового рівня знань, щоб можна було зробити висновки про відповідність рівня своїх знань та вмінь необхідному.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
1.Хворий з варікозною хворобою прийшов на прийом до хірурга. Які скарги свідчать про ураження венозної системи?
A. Варикозне розширення вен лівої гомілки.
B. Біль у суглобах.
C. Задишка при фізичному навантаженні.
D. Біль у лівій половині грудної клітки.
E. Задишка та набряки ніг.
2. потрапила у лікарню зі скаргами на біль у м’язах, набряк гомілки, температуру. Про переважне ураження якої системи свідчать біль у м¢язах лівої гомілки, набряк лівої гомілки та підвищення температури до 38°С?
A. Венозної системи нижніх кінцівок.
B. Артеріальної системи нижніх кінцівок.
C. Опорно-рухового апарату.
D. Системи травлення.
E. Системи крові.
3. потрапив до лікарні з діагнозом інфаркт пневмонії. Які додаткові методи необхідні для уточнення діагнозу інфаркт пневмонії?
A. Бактеріологічні.
B. Ендоскопічні.
C. Лабораторні.
D. Електрокардіографічні.
E. Ультразвукові.
4. потрапила до лікарні з кровотечею з варикозно-венозного вузла. Які невідкладні заходи для зупинки кровотечі з варикозного венозного вузла треба провести?
A. Накладення джгута.
B. Пальцеве притискання.
C. Стискаюча пов’язка.
D. Прошивання вузла в рані.
E. Невідкладна флебектомія.
Еталони вiдповiдi: 1-А; 2-А; 3-Е; 4-С.
Наступні задачи вирiшити самостiйно, а правильнiсть вiдповiдi буде перевiрено пiд час заняття.
1. звернувся до лікаря з венозною недостатністю. Яка зі скарг найбільшою мірою вказує на наявність венозної недостатності?
а) ниючий біль;
б) відчуття важкості у нозі;
в) набряк гомілки;
г) свербіж шкіри;
д) судоми м′язів.
2. Який різновид венозної патології за етіопатогенезом у хворої варикозною хворобою?
а) післязапальний;
б) алергічний;
в) імунодефіцитний;
г) пухлинний;
д) спадкоємний
3. Жінка 28 років, після пологів звернулася до лікаря зі скаргами на біль у нозі. Які судини ноги хворих страждають первинно у післяпологовому періоді?
а) лімфатичні;
б) поверхневі вени;
в) глибокі вени;
г) комунікантні вени;
д) артерії.
4. Яка з патологічних змін судин відіграє провідну роль у формуванні хронічної венозної недостатності ноги у хворих з варикозною хворобою?
а) запалення стінки;
б) тромбоз;
в) реканалізація тромба;
г) руйнування клапанів;
д) склеротичні зміни стінки.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
5. Стручков хирургия.-М.:Медицина,1983.-С.555-556;
6. и " Пропедевтика внутрішніх хвороб".-М.:Медицина,1983.- С. 361-366, 370-385.
7. , , . Общая хирургия.- Спб, 2000.-С. 5-37.
8. Шевченко хирургия.- СПб, 2000.- С. 123-135.
ЗМIСТ НАВЧАННЯ У ВІДПОВІДНОСТІ С ЦІЛЯМИ:
І. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
1. Основні кліничні симптоми варикозної хвороби.
2. Методи дослідження хворих з варикозною хворобою.
3. Диференційна діагностика
3. Класифікація ВХ.
4. Лікувальна тактика ВХ.
5. Принципи хірургічного лікування ВХ.
ІІ. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИТЕМИ (додаток №1)
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ ЦІЛЕЙ
Обов¢язкові джерела:
1. , Спіженко Ю. П., , Ничитайло хірургія. – Тернопіль:Укрмедкнига,1999р. – С.512-541.
2. Кафедральні лекції.
3. Граф логічної структури до теми.
ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО:
1. Хiрургические болезни. - М. – Медицина,1986. – С.228-256.
ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЇ
Як засіб для вирішення навчальних завдань використовуються схема написання iсторiї хвороби, таблиці, цільові навчальні завдання, діагностичний алгоритм (додаток №2)
НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ
1. звернувся до лікаря з варикозною хворобою. Яке ускладнення варикозної хвороби буває у хворого?
A. Трофічні виразки.
B. Переміжна кульгавість.
C. Атрофія м’язів нижніх кінцівок
D. Артеріо-венозні нориці.
E. Гангрена нижніх кінцівок.
2.У хворого Ю., тромбофлебіт глибоких вен. Який попередній діагноз у хворого з вказівкою в анамнезі на тромбофлебіт глибоких вен
A. Первинне варикозне розширення вен нижніх кінцівок
B. С-м Кліпеля - Треноне.
C. С-м Паркс-Вебера Рубашова.
D. Посттромбофлебітичний синдром.
E. Трофічні виразки нижніх кінцівок.
3. з варикозною хворобою потрапила у лікарню. Які інструментальні дослідження необхідні для уточнення діагнозу варикозної хвороби?
A. Флебографія
B. УЗДС.
C. Капіляроскопія.
D. Реовазографія.
E. Артеріографія.
4.Який план лікування хворого з варикозною хворобою і ХВН 3 ступіня?
A. Оперативне лікування.
B. Склерозуюча терапія.
C. Аутодермопластика.
D. Консервативна терапія.
E. Протизапальна терапія
5.Яке ускладнення після склерозуючого лікування частіше виникає у хворих?
A. Посттромбофлебітичний синдром.
B. Гострий тромбоз артерій лівої гомілки з розвитком хронічної артеріальної недостатності.
C. Алергічна реакція з розвитком дерматиту.
D. Рецидив варикозної хвороби.
E. Дерматоміозит.
6.Який попередній діагноз хворої з дитинства зі скаргами на наявність варикозних вен, збільшення в об¢эму та судинно-пігментні плям і болі у правій нижній кінцівці?
A. С-м Паркс-Вебера-Рубашова.
B. Посттромбофлебітичний синдром.
C. Первинна варикозна хвороба правої нижньої кінцівки.
D. С-м Такаясу
E. Акромегалія правої нижньої кінцівки
7.Яка подальша тактика у хворого з варикозним розширенням вен правої нижньої кінцівки з трофічною виразкою гомілки?
A. Оперативне лікування.
B. Склерозуюча терапія.
C. Аутодермопластика.
D. Консервативна терапія.
E. Протизапальна терапія.
8.Який попередній діагноз у хворого зі скаргами на наявність варикозного розширення вен, біль у нижній кінцівці та виразки на внутрішньому боці лівої гомілки. Вказівок в анамнезі на тромбофлебіт глибоких вен немає?
A. Первинне варикозне розширення вен нижніх кінцівок
B. С-м Кліпеля - Треноне.
C. С-м Паркс-Вебера Рубашова.
D. Посттромбофлебітичний синдром.
E. Трофічні виразки нижніх кінцівок.
Дайте вiдповiдi на запитання, а їх правильнiсть буде перевiрено на заняттi.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
Заняття починається з визначення початкового рівня знань за допомогою тестового контролю.
Потім студент виконує самостійну роботу, кожен отримує хворого для курації. Для встановлення діагнозу використовується результати додаткових лабораторних, інструментальних та спеціальних методів дослідження. Після виконання завдань усіма студентами викладач аналізує та корегує результати зробленої роботи кожного студента. Заняття закінчується проведенням підсумкового тестового контролю й оцінкою його результатів.
ПІСЛЯТРОМБОФЛЕБІТНИЙ СИНДРОМ НИЖНІХ КІНЦІВОК
(ПТФС)
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
ПТФС - симптомокомплекс, що виникає внаслідок гострого тромбофлебіту й призводить до клінічної картини хронічної венозної недостатності. За даними Л. И.Кліонера (1999), хворих із ПТФС нижніх кінцівок за локалізацією можна розподілити на 3 групи. Найбільшу групу складають пацієнти з ураженням глибоких вен гомілок (77%), на другому місці стоїть група хворих із хронічною непрохідністю ілеофеморального венозного сегмента (15%), і на третьому місці - хворі з хронічною непрохідністю сегментів нижньої порожнистої вени. Декомпенсація колатерального кровообігу має прояви у вигляді варикозного розширення вен та клапанної недостатності підшкірних вен, які є головним шляхом відтоку при тромбозі глибоких вен. При реканалізації тромбу в глибоких венах вони стають прохідними, але їх функція не відновлюється у зв'язку з руйнуванням клапанного апарату. На думку (1999), ПТФС є причиною хронічної венозної недостатності в 96% хворих із ХВН. Сучасне й правильне розпiзнання форми захворювання дозволяє обрати найбiльш рацiональний метод лiкування.
При цьому саме цей вид патології дає досить високий відсоток інвалідизації. Таким чином, лікування цього захворювання має велике значення не тільки в медичному, але й у соціальному аспекті. Усе це диктує необхiднiсть проведення вiдповiдних органiзацiйних i профiлактичних заходів. Ось чому вивчення симптоматики, клiніки, диференцiйної дiагностики цих захворювань дуже актуальнi для практичної дiяльностi лiкарів широкого профiлю.
Тепер ознайомтесь із цілями цього заняття та обміркуйте їх.
ЗАГАЛЬНА МЕТА
Вміти проводити диференційну діагностику захворювань венозної системи, визначати принципи ведення хворих.
Для реалізації загальної мети потрібно
В М І Т И:
Конкретні цілі | Програма початкового рівня знань-умінь: |
1. 1. Визначати відомості, які відбивають основні прояви гострих захворювань вен та характеризують їх хронічні ускладнення. | 1. Збирати та оцінювати скарги та анамнез захворювання, проводити об′єктивне обстеження пацієнтів (кафедри пропедевтичної терапії, загальної та факультетської хірургії) |
2. 2. Обирати з даних анамнезу відомості, що відбивають наявність хронічної венозної патології; виявляти найбільш інформативні ознаки венозної недостатності при об`єктивному, лабораторному, рентгенологічному дослідженні хворого. | 2. Проводити фізикальне дослідження хворого; трактувати дані лабораторного та рентгенологічного досліджень (кафедри загальної та факультетської хірургії, кафедра променевої діагностики). |
3. Складати iндивiдуальний план діагностичного пошуку у хворого з венозною недостатністю та інтерпретувати результати обстежень. | 3. Складати план обстеження хворого з хірургічною патологією (кафедри загальної та факультетської хірургії). |
3. 4. Проводити диференційну діагностику між первинним та вторинним варикозом ніг на основі диференційно-діагностичних алгоритмів. 4. | 4. Визначати симптоми при гострих хірургічних захворюваннях живота. Володіти методами диференційної діагностики (кафедри загальної та факультетської хірургії). |
5. 5. Формулювати попередній діагноз післятромбофлебітичного синдрому та ступеня хронічної венозної недостатності згідно з класифікацією. 6. | 5. Знати і вміти використовувати міжнародну класифікацію гриж (за локалізацією та клінічним перебігом) (кафедри оперативної хірургії з топанатомією, загальної та факультетської хірургії). |
7. 6. Обгрунтовувати і складати індивідуальний план лікування хворого залежно від наявності ускладнень і віку. | 6. Вміти визначати оптимальний метод хірургічного втручання та знеболювання (кафедри загальної та оперативної хірургії |
Нижче наводяться завдання для визначення початкового рiвня знань, щоб ви могли зробити висновки про відповідність рівня своїх знань та вмінь необхідному.
5. Хвора, 35 років, звернулась до терапевта зі скаргами на набряки ніг. Який синдром характеризують біль та набряки, що виникають при тривалому перебуванні на ногах у вертикальному положенні?
а) синдром ортостазу;
б) синдром Педжета-Шреттера;
в) синдром нижньої порожнистої вени;
г) синдром серцевої недостатності;
д) синдром ниркової недостатності.
6. Хворий звернувася у клінику з захворюванням вен. Що є причиною розвитку порушень флебогемодинаміки у хворого?
а) перенесений в минулому тромбофлебіт;
б) виникнення трофічної виразки;
в) набряки гомілки та ступні;
г) вузлоподібний варикоз;
д) пігментація шкіри.
7. спрямована до консультації к ангіохірургу. Чим зумовлена залежність симптоматики від тривалого перебування на ногах?
а) недостатністю клапанного апарату вен;
б) варикозним розширенням вен;
в) хронічною ішемією ноги;
г) хронічним запаленням вен;
д) наявністю трофічної виразки.
8. У басейні якої вени можуть бути варикозні зміни?
а) нижньої порожнистої;
б) стегнової;
в) малої підшкірної;
г) великої підшкірної;
д) великої та малої підшкірної.
Еталони вiдповiдi: 1-а; 2-а; 3-а; 4-д.
Наступні задачи вирiшити самостiйно, а правильнiсть вiдповiдi буде перевiрено пiд час заняття.
1. У хвороъ Л., венозна недостатнысть. Яка зі скарг найбільшою мірою вказує на наявність у хворої венозної недостатності?
a. ниючий біль;
b. відчуття важкості у нозі;
c. набряк гомілки;
d. свербіж шкіри;
e. судоми м′язів.
2. Хвора звернулась до хірурга з венозною патологією. Який різновид венозної патології за етіопатогенезом у цієї хворої?
a. післязапальний;
b. алергічний;
c. імунодефіцитний;
d. пухлинний;
e. післятравматичний.
3. До хырурга звернулася жінка після пологів зі скаргами на біль у нозі. Які судини ноги хворої постраждали первинно у післяпологовому періоді?
A. лімфатичні;
B. поверхневі вени;
C. глибокі вени;
D. комунікантні вени;
E. артерії.
4. Яка з патологічних змін судин відіграє провідну роль у формуванні хронічної венозної недостатності ноги у цьому випадку?
a. запалення стінки;
b. тромбоз;
c. реканалізація тромба;
d. руйнування клапанів;
e. склеротичні зміни стінки.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
1. "Общая хирургия". М.: Медицина, 1993.- С.124-131.
2. , Гребнев внутренних болезней.- М.: Медицина. 1996. - С.134-149 .
3. , , . Общая хирургия.- Спб, 2000. – С. 24-29.
4. . Частная хирургия.- СПб, 2000. – С. 67-72.
ЗМIСТ НАВЧАННЯ У ВІДПОВІДНОСТІ С ЦІЛЯМИ:
І. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
14. Основні симптоми захворювань венозної системи.
15. Класифiкацiя захворювань вен.
16. Етiологiя, патогенез, клiнiка та дiагностика ПТФС.
17. Принципи передоперацiйноi пiдготовки хворих.
18. Додатковi методи дослiдження у хворих із захворюваннями вен.
19. Запальнi захворювання системи верхньої та нижньої порожнистої вени, етiологiя, патогенез, дiагностiка та методи лiкування.
20. Показання до оперативного лiкування при ПТФС
ІІ. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИТЕМИ (додаток №1)
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ ЦІЛЕЙ
Обов'язкові джерела:
6. В. В. Iващенко. Шпитальна хiрургiя. Донеччина, 1С.388-402.
7. , Ю. П. Спiтенко, , . Шпитальна хiрургiя.- Тернопiль: Укрмедкнига, 1999.- С.541-576.
8. І. І.Сухарев, , . Хірургія захворювань верхньої порожнистої вени та її гілок.- Київ, 2002
9. . Клиническая ангиология.- М, 1979. - С.89-96
10. Граф логiчної структури теми (додаток 1)
11. Лекцiя "Захворювання вен".
ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО:
Кузiн М. I. Хірургія.- М: Медiцина, 1987.- С.5-24.
ОРIЄНТОВНА ОСНОВА ДIЇ
Як засiб для вирiшення навчальних завдань використовуються схема написання iсторiї хвороби, таблицi (схема венозної системи людини, вен нижніх кінцівок, схеми функціональних проб у клінічній флебології, класифікація захворювань вен тощо) діагностичний алгоритм, цільові навчальні завдання, діагностичний алгоритм (додаток №2)
НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ
1. Що є причиною розвитку порушень флебогемодинаміки у хворих?
а) перенесений в минулому тромбофлебіт;
б) виникнення трофічної виразки;
в) набряки гомілки та ступні;
г) травма кісток та іммобілізація;
д) пігментація шкіри.
2. Чим зумовлена залежність симптоматики від тривалого перебування на ногах?
а) недостатністю клапанного апарату глибоких вен;
б) варикозним розширенням вен;
в) хронічною ішемією ноги;
г) хронічним запаленням вен;
д) наявністю трофічної виразки.
3. Який з наведених методів обстеження є найбільш інформативним у визначенні рівня та характеру змін у глибоких венах пацієнта?
а) флебографія;
б) сонодопплероскопія;
в) пневмотонометрія;
г) триджгутова проба;
д) маршова проба.
4. страждає після травматичною флегмоною та рецидивом бешихи. Які судини ноги хворої постраждають внаслідок післятравматичної флегмони та рецидивів бешихи?
а) лімфатичні;
б) поверхневі вени;
в) глибокі вени;
г) комунікантні вени;
д) артерії.
5. 56 років, скаржиться на появу ниючого болю та набряків після тривалого перебування на ногах, періодичний свербіж та судоми у гомілкових м′язах, переважно вночі. З анамнезу: близько 20 років тому після травмування ступні перенесла флегмону в зоні пошкодження, після чого стали турбувати набряки. За минулий час багаторазово відмічалась також бешиха гомілки. Об′єктивно: права ступня і гомілка набряклі, з медіальної поверхні нижньої частини гомілки поширена ділянка бурої пігментації, біля медіальної шиколотки виразка 3х2 см вкрита сальним нальотом. Який діагноз у цьому випадку?
a. ПТФС, набряково-варикозна форма;
b. ілеофеморальний тромбоз;
c. хронічна лімфедема;
d. ПТФС, набряково-виразкова форма, хронічна лімфедема;
e. тромбофлебіт поверхневих вен.
Дайте вiдповiдi на питання, а їх правильнiсть буде перевiрено на заняттi.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО
РОБОТИ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
Заняття починається з визначення початкового рiвня знань за допомогою тестового контролю. Потiм студенти отримують хворих для курацiї. Для встановлення дiагнозу використовуються результати додаткових лабораторних, iнструментальних та спецiальних методiв дослiдження. Пiсля виконання завдань усіма студентами викладач аналiзує та коригує результати зробленої роботи кожного студента. Заняття закiнчується проведенням пiдсумкового тестового контролю та оцiнкою його результатiв.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |
