Зміст (стр. 3 )

Пропозиція молока і молочних продуктів на внутрішньому ринку України майже повністю формується за рахунок власного виробництва. Протягом останніх років рівень виробництва молока становить 13,7–13,8 млн. т у рік і характеризується незначними коливаннями (в межах 1%) по кварталах (табл. 2.13).

Таблиця 2.13

Виробництво молока в Україні, по роках тис. т*

Період	Усі категорії господарств	У тому числі	Частка господарств населення, %
сільськогосподарські підприємства всіх форм власності	господарства населення
2004
І квартал	2267,3	482,6	1784,7	78,7
ІІ квартал	6595,8	1295,2	5300,6	80,4
9 місяців	10959,2	2071,1	8888,1	81,1
За рік	13787,3	2533,2	11254,1	81,6
2005
І квартал	2279,2	509,8	1769,4	77,6
ІІ квартал	6592,4	1328,8	5263,6	79,8
9 місяців	10885,6	2098,4	8787,2	80,7
За рік	13802,5	2578,8	11223,7	81,3
2006
І квартал	2208,0	513,9	1694,1	76,1
ІІ квартал	6329,7	1283,3	5046,4	79,7
9 місяців	10472,9	2003,3	8469,6	80,9
За рік	13337,5	2534,2	10803,3	81,0

* Складено за даними: Рынок молока: текущая конъюнктура и прогноз // Продукты & ингредиенты. – 2006. – № 12. – С. 18–21

Як свідчать дані табл. 2.13 у 2006 р. рівень виробництва молока у всіх категоріях господарств знизився на 3,4% порівняно з попереднім періодом. В цьому випадку приватні селянські господарства залишаються основними товаровиробниками молока, їх частка складає 81,0% від загального обсягу молока, виробленого всіма категоріями господарств.

Головною причиною спаду виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах є його збитковість, через що виробник не зацікавлений збільшувати його виробництво. Крім того, виробники молока і підприємства-переробники сьогодні не пов’язані, в першу чергу, економічними важелями й мають різні стратегії на ринку. Виробники прагнуть виробити і якнайдорожче реалізувати молоко з тим, щоб мати кошти, а переробники прагнуть купувати його за найдешевшою ціною, але високої якості та мати високий прибуток від своєї діяльності.

Найбільшими регіонами з виробництва молока в Україні залишаються: Львівська (733,1 тис. т), Вінницька (647,0 тис. т), Житомирська (598,4 тис. т), Полтавська (584,0 тис. т), Чернігівська (483,0 тис. т) і Київська (473,2 тис. т) області. Найменшими – Автономна Республіка Крим (256,1 тис. т), Херсонська (273,6 тис. т), Чернівецька (275,7 тис. т) і Запорізька (285,7 тис. т) області.

Протягом 2006 р. найбільшого абсолютного показника з виробництва молока досягли господарства населення Львівської області (708,5 тис. т) і сільськогосподарські підприємства Київської (190,2 тис. т), а найменшого – господарства Автономної Республіки Крим (221,0 тис. т) і сільськогосподарські підприємства Закарпатської області (5,5 тис. т). Основними причинами зменшення виробництва молока є скорочення поголів'я великої рогатої худоби, подорожчання кормів, випереджальні темпи зростання цін на паливно-мастильні матеріали порівняно з закупівельними цінами на молоко та ін. [134].

За період з 2005 р. по 2006 р. поголів’я корів у всіх категоріях господарств зменшилось на 252,2 тис. голів, або на 6,7%, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах на 52,5 тис. голів, у господарствах населення – на 199,7 тис. голів (табл. 2.14).

Таблиця 2.14

Поголів’я корів в Україні по роках, тис. голів*

Період	Усі категорії господарств	У тому числі	Частка господарств населення, %
сільськогосподарські підприємства всіх форм власності	господарства населення
2004
І квартал	4273,8	1077,1	3196,7	74,8
ІІ квартал	4267,3	1054,8	3212,5	75,3
9 місяців	4201,9	1020,4	3181,5	75,7
За рік	3953,3	949,9	3003,4	76,0
2005
І квартал	4020,0	946,4	3073,6	76,5
ІІ квартал	3928,7	922,0	3006,7	76,5
9 місяців	3864,8	895,6	2969,2	76,8
За рік	3766,5	864,3	2902,2	77,1
2006
І квартал	3648,2	863,0	2785,2	76,3
ІІ квартал	3656,9	850,9	2806,0	76,7
9 місяців	3601,6	821,7	2779,9	77,2
За рік	3514,3	811,8	2702,5	76,9

* Складено за даними: Рынок молока: текущая конъюнктура и прогноз // Продукты & ингредиенты. – 2006. – № 12. – С. 18–21

На теперішній час найбільше за чисельністю поголів’я корів на сільськогосподарських підприємствах зосереджено в Чернігівській (70,0 тис. голів), Полтавській (68,3 тис. голів), Київській (60,9 тис. голів), Житомирській (60,6 тис. голів) і Сумській (58,6 тис. голів) областях, а найменше – в Закарпатській (3,5 тис. голів), Івано-Франківській (5,9 тис. голів) і Херсонській (8,4 тис. голів).

Протягом 2006 р. приватні сільські господарства Вінницької області змогли не тільки зберегти, але й збільшити чисельність поголів’я корів на 0,4 тис. голів, або на 100,2%, в інших областях спостерігалось скорочення поголів’я. Зокрема, в Луганській області поголів’я корів у приватному секторі за рік скоротилося на 24,2%, у Київській – на 14,8, Кіровоградській – на 9,7, Дніпропетровській – на 9,0, Харківській – на 8,2%.

Така ситуація дає підстави прогнозувати подальше зменшення поголів’я корів, особливо у осінньо-зимовий період. До першої половини 2008 р. очікується зменшення поголів’я в сільськогосподарських підприємствах на 48,8 тис. голів, а в приватних господарствах – на 107,5 тис. голів.

Постійне скорочення поголів’я корів (як правило низькопродуктивних) призвело до покращення якісного складу дійного стада. Про це свідчить тенденція щодо підвищення показника середнього надою від однієї корови. Так, у 2006 р. середня продуктивність корів у господарствах всіх категорій збільшилась на 91 кг порівняно з 2005 р. Продуктивність корів у приватних господарствах залишається значно вищою (на 609 кг) порівняно з сільськогосподарськими підприємствами.

Реалізацію молока сільськогосподарські підприємства всіх форм власності здійснюють через різні канали, найбільшу питому вагу серед яких (88,4%) займає реалізація переробним підприємствам.

За 2006 р. загальні обсяги реалізації порівняно з відповідним показником попереднього року зменшились на 4,4%. Недосконалою залишається також організація прийому молока від населення.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы щелкните по ссылке.

"Авіс" ("Масляна Корівка" шоколадно-горіхова), Харківський ЖК ("Масло десертное шоколадное". Харківський ЖК також випускає продукцію з фруктовим наповнювачем (ананасовий, полуничний).

Лідерами у випуску інноваційної маргаринової продукції вважають Запорізький ОЖК, Харківський ЖК та Львівський ЖК, що працюють під ТМ "Щедро". Новинкою Запорізького ОЖК є маргарин преміум-класу "Святковий" із жирністю 80%. Крім рослинних жирів він містить ферментизоване молоко. Цей маргарин призначений для споживання в їжу та для домашньої кулінарії. Крім того, під ТП "Щедро" у 2006 р. презентовано нові м'які маргарини "Домашній " та "Оливковий" із жирністю 50%. На Одеському ОЖК під ТМ "Сонячна долина" розпочався випуск низькокалорійного маргарину "Масло Смачне" з жирністю 25%. На Кіровоградському заводі модифікованих жирів освоєно випуск маргаринів під ТМ "Дивне". Відмінною особливістю таких маргаринів є усунення з їх складу транс-ізомерів, що негативно впливають на людський організм.

Крім того, підприємства галузі у 2006 р. впровадили у виробництво лінійку нових видів майонезів із підвищеною калорійністю – від 72 до 80%, а деякі виробники взагалі припинили випускати майонези з низьким вмістом жиру.

Розширення випуску нових видів продукції та нарощування виробничих потужностей у галузі здійснюється шляхом впровадження технологічного обладнання провідних закордонних фірм. У 2005 році введені в експлуатацію два нових олієекстракційних заводи: ЗАТ "Пересічанський ОЕЗ" і ЗАТ "Іллічівський олієекстракційний завод" проектною виробничою потужністю по 500 тонн переробки насіння соняшнику на добу або 600 тис. тонн насіння соняшнику в рік кожний, що дозволяє виробляти олію соняшникову нерафіновану і шрот. На підприємствах встановлені італійська олієекстракційна установка Bernardini та олієекстракційна установка Europa Crown Limited. Завдяки організації виробництва глибокого очищення і фасовки рослинних олій на підприємствах планується поряд з реалізацією продукції на внутрішньому ринку найближчим часом здійснювати її експорт.

У середині 2005 р. ЗАТ "Євротек" завершило реконструкцію Вовчанського олієекстракційного заводу (Харківська обл.). Протягом року на підприємстві було збудовано новий цех, в якому встановили сучасне олієекстракційне устаткування компанії Europa Crown Limited. Реконструкція дала можливість збільшити потенційні потужності заводу по переробці насіння соняшнику методом екстракції до 1000 тонн за добу і випускати вітчизняну продукцію на рівні найкращих світових аналогів.

Проривним проектом в галузі більшість фахівців вважає будівництво в Іллічівському порту та порту "Південний" заводів з переробки пальмової олії, термін окупності яких може скласти 3–5 років. Доцільність такого будівництва спеціалісти пов'язують з тим, що в Україні та країнах СНД зростає попит на фракції пальмової олії (олеїн, стеарин), яка використовується в олієжировій, кондитерській, хлібопекарній, миловарній промисловості.

Пальмова олія, не дивлячись на зростання цін на неї, залишається найбільш вигідною для переробки сировиною, особливість якої полягає в тому, що вона починає кристалізуватись при температурі +40°C і може транспортуватися лише у розігрітому стані. Тому технологічно правильним вважається рішення щодо переробки пальмової олії в портах, оскільки при транспортуванні сировини сира олія втрачає свої якості і, чим менше перевалок олії до переробки, тим краще якість кінцевої продукції. Загальна вартість проекту в "Південному" складає $70 млн., потужність заводу 1,5 тис. т продукції на добу.

Іллічівське підприємство буде переробляти 500 т пальмової олії на добу (близько 160 тис. т на рік), вироблюючи 350 т спеціальних жирів і близько 170 т еквівалентів та замінників масла какао, асортимент яких складатиме 30–40 позицій. Завод буде екологічно чистим підприємством з невеликим споживанням ресурсів і мінімальною кількістю відходів. Ціна продукції Іллічівського комбінату буде нижчою за імпортні аналоги на 15–20% в залежності від кон’юнктури ринку. Якщо середня рентабельність типового олійно-жирового комбінату складає 10–20%, то на Іллічівському цей показник буде в 1,5–2 рази вище.

Зазначимо, що на іноземних підприємствах проміжні жири і спеціальні жири виробляють окремі підприємства. На Іллічівському заводі буде створена загальна технологія, що дозволить об'єднати обидві технології. Масляний термінал для зберігання складатиме 36 тис. т пальмової олії, проти європейських 5 тис. т.