Передмова (стр. 4 )

Факультативні курси. Факультативний курс (фран. facultative — необов’язковий) — це навчальний предмет, що вивчається студентами за бажанням з метою поглиблення і розширення наукових і прикладних знань на основі обов’язкових навчальних дисциплін.

Факультативні курси є сходинкою переходу від засвоєння навчального предмета до вивчення відповідної науки. За навчальними цілями виділяють такі типи факультативних курсів (рис.1.9):

Рис. 1.9. Типи факультативів у КМСОНП

1. Факультативи додаткових розділів (ФДР), які спрямовані на поглиблене вивчення змісту навчального предмета, систематизацію та узагальнення отриманих знань з навчальної дисципліни, поєднуючи при цьому теоретичну і практичну підготовку студентів.

Метою такого типу факультативу є також підготовка студентів до продовження навчання, створення певного стандарту поглибленого вивчення навчального предмету. У цьому випадку поглиблення знань означає:

·  посилення їх ролі у виявленні основних компонентів науки (понять, гіпотез, законів, теорій);

·  демонстрування значення теорії для пізнання, її провідної ролі в науці;

·  виявлення нових взаємозв’язків, про які ще не знають студенти, на основі фактів, відомих їм з основного навчального курсу;

·  озброєння студентів новими методами та прийомами розв’язання практичних проблем та задач, тобто поглиблення теорії з метою полегшення практики;

·  розширення сфери можливого застосування знань.

2. Прикладні факультети (ПФ) — дидактична форма ознайомлення студентів з найважливішими шляхами й методами застосування отриманих знань на практиці, яка сприяє розвитку інтересу студентів до сучасної техніки, виробництва, економіки тощо.

3. Міжпредметні факультативи (МПФ), які мають на меті інтеграцію знань студентів про природу, явища та суспільство в його широкому розумінні.

4. Факультативи за навчальними предметами (ФНП), що не входять до робочого навчального плану напряму або спеціальності конкретного ВНЗ. Факультативи такого типу допомагають студентам глибше зрозуміти матеріальність світу, ознайомитися із застосуванням знань з різних дисциплін у певних галузях виробництва, озброюють їх політехнічними знаннями, вміннями та навичками, ознайомлюють з найважливішими науковими відкриттями минулого і сьогодення.

5. Факультативи, спрямовані на вирішення регіональних та суспільно значущих проблем (РСФ) — дидактична форма ознайомлення студентів з найважливішими питаннями сьогодення, розвитку у них таких якостей, як відповідальність за свої дії, усвідомлена законослухняність, вміння самоіндефікувати себе в суспільстві.

6. Міжвузівські факультативи (МВФ), спрямовані на вирішення завдань розвитку творчих здібностей студентів; формування стійких орієнтацій на практичну готовність до участі в предметних олімпіадах, конкурсах, наукових конференціях тощо.

Спрямованість факультативного курсу може бути теоретичною, практичною або комбінованою.

Організація діяльності студентів під час проведення факультативних занять в КМСОНП має свої особливості:

•  студенти обирають факультативний курс відповідно до своїх інтересів, тому їх діяльність на заняттях характеризується активністю та інтенсивністю;

•  спільність пізнавальних інтересів студентів, оскільки групи формуються на добровільних засадах;

•  цікавість студентів до факультативного курсу спонукає
викладача вести добір найбільш актуальних тем та видів діяльності
студентів, пропонуючи їм засоби розвитку мислення, пам’яті,
уявлення, індивідуальних здібностей.

У той же час при визначенні переліку факультативів виходити треба не тільки з особистих побажань студентів, а й враховувати матеріально-технічний та кадровий потенціал ВНЗ та його кафедр, конкретні умови та завдання підготовки студентів до практичної діяльності. Кожному викладачу, працюючи в КМСОНП, потрібно пам’ятати, що факультативні курси спрямовані на поглиблення знань і розвиток здібностей студентів, а не на подолання їх відставання в оволодінні програмовим матеріалом з навчальних дисциплін.

Елективні курси — це курси за вибором, що є обов’язковою
умовою КМСОНП та ЕСТS. В умовах кредитно-модульної системи
навчання до 50% загальної кількості дисциплін навчального плану — це дисципліни за вибором (обов’язковим та вільним). Обов’язковий вибір студенти здійснюють з запропонованих їм навчальних дисциплін, які формують їх як фахівця. Уникнути цього вибору неможливо. Але вибір серед запропонованих кафедрами дисциплін є вільним. Кафедри можуть пропонувати студентам на вибір декілька блоків дисциплін (спеціалізації).

Окрім цього кафедри в умовах КМСОНП повинні пропонувати кафедрам і низку курсів за абсолютно вільним вибором, який „не прив’язаний” до спеціалізації, хоча і призначені для поглиблення і розширення змісту нормативних дисциплін.

Орієнтовне співвідношення обсягу нормативних, профільних та вибіркових курсів визначається пропорцією 60 : 30 : 10.

На відміну від факультативних, елективні курси є обов’язковими в умовах КМСОНП. Саме вони, власне кажучи, й є найважливішим засобом побудови індивідуального навчального плану студента, як того вимагає ЕСТS, тому що найбільшою мірою пов’язана з вибором кожним студентом змісту освіти залежно від його інтересів, здібностей, подальших життєвих планів. За призначенням можна виділити декілька типів елективних курсів, які відповідають вимогам КМСОНП:

1.  Елективні курси, які забезпечують для найбільш здібних студентів підвищений рівень вивчення тієї чи іншої навчальної
дисципліни.

2.  Елективні курси, що забезпечують між предметні зв’язки та
надають можливість вивчати суміжні навчальні предмети фахового
рівня.

3.  Елективні курси, які допомагають студенту підготуватися до
державної підсумкової атестації на підвищеному рівні.

4.  Елективні курси, орієнтовані на отримання студентами освітніх результатів для успішного просування на ринку праці.

5.  Елективні курси, які виходять за межі традиційних вузівських
програм і поширюються на галузі діяльності людини поза колом
обраної професії і які мають поза предметний характер. Прикладом
подібних курсів можуть бути елективи типу „Основи раціонального
харчування” або курси підготовки водіїв.

Треба прийняти до уваги і той факт, що запровадження елективних курсів передбачає значне скорочення аудиторного викладання за рахунок:

• самостійного вивчення основної та додаткової навчальної літератури, а також інших джерел інформації;

• прослуховування оглядових та установчих лекцій;

• участі у семінарах, дискусіях, конференціях;

• інформаційної підтримки за допомогою навчальних
відеофільмів, Інтернету тощо;

• участі у творчих конкурсах;

• виконання евристичних робіт та проектів;

• екскурсії на виробництво, спеціалізовані виставки.

Розвиток самостійної навчальної діяльності студентів, застосування інтерактивних методів в умовах КМСОНП стають важливим фактором не тільки успішного проведення занять з елективних курсів, а й загального підвищення якості вищої освіти.

Навчальна конференція. Групова навчальна конференція наближає навчання до наукових форм діяльності. У період підготовки до конференції студенти самостійно обирають тему доповіді, виконують невелике дослідження та готуються до виступу за отриманими результатами.

Конференція може проводитися в межах академічної групи, потоку, курсу, факультету або мати загально вузівський характер.

Ознаками конференції є: необхідність підготовчого періоду; наявність виступів у формі доповідей, а не тільки повідомлень.

Студенти заздалегідь сповіщають про конференцію, що відбудеться. Окремим зацікавленим студентам пропонується на вибір взяти тему для повідомлення або доповіді. Інші студенти формулюють питання, готуються до обговорення. Всі у цьому зацікавлені, оскільки система оцінювання в КМСОНП передбачає за це певні бали. Конференція проводиться у визначений час, протягом 2-х академічних годин. Виступають декілька доповідачів. На кожен виступ відводиться 7-10 хвилин, після чого учасники конференції ставлять доповідачам запитання, роблять критичні зауваження та доповнення.

Наприкінці конференції викладач підбиває підсумки, робить узагальнення, оцінює роботу доповідачів та найбільш активних і творчих учасників. Особливу увагу потрібно приділяти роботам, в яких доповідачем отримані власні дані, а не тільки наведена інформація з наукових, літературних чи науково-популярних джерел.

Навчальні консультації. Їх призначення полягає у наданні допомоги студентам щодо засвоєння окремих тем або розділів навчального курсу, а також поглибленого вивчення предмета.

Під час проведення консультації студенти мають можливість поставити питання, намагаються дати відповіді на них, слухають пояснення викладача або запрошених фахівців.

Консультації можуть бути:

• для академічної групи;

• для малої групи;

• індивідуальні.

Потреба в консультуванні студентів виникає з різних причин. Нерідко вони стикаються з певними труднощами під час самостійного опрацювання навчального матеріалу або виконання завдання.

Правильно організована консультація:

• допомагає подолати їх;

• виховує у студентів самоконтроль, критичне ставлення до своїх знань;

• допомагає правильно встановити рівень власної навченості.

Консультуючи, викладач не дає готових відповідей, а спрямовує пізнавальну діяльність студентів таким чином, щоб вони самостійно зрозуміли питання, розв’язали складне завдання, збагнули суть матеріалу, що вивчається.

Індивідуальне консультування студентів може відбуватися як за їх власним бажанням, так і за ініціативи викладача — у формі „роботи за викликом” для студентів, які мають певні проблеми з навчанням.

Консультації в КМСОНП можуть стати приводом для проведення спеціальних занять, присвячених виявленим проблемам або вирішенню потреб студентів. Такі заняття покликані заповнити прогалини в знаннях учнів, створити основи успішності у подальшому навчанні.

Допоміжними формами організації навчання є такі, що забезпечують диференціацію та індивідуалізацію навчального процесу у позааудиторний час, сприяють як подоланню відставання окремих студентів та їх груп від єдиних вимог, так і прискореному просуванню вперед студентів, які успішно опановують програму навчання.

У творчо-практичній діяльності студентів, які навчаються в умовах КМСОНП, допоміжними формами є різноманітні об’єднання клубного типу, гуртки, секції, студії, олімпіади, конкурси, турніри тощо.

Предметні гуртки. На заняттях з кожної навчальної дисципліни, як правило, виявляються студенти, які намагаються більше часу приділити на вивчення навчального курсу, ніж це передбачено робочим навчальним планом. Саме для задоволення навчальних потреб таких студентів і створюються кафедральні предметні гуртки та інші форми навчання (студії, майстерні, лабораторії, наукові об’єднання тощо).

Склад гуртків формується на добровільних засадах зі студентів
однієї академічної групи або курсу (можливо і з різних курсів та
спеціальностей). Керівництво гуртками здійснюють викладачі,
науковці, аспіранти, магістранти.

Предметні гуртки є позааудиторними формами організації навчання. Їх завданням є:

•  поглиблення одержаних під час навчальних занять знань;

•  розвиток інтересів і здібностей студентів;

•  ознайомлення з новітніми досягненнями науки та техніки;

•  проведення вечорів, присвячених ювілеям вчених та наукових відкриттів;

•  проведення дослідницької роботи.

Формою поєднання теоретичних знань з практичними навичками, індивідуальних та групових форм навчальної роботи може стати предметна майстерня, яку очолює професор кафедри або досвідчений доцент. Така форма організації навчання дає можливість учасникам проекту здійснювати свою діяльність, використовуючи форми індивідуальної і групової роботи. У такій творчій майстерні організовується робота з:

•  структурування теми і вибору методів дослідження;

•  подоланні труднощів, які виникають у процесі навчання;

•  виконання експериментальної роботи;

•  організації екзаменів, тестування, що неможливі в умовах поточної практики;

•  групового обговорення досвіду навчання і практики.

У кредитно-модульній системі повинна знайти місце така форма організації навчання, як навчальна лабораторія. Прикладом організації діяльності лабораторії може служити Дальтон-лабораторія у формі Дальтон-години, Дальтон-дня, Дальтон-тижня.

Так, наприклад, при проведенні Дальтон-години:

•  студенти заздалегідь отримують навчальні завдання в яких вказується термін їх виконання;

•  всі необхідні для роботи студентів аудиторії, кабінети відкриті, працює бібліотека;

•  у рекреаціях, методичних кабінетах створюються робочі місця
для студентів, де вони можуть працювати;

•  кожен студент повинен виконати 2 завдання. Він сам визначає,
яке завдання, у якому порядку буде виконувати самостійно або
з кимсь, чи буде він звітувати перед викладачем сьогодні або пізніше.

Дальтон-година проводиться кафедрою раз на тиждень. Форма навчальних занять та порядок проведення:

Перший етап — стандартне аудиторне заняття.

Другий етап — колективне аудиторне заняття.

Третій етап — навчальна лабораторія.

Четвертий етап — контрольне тестування.

Стандартне (традиційне) заняття має на меті засвоєння теоретичного матеріалу й відпрацювання навичок відповідно до вимог навчальної програми.

Колективне аудиторне заняття проводиться у разі виникнення у студентів проблем в їхній практичній діяльності. При цьому організовується обговорення, в результаті якого у студентів з’являються певні погляди на вирішення проблеми, виробляється власна позиція.

Лабораторія — це час, відведений для самостійної роботи студентів під керівництвом викладача, коли вони працюють у парах, групі, індивідуально. Лабораторія відвідується за бажанням студента.

Олімпіади, турніри, конкурси, конференції. Такі форми навчання стимулюють та активізують навчальну діяльність студентів, розвивають їх творчі здібності, формують особливу атмосферу змагання. Проведення олімпіад, турнірів, конкурсів виставок, конференцій дає можливість:

·  проаналізувати ефективність системи роботи з обдарованою студентською молоддю та визначити шляхи її удосконалення;

·  провести порівняльні моніторингові дослідження результативності інтерактивних технологій навчання;

·  робити висновки про творчий характер роботи викладачів, їх вміння вести пошук та розвивати таланти.

Крім традиційних предметних олімпіад та конкурсів наукових робіт студентів в умовах КМСОНП доцільно приймати участь і в дистанційних Web–олімпіадах та конкурсах, які набувають популярності.

Імпульсу для розвитку здібностей студентів у різних галузях знань та діяльності надає й організація виставок студентської творчості, на яких експонуються кращі роботи студентів. Досягнення студентів дозволяють робити висновки про творчий характер діяльності викладачів, їх вміння знаходити та розвивати таланти.

При проведенні олімпіад, турнірів, конкурсів необхідно ширше використовувати нестандартні форми їх організації та проведення, зокрема такі, як:

·  студентське суддівство — індивідуальне оцінювання змісту завдань, олімпіад, турнірів, конкурсів на предмет зацікавленості ними учнів, визначення найкращих завдань;

·  проведення концертів за участю учасників олімпіад, турнірів та конкурсів „Знайомтесь, це я!” за вільною програмою;

·  анкетування учасників;

·  виступи команд–переможців.

Для здійснення заходів, спрямованих на ефективне проведення олімпіад, турнірів, конкурсів, виставок необхідно організувати проведення фандрайзингових акцій серед фірм, підприємств, компаній.

Можливості, придатності і функції різних форм навчання наведено в табл.1.5.

Таблиця 1.5

Функції форм навчання в КМСОНП

Форми навчання в КМСОНП	Теоретична оцінка придатності для виконання функцій:
Навчаль-ної	Розви-вальної	Виховної	Спону-кальної	Контроль-ної
Розповідь	+++++	+++++	+++++	+++++	++
Бесіда	+++++	+++++	+++++	+++++	++
Лекція	+++++	+++++	++++	+++++	+
Семінар	++++	+++++	+++++	+++++	+++++
Дискусія	+++	+++++	+++++	+++++	++++
Робота з літературою	+++++	+++++	+++++	+++++	+++++
Демонстрація	+++++	+++++	+++++	+++++	++
Відеоперегляд	++++	++++	+++++	+++	+++
Ілюстрація	+++++	+++++	+++++	+++++	++
Вправи	+++++	+++++	+++++	+++++	+++++
Лабораторні роботи	+++++	+++++	++++	+++++	+++
Практичні заняття	+++++	+++++	+++++	++++	+++
Ігрове заняття	++++	+++++	+++++	+++++	++++
Репетиторство	++++++	+	++	+++++	++++++
Тьюторство	+++	+++++	++++	+++++	+++
Робота в групах	+++	+++++	+++++	++++	+++
Навчальна екскурсія	+++	+++++	+++++	+++++	++
Факультатив	+++++	+++++	++++	+++++	++
Предметні гуртки	++++	+++++	+++++	+++	+++
Олімпіади, конкурси	+	++	+++	+++++	++++
Навчальна конференція	++	++++	++++	+++++	++
Навчальні консультації	++	++++	+++	++++	+++++
Лабораторії	+++++	++++	+++	+++	+++

Примітка. Порівняльна оцінка функціональної ефективності форми навчання відмічається позначкою „+”. Чим більше таких позначок, тим вище рівень ефективності форми навчання в разі реалізації нею тієї чи іншої функції.

Використана література

1.  Андреев : Учебный курс для творческого саморазвития. — Казань: Центр инновационных технологий, 2000.

2.  , Реан іка. — Санкт-Петербург: Питер, 2000.

3.  Вачков методы в работе школьного психолога: Учебно-методическое пособие. — М.: Ось-89, 2002.

4.  , Хлєбнікова ізація навчального процесу в сучасній школі. — Харків: Веста, 2003.

5.  Гін педагогічної техніки. Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотній зв’язок. Ідеальність. — Луганськ: Навчальна книга, Янтар, 2004.

6.  Гончаров педагогічної праці: Навч. посібник Рівне: РДТУ, 2001.

7.  Гончаров -методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу: Монографія. — Рівне: НУВГП, 2005.

8.  Гончаров викладання в кредитно-модульній системі організації навчального процесу: Монографія — Рівне НУВГП, 2006.

9.  Інтерактивні технології навчання в кредитно-модульній системі організації навчального процесу: Монографія — Рівне: НУВГП, 2006.

10., Мошинський освіти України і Болонський процес. — Рівне: НУВГП, 2005.

11.Гришина ітня технологія як об’єкт методичної роботи. — Харків: Основа, 2003.

12.Житник порадник: форми і методи навчання — Харків: Основа, 2005.

І3.Лихачев . — М.: Юрайт, 2001.

14. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. — К., 2002.

15.Селевко образовательные технологий. — М.: Народное образование, 1998.

16. Сиротенко урок: Інтерактивні технології навчання. — Харків: ВГ „Основа”, 2003.

17.Словарь-справочник по педагогике. — М.: Творческий центр, 2004.

18.Фіцула іка. — К.: Академкнига, 2003.

19.Хлєбнікова Т. М. Ділова гра як метод активного навчання педагога. — Харків: ВГ „Основа”, 2003.

20.Хуторской дидактика. — Санкт-Петербург: Питер, 2001.