Робоча навчальна програма (стр. 3 )

Лекції – 16 год.

Практичні – 16 год.

Самостійна робота – 6 год.

VI семестр

№ теми	Назва теми	Кількість годин
Лекції	Практичні	Самостійна робота
ЗМІСТОВИЙ Модуль 6. «Кореспонденція та звіт»
26	Кореспонденція	2	2
27	Кореспонденція (продовження)	2	2
28	Звіт	2	2
29	Звіт (продовження)	2	2	3
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 7. «Репортаж та інтерв’ю »
30	Репортаж	2	2	3
31	Інтерв’ю	2	2
32	Інтерв’ю (продовження)	2	2
Всього	14	14	6

Загальний обсяг 34 год., в тому числі:

Лекції – 14 год.

Практичні – 14 год.

Самостійна робота – 6 год.

ІІІ СЕМЕСТР

змістовий МОДУЛЬ І. Журналістика як соціальний інститут, завдання проблеми і суперечності

ТЕМА 1. Журналістика як соціальний інститут

Лекція 1. Журналістика як соціальний інститут (2 год).

Журналістика є особливим соціальним інститутом в системі інших соціальних інститутів. Серед базових мотивацій діяльності ЗМК дослідники виокремлюють інформаційну, політичну, бізнесово-комерційну та професійну. В даному разі, при розгляді технологій новинної журналістики, домінуючими мотиваціями є інформаційна, соціалізуюча та бізнесово-комерційна.

Як соціальний інститут, журналістика забезпечує функцію комунікації, тобто уможливлює і підтримує процес соціальної взаємодії за допомогою інформаційних повідомлень.

Лекція 2. Журналістика як соціальний інститут (продовження) (2 год).

Як соціальний інститут, журналістика покликана інформувати громадян про важливі події і проблеми, забезпечувати публічний громадський контроль влади та інших соціальних інститутів через публічне висвітлення їх діяльності, а також налагоджувати, забезпечувати та підтримувати процес комунікації в суспільстві.

Завдання для самостійної роботи (7 год.)

1. У письмовій формі наведіть приклади діяльності журналістики як соціального інституту.

2. Перерахуйте функції журналістики як соціального інституту, наводячи конкретні приклади.

Література [1-4].

Лекція 3. Функції журналістики як соціального інституту (2 год).

Основною особливістю журналістики як соціального інституту є надання аудиторії конкретних ЗМК інформації, її аналізу чи полемічного й публіцистичного осмислення, на основі яких конкретні індивідууми і аудиторія в цілому приймає конкретні рішення і вдається до конкретних дій на підставі отриманої інформації, її аналізу чи полемічної й публіцистичної інтерпретації.

Журналістика виконує посередницьку функцію в системі взаємодії індивідуумів, з яких складається суспільство, та соціальних інститутів, покликаних забезпечувати системну життєдіяльність і розвиток соціуму. Взаємодія індивідуумів, з яких складається суспільство, та соціальних інститутів забезпечується через виконання ЗМК функції інформування, аналізу, громадської критики та контролю.

Література [1-4].

Лекція 4. Завдання журналістики як соціального інституту (2 год.)

Завдання ЗМК:

1.  ЗМК інформують аудиторію про суспільно значимі події, що стосуються усіх сфер життя (природні й техногенні катастрофи, політика, економіка, культура, релігійне життя, спорт, світське життя і т. д.).

2.  ЗМК інформують свою аудиторію про дії та прийняті рішення в системі соціальних інститутів.

3.  ЗМК інформують соціальні інститути та осіб, які виконують свої повноваження в системі соціальних інститутів, про реакцію громадськості та громадських об’єднань на дії і прийняті рішення в системі соціальних інститутів.

Література [1-4].

Лекція 5. Завдання журналістики як соціального інституту (продовження) (2 год.)

Завдання ЗМК:

4.  ЗМК забезпечують діалог і процес комунікації між громадськістю та соціальними інститутами, внаслідок чого або особи, які виконують свої повноваження в системі соціальних інститутів, корегують свої дії і прийняті рішення, або громадська думка корегує свою оцінку дій і прийнятих рішень в системі соціальних інститутів.

5.  ЗМК контролюють і критикують діяльність соціальних інститутів та осіб, які виконують свої повноваження і в тому разі, коли дії та прийняті рішення в системі соціальних інституцій є не адекватними оцінкам і позиціям громадськості та через публічну дискусію пропонують громадськості і соціальним інституціям можливі альтернативи аж до заміни осіб, які виконують свої повноваження в системі соціальних інститутів іншими особами, чиї дії і рішення будуть адекватними оцінкам і позиціям громадськості.

6.  ЗМК забезпечують демократичний механізм діяльності соціальних інституцій, в основі якого лежать інтереси та індивідуальні свободи, а будь-яке делегування функцій і повноважень здійснюється на представницькій основі, що передбачає: будь-яка влада є виборною, оскільки навіть призначені особи призначаються особами, які є обраними.

Завдання для самостійної роботи (7 год.)

1. Письмово перерахуйте завдання журналістики як соціального інституту, проаналізувавши кожне з них.

2. Порівняйте роль журналістики як соціального інституту з іншими соціальним інститутами.

Література [1-4].

Лекція 6. Проблеми і суперечності журналістики як соціального інституту (2 год.)

Те, наскільки продуктивно ЗМК виконують роль соціального інституту, безпосередньо залежить від рівня демократичного розвитку суспільства. Це означає, що у суспільствах, де рівень громадської свідомості громадян є високим, а кадрове формування й діяльність соціальних інститутів прямо залежить від волі громадян, ЗМК є органічним складником системного балансу між громадськістю і соціальними інститутами.

Література [1-4].

Лекція 7. Проблеми і суперечності журналістики як соціального інституту (продовження) (2 год).

У суспільствах перехідної демократії чи таких, чий рівень демократії є низьким, ЗМК нерідко вимушені або опинятися у ролі центру конфлікту між громадськістю і соціальними інститутами, або піддаватися прямому адміністративному чи опосередковано економічному тиску. Внаслідок цього ЗМК піддаються різного роду цензурі та самоцензурі, залежно від зростання якої вони дедалі меншою мірою відіграють роль соціального інституту та дедалі більше набувають невластивої ролі пропагандиста і агітатора на користь інтересів представників політичної чи політико-бізнесової влади.

Таким чином, ступінь лояльності соціальних інститутів до ЗМК та їх готовність визнавати чи миритися з виконанням ЗМК ролі соціального інституту є однією з головних ознак демократичності суспільства.

Завдання для самостійної роботи (7 год.)

1. На конкретних прикладах визначте можливі суперечності журналістики як соціального інституту.

2. Порівняйте суперечності журналістики як соціального інституту з суперечностями інших соціальних інститутів.

3. Проілюструйте на прикладі діяльності газети основні принципи журналістики.

Література [1-4, 10-12].

Типове тестове завдання

Дайте визначення поняттю «журналістика як соціальний інститут» - Виберіть з поданих нижче мотивацій, базові мотивації характерні для діяльності ЗМК

1)  бізнес-комерційна 5) політична

2)  історична 6) сенсаційна

3)  професійна 7) інформаційна

4)  культурна 8) розсліду вальна

Визначте основні функції ЗМК

1)  інформування 6) обслуговування

2)  артикуляції 7) розважання

3)  соціалізації 8) реклами

4)  критики та контролю 9) орієнтаційна

5)  кореляції 10) організаторська

Перерахуйте чинники, які впливають на дієвість конкретного журналістського матеріалу. Принципи ЗМІ (відзначте):

1)  гуманізм 6) народність

2)  партійність 7) демократичність

3)  науковість 8) етичність

4)  правдивість 9) загальнолюдські цінності

5)  об’єктивність 10) реалістичність

Комунікативний зв'язок – це:

1)  усний обмін інформацією

2)  письмовий обмін інформацію

3)  звукова передача інформації

4)  зображувальна передача інформації

5)  знакова передача і сприйняття інформації

7. Назвіть учасників комунікативного процесу

1) комунікатор

2) засіб МК

3) реципієнт

4) повідомлення

8. Назвіть соціальні, загально психологічні і соціально-психологічні функції текстового і зображуваного матеріалу в газеті.

9. Назвіть соціальні, загально психологічні і соціально-психологічні функції популярної радіопередачі.

10. Назвіть соціальні, загально психологічні і соціально-психологічні функції популярної телепередачі.

Основні запитання на залік змістового модуля №1

1.  Поясніть специфічні особливості масової комунікації.

2.  Назвіть і прокоментуйте складники масової комунікації в нашій державі.

3.  Інформація: багатозначність поняття. Інформація в журналістиці.

4.  Визначте особливості журналістики як соціального інституту.

5.  Поясніть місце журналістики в системі інших соціальних інститутів.

6.  Якими є базові мотивації діяльності ЗМК.

7.  Поясніть поняття технології журналістики.

8.  У чому полягає посередницька функція журналістики в системі взаємодії індивідуумів та суспільства.

9.  Перерахуйте функції ЗМІ через виконання завдань ЗМК.

10.  Поясніть процес інформування аудиторії.

11.  Як відбувається інформування соціальних інститутів.

12.  У чому полягає забезпечення діалогу між суспільством та соціальними інститутами.

13.  Контроль і критика ЗМК.

14.  Назвіть критерії продуктивності виконання ЗМК своїх функцій.

15.  Право журналіста на помилку.

16.  Внутрішня свобода журналіста в Україні. Проілюструйте прикладами.

17.  До чого призводять обмеження свободи слова.

18.  Функціональне призначення ЗМК.

19.  Назвіть критерії та показники дієвості ЗМІ.

20.  Принципи діяльності ЗМК.

ІV СЕМЕСТР

змістовий МОДУЛЬ 2. комерційна і суспільна (громадська) журналістика

ТЕМА 4. Комерційна і суспільна (громадська) журналістика

Лекція 8. Журналістика як бізнес (2 год.)

Специфіка ЗМК полягає в тому, що, будучи соціальним інститутом, вони одночасно є суб’єктом економічних взаємин. Ця риса якісно відрізняє ЗМК від інших соціальних інститутів, оскільки ЗМК виконують роль соціального інституту, надаючи своїм споживачам інформаційні послуги, що оплачуються цими споживачами прямо чи опосередковано.

Редакційний бюджет будь-якого комерційного ЗМК формується з 2-х основних статей:

1.  Доходи від передплати (для газет), абонентської плати (для електронних ЗМК).

2.  Доходи від реклами і платних оголошень.

При цьому окремі види ЗМК, наприклад FM-станції, можуть формувати редакційний бюджет виключно за рахунок реклами та платних послуг (наприклад, оголошень) і не брати зі споживачів абонентської чи будь-якої іншої оплати.

Традиційно частка коштів, яку редакція ЗМК отримує від передплати чи абонентської плати У демократичному суспільстві саме аудиторія ЗМК є тим інструментом, який впливає на життєдіяльність ЗМК. Це зумовлює тісну залежність ЗМК від споживачів своєї інформації та прагнення журналістів якомога максимально, оперативно і якісно забезпечити інформаційні потреби аудиторії.

Практичне заняття № 1 (2 год.)

Ситуативне завдання №1

Завдання

Ситуативне завдання №1 ставить за мету розкрити за допомогою рольової гри особливості діяльності ЗМК як соціальної інституції у взаємодії з системою інших соціальних інституцій

Легенда ситуативного завдання

1.  Міська рада міста Х прийняла рішення про будівництво мосту через протоку, що розташована у басейні Чорного моря.

2.  Місцеві ЗМК (Телеканал «Вісті» та телеканал ТВС, FM станції “Омега” та “Норд”, газети “Відомості” та “Край”) повідомляють про рішення міської ради свою аудиторію.

3.  Місцеві ЗМК (Телеканал «Вісті» та телеканал ТВС, FM станції “Омега” та “Норд”, газети “Відомості” та “Край”) інформують аудиторію та міську раду про реакцію фахівців та широкої громадськості, тим самим започатковуючи громадську дискусію.

4.  Представники міської ради через ЗМК аргументують своє рішення:

-  будівництво мосту розв’яже проблему транспортного сполучення,

-  дасть змогу створити нові робочі місця,

-  дасть прямий економічний ефект,

-  створить умови для довгострокового інвестування у міський бізнес.

5.  Економісти висувають різні аргументи:

-  будівництво дасть змогу створити 120 нових робочих місць,

-  принесе 10 млн. грн. прямого економічного ефекту,

-  створить перспективи для отримання інвестицій обсягом 70-150 млн. грн.,

-  призведе до втрати 40 робочих місць у галузі прибережного рибальства,

-  призведе до втрати 35 робочих місць цеху переробки морепродуктів,

-  призведе до втрати місцевим виробником міського ринку морепродуктів,

-  призведе до втрати 26 робочих місць у галузі поромних перевезень,

-  призведе до збитків у 6 млн. грн. щорічно внаслідок руйнування прибережної інфраструктури масового відпочинку,

-  призведе до збитків у 8 млн. грн. щорічно внаслідок змін в екології прибережної зони.

6.  Екологи висувають різні аргументи:

-  призведе до екологічних збитків внаслідок змін в екології прибережної зони,

-  призведе до економічних збитків внаслідок руйнування інфраструктури традиційного відпочинку городян та гостей міста.

7.  Пересічні громадяни (інтерв’ю на вулиці, в людних місцях) висувають різні аргументи:

-  будівництво створить незручності для жителів прибережної зони,

-  будівництво створить нові робочі місця,

-  будівництво покращить транспортне сполучення,

-  будівництво зруйнує бізнес у сфері послуг прибережної зони,

-  будівництво збанкрутує рибалок та цех переробки морепродуктів,

-  будівництво збанкрутує сферу поромних перевезень.

8. Представники громадських об’єднань (в тому числі місцевих осередків політичних партій) повторюють усі вищенаведені аргументи в політичному контексті.

Структура рольової гри

Студентська аудиторія поділяється на 6 рольових груп:

1.  Представники міської ради.

2.  Представники місцевих ЗМК.

3.  Економісти.

4.  Екологи.

5.  Обивателі.

6.  Представники галузей, яким будівництво загрожує банкрутством.

7.  Представники громадськості та громадських організацій.

Завдання рольових груп

1.  Представники міської ради аргументують і захищають свою позицію та корегують її залежно від перебігу громадської дискусії.

2.  Економісти дають експертні висновки.

3.  Екологи дають експертні висновки.

4.  Обивателі висловлюють свої думки й позиції та корегують їх залежно від перебігу громадської дискусії.

5.  Представники галузей, яким будівництво загрожує банкрутством, аргументують свої позиції та корегують її залежно від перебігу громадської дискусії та нових аргументів.

6.  Представники громадськості та громадських організацій обстоюють позиції своїх громадських об’єднань чи партій і корегують їх залежно від перебігу громадської дискусії та нових аргументів.

7.  Представники місцевих ЗМК забезпечують свою аудиторію збалансованою неупередженою інформацією про перебіг дискусії, позиції учасників та зміни їх позицій.

Додаткові дані

У перебігу розв’язання ситуативної задачі викладач надає різним рольовим групам додаткову інформацію, що може в той чи інший спосіб вплинути на їх позиції.

Додаткові умови

1.  Члени рольової групи, що представляють місцеві ЗМК, повинні пам’ятати: вони можуть подавати інформацію іншим рольовим групам як у нейтральному, так і в емоційному вигляді, однак їх головне завдання – інформувати суспільство про те, що відбувається у зв’язку з проектом, про позиції різних сторін та їх динаміку, але не вирішувати будувати, згаданий у легенді міст, чи ні.

2.  Члени інших рольових передають інформацію про свої позиції членам інших рольових груп виключно за допомогою представників рольової групи, які представляють ЗМК. При цьому ініціатива може виражатися як самими членами рольових груп, так і членами рольової групи, які представляють ЗМК. Передбачається, що представники ЗМК обов’язково повинні шукати нову інформацію та нові аргументи серед представників рольових груп з тим, аби найоперативніше повідомляти про це інші рольові групи.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Визначити суперечності комерційної журналістики (письмово).

2. Порівняти суперечності комерційної журналістики в різних типах ЗМІ (письмово) .

Література [1-4, 10-14].

ТЕМА 5. Суспільна (громадська журналістика)

Лекція 9. Суспільна (громадська) журналістика (2 год.)

Суспільна (громадська) журналістика (Public Journalism) – вид масовокомунікаційної діяльності, що передбачає підвищений вплив споживачів інформації на її зміст. На відміну від комерційної журналістики, де вплив споживачів інформації на її зміст та бізнесовий компонент ЗМК є взаємоврівноваженими або бізнесовий компонент є домінуючим, суспільна журналістика ставить собі завдання спільно з громадянами країни спробувати визначити найголовніші для суспільства запитання і запропонувати можливі шляхи розв’язання визначеної проблеми. Тому говорячи про завдання інформувати аудиторію про події і проблеми, а не самим їх вирішувати, слід також враховувати і різні можливості розв’язання проблем.

Суспільна журналістика існує як у вигляді окремих пресових видань, радіо та телекомпаній, так і у вигляді окремих проектів (сторінок, рубрик у пресі та програм чи передач на радіо та телебаченні).

Практичне заняття № 2 (2 год.)

Ситуативне завдання №2

Завдання

Ситуативне завдання №2 ставить за мету розкрити за допомогою рольової гри особливості діяльності ЗМК як бізнесу та показати, яким чином повноцінне виконання ЗМК ролі соціальної інституції впливає на їх економічну самодостатність.

Легенда ситуативного завдання

1.  Міська рада міста Х прийняла рішення про будівництво мосту дерез протоку, що розташована у басейні Чорного моря.

2.  У місті діє дві міські газети “Відомості” та “Край”. Газета “Відомості” є комерційною і залежить лише від своїх передплатників , чисельність яких визначає рекламну привабливість видання. Газета “Край” також є комерційною, однак її власником є заступник голови міської ради.

3.  Газета “Відомості” повідомляє про аргументи міської ради:

-  будівництво мосту розв’яже проблему транспортного сполучення,

-  дасть змогу створити нові робочі місця,

-  дасть прямий економічний ефект,

-  створить умови для довгострокового інвестування у міський бізнес.

4.  Газета “Відомості” наводить різні аргументи економістів:

-  будівництво дасть змогу створити 120 нових робочих місць,

-  принесе 10 млн. грн. прямого економічного ефекту,

-  створить перспективи для отримання інвестицій обсягом 70-150 млн. грн.,

-  призведе до втрати 40 робочих місць у галузі прибережного рибальства,

-  призведе до втрати 35 робочих місць цеху переробки морепродуктів,

-  призведе до втрати місцевим виробником міського ринку морепродуктів,

-  призведе до втрати 26 робочих місць у галузі поромних перевезень,

-  призведе до збитків у 6 млн. грн. щорічно внаслідок руйнування прибережної інфраструктури масового відпочинку,

-  призведе до збитків у 8 млн. грн. щорічно внаслідок змін в екології прибережної зони.

5.  Газета “Відомості” наводить різні аргументи екологів:

-  призведе до екологічних збитків внаслідок змін в екології прибережної зони,

-  призведе до економічних збитків внаслідок руйнування інфраструктури традиційного відпочинку городян та гостей міста.

6.  Газета “Відомості” наводить різні аргументи пересічних громадян (інтерв’ю на вулиці, в людних містах):

-  будівництво створить незручності для жителів прибережної зони,

-  будівництво створить нові робочі місця,

-  будівництво покращить транспортне сполучення,

-  будівництво зруйнує бізнес у сфері послуг прибережної зони,

-  будівництво збанкрутує рибалок та цех переробки морепродуктів,

-  будівництво збанкрутує сферу поромних перевезень.

7.  Газета “Відомості” наводить різні аргументи представників громадських об’єднань (в тому числі місцевих осередків політичних партій) в політичному контексті.

8.  У свою чергу газета “Край” повідомляє про аргументи міської ради:

-  будівництво мосту розв’яже проблему транспортного сполучення,

-  дасть змогу створити нові робочі місця,

-  дасть прямий економічний ефект,

-  створить умови для довгострокового інвестування у міський бізнес.

9.  Газета “Край” наводить аргументи економістів, які висловлюються лише на користь будівництва і замовчує аргументи “проти”:

-  будівництво дасть змогу створити 120 нових робочих місць,

-  принесе 10 млн. грн. прямого економічного ефекту,

-  створить перспективи для отримання інвестицій обсягом 70-150 млн. грн.

10. Газета “Край” наводить аргументи екологів, які висловлюються лише на користь будівництва і замовчує аргументи “проти”:

11. Газета “Край” наводить аргументи пересічних громадян, які висловлюються лише на користь будівництва, і замовчує аргументи “проти”:

-  будівництво створить нові робочі місця,

-  будівництво покращить транспортне сполучення.

12. Газета “Край” наводить аргументи представників громадських об’єднань і осередків партій, які висловлюються лише на користь будівництва, і замовчує аргументи “проти”.

Структура рольової гри

Студентська аудиторія поділяється на 10 рольових груп:

1.  Представники газети «Відомості».

2.  Представники газети «Край».

3.  Читачі газети «Відомості».

4.  Читачі газети «Край».

5.  Представники міської ради.

6.  Представники рекламної компанії.

7.  Економісти.

8.  Екологи.

9.  Представники галузей, яким будівництво загрожує банкрутством.

10. Представники громадськості та громадських організацій.

Завдання рольових груп

1.  Представники міської ради, аргументуючи і захищаючи свою позицію, справляють вплив на редакційну політику газети «Край» з тим, аби газета висловлювалася лише на користь будівництва і замовчувала аргументи “проти”.

2.  Представники газети «Відомості» збалансовано і об’єктивно висвітлюють позиції усіх сторін та учасників дискусії

3.  Представники газети «Край» висловлюються лише на користь будівництва і замовчує аргументи “проти”.

4.  Читачі газети «Відомості» голосують за те, чиїми читачами вони надалі хочуть бути.

5.  Читачі газети «Край» голосують за те, чиїми читачами вони надалі хочуть бути.

6.  Представники рекламної компанії голосують, чиїми рекламодавцями вони надалі хочуть бути.