Робоча навчальна програма (стр. 1 )

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Кафедра теорії масової комунікації

Укладач: к. філол. н., доц.

Основи професіональної комунікації

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030303 – видавнича справа та редагування

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 11

від „1”червня 2007 р.

Зав. кафедри

____________ проф. Різун В. В.

Перезатверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 11

від „19”червня 2008 р.

Зав. кафедри

____________ проф. Різун В. В.

Директор інституту

_____________ проф. Різун В. В

КИЇВ – 2007

Робоча навчальна програма з дисципліни «Основи професіональної комунікації».

Укладач к. філол. н., доц.

Лектори: к. філол. н., асист. (2 курс);

к. філол. н., асист. Бєлінська І. В. (3 курс).

Викладачі: к. філол. н., асист. (2 курс);

к. філол. н., асист. Бєлінська І. В. (3 курс).

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 200__р.

___________________________

Вступ

Дисципліна „Основи професіональної комунікації” є нормативним курсом. Викладається на ІІ та ІІІ курсі 3-6 семестрів в обсязі 180 год., з них лекцій 60 год., семінарських 45 год., самостійна робота 75 год., та форма підсумкового контролю (залік) у 3 та 4 семестрах, (екзамен) у 6 семестрі.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Мета курсу – виробити на теоретичному і практичному рівні навички, уміння та технологічні прийоми професіональної комунікації, що застосовуються в новинній журналістиці (періодичних друкованих виданнях, радіо й телебаченні, інформаційних агентствах, інтернет-виданнях). Завдання курсу передбачає поряд з іншими фаховими дисциплінами вироблення теоретичних орієнтирів, основ підходу до аналізу явищ практики. При цьому увага зосереджується на співвідношенні теорії і практики, формуванні методологічних основ вивчення журналістських дисциплін, ролі наукового знання про закономірності функціонування засобів масової комунікації.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом курсу є технології, засоби та методи професіональної комунікації, які використовуються у новинній журналістиці для забезпечення оптимального донесення інформації для масової аудиторії.

Вимоги до знань та вмінь

За результатами виконання вимог, передбачених даною програмою, студент повинен знати:

Основи теорії новинної журналістики в таких поняттях як

Журналістика як соціальний інститут; Журналістика як бізнес; Суспільна (громадська) журналістика; Типи журналістики; Журналістика періодичних друкованих видань; Радіожурналістика; Тележурналістика; Журналістика інформаційних агентств, їх структура та продукція; Інтернет-журналістика; Мультиінформаційна та інтерактивна журналістика; Види журналістики та основні відмінності між новинною та аналітичною, полемічною журналістикою, а також публіцистикою; Новинна журналістика; Аналітична й полемічна журналістика та публіцистика.

За результатами виконання вимог, передбачених даною програмою, студент повинен уміти:

1. Дотримуватися на практиці основних вимог до журналістського продукту, зокрема:

знаходити інформаційний привід; розробити структуру та архітектоніка повідомлення; володіти прийомами спеціалізації та конвергенції в журналістиці; застосовувати на практиці систему жанрів в контексті їх розвитку та взаємопроникнення.

2. Володіти на практиці технологіями професіональної комунікації в новинній журналістиці, зокрема у таких напрямках, як:

визначення факту як жанру (факт у пресі, на радіо і ТБ), його функцій, правових та морально-етичних особливостей, основного повідомлення, ключових слів, кута подачі, архітектоніки, правил наближення інтересів та «перегорнутої піраміди»; визначення замітки як жанру (замітка у пресі, інформаційна добірка у пресі, інформаційна програма на радіо, інформаційна програма на ТБ), її функцій, правових та морально-етичних особливостей, основного повідомлення, ключових слів, кута подачі, архітектоніки, правил наближення інтересів та «перегорнутої піраміди», тональності, темпу викладу та вербально-інтонаційного образу ведучого (диктора); визначення кореспонденції як жанру (кореспонденція у пресі, кореспондент-блок інформаційної програми на радіо та ТБ), її функцій, правових та морально-етичних особливостей, основного повідомлення, ключових слів, кута подачі, архітектоніки, правил наближення інтересів та «перегорнутої піраміди», тональності, темпу викладу та вербально-інтонаційного образу ведучого (диктора); визначення звіту як жанру (звіт у пресі, на радіо і ТБ), його функцій, правових та морально-етичних особливостей, основного повідомлення, ключових слів, кута подачі, архітектоніки, правил наближення інтересів та «перегорнутої піраміди», тональності, темпу викладу та вербально-інтонаційного образу ведучого (диктора); визначення репортажу як жанру (репортаж у пресі, на радіо і ТБ), його функцій, правових та морально-етичних особливостей, основного повідомлення, ключових слів, кута подачі, архітектоніки, правил наближення інтересів та «перегорнутої піраміди», тональності, темпу викладу та вербально-інтонаційного образу ведучого (диктора); визначення інтерв’ю як жанру (інтерв’ю у пресі, на радіо і ТБ), його функцій, правових та морально-етичних особливостей, основного повідомлення, ключових слів, кута подачі, архітектоніки, правил наближення інтересів та «перегорнутої піраміди».

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем

Нормативна навчальна дисципліна "Основи професіональної комунікації” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", є нормативним курсом для студентів ІІ курсу денної форми навчання, напрямку журналістика; спеціальність: видавнича справа та редагування. (спеціалізації: періодичні та книжкові видання, електронні видання, реклама та зв’язки з громадськістю).

Система поточного, модульного та підсумкового контролю.

Навчальна дисципліна „Основи професіональної комунікації” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 5 кредитів та 7 модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюється за 100-бальною шкалою в кожному семестрів окремо.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань; тестів та контрольних робіт виконаних студентами під час практичних занять. Студент може отримати максимально до 5 балів за участь у рольових іграх на практичних заняттях у 3 і 4 семестрах. А також студент може отримати максимально 25 балів за участь у рольових іграх на практичних заняттях у 5 і 6 семестрах.

Розрахунок оцінки за 100-бальною системою здійснюється як накопичена у 3 і 4 семестрах та як середньозважена у 5 і 6 семестрах..

Контроль знань:

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Оцінювання за формами контролю:

Поточний:

-  Участь у рольовій грі в аудиторії – до 5/25 балів;

-  Тест – до 20-ти балів.

Модульний: складається з контрольної роботи у 5 семестрі.

Підсумковий: складається з 2 заліків в 3 та 4 семестрах та іспиту у 6 семестрі.

ІІІ семестр

	Змістовий модуль 1 ( ЗМ1 )	залік	Разом (підсумкова оцінка)
Оцінка (бали)	60	40	100

Змістовий модуль №1 ( ЗМ1 ) складається з 3 тем, розбитих на 7 лекцій, а також із 21 години, що виділяються на самостійну роботу.

Модульно-рейтингова схема

ЗМ1

Контроль знань студента	Мінімальна кількість балів за виконане завдання	Максимальна кількість балів за виконане завдання
Поточний контроль у формі тесту після 7-ї лекції	10	20
Комплексна самостійна робота	25	40
Усього	35	60

ІV семестр

	Змістовий модуль 2 ( ЗМ2)	Змістовий модуль 3 ( ЗМ3)	залік	Разом (підсумкова оцінка)
Оцінка (бали)	30	30	40	100

Змістові модулі №№2-3 ( ЗМ2, ЗМ3 ) складаються із 4 тем, розбитих на 8 лекцій, а також із 8 практичних занять та 42 годин, що виділяються на самостійну роботу.

Модульно-рейтингова схема

ЗМ2

Контроль знань студента	Мінімальна кількість балів за виконане завдання	Максимальна кількість балів за виконане завдання
Комплексна самостійна робота	9	15
Практичне заняття 1 Ситуативне завдання № 1	2	5
Практичне заняття 2 Ситуативне завдання № 2	2	5
Практичне заняття 3 Ситуативне завдання № 3	2	5
Усього	15	30

ЗМ3

Контроль знань студента	Мінімальна кількість балів за виконане завдання	Максимальна кількість балів за виконане завдання
Комплексна самостійна робота	5	10
Практичне заняття 4,5 Ситуативне завдання № 4	2+2	4+4
Практичне заняття 6,7 Ситуативне завдання № 5	2+2	4+4
Практичне заняття 8 Ситуативне завдання № 6	2	4
Усього	15	30

V семестр

За результатами 5 і 6 семестрів студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен з чотирьох модулів, контрольної роботи у 5 семестрі та оцінки за іспит у 6 семестрі за наступною формулою.

Розрахунок підсумкової оцінки за 5 і 6 семестри (зваженої):

ПО= ЗМ4× k4+ ЗМ5 × k5 +КР× kк. р+ ЗМ6× k6+ ЗМ7× k7 +КПМ × kісп.

	Змістовий модуль 4 ( ЗМ4 )	Змістовий модуль 5 ( ЗМ5 )	Контрольна робота	Змістовий модуль 6 (ЗМ6 )	Змістовий модуль 7 (ЗМ76)	іспит	Разом (підсумкова оцінка)
Вагові коефіцієнти (%)	10% K4=0,1	10% K5=0,1	20% KК, Р=0,2	10% K6=0,1	10% K7=0,1	40% kісп=0,4	100%
Максимальна оцінка в балах	100	100	100	100	100	100	100
Оцінка (бали)	10	10	20	10	10	40	100

Змістові модулі №№4-5 ( ЗМ4, ЗМ5 ) складаються із 4 тем, розбитих на 8 лекцій, а також із 8 практичних занять та 6 годин, що виділяються на самостійну роботу.

Модульно-рейтингова схема

ЗМ 4

Контроль знань студента	Мінімальна кількість балів за виконане завдання	Максимальна кількість балів за виконане завдання
Комплексна самостійна робота	10	20
Практичне заняття 9, 10 Ситуативне завдання № 7	10+10	20+20
Практичне заняття 11, 12 Ситуативне завдання №8	10+10	20+20
Усього	50	100

ЗМ 5

Контроль знань студента	Мінімальна кількість балів за кожне виконане завдання	Максимальна кількість балів за кожне виконане завдання
Комплексна самостійна робота	10	20
Практичне заняття 13, 14 Ситуативне завдання № 9	10+10	20+20
Практичне заняття 15, 16 Ситуативне завдання № 10	10+10	20+20
Усього	50	100

VI семестр

Змістові модулі №№6-7 ( ЗМ6, ЗМ7 ) складаються із 4 тем, розбитих на 7 лекцій, а також із 7 практичних занять та 6 годин, що виділяються на самостійну роботу.

Модульно-рейтингова схема

ЗМ 6

Контроль знань студента	Мінімальна кількість балів за кожне виконане завдання	Максимальна кількість балів за кожне виконане завдання
Комплексна самостійна робота	10	20
Практичне завдання 17,18 Ситуативне завдання № 11	10+10	20+20
Практичне завдання 19,20 Ситуативне завдання №12	10+10	20+20
Усього	50	100