Робоча навчальна програма (стр. 4 )

7.  Економісти дають експертні висновки та висловлюються стосовно того, як їх позиції представлено у газетах «Відомості» та «Край».

8.  Екологи дають експертні висновки та висловлюються стосовно того, як їх позиції представлено у газетах «Відомості» та «Край».

9.  Представники галузей, яким будівництво загрожує банкрутством, висловлюються стосовно того, як їх позиції представлено у газетах «Відомості» та «Край».

10. Представники громадськості та громадських організацій висловлюються стосовно того, як їх позиції представлено у газетах «Відомості» та «Край».

Додаткові дані

У перебігу розв’язання ситуативної задачі викладач надає різним рольовим групам додаткову інформацію.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Навести приклади діяльності журналістики як бізнесу (письмово) .

2. Проаналізувати проблеми бізнесової журналістики (письмово).

Література [1-4, 10-14].

ТЕМА 6. Новинна журналістика, аналітика, публіцистика.

Лекція 10. Новинна журналістика, аналітика, публіцистика (2 год.)

Новинна журналістика – це вид комунікативної діяльності, спрямований на оперативне надання масовій аудиторії інформації про останні новини. Продукція новинної журналістики практично не містить елементів персоніфікації, авторських оцінок і коментарів. Новинна журналістика існує у вигляді журналістики періодичних друкованих видань, радіожурналістики, тележурналістики, журналістики інформаційних агентств, інтернет-журналістики, зображальної журналістики, мультиінформаційної та інтерактивної журналістики. За ознаками повної деперсоніфікації, відсутності коментарів і оцінок найбільшою мірою визначенню новинної журналістики відповідає журналістика інформаційних агентств.

Практичне заняття №3 (2 год.)

Ситуативне завдання № 3

Суть завдання:

1.  Студенти мають порівняти два тексти зі сторінки * та сторінки **. Перший належить до новинної журналістики, другий – до публіцистики.

2.  Студенти повинні детально описати відмінності таких параметрів двох матеріалів:

-  На які із наведених запитань (хто? (що?), що зробив?, де?, коли?, яким чином? (у який спосіб?), що це дає? (чим обернеться?, які наслідки може мати? тощо) відповідає новинній матеріал?

-  Яка суть повідомлення новинного матеріалу?

-  Наскільки є простим і лаконічним виклад новинного матеріалу?

-  Присутнє чи неприсутнє в новинному матеріалі авторське «я»?

-  Є чи нема в новинному матеріалі власні оцінки чи коментарі?

-  Чи є тональність новинного матеріалу принципово нейтральною?

-  Чи є спосіб подачі новинного матеріалу максимально об’єктивним?

-  Чи вказані в новинному матеріалі всі джерела інформації, від яких дану інформацію отримано?

-  Чи містить новинний матеріал конфлікт?

-  Чи представлено в новинному матеріалі усі можливі джерела?

-  Чи представлено у новинному матеріалі позиції і точки зору максимальної кількості причетних до події чи ситуації сторін?

-  Чи представлено сторони чи позиції максимально однаковим обсягом газетної площі чи ефірного часу?

-  Чи дотримано принципу збалансованості та контроверсійності?

-  Чи містить публіцистичний матеріал крім запитань хто? (що?), що зробив?, де?, коли?, яким чином? (у який спосіб?), запитання: що це дає? (чим обернеться?, які наслідки може мати? тощо) значно розлогіше відповідає на запитання: з яких мотивів?, що це може значити?, чим це може обернутися? що це значить? що я з цього приводу думаю? що я з цього приводу відчуваю? яка моя власна оцінка? які мої аргументи, що підтверджують мою позицію, з чим це я можу порівняти? тощо.

-  Якими є перші фрази публіцистичного матеріалу: суто інформаційними чи мотиваційними?

-  Наскільки є простим і лаконічним виклад публіцистичного матеріалу?

-  Присутнє чи неприсутнє в публіцистичному матеріалі авторське «я»?

-  Наскільки чітко відокремлено в публіцистичному матеріалі об’єктивні факти від власних оцінок та коментарів. Висвітлюючи ситуацію, проблему чи подію, автор змішував факти і коментарі, взаємно їх підміняв чи ні?

-  У якій тональності (нейтральній, позитивній чи негативній) автор в публіцистичному матеріалі представляв свою позицію та факти. Які приклади емоційного, образного чи патетичного викладу?

-  Який спосіб подачі публіцистичного матеріалу - підкреслено об’єктивний чи суб’єктивний?

-  Чи вказуються в публіцистичному матеріалі всі джерела інформації, від яких дану інформацію отримано. Чи вказується таке джерело, коли ним є сам автор?

-  Які факти, які стосуються не лише юнацької наркоманії Буша-молодшого наведено в публіцистичному матеріалі. Аналіз і авторське осмислення яких фактів і подій подано в матеріалі?

-  Чи представлено в публіцистичному матеріалі усі можливі джерела?

-  Чи представлені в публіцистичному матеріалі позиції і точки зору максимальної кількості причетних до події чи ситуації сторін?

-  Чи представлені сторони чи позиції максимально однаковим обсягом газетної площі чи ефірного часу?

-  Чи дотримано принципу збалансованості та контроверсійності?

-  Які конкретні авторські оцінки і коментарі містяться в публіцистичному матеріалі?

Завдання для самостійної роботи (5 год.)

Знайти приклади якісних матеріалів новинної журналістики, а також аналітики та публіцистики та прокоментувати письмово застосування основних правил.

Література [1-4, 23].

змістовий МОДУЛЬ 3. Типи журналістики і види журналістики

ТЕМА 7. Журналістика періодичних видань, радіожурналістика, тележурналістика, журналістика інформаційних агентств, інтернетжурналістика, мультиінформаційна та інтерактивна журналістика

Лекція 11. Журналістика періодичних друкованих видань (2 год.)

Журналістикою періодичних друкованих видань є масовокомунікативна діяльність в системі ЗМК, які надають аудиторії інформацію у формі друкованої продукції. Функціонування періодичних видань передбачає наявність:

1.  Структури редакції, де здійснюється процес збору, обробки, аналізу, підготовки, редагування й планування виходу матеріалів, виготовлення й дизайну макетів, а також процес редакційного менеджменту, економічної стратегії та маркетингу продукції;

2.  Поліграфічних підприємств, де здійснюється друк періодичних видань;

3.  Мережі розповсюдження, що включає експедицію (доставка тиражу з поліграфічного підприємства до розповсюджувачів) та безпосередньо структуру розповсюдження, яка у свою чергу може здійснюватися через попередню передплату чи роздрібне розповсюдження (через мережу офіційних розповсюджувачів, які є відповідними підприємствами з юридичним статусом, чи через мережу приватних розповсюджувачів).

Практичне заняття № 4, 5 (4год.)

Ситуативне завдання № 4

Завдання

Ситуативне завдання №3 ставить за мету розкрити за допомогою рольової гри особливості діяльності суспільних ЗМК та показати яким чином активна позиція ЗМК щодо ініціювання та участі у громадській дискусії впливає на симпатії аудиторії до ЗМК.

Легенда ситуативного завдання

1.  Газета «Вісник» ініціює громадську дискусію щодо проблем міського комунального господарства, публікуючи низку матеріалів з приводу ситуації у цій галузі.

2.  Газета «Колос» самостійно не ініціює дискусії, а лише висвітлює її перебіг.

Структура рольової гри

Студентська аудиторія поділяється на 3 рольові групи:

1.  Представники газети «Вісник».

2.  Представники газети «Колос».

3.  Читацька аудиторія та громадськість.

Завдання рольових груп

1.  Представники газети «Вісник» на власний розсуд визначають 10 головних проблем, які, на їх думку, найбільше хвилюють городян.

2.  Представники газети «Колос» проводять опитування аудиторії на предмет з’ясування 10-ти проблем, які найбільше хвилюють аудиторію.

3.  Представники газети «Вісник» оприлюднюють 10 головних проблем, які на їх думку найбільше хвилюють городян та пропонують шляхи їх розв’язання

4.  Представники газети «Колос» оприлюднюють 10 головних проблем, які, як виявилося в результаті опитування, найбільше хвилюють городян. При цьому газета «Колос» пропонує аудиторії самостійно вносити пропозиції щодо шляхів розв’язання проблем.

5.  Аудиторія шляхом анкетування визначається стосовно того, яка газета більшою мірою була адекватною їхнім інтересам.

Додаткові дані

У перебігу розв’язання ситуативної задачі викладач надає різним рольовим групам додаткову інформацію.

Завдання для самостійної роботи (10 год.)

1.Знайти приклади журналістських матеріалів з адекватним відображенням інтересів аудиторії

2. Знайти приклади неадекватного відображення інтересів аудиторії.

Література [1-4, 8-12, 23].

Лекція 12. Радіожурналістика (2 год.)

Радіожурналістикою є масовокомунікативна діяльність в системі ЗМК, які надають аудиторії інформацію у формі аудіовербальної продукції. Функціонування радійних ЗМК передбачає наявність:

1.  Структури редакції, де здійснюється процес збору, обробки, аналізу, підготовки, редагування й планування виходу матеріалів, виготовлення матеріалів у прямому ефірі чи у записі з подальшим монтажем матеріалів, а також процес редакційного менеджменту, економічної стратегії та маркетингу продукції.

2.  Технічного комплексу, який забезпечує вихід в ефір чи надання послуг абонентам через дротяну мережу, покриття певної території мовлення на чітко визначених частотах та з відповідною якістю сигналу.

3.  Засобів прийому сигналу через ефірні чи дротяні приймачі.

Завдання для самостійної роботи (10 год.)

1. Зібрати приклади збалансованих журналістських матеріалів і проаналізувати їх у письмовій формі.

2. Зібрати приклади незбалансованих журналістських матеріалів і проаналізувати їх у письмовій формі.

Література [1-4, 23].

Лекція 13. Тележурналістика (2 год.)

Тележурналістикою є масовокомунікативна діяльність в системі ЗМК, які надають аудиторії інформацію у формі вербально-візуальної продукції. Функціонування телевізійних ЗМК передбачає наявність:

1.  Структури редакції, де здійснюється процес збору, обробки, аналізу, підготовки, редагування й планування виходу матеріалів, виготовлення матеріалів у прямому ефірі чи у записі з подальшим монтажем матеріалів, а також процес редакційного менеджменту, економічної стратегії та маркетингу продукції.

2.  Технічного комплексу, який забезпечує вихід в ефір чи надання послуг абонентам через кабельне мовлення, покриття певної території мовлення на чітко визначених частотах та з відповідною якістю сигналу.

3.  Засобів прийому сигналу.

Практичне заняття № 6, 7 (4 год.)

Ситуативне завдання № 5

Завдання

Ситуативне завдання №4 ставить за мету розкрити за допомогою рольової гри особливості й відмінності між журналістикою періодичних друкованих видань, радіожурналістикою, тележурналістикою, журналістикою інформаційних агентств, інтернет-журналістикою, зображальною журналістикою, мультиінформаційною та інтерактивною журналістикою.

Легенда ситуативного завдання

Легенду ситуативної задачі викладач оголошує безпосередньо перед початком рольової гри. Її загальна суть полягає в тому, аби на конкретних прикладах студенти засвоїли основні особливості й відмінності між журналістикою періодичних друкованих видань, радіожурналістикою, тележурналістикою, журналістикою інформаційних агентств, інтернет-журналістикою, зображальною журналістикою, мультиінформаційною та інтерактивною журналістикою.

Структура рольової гри

Студентська аудиторія поділяється на 9 рольових груп:

1.  журналісти періодичних друкованих видань.

2.  радіожурналісти.

3.  тележурналісти.

4.  журналісти інформаційних агентств.

5.  інтернет-журналісти.

6.  журналісти, які спеціалізуються в галузі зображальної журналістики.

7.  журналісти і споживачі мультиінформаційної та інтерактивної журналістики.

8.  аудиторія періодичних друкованих видань, радіо, телебачення, інтернет-видань.

9.  користувачі продукції інформаційних агентств.

Завдання рольових груп

1.  Представники рольової групи, яка представляє періодичні друковані видання, на підставі отриманої від викладача інформації формулюють текст новинного матеріалу таким чином, щоб його формат, подача та інші характеристики були властивими лише для газетної журналістики. Студенти мають аргументувати, чому саме цей текст є виключно газетним і не може бути застосований в інших типах журналістики.

2.  Представники рольової групи, яка представляє радіожурналістику на підставі отриманої від викладача інформації формулюють текст новинного матеріалу таким чином, щоб його формат, подача та інші характеристики були властивими лише для радійної журналістики. Студенти мають аргументувати, чому саме цей текст є виключно радійним і не може бути застосований в інших типах журналістики.

3.  Представники рольової групи, яка представляє тележурналістику на підставі отриманої від викладача інформації формулюють текст новинного матеріалу таким чином, щоб його формат, подача та інші характеристики були властивими лише для телевізійної журналістики. Студенти мають аргументувати, чому саме цей текст є виключно телевізійним і не може бути застосований в інших типах журналістики.

4.  Представники рольової групи, яка представляє журналістику інформаційних агентств на підставі отриманої від викладача інформації формулюють текст новинного матеріалу таким чином, щоб його формат, подача та інші характеристики були властивими лише для журналістики інформаційних агентств. Студенти мають аргументувати, чому саме цей текст є виключно таким. Як це має бути в журналістиці інформаційних агентств і не може бути застосований в інших типах журналістики.

5.  Представники рольової групи, яка представляє інтернет-журналістику на підставі отриманої від викладача інформації формулюють текст новинного матеріалу таким чином, щоб його формат, подача та інші характеристики були властивими лише для інтернет-журналістики. Студенти мають аргументувати, чому саме цей текст є виключно таким, як це має бути в інтернет-журналістиці і не може бути застосований в інших типах журналістики.

6.  Представники рольової групи, яка представляє зображальну журналістику на підставі отриманої від викладача інформації описують свій журналістський продукт таким чином, щоб його формат, подача та інші характеристики були властивими лише для зображальної журналістики. Студенти мають аргументувати, чому саме матеріал, який вони представляють може бути застосований лише у зображальній журналістиці

7.  Представники аудиторії формулюють замовлення на інформацію, а представники інших рольових груп виконують їх замовлення.

8.  Представники аудиторії оцінюють наскільки якісно студенти рольових груп, які представляють різні типи журналістики справилися зі своєю роботою

9.  Представники рольових груп, які представляють різні типи журналістики оцінюють, наскільки якісно аудиторія формулювала свої інформаційні запити.

Додаткові дані

У перебігу розв’язання ситуативної задачі викладач надає різним рольовим групам додаткову інформацію.

Завдання для самостійної роботи (5 год.)

Знайти приклади якісних матеріалів телевізійної, радійної, газетної журналістики та письмово прокоментувати застосування основних правил.

Література [1-4, 23].

Лекція 14. Журналістика інформаційних агентств (2 год.)

Функціонування інформаційних агентств передбачає наявність:

1.  Структури редакції, де здійснюється процес збору, обробки, аналізу, підготовки, редагування й планування виходу матеріалів, виготовлення матеріалів, а також процес редакційного менеджменту, економічної стратегії та маркетингу продукції. Основними ланками, що забезпечують діяльність інформаційного агентства, є кореспондентська мережа та редакційна група.

2.  Системи розповсюдження інформації. Для цього інформаційне агентство застосовує різні механізми передплати інформації, що може здійснюватися у кількох формах:

-  оголошення передплати з подальшим оперативним наданням передплатникам паперових версій бюлетеня інформаційного агентства;

-  оголошення передплати з подальшим оперативним наданням передплатникам електронних версій бюлетеня інформаційного агентства через адресну розсилку;

-  оголошення передплати з подальшим оперативним наданням передплатникам електронних версій бюлетеня інформаційного агентства через власну інтернет-сторінку, де доступ до основної інформації можливий лише для передплатників;

-  оперативне надання електронних версій бюлетеня інформаційного агентства споживачам інформації через власну інтернет-сторінку, де доступ до основної інформації можливий лише в разі сплати вартості послуг через електронний рахунок.

Література [1-4, 23].

Лекція 15. Інтернет-журналістика та мультиінформаційна та інтерактивна журналістика

Інтернет-журналістикою є масовокомунікативна діяльність в системі ЗМК, які надають аудиторії інформацію в електронній формі у вигляді друкованої, або ж вербально-візуальної продукції, розташованої на веб-сайті в мережі Інтернет. Функціонування інтернет-видань передбачає наявність:

1.  Сучасне інтернет-видання має різноманітні організаційні форми, тому цілком можливим є те, що одні інтернет-видання не вимагають спеціальної організаційної структури і над збором, обробкою, аналізом, підготовкою, редагуванням і плануванням матеріалів, підтримкою й дизайном сайту, а також економічними питаннями може працювати одна-єдина особа, а інші видання мають повноцінну редакційну структуру.

2.  Сучасне інтернет-видання повинне мати технічні можливості для виходу в мережу та підтримки сайту, що забезпечується угодою з інтернет-провайдером.

3.  Споживач продукції інтернет-видання повинен мати технічні можливості та засоби для виходу в мережу та користування Інтернетом, що забезпечується угодою з інтернет-провайдером чи придбанням часу на роботу в мережі.

Мультиінформаційна та інтерактивна журналістика є масовокомунікативна діяльність, що поєднує традиційні ЗМК (преса, радіо, телебачення, журналістика інформаційних агентств), інтернет-журналістику та технічні засоби обробки і отримання інформації на різноманітні передавачі – персональний комп’ютер (включаючи ноутбук), домашній телевізор, мобільний телефон. Особливість мультиінформаційної журналістики полягає в тому, що вона дає змогу отримувати інформацію, наприклад, в електронному вигляді – незалежно від того, в якому первинному вигляді ця інформація існувала – паперовій версії газети, теле - чи радіопередачі в ефірі, електронному чи паперовому бюлетені інформаційного агентства.

Практичне заняття № 8 (2год.)

Ситуативне завдання № 6

Структура рольової гри

Студентська аудиторія поділяється на 9 рольових груп:

1.Журналісти періодичних друкованих видань.

2. Радіожурналісти.

3. Тележурналісти.

4. Журналісти інформаційних агентств.

5. Інтернет-журналісти.

6. Журналісти, які спеціалізуються в галузі зображальної журналістики.

7. Журналісти і споживачі мультиінформаційної та інтерактивної журналістики.

8. Аудиторія періодичних друкованих видань, радіо, телебачення, інтернет-видань.

9. користувачі продукції інформаційних агентств.

Завдання рольових груп

Представники рольової групи, яка представляє періодичні друковані видання, на підставі отриманої від викладача інформації формулюють текст новинного матеріалу таким чином, щоб його формат, подача та інші характеристики були властивими лише для газетної журналістики. Студенти мають аргументувати, чому саме цей текст є виключно газетним і не може бути застосований в інших типах журналістики.

Представники рольової групи, яка представляє радіожурналістику на підставі отриманої від викладача інформації формулюють текст новинного матеріалу таким чином, щоб його формат, подача та інші характеристики були властивими лише для радійної журналістики. Студенти мають аргументувати, чому саме цей текст є виключно радійним і не може бути застосований в інших типах журналістики.

Представники рольової групи, яка представляє тележурналістику на підставі отриманої від викладача інформації формулюють текст новинного матеріалу таким чином, щоб його формат, подача та інші характеристики були властивими лише для телевізійної журналістики. Студенти мають аргументувати, чому саме цей текст є виключно телевізійним і не може бути застосований в інших типах журналістики.

Представники рольової групи, яка представляє журналістику інформаційних агентств на підставі отриманої від викладача інформації формулюють текст новинного матеріалу таким чином, щоб його формат, подача та інші характеристики були властивими лише для журналістики інформаційних агентств. Студенти мають аргументувати, чому саме цей текст є виключно таким. Як це має бути в журналістиці інформаційних агентств і не може бути застосований в інших типах журналістики.

Представники рольової групи, яка представляє інтернет-журналістику на підставі отриманої від викладача інформації формулюють текст новинного матеріалу таким чином, щоб його формат, подача та інші характеристики були властивими лише для інтернет-журналістики. Студенти мають аргументувати, чому саме цей текст є виключно таким, як це має бути в інтернет-журналістиці і не може бути застосований в інших типах журналістики.

Представники рольової групи, яка представляє зображальну журналістику на підставі отриманої від викладача інформації описують свій журналістський продукт таким чином, щоб його формат, подача та інші характеристики були властивими лише для зображальної журналістики. Студенти мають аргументувати, чому саме матеріал, який вони представляють може бути застосований лише у зображальній журналістиці

Представники аудиторії формулюють замовлення на інформацію, а представники інших рольових груп виконують їх замовлення.

Представники аудиторії оцінюють наскільки якісно студенти рольових груп, які Представляють різні типи журналістики справилися зі своєю роботою

Представники рольових груп, які представляють різні типи журналістики оцінюють, наскільки якісно аудиторія формулювала свої інформаційні запити.

Додаткові дані

У перебігу розв’язання ситуативної задачі викладач надає різним рольовим групам додаткову інформацію.

Література [1-4, 23].

Запитання на залік до змістових модулів №№2-3

1.  Розкрийте поняття ЗМІ як соціального інституту та суб’єкта економічних взаємин.

2.  Поясніть взаємозв’язок між економічною успішністю і якістю виконання соціальних функцій.

3.  Перерахуйте статті редакційного бюджету.

4.  Що таке індекс рекламної привабливості.

5.  У чому полягає залежність від споживачів інформації?

6.  Поясніть роль суспільної (громадської) журналістики.

7.  У чому полягають відмінності Public Journalism від комерційної журналістики?

8.  Назвіть способи налагодження публічного діалогу через ЗМІ.

9.  Перерахуйте форми існування суспільної журналістики.

10.  Розкажіть про суспільне радіо.

11.  Що таке суспільне телебачення?

12.  Громадські ЗМІ. Поясніть це поняття.

13.  Журналістика періодичних друкованих видань.

14.  Функціонування періодичних видань.

15.  Якою є структура редакції?

16.  Опишіть роботу поліграфічних підприємств.

17.  Мережа розповсюдження.

18.  Що таке експедиція?.

19.  Дайте характеристику ранковим газетам.

20.  Дайте характеристику вечірнім газетам.

21.  Дайте характеристику тижневикам.

22.  Якою має бути якісна преса?

23.  Що таке таблоїди?

24.  Назвіть види періодичних друкованих видань залежно від території розповсюдження.

25.  Назвіть види періодичних друкованих видань залежно від статусу, форми організації та підпорядкування.

26.  Що таке медіа-холдинги?

27.  Роль і завдання журналістики друкованих періодичних видань.

28.  Розподіл функцій та завдань між пресою, радіо та телебаченням.

29.  Розкрийте поняття радіожурналістики.

30.  Якою є структура редакції радійних ЗМІ?

31.  Технічні комплекси радійних ЗМІ.

32.  Засоби прийому сигналу через ефірні чи дротяні приймачі.

33.  Радійні ЗМК залежно від території покриття.

34.  Радійні ЗМК залежно від статусу, форми організації та підпорядкування.

35.  У чому полягає специфіка радіожурналістики порівняно з пресою та телебаченням?

36.  Розкрийте поняття тележурналістики.

37.  Якою є структура редакції телевізійних ЗМІ?

38.  Технічний комплекс телевізійних ЗМІ.

39.  Які є засоби прийому сигналу?

40.  Що таке цифрове мовлення?

41.  Телебачення в Інтернет.

42.  У чому полягає специфіка тележурналістики, порівняно з радіо та пресою?

43.  Журналістика інформаційних агентств.

44.  Якою є структура редакції інформаційних агентств?

45.  Системи розповсюдження інформації інформаційних агентств.

46.  Проаналізуйте інформаційні агентства залежно від поширення.

47.  Інформаційні агентства залежно від статусу, форми організації та підпорядкуванн.

48.  Специфіка журналістики інформаційних агентств порівняно з іншими ЗМІ.

49.  Що таке інтернет-журналістика?

50.  Які ви знаєте організаційні форми Інтернет-журналістики?

51.  Сучасне інтернет-видання.

52.  Технічні можливості електронних видань.

53.  Основні групи Інтернет-видань.

54.  Специфіка журналістики інтернет-видань, порівняно з іншими ЗМІ.

55.  Мультиінформаційна та інтерактивна журналістика.

56.  Особливості мультиінформаційної та інтерактивної журналістики.

57.  Взаємодія інтернет-видань та традиційних ЗМК.

58.  Інтерактивні засоби традиційних ЗМК.

59.  Інтерактивні засоби інтернет-видань.

60.  Що таке апорт-відомості?

61.  У чому полягає суть новинної журналістики?.

62.  Головні професійні вимоги до новинної журналістики.

63.  Що таке аналітична журналістика?

64.  Полемістика та публіцистика. Розкрийте суть цих двох понять.

V СЕМЕСТР

змістовий МОДУЛЬ 4. Інформаційний привід, факт, образ, подія, історія

ТЕМА 8. Інформаційний привід

Лекція 16. Інформаційний привід (2 год.)

Інформаційний привід – це така подія, проблема, ситуація, яка робить її вартою висвітлення у ЗМК. Основним критерієм є суспільна значимість новини, спроможність вплинути на життя людей.

Журналіст і редактор самостійно визначають варто чи не варто висвітлювати ту чи іншу подію та в якому форматі це робити. Однак, коли таке рішення вже прийнято, це має відбуватися згідно з вимогами, які ставляться до новинної журналістики і журналістики думки та наведені вище у розділах, що стосуються новинної журналістики і аналітичної й полемічної журналістики та публіцистики.

Практичне заняття № 9,год.)

Ситуативне завдання № 7

Завдання

Ситуативне завдання №6 ставить за мету показати на практиці, як аудиторія засвоює інформацію різних рівнів

Легенда ситуативного завдання

Легенду ситуативної задачі викладач оголошує безпосередньо перед початком рольової гри. Її загальна суть полягає в тому, аби присутні студенти на практиці зафіксували інформація яких рівнів сприймається краще, а яка гірше.

Структура рольової гри

1.  Студентська аудиторія залежно від чисельності поділяється на підгрупи чисельністю 5-7 осіб кожна.

2.  За кожним студентом у групі закріплюється його роль у підгрупі (1-й, 2-й, 3-й номер і т. д.)

Завдання підгруп та їх номерів.

1.  Викладач запрошує 1-х номерів кожної підгрупи сісти осторонь від інших номерів підгрупи.

2.  Викладач роздає студентам заздалегідь підготовлений текст, структурований відповідно до різних рівнів сприйняття тексту.

3.  Через 3-5 хвилин залежно від обсягу тексту викладач збирає у 1-х номерів роздані раніше тексти.

4.  До 1-х номерів кожної підгрупи підсідають другі номери кожної підгрупи

5.  1-ші номери переказують другим все, що вони запам’ятали з прочитаного тексту.

6.  1-ші номери повертаються на своє місце в аудиторії і не контактуючи з іншими номерами записують все, що вони запам’ятали з прочитаного тексту.

7.  До 2-х номерів кожної підгрупи підсідають 3-ті номери кожної підгрупи.

8.  Передача інформації продовжується по ланцюжку аж поки останні номери кожної підгрупи те отримають інформації від попереднього номера.

9.  Після того як всі номери записали все, що вони запам’ятали з прочитаного тексту, викладач запрошує останні номери по черзі оголосити свої версії отриманої інформації. Після них по черзі свої версії представляють перші номери.

10. Викладач вголос оголошує ту версію інформації, яку він надавав 1-м номерам і коментує її.

11. Усі номери кожної підгрупи роблять помітки, що ілюструють де, на яких етапах і рівнях сприйняття інформації вони допустили інформаційні збої.

12. Усі номери кожної підгрупи по черзі оголошують де, на яких етапах і рівнях сприйняття інформації вони допустили інформаційні збої.

13. Викладач коментує висновки ситуативної задачі.

Література [1-4, 23].

Лекція 17. Інформаційний привід (продовження) (2 год.)

Інформаційним приводом для новинного матеріалу може бути як подія, так і ситуація. Інформаційним приводом для аналітичного, поленмічного чи публіцистичного матеріалу, як правило, може бути ситуація чи проблема.

Визначення інформаційного приводу в різних типах журналістики відбувається по-різному. Важливим чи не важливим інформаційним приводом для журналістики періодичних друкованих видань, радіо - та тележурналістики, журналістики інформаційних агентств, інтернет-журналістики та зображальної журналістики є та чи інша подія, ситуація, проблема визначають самостійно журналісти і редактори. При цьому інформаційним приводом для журналістики інформаційних агентств є будь-яка подія чи ситуація, яку інформаційне агентство фізично і технічно спроможне зафіксувати. В мультиінформаційній та інтерактивній журналістиці незважаючи на те, що міру важливості інформаційного приводу так само визначають автори кожного окремого матеріалу, однак в силу того, що споживачі і замовники інформації мають змогу самостійно визначати і формувати власну програму, обирати з яких ЗМК і на які теми він хоче отримати інформацію, вони тим самим індивідуально визначають який інформаційний привід буде для них головним. При цьому вони одночасно можуть виступати їх виробниками і розповсюджувачами, або втручатися у процес виробництва та поширення інформації.

Література [1-4, 23].

Тема 18. Факт, образ, подія, історія

Лекція 18. Факт, образ (2год.).

Факт – це лаконічний інформаційний жанр, обсягом 3-4 коротких речень для преси чи кількох фраз для радіо й телебачення. Факт відповідає на запитання хто? (що?), що зробив?, де?, коли?, яким чином? (у який спосіб?). Факт покликаний оперативно надати масовій аудиторії інформацію про цікаву новину чи подію. Факт у друкованих ЗМК не має заголовку, не містить жодних елементів персоніфікації, авторських оцінок і коментарів.

Як найменший інформаційний жанр, факт демонструє яким чином факт дійсності набуває форми факту як жанру, який повідомляє про цей факт дійсності і одночасно створює образ дійсності, тобто подає факт дійсності як історію - наприклад за допомогою єдності вербального тесту та звукового тла на радіо та за допомогою єдності вербального тесту і відеоряду на телебаченні.

Факт використовується у періодичних друкованих виданнях, радіожурналістиці, тележурналістиці, журналістиці інформаційних агентств, інтернет-журналістиці, зображальній журналістиці (текстівках), мультиінформаційній та інтерактивній журналістиці.

Практичне заняття № 11,год.)

Ситуативне завдання №8

Завдання

Ситуативне завдання №7 ставить за мету показати на практиці, як аудиторія розуміє суть такого жанру як факт і його використання у пресі, на радіо та на телебаченні.

Легенда ситуативного завдання

Легенду ситуативної задачі викладач оголошує безпосередньо перед початком рольової гри. Легенду викладач представляє у вигляді тексту, де у хаотичному порядку розташовані відомості, які можуть бути використані для підготовки факту на пресі, на радіо і на телебаченні.

Структура

Студентська аудиторія поділяється на 6 груп:

1.  Журналісти-газетярі.

2.  Радіожурналісти.

3.  Тележурналісти.

4.  Читачі газет.

5.  Радіослухачі.

6.  Телеглядачі.

Завдання груп

1.  Журналісти-газетярі на основі отриманої від викладача заготовки готують/представляють факт для газети.

2.  Радіожурналісти на основі отриманої від викладача заготовки готують/представляють факт для радіо.

3.  Тележурналісти на основі отриманої від викладача заготовки готують/представляють факт для телебачення.

4.  Читачі газет оцінюють якість газетного факту.

5.  Радіослухачі оцінюють якість радійного факту.

6.  Телеглядачі оцінюють якість телевізійного факту.

7.  Викладач коментує результати ситуативної задачі.

Література [1-4, 8,11-12].

Лекція 19. Подія, історія (2 год.)

1.  “Історія-розповідь” (ведучий інформаційної програми розповідає про те, що сталося – в кадрі ведучий у студії, лунає його вербальний текст).

2.  “Історія-картинка” з “підводкою” (ведучий у студії робить вербальну “підводку”, а потім глядач бачить візуальний текст).

3.  “Історія-картинка” з коментарем (глядач бачить візуальний текст, а потім у кадрі ведучий кількома фразами пояснює, що було в кадрі).

4.  “Історія-картинка”+розповідь (глядач бачить візуальний текст, а в цей час за кадром ведучий розповідає про те, що сталося).

Таким чином, на відміну від пресової та (до певної міри) радіожурналістики, тележурналіст оперує не лише фактами, але й “фактами-образами”. Тому уміння поєднати вербальний текст з відповідним образом – одне з головних завдань професіональної комунікації в новинній тележурналістиці.

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

1. Знайти приклади якісних інформаційних приводів для новинної журналістики, а також аналітики та публіцистики та прокоментувати письмово застосування основних правил.

2. Знайти приклади трансформації факту в образ, подію та історію та прокоментувати застосування основних правил (письмово).

Література [1-4, 8,11-12].

змістовий МОДУЛЬ 5. Замітка та інформаційна добірка

ТЕМА 10. Замітка

Лекція 20. Замітка (2 год.)

Замітка – це передусім газетний інформаційний жанр, який, порівняно з фактом, більш деталізований (обсяг 5-10 речень), і крім запитань хто? (що?), що зробив?, де?, коли?, яким чином? (у який спосіб?), відповідає також на запитання чому? як? Замітка покликана оперативно надати масовій аудиторії інформацію про цікаву новину чи подію. Замітка, на відміну від факту, має заголовок. Так само, як факт, замітка не містить жодних елементів персоніфікації, авторських оцінок і коментарів.