Медична психологія (стр. 6 )

 

Так

Ні

Послідовне пред'явлення тематичних карток зіз питаннями та занесення вибраних номерів тверджень у відповідний листаркуш

 

 

Аналіз профілю

Будування профілю

Набуття значень за шкалами

 

Опису не підлягає

Висновок про тип відношення ставлення до хвороби

Опис типу відношення до хвороби

Додаток 5

Професіограма «Лікар»

Готують вузи: терапевт, хірург, невропатолог, психіатр, окуліст, стоматолог, отоларинголог, педіатр, дерматолог, гінеколог, фтизіатр, санітарний лікар, фармацевт лікаря, викладач.

Домінуючі види діяльності:

- виявлення причин різних захворювань;

- надання своєчасної планової і екстреної

медичної допомоги;

- діагностика і лікування хворих в

стаціонарі (лікарнях) і амбулаторно

(наприклад, в поліклініках);

- здійснення реабілітаційних і

профілактичних заходів;

- впровадження нових препаратів і

лікарських засобів;

- здійснення санітарно-освітньої роботи

серед населення;

- здійснення пропаганди, направленої на

боротьбу з наркотиками, алкоголізмом,

куренем;

- надання допомоги при формуванні

здорового способу життя;

- розробка і впровадження нових

методів діагностики і лікування різних

захворювань.

Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності. Здібності:

- високий рівень розвитку довільної уваги (здатність виявити навіть незначні прояви симптомів захворювання);

- добре розвинена словесно-логічна довготривала пам'ять (здатність в потрібний момент надати своєчасну медичну допомогу, рекомендувати лікарський засіб, необхідне для даного захворювання);

- здатність аналізувати факти і логічно мислити;

- ручна спритність при проведенні різних лікувальних процедур;

- швидкість реакції;

- психоемоційна стабільність і здатність переносити великі фізичні навантаження;

- вербальні здібності (уміння грамотно і в той же час доступне для пацієнта висловлювати свої думки).

Особові якості, інтереси і схильності:

- терплячість і витриманість;

- доброзичливість і привітність;

- відповідальність;

- акуратність;

- тактовність;

- оптимістичність;

- уважність;

- готовність у будь-який час надати таким,

що має потребу медичну допомогу;

- безкорисливість.

Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

- безвідповідальність;

- неуважність;

- егоїстичність;

- емоційна нестриманість;

- жорстокість;

- гидливість;

- нетерпимість;

- неуважність.

Області застосування професійних знань:

- науково-дослідні інститути;

- медичні установи (лікарні, санаторії, поліклініки диспансери, реабілітаційні центри);

- освітні установи (школи, дитячі сади, інститути, технікуми, училища);

- соціальні організації (дитячі будинки, притулки, удома старезних і інвалідів, дитячі центри

творчості і дозвілля);

- підприємства;

- правоохоронні органи (суди, дитячі розподільники приймачів, колонії, прокуратура, районні

управління внутрішніх справ);

- МНС, служби порятунку;

- військові організації.

Алгоритм роботи з методикою

 

так ні

Згода на дослідження

Дослідження не проводиться

ні

 

Ознайомлення з правилами роботи з опитувальником

Перевірка правильності засвоєння інструкції

так

 

 

Алгоритм роботи для визначення видів спілкування між лікарем та пацієнтом

Процес спілкування лікаря та пацієнта

ні

Оцінка не виконується

так

Спілкування формальне, яке дозволяє приховати справжні почуття

так

«Контакт масок»

ні

Оцінка суб’єкта як «потрібного» або «зайвого» (може бути з обох сторін)

так

Примітивне спілкування

ні

Регламентація змісту та засобів спілкування, обмежуючись знанням соціальної ролі

так

Формально-рольове спілкування

ні

Спілкування з позицій особистих знань, можливі особистісні розходження не враховуються

так

Ділове спілкування

ні

Спілкування при якому можливе розкриття будь-якої інтимної проблеми

так

Духовне міжособистісне

ні

Спілкування направлене на здобуття користі

так

Маніпулятивне

Додаток 6

Алгоритм роботи з опитувальником Д. Дженкінса та Торонтською Алекситимічною Шкалою (ТАШ)

Досліджуваний

Згода на проведення дослідження

ні

Дослідження не проводиться

так

Знайомлення з інструкцією по проведенню досліджень

ні

Засвоєння інструкцій

так

Заповнення відповідного листа

так

ні

Перевірка правильності заповнення відповідного листа

Підрахування кількості балів відповідно ключів

Інтерпретація отриманих результатів для опитувальника Д. Дженкінса

Інтерпретація отриманих результатів для ТАШ

18-30 балів – коронарна поведінка за типом А

31-42 бала – коронарна поведінка за типом АВ

<62 балів – алекситимія відсутня

63-73 бала – тенденція до алеситимії

43-56 балів – коронарна поведінка за типом В

≥74 балів – Наявність алеситимії

Додаток 7

Схема визначення надцінних захоплень

Гемблінг (лудоманія, ігроманія)	1. Постійне залучення, збільшення часу, що проводиться в ситуації гри. 2. Зміна кола інтересів, постійні думки про гру, переважання в уяві ігрових комбінацій. 3. «Втрата контролю» (нездатності припинити гру як після виграшу, так і після програшів. 4. Поява станів психологічного дискомфорту, дратівливості, неспокою, «сухої абстиненції» через короткі проміжки часу після чергової гри з «ігровим драйвом». 5. Збільшення частоти участі в грі, прагнення до все більш високого ризику. 6. Нездатність чинити опір спокусі («зниження ігрової толерантності») відновити гру.
Комп'ютерна залежність	1. Наявність феномену "уявного друга" (тварин, однолітків, неживих істот), реальне спілкування зводиться до мінімуму. 2. Захопленню присвячується весь вільний час, витрачаються кишенькові гроші на покупку чергового диска та модернізацію комп'ютера. 3. Спроби обмежити час за комп'ютером, викликають бурхливий протест, а вимушений «простій» супроводжується відчуттям нудьги та спустошеності.
Інтернет - залежність	1. Нав'язливе бажання перевірити e-mail. 2. Постійне бажання виходу в Інтернет. 3. Скарги оточуючих на те, що людина проводить дуже багато часу в Інтернеті. 4. Скарги оточуючих на те, що людина витрачає дуже багато грошей на Інтернет.
Залежність харчової поведінки	1. Заклопотаність контролем ваги власного тіла. 2. Спотворення образу свого тіла. 3. Зміна цінності живлення в ієрархії цінностей.

Схема суїцидальної поведінки.

Антивітальне переживання	Уявлень про смерть не має, але життя заперечується
Внутрішні форми суїцидальної поведінки	Пасивні суїцидальні думки. Суїцидальні задуми. Суїцидальні наміри.
Зовнішні форми суїциїдальної поведінки	Підготовка до суїциду. Суїцидальна спроба. Завершений суїцид.
Типи особистісного сенсу	Протест, помста. Заклик. Уникання (покарання, страждань). Самопокарання. Відмова.
Постсуїцидальний стан у відношенні до суїциду	Критичний. Маніпулятивний. Аналітичний. Суїцидально-фіксований.
Стан після суїциду за часом	Найближчий постсуїцид – 1 тиждень. Ранній постсуїцид – до 1 місяця. Пізній постсуїцид – до 5 місяців.

Додаток 8

Схема моделі медико-соціальної реабілітації

Сфери дії	Пошкодження (психічний розлад)	Функціональна неспроможність (дисфункція особистості)	Обмеження (дефект) соціальної активності
Визначення сфери дії	Втрата (зниження, збочення, аномалія) психічних функцій та процесів	Нездатність (обмежена здатність) особистості використовувати навички та виконувати соціально корисні дії	Неможливість адекватного соціально-ролевого функціонування в різних сферах
Мета	Редукція або усунення симптомів психічного розладу (досягнення терапевтичного інсайту)	Формування навичок та умінь, необхідних для підвищення рівня функціонування особистості	Інтеграція пацієнтів в співтовариство і пристосування до вимог реального оточення (досягнення незалежного функціонування пацієнта в суспільстві, розширення реальних повноважень, поліпшення якості життя)
Методи дії	Фармакотерапія, психотерапія, групова терапія	1. Психоосвітні та навчальні програми. 2. Тренінг соціальних навичок	Різні прийоми підтримки оточення, направлені на створення умов (можливостей) для реалізації навичок та оптимізації соціального функціонування в звичній для пацієнта сфері
Місце проведення	Відділення кризових станів	Відділення медико-соціальної реабілітації	За місцем проживання (у співтоваристві)

Схема індивідуальної психотерапевтичної програми кризової психотерапії

Етап кризової підтримки	1. Встановлення терапевтичного контакту; 2. Розкриття суїцидонебезпечних переживань; 3. Мобілізація адаптивних варіантів копінг-поведінки та особистісного захисту; 4. Встановлення терапевтичного контракту.
Етап кризового втручання	1. Когнітивний аналіз невипробуваних способів вирішення кризової проблеми; 2. Виявлення неадаптивних когнітивних механізмів, які блокують оптимальні способи вирішення кризовій ситуації; 3. Корекція неадаптивних когнітивних механізмів.
Етап підвищення рівня адаптації	1. Поведінковий тренінг невипробуваних способів вирішення кризової ситуації; 2. Вироблення навичок самоаналізу і самоспостереження за неадаптивними когнітивними механізмами, а також їх подолання; 3. Введення нових значущих інших для підтримки і допомоги після закінчення кризової терапії.

ЗМІСТ

Предмет, завдання та методи медичної психології…………………………………………………………………..………………3

Психологія пізнавальних процесів, емоцій та волі……………………………………...5

Психологія особистості.

Особистість та хвороба…………………………………………………………………….8

Психологія лікувально-діагностичного процесу.

Психологія медичних працівників………………………………………………………..12

Психосоматичні розлади. Психологічні

особливості хворих з різними захворюваннями

Психологічні аспекти залежної, суіцидальної

поведінки, танатології та евтаназії………………………………………………………..17

Психогігієна,

психопрофілактика, основи психотерапії………………………………………………...21

Додаток 1……………………………………………………………………………………25

Додаток 2……………………………………………………………………………………26

Додаток 3……………………………………………………………………………………28

Додаток 4……………………………………………………………………………………29

Додаток 5……………………………………………………………………………………30

Додаток 6……………………………………………………………………………………32

Додаток 7……………………………………………………………………………………33

Додаток 8……………………………………………………………………………………34