Спосіб застосування та дози ЛЗ: під час лікування немовлят та дітей повинен призначатися у добових дозахмг/кг/добу; доза вводиться у 2 прийоми (кожні 12 год) або більше, у разі необхідності; новонародженим (до 8 днів) препарат слід вводити через кожні 12 год; добові дози навіть до 300 мг/кг не викликали ускладнень у дітей раннього віку та у дітей, що страждають на тяжкі інфекції.
· Цефотаксим (Cefotaxime)* (див. також п.2.1.2. розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: лікування інфекцій, спричинених чутливими до нього м/о - інфекції вуха, горла, носа; інфекції дихальних шляхів; септицемії; ендокардит; менінгіт; інфекції кісток і суглобів; інфекції шкіри і м’яких тканин; інфекції черевної порожнини; інфекції сечових шляхів; інфекції у гінекології; гонорея; хвороба Лайма (особливо при ураженні ЦНС); профілактика розвитку інфекцій у пацієнтів, які мали хірургічні втручання.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози, спосіб введення та інтервал між двома наступними введеннями залежать від тяжкості інфекції, чутливості м/о, що спричинили хворобу, і стану пацієнта; цефотаксим можна вводити в/в або в/м; новонародженим віком 1 - 4 тижнів 50 мг/кг на одне введення кожні 8 год внутрішньовенно, до 7 днів - 50 мг/кг на одне введення кожні 12 год в/в; при порушенні функції нирок дози повинні визначатися з урахуванням ступеня ураження нирок.
· Цефтриаксон (Ceftriaxone)*( див. також п.2.1.2. розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: лікування інфекцій, збудники яких чутливі до цефтриаксону - сепсис; менінгіт; інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчних шляхів і ШКТ); інфекції кісток, суглобів, м'яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції; інфекції у хворих з ослабленим імунним захистом; інфекції нирок і сечових шляхів; інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла і носа; інфекції статевих органів, включаючи гонорею; застосовується також для профілактики інфекцій в хірургії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: новонародженим (до 2 тижнів) рекомендовано 20 – 50 мг/кг маси тіла 1 р/добу; МДД - 50 мг/кг маси тіла; при визначенні дози препарату для доношених і недоношених дітей відмінностей немає; немовлята і діти молодшого віку (з 3-х тижнів до 12 років– 80 мг/кг маси тіла 1 р/добу; в/в дози 50 мг/кг або вищі слід вводити шляхом інфузії протягом принаймні 30 хв; тривалість лікування залежить від перебігу хвороби; хворим слід продовжувати приймати препарат протягом як мінімум 48–72 год після того, як t° нормалізується і аналізи покажуть відсутність збудників; у разі бактеріального менінгіту у немовлят і дітей молодшого віку лікування розпочинають з дози 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 р/добу; як тільки збудник буде ідентифікований, а його чутливість визначена, дозу можна відповідно знизити; найкращі результати досягалися при такій тривалості лікування: Neisseria meningitidis 4 дні, Str. pneumoniae 7 днів, Haemophilus influenzae 6 днів, чутливі Enterobactericeae10 – 14 днів.
· Цефтазидим (Ceftazidime)* (див. також п.2.1.2. розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: лікування моно - та змішані інфекції, спричинені чутливими м/о; тяжкі інфекції: сепсис, бактеріємія, перитоніт, менінгіт; інфекції у хворих зі зниженим імунітетом; у пацієнтів відділень інтенсивної терапії, наприклад з інфікованими опіками; інфекції дихальних шляхів, включаючи інфекції легенів у хворих з муковісцидозом; інфекції ЛОР-органів, сечовивідних шляхів, шкіри та м’яких тканин; ШКТ, жовчних шляхів і черевної порожнини, кісток і суглобів.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта; немовлятам - 30 – 100 мг/кг/добу за 2 – 3 прийоми, дітям з імунодефіцитом, муковісцидозом чи менінгітом рекомендується вводити дози до 150 мг/кг/добу (МДД - 6 г/добу) за три прийоми; у новонароджених T1/2 цефтазидиму із сироватки може бути у 3 – 4 рази більший, ніж у дорослих.
· Цефоперазон + сульбактам (Cefoperazone + sulbactame)* (див. також п.2.1.2. розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: монотерапія - лікування інфекцій, що спричинюються чутливими м/о - інфекції дихальних шляхів, перитоніт, холецистит, холангіт і інші інфекції черевної порожнини, сечовивідних шляхів; септицемія; менінгіт; інфекції шкіри і м’яких тканин, кісток і суглобів; запальні захворювання малого таза, інфекції статевих органів; комбінована терапія - зважаючи на широкий спектр антибактеріальної активності сульбактаму/цефоперазону, більшість інфекцій можливо адекватно лікувати монотерапією, однак за певних показань сульбактам/цефоперазон може застосовуватися сумісно з іншими а/б; якщо при цьому застосовуються аміноглікозиди, необхідно контролювати функції нирок.
Спосіб застосування і дози ЛЗ: для дітей рекомендований добовий дозовий режим 40-80 г/кг/добу (активність сульбактаму 20-40 мг/кг/добу, цефоперазону 20-40мг/кг/добу); дози слід вводити кожні 6-12 год у рівномірно розподіленій дозі; при тяжких або рефрактерних інфекціях добова доза може бути підвищена до 160 мг/кг при застосуванні співвідношення 1:1; дозу вводити, розподіляючи її на 2-4 рівні дози; немовлятам 1-го тижня життя препарат слід вводити кожні 12 год; МДД - 80 мг/кг.
1.1.3 Аміноглікозиди
- Амікацин (Amikacin)* (див. також п.2.3розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: захворювання, викликані Гр(-) або асоціаціями Гр(+) і Гр(-) м/о - інфекції дихальних шляхів, сепсис; септичний ендокардит; інфекції ЦНС (менінгіт), черевної порожнини (перитоніт), сечостатевих шляхів; гнійні інфекції шкіри і м’яких тканин, жовчних шляхів, кісток і суглобів; ранова інфекція; післяопераційні інфекції; отит.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: тривалість лікування при в/в введенні – 3 – 7 днів, при в/м– 7 – 10 днів; недоношеним немовлятам початкова доза – 10 мг/кг, потім по 7,5 мг/кг кожні 12 – 24 год; пацієнтам з нирковою недостатністю потрібна корекція режиму дозування: зменшення дози або збільшення інтервалів між введеннями без зміни разової дози; швидкість в/в краплинного введення для дітей складає 30 – 60 хв, для немовлят – 1 – 2 год.
- Тобраміцин (Tobramycin)* (див. також п.2.3. розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: лікування тяжких бактеріальних інфекцій - септицемія у новонароджених, дітей та дорослих, інфекції НДШ, у тому числі при муковісцидозі, емпіемі плеври, а також при менінгіті, інфекції черевної порожнини (у тому числі перитоніті), інфекції шкіри і кісток, ускладнених і рецидивуючих інфекціях сечового тракту.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: Р-н для ін’єкцій вводять в/м або в/в крапельно; дози встановлюються індивідуально, залежно від показників, тяжкості захворювання, віку пацієнтів; добова доза для новонароджених і дітей до 1 року – 4 мг/кг маси тіла; МДД – 5 мг/кг маси тіла; добову дозу для новонароджених розподіляють на 2 введення, для дітей старше 1 року – на 3 введення; тривалість курсу лікування днів, за необхідності – 3 - 6 тижнів; при порушенні функції нирок слід зменшити дозу і збільшити інтервали між введеннями; розрахунок дози проводиться з урахуванням кліренса креатині ну - доза не повинна перевищувати 1 мг/кг/добу.
- Нетилміцин (Netilmicin)* (див. також п.2.3розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: лікування інфекційних захворювань, спричинених чутливими м/о - бактеріємія, септицемія (включаючи сепсис новонароджених); тяжкі інфекційні захворювання дихальних шляхів, нирок та сечостатевих шляхів, шкіри та м’яких тканин, кісткової тканини та суглобів; опіки, рани, периопераційні інфекції; внутрішньочеревні інфекції; інфекції ШКТ; в передопераційний період застосування препарату може бути розпочато до операції і тривати після операції для лікування підозрюваного або доведеного інфікування чутливими м/о.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендовані дози для в/в та в/м введення ідентичні; звичайна тривалість лікування пацієнтів становить 7 – 14 днів; у разі терапії ускладнених інфекцій може бути необхідним триваліший курс лікування; недоношені та доношені новонароджені віком до одного тижня - 6 мг/кг/добу (по 3 мг/кг кожні 12 год); новонароджені віком старше одного тижня та немовлята: 7,5 – 9 мг/кг/добу (по 2,5– 3 мг/кг кожні 8 год).
1.1.4 Глікопептиди
- Ванкоміцин (Vancomycin)* (див. також п.2.6 розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: лікування тяжких інфекцій, спричинених Гр(+) м/о, чутливими до препарату - ендокардит; сепсис; остеомієліт; менінгіт; інфекції НДШ; абсцес легенів; інфекції шкіри та м’яких тканин; стафілококовий ентероколіт (для застосування внутрішньо); псевдомембранозний коліт, спричинений у тому числі Clostridium difficile (для застосування внутрішньо).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для новонароджених перших 7 днів життя перша доза дорівнює 15 мг/кг маси тіла, наступні інфузії проводять в дозі 10 мг/кг маси тіла кожні 12 год; для дітей віком до 1 місяця початкова доза становить 15 мг/кг маси тіла, наступні інфузії – в дозі 10 мг/кг маси тіла кожні 8 год; для дітей віком від 1 місяця рекомендована доза становить 40 мг/кг маси тіла на добу, інтервал між інфузіями – 6-12 год; тривалість однієї інфузії - 60 хв; для пацієнтів із порушеннями функції нирок дозу та інтервал між введеннями слід зкоригувати залежно від ступеня вираженості порушень функції нирок; при тяжких інфекційних колітах препарат призначають внутрішньо; рекомендовану дозу розводять у 30 мл води; для поліпшення смаку р-ну можна використовувати сиропи; розведений р-н можна вводити через зонд.
1.1.5. Лінкозаміни
- Кліндаміцин (Clindamycin)* (див. також п.2.5 розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: лікування інфекцій, викликаних чутливими до нього анаеробними бактеріями або штамами Гр(+) аеробних м/о - інфекції ВДШ, у тому числі: тонзиліт, фарингіт, синусит, запалення середнього вуха і скарлатина; інфекції порожнини рота; інфекції НДШ; інфекційні захворювання черевної порожнини; септицемія та ендокардит; інфекційні захворювання шкіри і м’яких тканин; інфіковані рани; інфекційні захворювання кісток і суглобів.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози і спосіб застосування препарату залежать від тяжкості захворювання, стану хворого і чутливості збудника інфекції до призначеного препарату; в/м і в/в введення; новонародженим кліндаміцин призначають у дозі 15 – 20 мг/кг/добу, розподілені на 3 – 4 однакові дози; для маленьких недоношених дітей може бути достатньою менша доза препарату: 10 – 15 мг/кг/добу.
1.1.6 Оксазолідини
- Лінезолід (Linezolid)* (див. також п.2.7 розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: лікування інфекцій, що спричинені чутливими анаеробними і аеробними Гр(+) м/о, включаючи інфекції, що супроводжуються бактеріємією, такі як: нозокоміальна пневмонія; позагоспітальна пневмонія; інфекції шкіри і м’яких тканин; ентерококові інфекції, включаючи спричинені резистентними до ванкоміцину штамами
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначається 2 р/добу в/в; р-н для інфузій слід вводити протягом 30—120 хв; дози, що рекомендовані для дітей - нозокоміальна пневмонія, позагоспітальна пневмонія, інфекції шкіри та м’яких тканин -10 мг/кг в/в кожні 8 год, 10-14 діб; ентерококові інфекції - 10 мг/кг в/в кожні 8 год 14-28 діб; тривалість лікування залежить від збудника, локалізації та тяжкості інфекції, а також від клінічного ефекту.
1.1.7. Інші антибіотики
· Колістин (Colistin)
Фармакотерапевтична група: J0IXB01 - антибактеріальні засоби для системного застосування.
Основна фармакотерапевтична дія: антибактеріальна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: циклічний поліпептидний а/б, отриманий з Bacillus polymyxa var. colistinus, і належить до групи поліміксинів; поліміксинові а/б – катіонні агенти, що діють шляхом ушкодження клітинних мембран бактерій; результуючі фізіологічні впливи смертельні для бактерій; поліміксини діють вибірково відносно Гр(-) бактерій, що мають гідрофобну зовнішню мембрану; стійкі бактерії характеризуються модифікацією фосфатних груп ліпополісахаридів, які заміщуються етаноламіном або аміноарабінозою; у стійких Гр(-) бактерій, таких як Proteus mirabilis і Burkholderia cepacia, відзначається повне заміщення їхнього ліпідного фосфату етаноламіном або аміноарабінозою; допускається перехресна резистентність між колістиметатом натрію і поліміксином B; оскільки механізм дії поліміксинів відрізняється від такого в інших а/б, резистентність до колістину і поліміксину шляхом вищезгаданого механізму не припускає резистентність до інших груп препаратів; запропонована загальна мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) для ідентифікації бактерій, чутливих до колістиметату натрію, становить £ 4 мг/л; бактерії, для яких МІК колістиметату натрію становить ³ 8 мг/л, розцініюються як резистентні; перевага набутої резистентності може варіювати залежно від географічного положення і часу відносно обраних видів бактерій; найбільш чутливі види – Аcinetobacter, Citrobacter, E. Coli, Haemophilus influenzae, Pseudomonas aeruginosa, види, для яких можлива набута резистентність – Enterobacter, Klebsiella; найбільш резистентні м/о - Brucella Burkholderia cepacia, Neisseria, Proteus, Providencia, Serratia, анаероби, Гр(+) м/о; всмоктування зі ШКТ у здорових осіб відбувається лише незначною мірою; коли препарат вводився шляхом інгаляції, повідомлялося про перемінне всмоктування, що може залежати від розміру часточок аерозолю, системи розпилювача і стану легень; у ході досліджень на здорових добровольцях і пацієнтах з різними інфекціями було відзначено, що концентрація препарату в сироватці варіювала від нуля до потенційно терапевтичних концентрацій 4 мг/л і більше, тому слід завжди брати до уваги можливість системної абсорбції при лікуванні пацієнтів шляхом інгаляцій; у пацієнтів з муковісцидозом після застосування препарату у дозі 7,5 мг/кг/добу у вигляді 30-хв в/в інфузій до стабілізації стану Смакс становила 23 ± 6 мг/л, а Cmin через 8 год становила 4,5 ± 4 мг/л; в іншому дослідженні, де подібним пацієнтам призначали 2 МО кожні 8 год протягом 12 днів, Смакс становила 12,9 мг/л (5,7 – 29,6 мг/л) і Cmin – 2,76 мг/л (1,0 – 6,2 мг/л); у здорових добровольців, яким призначалася болюсна ін'єкція 150 мгМО), Смакс 18 мг/л спостерігалася через 10 хв після ін'єкції; зв'язування з білками не значне; поліміксини кумулюються в печінці, нирках, мозку, серці і м'язах; у ході дослідженя у пацієнтів з муковісцидозом сталий об'єм розподілу становив 0,09 л/кг; іn vivo колістиметат натрію перетворюється в основу; оскільки 80 % дози можуть бути виявлені в сечі в незміненому вигляді, і з жовчю вони не виводяться, можна припустити, що препарат, який залишився, інактивується у тканинах; механізм дезактивації in vivo не відомий; після парентерального застосування препарат екскретується нирками; виводиться 40 % парентеральної дози протягом 8 год і приблизно 80 % - через 24 год; оскільки колістиметат натрію екскретується із сечею, пацієнтам із нирковою недостатністю потрібне зменшення дози, щоб запобігти накопиченню препарату; після в/в введення здоровим дорослим особам T1/2 - 1,5 год; у дослідженні, де пацієнтам із муковісцидозом призначали разову 30-хвилинну в/в інфузію, T1/2 - 3,4 ± 1,4 год; виведення колістиметату натрію після інгаляції не було вивчено; при дослідженні хворих із муковісцидозом не було виявлено будь-якої кількості колістиметату натрію в сечі після того, як вони застосовували інгаляційно 1 МО 2 р/добу протягом 3 місяців; кінетика колістиметату натрію подібна у дітей і дорослих, включаючи осіб літнього віку за умови нормальної функції нирок; дані щодо застосування препарату у немовлят обмежені; кінетика препарату подібна у дітей і дорослих, але слід враховувати можливість більш високих Смакс і тривалий T1/2 у немовлят, а також контролювати рівні препарату в сироватці.
Показання для застосування ЛЗ: інфекції спричинені чутливими м/о - інфекції дихальних шляхів, спричинені Pseudomonas aeruginosa у пацієнтів, хворих на муковісцидоз ( МВ), тяжкі інфекції, спричинені Гр(-) бактеріями, включаючи інфекції НДШ і нижніх відділів сечовивідного тракту, коли інші системні АБЗ протипоказані або неефективні внаслідок розвитку бактеріальної резистентності.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять у вигляді в/в інфузії в дозі 2 МО протягом 30 хв, доза препарату залежить від тяжкості захворювання та виду м/о, який спричинив захворювання, а також віку, маси тіла і стану функції нирок пацієнта; якщо клінічна або бактеріологічна ефективність препарату протягом перших 2-3 днів недостатня, доза препарату може бути збільшена, залежно від стану пацієнта; у немовлят і пацієнтів із муковісцидозом рекомендується контролювати рівень концентрації препарату в сироватці; діти з масою тіла менше 60 кг - МО/кг/добу, добова доза повинна бути розподілена на три частини, застосовувані з 8-год інтервалами; при порушенні розподілу препарату між тканинами в організмі пацієнтам із муковісцидозом можуть знадобитися більш високі дози (але не більше МДД) для підтримання терапевтичних рівнів у сироватці або застосування препарату інгаляційно; для місцевого інгаляційного застосування при лікуванні інфекцій НДШ порошок препарату розчиняють у 2-4 мл води для ін'єкцій або 0,9 % р-ну натрію хлориду для в/в інфузій; рекомендовані дози відповідно до клінічної ефективності дітям віком до 2 років - 500,МО 2 р/добу, курс лікування визначається індивідуально та залежить від клінічного стану пацієнта; за умови неефективності лікування препаратом протягом більше, ніж 5 діб, лікування треба переглянути з метою призначення іншого ефективнішого препарату.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: у хворих із муковісцидозом - неврологічні реакції (парестезії обличчя, запаморочення); задишка, транзиторні порушення чутливості (парестезії обличчя, запаморочення), вазомоторна нестійкість, нечленороздільна мова, порушення зору, сплутаність свідомості або психоз; сечова система - знижена швидкість клубочкової фільтрації, підвищення сечовиділення, зниження рівня креатиніна, збільшене газоутворення; реакції гіперчутливості (шкірний висип, пропасниця); у місці ін'єкції - шкірний висип; при інгаляційному лікуванні - рефлекторний кашель, бронхоспазм, запалення мигдаликів або глотки, що могло бути спричинено інфекцією Candida albicans або підвищеною чутливістю до препарату; шкірний висип.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до колістиметату натрію (колістину) або до поліміксину B. Міастенія gravis.
Форми випуску ЛЗ: порошок для р-ну для ін'єкцій, інфузій або інгаляцій по 1 МО у фл..
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25°С; р-н залишається стабільним протягом 24 год при t° 2ºС - 8°С; термін придатності – 3 роки.
Торгова назва:
ІІ. Коломіцин ін’єкція, "Forest Laboratories UK Ltd", Великобританія
1.2. Протигрибкові засоби
· Амфотерицин В (Amphotericin B)* ( див. також п.3.1 розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
· Флуконазол (Fluconazole)* ( див. також п.3.3 розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт та інфекції іншої локалізації; лікування носіїв та хворих на СНІД; пацієнти, які отримують терапію імуносупресантами; генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз; кандидоз слизових оболонок - ураження ротоглотки, стравоходу, неінвазивна бронхопульмональна інфекція; кандидурія; атрофічний кандидоз.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: добова доза флуконазолу залежить від природи та тяжкості інфекції.; лікування інфекцій, які потребують багаторазового прийому препарату має тривати до досягнення клініко-лабораторного ефекту; недостатній термін лікування може призвести до відновлення активного інфекційного процесу; терапія може бути розпочата до отримання результатів культуралього або інших лабораторних досліджень, а при їх отриманні додаються й антимікробні препарати; тривалість терапії у дітей залежить від клінічного та антимікотичного ефекта; у дітей препарат не слід застосовувати в добовій дозі, що перевищує таку у дорослих; застосовують щодня 1 р/добу; при кандидозі слизових оболонок рекомендована доза становить 3 мг/кг/добу; у перший день може бути призначена ударна доза − 6 мг/кг/добу − з метою швидшого досягнення постійних рівноважних концентрацій; для лікування генералізованого кандидозу та криптококової інфекції рекомендована доза становить 6−12 мг/кг/добу залежно від тяжкості захворювання; діти віком 4 тижні та молодші - у немовлят флуконазол виводиться з організму повільніше; у перші 2 тижні життя флуконазол призначають у такій самій дозі (із розрахунку на 1 кг маси тіла), що й дітям більш старшого віку, але з інтервалами по 72 год; дітям віком 3−4 тижні таку ж саму дозу вводять з інтервалами по 48 год.
· Флуцитозин (Flucytosine)
Фармакотерапевтична група: J02A - протигрибкові засоби для системного застосування.
Основна фармакотерапевтична дія: антифунгінозна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: флуцитозин (5-ФЦ) – є фторованим піримідином, який виявляє протигрибкові властивості при лікуванні низки системних мікозних інфекцій; щодо м/о, які чутливі до дії препарату, флуцитозин відіграє роль конкурентного інгібітору в метаболізмі урацилу; клітини збудників поглинають флуцитозин і за допомогою специфічної цитозиндезамінази дезамінує його у 5-фторурацил; останній вбудовується в РНК збудника замість урацилу, порушуючи тим самим синтез білка, що зумовлює фунгіцидну активність препарату; поряд з цим пригнічується активність тимідилатсинтетази, що приводить до порушення синтезу грибкової ДНК; відносно деяких збудників фунгіцидна дія препарату виявляється при тривалому контакті з активною речовиною; має фунгістатичну та фунгіцидну дію in vitro та in vivo по відношенню до дріжджових грибків (кандид), а також збудників криптококозу (Cryptococcus neoformans) і хромобластомікозу; при аспергільозі флуцитозин виявляє фунгістатичну активність; проведення курсу комбінованої терапії у поєднанні з амфотерицином В забезпечує клінічний ефект; у більшості випадків ізольовані штами, які одержані від хворих з європейських країн, що до цього часу не проходили терапії, виявились чутливими до дії 5-ФЦ (93% з діагнозом кандидоз та 96% - криптококоз); мінімальна концентрація для пригнічення цих м/о звичайно знаходиться на рівні 0,03 - 12,5 мг/л; при лікуванні флуцитозином у первинно чутливих до нього штамів поступово може виробитися стійкість; через це визначення чутливості рекомендується проводити до і під час лікування; для цього особливо підходять тести, розроблені Shadomy та Speller, а також відповідні поживні середовища, вільні від антагоністів; рекомендується використання дискових тестів з 5-ФЦ; у дослідженнях in vitro та in vivo було показано, що при комбінованому застосуванні флуцитозину та амфотерицину В активність взаємно посилюється по відношенню до багатьох штамів збудників; цей ефект був особливо виражений у випадку, коли збудники були малочутливими до флуцитозину; добре розподіляється в тканинах і рідких середовищах організму, в тому числі дифундує в спинномозкову рідину; об’єм розподілу після в/в введення становить 0,8 л/кг; зв’язування з білками плазми - на мінімальному рівні (2-4%); концентрація препарату в лікворі та перитонеальній рідині становить приблизно 75% від рівня концентрації в сироватці; концентрація в сироватці повинна становити не менше 20-25 мг/л (за винятком лікування кандидозу сечовивідних шляхів; слід уникати тривалої підтримки концентрації вище 100 мг/л через підвищення ризику розвитку побічних реакцій; 90% дози флуцитозину (5-ФЦ) виводиться нирками в незміненому вигляді (клубочкова фільтрація); невелика кількість флуцитозину дезамінується у 5-фторурацил (5-ФУ); співвідношення площ під кривою (AUC) і 5-ФЦ становить приблизно 4%; у дорослих з нормальною функцією нирок напіввиведення становить 3-6 год, у недоношених дітей - 6-7 год; при нормальній функції нирок концентрація речовин у сечі завжди набагато вище, ніж у сироватці; порушення ниркової функції підвищує T1/2 .
Показання для застосування ЛЗ: для лікування системних інфекцій, спричинені дріжджовими та іншими грибковими збудниками, що чутливі до дії препарату - генералізованого кандидозу, криптококоз, хромобластомікозу, аспергільоз (тільки у поєднанні з амфотерицином В); інфекцій, спричинених м/о Torulopsis glabrata та Hansenula.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: р-н для інфузій вводиться в/в краплинно; допускається пряме в/в введення через центральний венозний катетер або введення шляхом перитонеальної інфузії; звичайний режим дозування - добова доза, що рекомендується, для дорослих і дітей – 200 мг/кг маси тіла, розподілена на 4 дози, які вводяться протягом 24 год; для пацієнтів із захворюваннями, спричиненими високочутливими до препарату збудниками, може виявитися достатнім введення добової дози 100–150 мг/кг маси тіла; при цьому введенням меншої дози досягається достатній ефект; стандартна разова доза при кандидозі та криптококозі становить 37,5-50 мг/кг маси тіла і вводиться шляхом коротких вливань (20-40 хв) за умови забезпечення балансу рідини в організмі хворого; при нормальній функції нирок інтервали між процедурами – 6 год; як правило, тривалість курсу лікування становить 1 тиждень; при г. інфекціях типу кандидомікотичного сепсису тривалість лікування становить, як правило, 2-4 тижні; дозування для лікування новонароджених визначається так, як для дорослих і дітей - рекомендується регулярне проведення моніторингу рівня концентрації 5-ФЦ у сироватці та, за необхідності, відповідна корекція режиму дозування; за наявності порушення функції нирок слід збільшити інтервали між введенням разових доз препарату; якщо порушення функції нирок не виявлено, але у сироватці відмічається перевищення рівня рекомендованої концентрації 5-ФЦ, слід зменшити дозу до мінімальної, а режим інтервалів між процедурами залишити на тому ж рівні.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система - інтоксикація міокарда, порушення вентрикулярної функції, зупинка серця; дихальна система - біль у груднині, задишка, зупинка дихання; шкіра - висип, свербіж, кропив’янка, світлочутливість, токсичний епідермальний некроз; ШКТ - нудота, блювання, біль у черевній порожнині, діарея, анорексія, сухість у роті, виразка ДПК, шлунково-кишкові кровотечі, виразковий коліт, підвищення рівня білірубіну; печінка та жовчовивідні шляхи - порушення функції печінки, жовтуха, підвищення активності ферментів печінки в сироватці крові, у ослаблених хворих – г. печінкова недостатність, яка іноді призводила до летального кінця; сечовидільна система - азотемія, підвищення рівнів креатиніну/сечовини/азоту, кристалурія, г. ниркова недостатність; кровотворна система - анемія, агранулоцитоз, апластична анемія, еозинофілія, лейкоцитопенія, панцитопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія; ЦНС - атаксія, втрата слуху, головний біль, парестезії, паркінсонізм, периферична невропатія, пірексія, запаморочення, седативний ефект, судоми, втрата чіткого сприйнятті дійсності, галюцинації, психози; інше - втомлюваність, слабкість, надмірна чутливість, гіпоглікемія, гіпокаліємія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату в анамнезі; вагітність, годування груддю.
Форми випуску ЛЗ: р-н для інфузій, 10 мг/мл по 250 мл у фл..
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 18ºС - 25°С; термін придатності - 2 роки
Торгова назва:
ІІ. Анкотил, "ICN Switzerland" AG для "ICN Pharmaceuticals Switzerland" AG, Швейцарія
· Кетоконазол (Ketoconazole) (див. п.1.3. розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби»)
1.3. Протипротозойні засоби
· Метронідазол (Metronidazole)* ( див. також п.2.9 розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: р-н для інфузій - лікування тяжких інфекцій, спричинених анаеробними бактеріями чутливими до метронідазол; при змішаних інфекціях (спричинених аеробними та анаеробними м/о) препарат необхідно приймати в комбінації з а/б, ефективними проти аеробного м/о; абдомінальні інфекції; інфекції ЦНС - абсцес мозку, спричинений Bacteroides fragilis; інфекції НДШ - гангренозна пневмонія, викликана штамами Bacteroides fragilis, кісток і суглобів; сепсис і бактеріемія, викликані штамами Bacteroides fragilis або видами Clostridium; для попередження інфікування або лікування інфікованих післяопераційних ран.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в введення р-ну для інфузій показано хворим, у яких пероральний прийом препарату неможливий; при поліпшенні стану хворого варто переходити на пероральний прийом; швидкість в/в введення р-ну для инфузій 5 мл/хв; для лікування інфекцій, викликаних анаеробними мікроорганізмами МДД метронідазолу не має перевищувати 4 гр, середній курс терапії становить 7-10 днів, але для лікування тяжчих інфекцій курс терапії може тривати 2-3 тижні; дітям до 12 років початкова доза становить 7,5 мг/кг маси тіла кожні 8 год, протягом трьох діб; потім препарат вводять у тій самій дозі, кожні 12 год; для попередження післяопераційних анаеробних ускладнень - дітям до 12 років в/в доза становить 7,5 мг/кг маси тіла, препарат вводять протягом 30-60 хв; введення препарату необхідно припинити за 1 год до початку операції.
1.4. Противірусні засоби
- Ацикловір (Aciclovir)* ( див. також п.4.2.1 розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: лікування і профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу. у хворих зі зниженим імунітетом; інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster, вірусом простого герпесу у новонароджених; профілактика цитомегаловірусної інфекції при трансплантації кісткового мозку.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: новонародженим з інфекцією, спричиненою вірусом простого герпесу, препарат в/в призначають у дозі 10 мг/кг маси тіла кожні 8 год; лікування герпетичного енцефаліту та інфекцій у новонароджених, спричинених вірусом простого герпесу, триває, звичайно, 10 днів; тривалість профілактичного застосування препарату визначається тривалістю періоду ризику.
· Інтерферон-альфа 2β ( Interferon alfa 2β) (також див. п.1.2.1.2. розділу «Імуномодулюючі та протиалергічні засоби»)
Показання для застосування ЛЗ: препарат застосовують у комплексній терапії різних інфекційно-запалювльних захворювань у дітей, у тому числі, новонароджених та недоношених - при ГРВІ, пневмонії (бактеріальній, вірусній, хламідійній), менінгітах, сепсисі, специфічній внутрішньоутробній інфекції (хламідіозі, герпесі, цитомегалії, ентеровірусній інфекції, вісцеральному кандидозі, мікоплазмозі), лікування Епштейн-Барр вірусної інфекції у дітей.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: препарат застосовують ректально; у комплексній терапії різних інфекційно-запалювальних захворювань у дітей, у тому числі новонароджених і недоношених, препарат призначають по 150000 МО/добу з 12-годинною перервою, курси лікування і перерви між курсами – 5 днів; рекомендується кількість курсів - при ГРВІ – 1, пневмонії (бактеріальній – 1-2, вірусній – 1, хламідійній – 1), менінгіті – 1-2, сепсисі – 2-3, при специфічних внутрішньоутробних інфекціях (герметичній – 2), цитомегаловірсній – 2-3, ентеровірусній – 1-2, мікоплазмозі – 2-3); недоношеним новонародженим дітям з гестаційним віом менше 34 тижнів призначають препарат по 150000 МО 3 р/добу через 8 год, курс складає 5 днів; при лікуванні Епштейн-Барр вірусної інфекції у дітей препарат призначають з розрахунку 1 млн. МО/м2/добу, рекомендовані добові дози у дітей до 1 року – 250 тис. МО 2 р/добу з інтервалом 12 год, курс лікування становить 10 днів; при необхідності можливе проведення повторного курсу лікування через 5 днів після закінчення першого.
2.Анестезуючі засоби
2.1. Анестезуючі засоби загальної дії
- Тіопентал натрію (Тhiopental sodium) ( див. також п.1.2.1 розділу «Анестезіологія»)
Показання для застосування ЛЗ: як самостійний наркотизуючний засіб (в основному при недовготривалих оперативних втручаннях), а також для вводного та базисного наркозу; застосування препарату можливо також у поєднанні з м’язовими релаксантами та аналгетиками при проведенні штучної вентиляції легень.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в або ректально (останнє головним чином дітям); готують р-ни тільки безпосередньо перед використанням на стерильній воді для ін’єкцій; дітям – в/в струминно, повільно протягом 3–5 хв, одноразово вводять з розрахунку 3–5 мг/кг; перед проведенням інгаляційного наркозу без попередньої премедикації у новонароджених 3–4 мг/кг; підтримуюча доза становить 25–50 мг; у дітей з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) вводять 75% середньої дози; застосування препарату для базис-наркозу особливо показано для дітей з підвищеною нервовою збудливістю, у таких ситуаціях тіопентал можна застосовувати ректально у формі 5% теплого р-ну (32°С - 35°С): дітям до 3-х років – вводять з розрахунку по 0,04 г на 1 рік життя.
- Кетамін (Кеtamine) ( див. також п.1.2.2 розділу «Анестезіологія»)
Показання для застосування ЛЗ: як анестезуючий засіб при проведенні нетривалих діагностичних процедур і хірургічних втручань у дітей; для проведення загального наркозу в комбінації з іншими препаратами (особливо з бензодіазепіном) препарат призначають меншою дозою; спеціальні показання для застосування кетаміну - болісні процедури; ендоскопія; деякі процедури в офтальмології; діагностичні та хірургічні втручання в ділянці шиї або ротової порожнини; отоларингологічні втручання; проведення наркозу хворим, у яких перевага надається в/м введенню препарату (наприклад, у дітей).
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
