Охорона праці і навколишнього середовища на підприємствах мікробіологічної промисловості (стр. 3 )

раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності і гіподинаміки, а також обмеження важкості праці.

Вимоги безпеки до технологічного процесу включають в нормативно-технічну і технологічну документацію.

Розглянемо основні вимоги безпеки до технологічних процесів.

Усунення безпосереднього контакту працюючих із шкідливими речовинами. В хімічній промисловості більшість технологічних процесів виключають безпосередній контакт працюючих з перероблюючими матеріалами. Забезпечення цієї вимоги безпеки досягається веденням технологічних процесів в герметично закритій апаратурі, відділенням працівників від шкідливих речовин, капсуляцією обладнання, що виділяє в повітря робочої зони шкідливі речовини.

Усунення безпосереднього контакту працюючих із шкідливими речовинами при ведені технологічних процесів досягається також при дистанційному управлінні процесами, використання засобів механізації на стадіях загрузки, вигризки та транспортування вихідним матеріалів, проміжних продуктів та готової продукції.

Заміна небезпечних та шкідливих технологічних операцій на менш небезпечні. Для підвищення безпеки передбачається заміна найбільш небезпечних операцій на менш небезпечні. Безпечність операцій транспортування шкідливих та пожежонебезпечних речовин можна підвищити переводячи тверді речовини (аміачну селітру, сірку,, їдкий натр та ін.) в розчини, суспензії, розплави для передачі їх з однієї технологічної операції на іншу по трубопроводам.

Безпека виробничих процесів суттєво підвищується при зміні технологічних прийомів роботи: при заміні сухого розмолу твердих речовин мокрими; при транспортуванні сипучих продуктів пневмотранспортом; при зміні агрегатного стану перероблюючих продуктів(замість сухих токсичних речовин використовують їх розчини або у вигляді пасти).

Заміна шкідливих та пожежонебезпечних речовин на менш шкідливі та небезпечні.

При проектуванні нових технологічних процесів повинно бути передбачено виключення із них високотоксичних сполук або заміна їх менш токсичними продуктами.

Для анілінокрасочної промисловості, наприклад, характерно дослідження синтезуючих фарбників і проміжних продуктів ( вже на стадії лабораторних досліджень) на концерогенність.

При наявності таких властивостей незалежно від якості синтезованих сполук подальша розробка їх припиняється, в промислове виробництво вони не допускаються.

Для зниження пожежовибухонебезпечності речовин, що використовуються у виробництві, водять різноманітні інертні добавки та флегматизуючи речовини.

Механізація, автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами. Ця вимога забезпечення безпеки технологічних процесів грає важливу роль у корінному поліпшені умов праці працівників на хімічних виробництвах.

Механізація технологічних процесів дозволяє замінити операції, що виконуються вручну, машинами та механізмами, тим самим зменшуючи небезпеку, що з ними пов’язана. Механізація шкідливих та небезпечних технологічних процесів звільняє працівника від виконання тяжких, монотонних опре цій, зменшуючи час контакту із шкідливими та небезпечними речовинами.

Найбільш перспективна і хімічній промисловості механізація таких опре цій, як загрузка в апарати та машини та вигрузка них сировини і готової продукції; видалення і транспортування відходів; затарювання та складування ; відбір проб та проведення різноманітних замірів в апаратах та ємкостях.

Автоматизація технологічних процесів – більш висока ступінь забезпечення безпечних умов праці на виробництві.

Автоматизація виробничих процесів, являючись одним із самих прогресивних напрямків нової техніки, має не лише велике екологічне та соціальне значення, але і грає суттєву роль в забезпеченні безпеки технологічних процесів. В автоматизованому виробництві значно зменшується кількість виділяючого в повітря виробничого приміщення шкідливих та пожежонебезпечних парів, газів та пилу.

Автоматизація дає можливість управляти також такими технологічними процесами, які внаслідок їх шкідливості, небезпеки чи недоступності виключають безпосереднє обслуговування людиною.

Для автоматизації виробничих процесів використовують засоби автоматичного контролю і сигналізації, захисту і блокіровки, управління та регулювання.

Дистанційне управління не лише полегшує працю людини, але і виводить його із небезпечної зони якщо ця зона не може бути ізольована. В хімічній промисловості найбільш широко використовується п’ять систем дистанційного управління: механічне, пневматичне, гідравлічне, електричне та комбіноване.

Герметизація обладнання.

Герметизація обладнання – одне із основних умов забезпечення безпеки технологічних процесів. Особливе місце вона має при переробці токсичних чи пожежо-вибухонебезпечних середовищ, такі як витік в навколишнє середовище може привести до професійного отруєння, пожежі, вибуху.

Найбільш частими причинами порушення герметичності являється нещільність в з’єднаннях деталей обладнання. Усунення чи зменшення ступені нещільності досягається використанням ущільнювачів.

Вибір тих чи інших ущільнювачів визначається потрібним ступенем герметизації і умовами експлуатації обладнання, в тому числі тиску середовища, температурним режимом, швидкостями руху та ін.

9.3. Автоматизація виробничих процесів для забезпечення безпечних умов праці

Для сучасного рівня розвитку хімічної промисловості характерна комплексна автоматизація виробництва і централізація управління, так як більша частина технологічних процесів є потенційно небезпечними.

Роль автоматизації у забезпеченні безпеки технологічних процесів. Автоматизація виробничих процесів – це автоматичний контроль та сигналізація, управління, регулювання, захист та блокування.

Відомо, що значні відхилення від заданих технологічних параметрів – температури, тиску та рівня продукту в апараті, концентрації та процентного співвідношення реагуючих речовин, порядок та час загрузки реагентів – можуть привести до великих аварій, пожеж та вибухів.

Наприклад, безпека процесів нітрування, хлорування, сульфування, окислення органічних речовин залежить від правильного дозування реагуючих речовин, неперервного перемішування та підтримування заданої температури.

Нерівномірність загрузки, недостатнє перемішування та охолодження приводить до появи місцевих зон з високою концентрацією і температурою, що супроводжується бурним окислення сировини, виділенням значної кількості побічних газоподібних продуктів і може привести до взривів. Для багатьох галузей промисловості характерний тепловий прояв хімічних реакцій при процесах, тобто виділення значної кількості теплоти. До таких процесів відноситься адсорбція, розчинення, нітрування, галогенування, алкілування, лужне плавлення, сульфування, полімеризація, окислення і. т.п.

Більшість реакцій вказаних процесів, супроводжується значними тепловими ефектами, при недостатньому відводі тепла із зони реакції може закінчитись пожежею чи вибухом, так як реагуючі та отримані речовини в більшості випадків легкозаймисті горючі рідини чи гази, або речовини, що бурно взаємодіють при підвищених температурах.

Крім того, швидкість виникнення та розповсюдження аварійного стану в більшості технологічних, особливо хімічних процесах така, що лише спеціальні автоматичні засоби та прибори можуть надійно захистити їх і своєчасно локалізувати можливу аварію, вибух, пожежу.

Автоматичний контроль граничних значень технологічних параметрів, сигналізація, захист, управління різноманітними процесами і їх регулювання забезпечують надійну та безпечну експлуатацію установок, дають можливість виключити чи своєчасно попередити перегрів чи прогар апаратів, їх розрив при надлишковому тиску, витік продукту, утворення вибухонебезпечних концентрацій в апаратах та приміщеннях, розкладання речовин з вибухом чи утворенням пожежонебезпечних побічних продуктів та самозагораючих сполук і. т.п.

Прилади автоматичного контролю регіструють параметри технологічного процесу та подають сигнал про їх порушення. Це дає можливість обслуговуючому персоналу своєчасно прийняти необхідні міри і вести процес в безпечному режимі. На хімічних підприємствах широко використовують три види технологічної сигналізації: контрольну, попереджуючу та аварійну.

Контрольну сигналізацію використовують для автоматичного оповіщення про роботу і зупинку окремих механізмів чи машин, про положення запірних органів на комунікаціях.

Попереджуючу сигналізацію використовують для автоматичного оповіщення обслуговуючого персоналу про виникнення змін технологічного режиму, тобто про досягнення крайніх, граничних значень технологічних параметрів, подальше відхилення яких може привести до аварій, пожеж, вибухів. До цього виду сигналізації відноситься і попереджуюча сигналізація про появу в атмосфері виробничого приміщення вибухонебезпечних чи токсичних парів та газів. Засіб попереджуючої сигналізації бувають самостійно діючими або зв’язаними з приборами автоматичного контролю, захисту, управління та регулювання.

Аварійна сигналізація служить для оповіщення обслуговуючого персоналу про аварійні відключення обладнання. Засоби аварійної сигналізації зазвичай пов’язані з системою захисту та блокування. До аварійної сигналізації відноситься і спеціальна автоматична пожежна сигналізація.

Прилади автоматичного захисту не лише сигналізують про небезпеки пов’язані з відхиленням від нормального ходу робочого процесу, але і при досягненні граничних значень тих чи інших параметрів частково або повністю зупиняють процес, припиняють подачу сировини або теплоносія, стравлюють надлишок парів та газів в атмосферу, відкривають інші міри ліквідації небезпеки виникнення пожежі, вибуху чи аварії. Таким чином, ці прибори, хоча і не регулюють технологічний процес, але ніби втручаються в нього при критичному значенні параметрів без участі людини. Прибори автоматичного захисту часто об’єднують із засобами автоматичної сигналізації граничних, критичних значень технологічних параметрів. Ці прибори широко використовуються для захисту електричних машин від наслідків короткого замикання і перевантаження, попередження перегріву та підвищення тиску компресорних установок, для попередження переповнення горючими рідинами технологічних апаратів і утворення вибухових концентрацій в апаратах и приміщеннях; для локалізації розвитку пожежі по вентиляційним і технологічним комунікаціям, автоматичного гашення пожежі і. т.п.

Автоматичне блокування відноситься до вільного виду автоматичного захисту, вона служить для попередження можливостей неправильних чи несвоєчасних включень та відключень машин і апаратів в результаті яких можуть відбутися аварії, пожежі і вибухи.

Автоматичне блокування знайшло широке використання для попередження утворення вибухонебезпечних концентрацій в технологічних установках, у виробничих приміщеннях, в яких виділяються шкідливі та вибухонебезпечні пари та гази (блокування газоаналізаторів з вентиляційними установками) і. т.п.

Блокування використовують як при ручному, так і при автоматичному управлінні, блокуючи дії виконуючих органів, що забезпечують включення наступних операцій лише після завершення попередніх.

Автоматичне управління забезпечує включення апаратів або агрегатів, їх зупинку, гальмування, реверсування та строге дотримання послідовності операцій по раніше заданій програмі. Роль людини при цьому заключається лише в посиланні початкового імпульсу.

Автоматичне управління частіше всього буває дистанційним, воно забезпечує узгодженість і надійну роботу обладнання, потрібні умови безпеки, а також виключає пожежну безпеку.

Прилади автоматичного регулювання забезпечують підтримування без участі людини заданих параметрів технологічних процесів, не допускають їх відхилення в ту чи іншу сторону від попередньо установленого безпечного значення і тим самим виключити можливість виникнення пожеж та вибухів.

В тих випадках, коли задане значення регулюючої величини змінюється в часі по відомому завчасно закону, використовують програмне регулювання.

Попередження аварій засобами автоматичного контролю, захисту та блокування. Основними елементами любих найбільш важких схем автоматичного контролю є: чуттєві сприймаючі елементи (датчики), лінії зв’язку (капіляр, електропровід), контрольно –вимірювальний (відтворюючий) пристрій, сигнальний контактний засіб і сигнальні лампи, дзвінки, сирени. Чуттєвий елемент встановлюють в апараті чи в любій контролюючій зоні.

Датчик ( чуттєвий елемент) сприймає зміни температури, тиску, рівня чи іншою контролюючої величини і по лінії передає відповідні імпульси контрольно-вимірюючому пристрою, який фіксує (показує, записує) ці зміни. Шкалу вимірювального пристрою градуюють в тих величинах, що контролюються.

Якщо прибори оснащені сигнальними пристроями, то при крайніх критичних значеннях параметрів сигнальні пристрої замикають сигнальні сіті і включають лампи, дзвінки, сирени.

Основні елементи схем автоматичного захисту чуттєві елементи (датчики), лінії зв’язку, вімірюючий чи сигнальний пристрій чи перетворювач енергії, сигнальні лампи, виконуючі органи, замочні, відсікаючі чи стравлюючі органи.

За цієї схеми у випадку граничного відхилення в апараті, що захищається будь-якого параметра чутливий елемент передає відповідний імпульс (пневматичний, мехаічний, електричний) вимірювальному приладу, сигнальному приладу чи перетворювачу енергії (перетворювач електричної енергії в пневматичну чи пневматичної в електричну).

Вимірювальний прилад фіксує величину параметру, сигнальний пристрій забезпечує подачу світлового чи звукового сигналу і ввімкнення електричних сіток виконавчих органів. Виконавчі органи викликають відповідне переміщення запірних, відсікаючих чи стравлюючих органів. Таким чином, схема захисту забезпечує закінчення подачі продукту чи теплоносія в апарат, стравлювання чи аварійний злив продукту через стравлюючі органи.

Такий захист особливо є характерним для хімічних підприємств (процес нітрування, галогенування, сульфування, полімеризації, окислення і т. д.).

Основні елементи схем автоматичного блокування такі ж, що і в схемах захисту, але відмінність лише в характері їх взаємодії.

Наприклад, за однією з таких схем спеціальний пристрій блокує дію двух виконавчих органів, що забезпечує включення наступної операції тільки після закінчення попередньої. Якщо регулюючий пристрій через сигнальний пристрій, виконавчий орган і регулюючий орган ввімкнув систему охолодження і через деякий час подав команду на проведення наступної операції, наприклад, подачу сировини, проте реакційна суміш ще не охолодилася, то блокуючий прилад не пропустить імпульс на другий виконавчий орган і регулюючий орган не відкриється, а відповідно, подачі сировини не відбудеться.

Схеми блокування, як правило, індивідуальні і мало схожі одна на одну, але сутність їх дій аналогічна у всіх випадках.

Забезпечення надійності систем автоматики. Для підвищення безпеки проведення деяких технологічних процесів у випадку виходу з ладу будь-якого елемента системи автоматрики чи відхилення параметра на небезпечну величину, в системі регулювання процесу слід передбачати:

незалежні, але паралельно працюючі системи регулювання та захисних блокувань;

схеми блокувань, що не дають здійснитися пускові установки до натискання кнопки. Такі схеми виключають можливість аварій на виробництві в результаті самовільних вимикань блокувань персоналом;

автоматичне управління, в якому передбачено послідовне спрацьовування захисних блокувань для зупинки небезпечних виробництв із багатостадійними технологічними процесами;

спрацювання системи захисту за натходження сигналу від одного з датчиків взаємнозалежних параметрів, наприклад, тиск і витрати потоку, співвідношення та температура процесу, температура та тиск в апараті;

встановлення декількох паралельно працюючих датчиків на кожний найбільш важливий технологічний параметр для зменшення випаків відмови, а також холостого спрацювання системи захисту за виникнення порушень роботи самого датчика. При установленні двух датчиків захист здійснюється при натходженні сигналу від одного чи двух чи від обох датчиків, а при установленні трьох – за натходження сигналу не менше ніж від двух датчиків.

Вибір кількості датчиків і схем роботи захисних приладів залежить від особливостей даного процесу.

9.4. Технологічний регламент – основа безпеки технологічного процесу

Технологічний регламент – основний технівчний документ, що визначає режим і порядок проведення операцій технологічного процесу. Безумовне дотримання всіх вимог технологічного регламненту обов’язкове і забезпечує належну якість продукції, що випускається, раціональне та економічне ведення промилового процесу, безпеку роботи.

Всі технологічні регламенти складаються згідно правил і форм, які передбачені «Положення про технологічні регламенти виробництва продукції підприємствами (організаціями) Міністерства хімічної промисловості України».

Технологічні регламенти затведжують керівники підприємсва чи вищі організації. Керівник підприємства повинен забезпечити точне дотримання затвердженого технологічного регламенту з максимальним використанням сучасних засобів технічного контролю і автоматичного регулювання процесу. Він несе повну відповідальність за відповідність регламента вимогам, які пред’являються до продукції.

Люди, які винні в порушенні діючого технологічного регламенту, притягуються до строгої дисциплінарної відповідальності, якщо наслідки цього порушення не вимагають застосування до них іншого покарання у відповідності з діючим законодавтсвом.

Кожний технологічний регламент складається з наступних розділів:

загальна характеристики виробництва;

характеристика продукції, що виробляється;

характеристика вихідної сировини, матеріалів та полупродуктів;

опис технологічного процесу;

норми технологічного режиму;

можливі неполадки, їх причини та способи усунення;

кожнорічні норми витрати сировини та енергоресурсів;

контроль виробництва;

основні правила безпеки проведення процесу;

стічні води, викиди в атмосферу;

список обов’язкових інструкцій;

матеріальний баланс;

технологічна схема виробництва;

специфікація основного технологічного обладнання.

Основа забезпечення безпеки технологічного процесу закладена в ряді розділів регламенту.

Характеристика продукції, що виготовляється. У цьому розділі приводяться основні фізико-хімічні властивості, горючість, токсичні характеристики, розчинність, температури кипіння, вибуху, електропровідність та інші дані про продукцію.

Характеристика вихідної сировини, матеріалів і полупродуктів. Розділ будується у вигляді таблиці, в яку включені також пожаро - та вибухонебезпека, а також токсичність речовин.

Норми технологічного режиму. Для кожної стадії та кожного потоку реагентів непреривних процесів зазначаються швидкість подачі реагентів, температура, тиск та інші параметри. Для кожної операції періодичних процесів – її тривалість, температура, тиск, кількість реагентів, що завантажуються та інші показники.

Всі показники зазаначаються з можливими допусками чи інтервалами.

Порушеня параметрів технологічного режиму – одна з основних причин аварійних ситуацій на хімічних підприємствах.

Можливі неполадки, їх причини та способи усунення. У даний розділ заносять основні можливі неполадки в технологічному процесі: відхилення від норм технологічного режиму за тиском, температурою, швидкістю подачі реагентів, швидкістю виходу продукції; зазначаються основні можливі причини неполадок і зазначаються дії персоналу, необхідні для їх усунення, які можуть привести навіть до відключення обладнання.

Особливо виділяються неполадки, які можуть привести до аварій; при цьому зазначаються дії персоналу.

Контроль виробництва. Проводиться по стадіям процесу, в місцях відбору проб чи вимірювання параметру. Зазначаються параметри, які необхідно контролювати, частота та спосіб контролю, відповідальні за контроль. У випадку використання небезпечних, пожаро - та вибухонебезпечних видів сировини і матеріалів, а також у випадку отримання кінцевої продукції з такими ж властивостями, передбачається систематичний санітарний контролю повітря.

В розділі також приводиться повний список систем сигналізації та блокування, автоматичного регулювання, дистанціонного управління технологічним процесом чи окремими агрегатами, зазначаються точки розміщення та цільове призначення цих систе.

Основні правила безпечного ведення процесу. Розділ містить опис обов’язкових умов проведення процесу, які виключають можливість виникнення вибухів, пожеж, отруєнь, опіків та ін., а також правила поводження з небезпечними речовинами в конкретних умовах даного виробництва. У ньому зазначаються, до яких наслідків можуть привести порушення обов’язкових умов проведення процесу.

В цьому розділі вказані також:

основні правила першого пуску виробництва, правила прийняття та запуску обладнання в експлуатацію після остановки та ремонту;

основні правила здачі обладнання в ремонт, підготовки та проведення ремонтів обладнання та комунікацій;

основні признаки аварійного стану виробництва і заходи для його усунення;

основні правила аварійної остановки виробництва;

категорійність виробництва;

клас приміщень по ПУЕ;

основні правила приймання, складування, зберігання, транспортування сировини, матеріалів, напівпродуктів та готової продукції.

Список показників, які були розглянуті в розділах технологічного регламенту, містить в собі всі основні вимоги безпеки.

9.5. Плани ліквідації аварій

Неполадки, нещасні випадки та аварії найчастіше відбуваються при пускові чи зупинці виробництва, при управлінні технологічними процесами вручну у випадку виходу із ладу автоматичних засобів регулювання та управління.

Плани ліквідацій аварій розробляються на підприємствах хімічної промисловості для кожного газо-, вибухо - та пожежонебезпечного виробництва, цеха, відділення, установки, а за необхідності – і для всього підприємства. Оперативною частиною плану передбачаються можливі аварії та інші умови даного підприємства, які небезпечні для життя людини, а також заходи, направлені на рятування людей, ліквідацію аварій на початковій стадії їх виникнення та після ліквідації аварій. Окрім того, цей документ визначає дії ІТР і робочих за виникнення аварій, а також дії газорятувального підрозділу та пожежної частини у початковій стадії аварії.

Плани ліквідації можливих аварій розробляються у відповідності з фактичним положенням у підрозділі. Технічні та матеріальні засоби для здійснення заходів по рятуванню людей та ліквідації аварій передбачаються планом у необхідній кількості і містяться завжди у працюючому стані. Відповідальність за своєчасне і вірне складання планів ліквідації аварій і відповідність їх діючому положенню у підрозділі несуть керівник цього підрозділу та головний інженер підприємства.

При складанні планів ліквідації аварій враховуються можливі порушення нормальних режимів роботи: відключення електроенергії; зупинення роботи вентиляції та вимкнення освітлення; зупинка подачі сировини, палива, газу, води, пари; порушення технологічного процесу чи режиму роботи апарату, комунікацій; загорання, викликані грозовими розрядами, повторним проявленням блискавки та ін. Окрім того, на підприємствах хімічної промисловості особливу небезпеку являють собою аварії, котрі пов’язані з проривом газів і легкогорючих рідин, викидами реакційної маси, термічним розкладом хімічних продуктів та ін.

Оперативна частина плану ліквідації можливих аварій передбачає також способи сповіщення про аварію, шляхи виходу людей із небезпечних місць, ввімкнення аварійної витяжної вентиляції. Встановлюється порядок вимкнення електроенергії, зупинки апаратів, перекриття комунікацій та інші міри, необхідні для рятування людей та відвертання ускладнення аварій.

Шляхи виходу людей із будівлі вказуються від кожного робочого місця і для кожного випадку аварії. В кожному випадку передбачається можливість і необхідність користування індивідуальними газозахисними пристроями.

При будь-якому виді аварій одразу ж викликаються газорятувальна служба та пожежна частина для надання допомоги людям та у ліквідації аварії.

План ліквідації аварій містить: план приміщення цеху з розміщенням основного обладнання та вентиляції, щитів із засобами пожежогасіння, місць розміщення пожежних повідомлювачів та телефонів, схему розміщення основних комунікацій цеху, а також трубопроводів, заслонок та пускових пристроїв, стаціонарних засобів пожежогасіння, інструкції по аварійній зупинці виробництва, агрегатів, установок та ін., список газо - , вибухо-, пожежонебезпечних місць та робіт технологічного, ремонтного і відновлюючого характеру із зазначенням ступеня небезпеки та іншу необхідну документацію.

За планами ліквідації можливих аварій на підприємствах систематично проводяться учбові тривоги для перевірки правильності цих планів, тренування персоналу, відпрацювання взаємодії працівників підприємства з газорятувальною та пожежною службами, а також для перевірки готовності персоналу підприємства та газорятувальної служби до рятування людей і ліквідації аварій в момент їх виникнення, забезпеченості підприємства газозахисними засобами і засобами для ліквідації аварій.

Учбові тривоги проводяться в кожному газо - та вибухонебезпечному виробництві не рідше, ніж 1-2 рази на рік у різні пори року, а також у різні години доби та зміни.

План ліквідації аварії вивчає весь персонал і робочі цехи, а також працівники газорятувальної станції та пожежної частини. Ознайомлення з планами оформлюється під розписку. Особи, які не знають план ліквідації аварій в частині, що відноситься до місць їх роботи, до роботи не допускаються.

9.6. Інженерно-технічні засоби безпеки

Безпека технологічних процесів досягається застосуванням поряд з іншими мірами інженерно-технічних засобів безпеки.

До основних інженерно-технічних засобів безпеки відносяться: охоронні запобіжні пристрої; сигналізація безпеки; розриви та габарити безпеки та ін.

Огороджувальні пристрої застосовуються для ізоляції рухомих частин машин і механізмів, котрі знаходять під напругою струмопровідних частин обладнання, зон та ділянок, де є постійна небезпека шкідливої дії на людину температур, випромінювань і т. д. Огороджуються канави, ями, колодці, робочі місця, розміщені на висоті.

Огорожі бувають тимчасовими, переносними для позначення небезпеки у зв’язку з проведенням будь-яких робіт, нерухомими, котрі знімаються тільки в той час як проводять ремонт чи налаштування і періодичними, які відкриваються в процесі роботи.

Огорожі, котрі знімаються та відкриваються обов’язково повинні бути зблокованими з пусковими пристроями обладнання.

Запобіжні пристрої використовуються для попередження аварій і виходу з ладу окремих частин технологічного обладнання. Вони автоматично спрацьовують, коли виникає така загроза, і вимикають обладнання чи його вузол. Так, для захисту електроустановок від перенавантаження застосовують плавкі запобіжники; для попередження вибухів сосудів, котрі працюють під тиском, - запобіжні клапани.

Для обмеження рухів машин та механізмів застосовують різноманітні упори та запобіжники. Використовують також різні блокування: механічні (механізм відкриття ліфту), електричні (фотоелементи), комбіновані (разрив електричного ланцюга при відсуненні рухомих огороджувальних пристроїв і т. п.).

Широкого вжитку знайшла бірочна система. Вона полягає в тому, що без конкретної бірки (пластинки з шифром агрегату чи механізму) ніхто не має права включати в роботу агрегат чи машину. Якщо в процесі роботи буде засвідчена відсутність бірки, механізми повинні бути зупинені та знеструмлені. За отримання та сдачу бірки персонал кожну зміну розписується в певному жарналі.

Сигналізація безпеки – засіб попередження можливої небезпеки. Сигналізація безпеки сама по собі не ліквідує можливі наслідки, саме тому тут досить вагомим фактором є кваліфікованість та усвідомлювальність дій працюючих.

До сигналізації небезпеки відносяться світлові, звукові та кольорові сигнали, знакова сигналізація та різні знаки.

Світлова сигналізація найчастіше зустрічається на внутрішньозаводському залізничному транспорті, при пересіканні транспортних та автомобільних доріг. Світлові табло використовуються також для попередження про виїзд із цеху автомобіля, електрокара, щоб попередити їх зіткнення з іншим транспортом та людьми.

Звукові сигнали часто використовуються для сигналізації про досягнення граничних параметрів. Звукові сигнали можна використовувати разом зі світловими.

Пристрої-вказівники сигналізують про небезпеку, що наближається.

Проте самим ефективним буде дія сигналізації безпеки разом з запобіжними пристроями.

Знакова сигналізація використовується для попередження про можливу небезпеку і передавання будь-якої інформації на відстані.

Сигнальні кольори та знаки безпеки використовуються для концентрування уваги працюючих на небезпеку, попередження про можливу небезпеку, дозвіл певних дій з метою забезпечення безпеки, а також для необхідної інформації.

Знаки безпеки встановлюються в місцях, перебування в яких пов’язано з можливою небезпекою для працюючих, а також на промисловому обладнанні, котре є джерелом такої небезпеки.

ГОСТ 12.4.026 – 76 встановлює чотири сигнальних кольори: червоний, Є жовтий, зелений та синій.

Червоний сигнальний колір (заборона, безпосередня небезпека, засіб пожежогасіння) використовується для забороняючих знаків; написів та символів на знаках пожежної безпеки; позначення пристроїв механізмів та машин, котрі відключаються; внутрішніх поверхонь кожухів, що відкриваються та які відгороджують рухомі елементи машин та механізмів; корпусів масляних вимикачів, що знаходяться в робочому стані під напругою; позначення пожежної техніки та інвентарю; сигнальних ламп, що оповіщають про порушення умов безпеки.

Жовтий сигнальний колір використовується для попереджувальних знаків; елементів будівельних конструкцій, які можуть бути причиною травм працюючих; елементів внутрішньо цехового та міжцехового транспорту; постійних та тимчасових огорож, які встановлюються на межах небезпечних зон; меж підходів до евакуаційним та запасним виходам.

Зелений сигнальний колір використовується для дверей та світлових табло евакуаційних чи запасних виходів; сигнальних ламп.

Синій сигнальний колір використовується ля вказівних знаків.

Знаки безпеки у відповідності з ГОСТ 12.4.026 – 76 розділяються на чотири групи: забороняючі, попереджувальні, передписуючі, вказівні.

Забороняючі знаки (коло червоного кольору та біле в центрі, білім по контуру знака обрамленням і символічним зображенням чорного кольору на внутрішньому білому полі, перекресленого нахиленою полосою червоного кольору під кутом 45° С зліва зверху направо вниз), використовуються для заборони певних дій.

Попереджувальні знаки (рівносторонній трикутник із заокругленими кутами жовтого кольору, звернений вершиною догори, з обрамленням чорного кольору і символічним зображенням чорного кольору) використовуються для попередження працюючих про можливу небезпеку.

Слід мати на увазі, що промислові вибухові речовини маркуються згідно з ГОСТ 14839.20 – 72, а радіоактивні речовини – за ГОСТ 16327 – 77.

Передписуючі знаки (квадрат зеленого кольору з білим обрамленням по контуру та білим полем квадратної форми всередині нього, на якому нанесено символічне зображення чи пояснюючий напис чорного кольору) використовуються для дозволу певних дій працюючих тільки при виконанні конкретних вимог безпеки праці, вимог пожежної безпеки та для вказання шляхів евакуації.

Вказівні знаки (синій прямокутник з білим обрамленням по контуру, з білим полем квадратної форми всередині, на якому нанесено символічне зображення чи пояснюючий напис чорного кольору, за винятком написів та символів пожежної безпеки, які виконуються червоним кольором) використовуються для вказання місцезнаходження певних об’єктів та пристроїв, пунктів медичної допомоги, пожежних постів, пожежних кранів та ін.).

Розриви та габарити безпеки. Під ними розуміють ту мінімальну відстань між об’єктами, яка необхідна для безпечної роботи в цій зоні. Розриви та габарити нормуються ГОСТами, правилами техніки безпеки та іншими документами.

Розриви дотримуються з метою пожежної безпеки (розриви між спорудами, складами), для безпеки автомобільного, залізничного руху. Нормується ширина проїздів на території підприємств та у виробничих цехах. Для безпеки та зручності обслуговування технологічного обладнання нормуються розриви між найбільш виступаючими частинами виробничого обладнання та елементами будівлі.

Нормується ширина магістральних проїздів в цехах: для проїзду електрокара – 3,0-4,0 м (в залежності від вантажопідйомності); електровантажника – 3,5-5,0 м; вантажної автомашини – 4,5-5,5 м.

Для безпеки важливо строго притримуватися норм складання виробів в робочих місцях. Висота штабеля виробів обирається з урахуванням його стійкості й зручності зняття з нього виробів, але не більше 1 м; ширина проходів між штабелями при цьому повинна бути не менше 0,8 м.

Розриви та габарити безпеки відіграють важливу роль в попередженні виробничого травматизму. Одна з мір профілактики травматизму – перевірки кожного дня стану проходів, проїздів, робочих місць і обстеження вірності розстановки обладнання в цехах.

Лекція 5

БЕЗПЕКА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

10.1.ОСНОВНЕ ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ В ХІМІЧНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

В хімічній промисловості застосовується різноманітне за призначенням обладнання та особливостями експлуатації. Все обладнання хімічних виробництв можна розділити на три класи: апарати, машини, транспортні засоби. Залежно від призначення хімічне обладнання ділять на універсальне, спеціалізоване і спеціальне.

Універсальне обладнання загального призначення (загальнозаводське) застосовується в різноманітних хімічних виробництвах. До нього відносяться насоси, компресори, вентилятори, центрифуги, сушарки, екстрактори, сепаратори, газоочисне і пиловловлююче обладнання, а також транспортні засоби.

Спеціалізоване обладнання застосовується для проведення одного процесу різних модифікацій: теплообмінники, ректифікаційні колони, абсорбери та інше.

Спеціальне обладнання використовується для проведення тільки одного процесу: каландри, гранулятори, хлоратори, субліматори та інше.

Технологічне обладнання також ділять на основне та допоміжне.

Основне технологічне обладнання використовують для проведення різноманітних технологічних процесів – хімічних, фізико-хімічних та інших, в результаті яких отримують цільовий продукт. До основного технологічного обладнання відносять реакційну апаратуру (реактори, контактні апарати, колони синтезу, конвертори та інше) в якій протікають хімічні реакції, а також апарати і машини для фізико –хімічних процесів (абсорбери, екстрактори, ректифікаційні колони, сушарки, випарні і теплообмінні апарати, вальці, каландри, преси).

До допоміжного технологічного обладнання відносять ємності, резервуари, сховища та інше.

Найважливішими факторами, що визначають тип обладнання, що використовується для технологічного процесу апарата, є агрегатний стан речовин, що беруть участь у процесі, їх хімічні властивості, температура, тиск, тепловий ефект.

10.2. ЗАГАЛЬНІ НАПРАВЛЕННЯ СТВОРЕННЯ ХІМІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ.

При створенні сучасного хімічного обладнання загальними напрямами є уніфікація, інтенсифікація, мале енергоспоживання, ергономіка, укрупнення, збільшення надійності.